Рейтинг країн за індексом технологічного рівня (Technology Index)
Країна |
Рейтинг |
Оцінка |
Країна |
Рейтинг |
Оцінка |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
США |
1 |
6,24 |
Греція |
38 |
4,42 |
Тайвань |
2 |
6,04 |
Кіпр |
39 |
4,36 |
Фінляндія |
3 |
5,92 |
ПАР |
40 |
4,33 |
Швеція |
4 |
5,80 |
Люксембург |
41 |
4,28 |
Японія |
5 |
5,68 |
Болгарія |
59 |
3,82 |
Данія |
6 |
5,34 |
Філіппіни |
61 |
3,72 |
Швейцарія |
7 |
5,25 |
Китай |
62 |
3,72 |
Ізраїль |
8 |
5,25 |
Індія |
63 |
3,72 |
Республіка Корея |
9 |
5,18 |
Єгипет |
65 |
3,68 |
Норвегія |
10 |
5,17 |
Намібія |
66 |
3,66 |
Німеччина |
12 |
5,08 |
Росія |
67 |
3,65 |
Канада |
13 |
5,05 |
Колумбія |
68 |
3,60 |
Ісландія |
14 |
5,05 |
Сальвадор |
69 |
3,60 |
Естонія |
15 |
5,01 |
Венесуела |
70 |
3,60 |
Нідерланди |
16 |
4,98 |
Перу |
71 |
3,45 |
Австралія |
17 |
4,93 |
Кенія |
72 |
3,31 |
Велика Британія |
18 |
4,92 |
Індонезія |
73 |
3,31 |
Чехія |
19 |
4,88 |
Марокко |
74 |
3,30 |
Іспанія |
20 |
4,86 |
Сербія і Чорногорія |
75 |
3,30 |
Мальта |
21 |
4,85 |
Македонія |
76 |
3,26 |
Австрія |
22 |
4,85 |
Уганда |
77 |
3,22 |
Португалія |
23 |
4,78 |
Гана |
78 |
3,21 |
Нова Зеландія |
24 |
4,76 |
Грузія |
80 |
3,18 |
Об'єднані Арабські Емірати |
25 |
4,71 |
Шрі-Ланка |
81 |
3,17 |
Словенія |
26 |
4,71 |
Боснія і Герцеговина |
82 |
3,15 |
Малайзія |
27 |
4,67 |
Україна |
83 |
3,15 |
Словаччина |
28 |
4,67 |
Танзанія |
84 |
3,12 |
Угорщина |
29 |
4,66 |
Пакистан |
87 |
3,02 |
Франція |
ЗО |
4,65 |
Нігерія |
89 |
2,99 |
Бельгія |
31 |
4,59 |
В'єтнам |
92 |
2,92 |
Чилі |
32 |
4,55 |
Болівія |
95 |
2,81 |
Литва |
33 |
4,51 |
Малаві |
97 |
2,74 |
Гонконг |
34 |
4,49 |
Алжир |
98 |
2,67 |
Латвія |
36 |
4,46 |
Мадагаскар |
99 |
2,64 |
Ірландія |
37 |
4,43 |
|
|
|
Як видно з таблиці, рейтинг за індексом технологічного рівня засвідчує подвійне відставання України від промислово розвинутих країн.
Низька інноваційна активність вітчизняних підприємств обумовлена різними причинами, серед яких суттєве значення мають макроекономічні:
— фрагментарність, непослідовність і незавершеність трансформації господарського механізму;
— орієнтація економіки на інвестування розвитку виробництв, а не на активізацію інноваційної діяльності;
— відсутність розвинутої інноваційної інфраструктури;
— орієнтація на імпорт високотехнологічного устаткування, недостатня увага до розвитку власного науково-технічного потенціалу;
— недостатнє фінансування науково-технічної діяльності;
— недосконалість інструментів правового регулювання інноваційної діяльності, особливо у сфері захисту прав інтелектуальної власності.
Внаслідок цього державні органи управління не спроможні своєчасно здійснювати необхідні структурні зміни в економіці, господарському комплексі країни, що поглиблює технологічне відставання України від розвинутих країн. Несприйнятливість вітчизняного інституційного середовища до інновацій спричиняють також недостатні темпи розвитку підприємництва.
Необхідність активізації інноваційної діяльності в Україні очевидна. Перехід до інноваційного типу економічного зростання є для неї неодмінною умовою входження на рівних у світову економічну систему. А це передбачає цілеспрямовані зусилля держави для формування сприйнятливої до інновацій економічної системи, створення такого механізму економічної взаємодії суб'єктів господарювання, за якого б конкурентні переваги здобувалися лише завдяки активній інноваційній діяльності і ефективним інноваційним рішенням.
Отже, інновації є основним чинником конкурентоспроможності суб'єктів господарювання. Вміння побачити нове у звичному, зрозуміти його перспективу, оперативно впровадити у практику господарювання — актуальне завдання менеджерів усіх ланок і рівнів управління організацією. Координування їх зусиль, визначення перспективних напрямів інноваційного пошуку, формування середовища, сприйнятливого до інновацій, є сутністю інноваційного менеджменту як системи управління розвитком організації. Всебічна реалізація потенціалу інновацій в масштабах усієї країни забезпечує її конкурентоспроможність на світовому ринку і соціально-економічне зростання.
Запитання. Завдання
1. Поясніть, які чинники спонукають організацію до інноваційної діяльності.
2. Як Ви розумієте поняття «новація», «нововведення», «інновація»?
3. Чим зумовлена наявність інноваційного лагу? Яким способом можна його зменшити?
4. Охарактеризуйте сутність інноваційного менеджменту з погляду функціональної підсистеми загального менеджменту та з погляду виокремленої системи управління інноваційними процесами в організації.
5. Охарактеризуйте роль людського чинника у створенні та реалізації інновацій.
6. Вкажіть відмінність між продуктовими, технологічними та ринковими інноваціями.
7. Охарактеризуйте зміст життєвого циклу інновацій.
8. Опишіть види кривої життєвого циклу товарів і вкажіть, чим зумовлене відхилення від класичної кривої життєвого циклу.
9. У чому виявляється циклічний характер інновацій?
10. Якими способами може відбуватися процес передавання інновацій з одного етапу життєвого циклу на інший?
11. Охарактеризуйте можливі варіанти поширення інновацій у галузі. Чим обумовлюється їх відхилення від кривої класичного типу?
12. У чому сутність екстенсивного, інтенсивного та інноваційного типів економічного розвитку?
13. Якими причинами обумовлена необхідність переходу господарських систем до інноваційного типу розвитку?
14. У чому сутність концепції «економіки знань»?
15. Який внесок у інноваційний розвиток великих і малих підприємницьких суб'єктів?
16. Опишіть вплив інновацій на параметри цільового розвитку організації.
17. Охарактеризуйте особливості інноваційного розвитку в Україні.