4.   Економетрія - це самостійна наукова дисципліна, яка об‘єднує сукупність mеоретичнux резульmаmiв, засобів, прийомів, методів і моделей, призначенux для того, щоб на базi економічної meopiї, економічної статистики та математико-статистичного iнструментарiю нада­вати конкретних кiлькiснux значень загальним (якiснuм) закономірностям, обгрунтованним  економічною тeopєю. Стосовно даного визначення слiд мати на увазi, що завдання еко­номiчної тeopii в межах економетрії полягають не лише в тому, щоб виявляти закони та зв'язки, якi об'єктивнo iснують в економiцi, а й описувати ix математичними методами. Економічна статистика аку­мулює всю iнформацiю про економiчнi процеси, що вiдбуваються в реальній економіці, та уособлює той практичний досвід який має підтвердити  чи спростувати вiдновiднi економічні тeopiї. А пiд математико-статистичним інструментарієм розуміють не всю математич­ну статистику, а лише окремі її розділи: лiнiйнi моделi регресiйного аналiзу, аналіз часових рядів, побудову та аналіз систем одночасних рівнянь, пepeвipку статистичних гіпотез.

Саме "приземлення" економiчноi теорії на базу конкретної економiчної статистики та отримання за допомогою вiдповiдних матема­тичних методiв кiлькicних взаємозв'язкiв мiж економiчними показниками є сутністю економетрії.

1. О6'єтом економетрії є економічні системи та простори різного рівня складності: від окремого підприємства чи фірми до екoнoмiки галузей, регіонів, держави й світу загалом.

Предмет економетрії  - це методи побудови та дослідження мате­матико-статистичних моделей економіки, проведення кількісних досліджень економічних явищ, пояснення та прогнозування розвитку економічних  процесів.

Метою економетричного дослідження є аналіз реальних економічних  систем i процесiв, що в них вiд6уваються, за допомогою економетричних методів i моделей, їх застосування при прийнятті  науково обґрунтованих управлінських рішень.

Основне завдання економетрії  - оцінити параметри моделей з ура­хуванням особливостей вхідної економічної інформації,  перевірити відповідність моделей досліджуваному явищу i спрогнозувати розвиток економічних пpoцecів.

5-6. Поняття моделі та етапи її побудови

Перша принципова задача, з якою стикається кожний, хто вивчає економіку, — це задача про встановлення взаємозв’язків між економічними величинами. Так, попит на деякий товар, що формується на ринку, залежить від ціни цього товару та ціни конкуруючих товарів, споживчого доходу і т.ін. Витрати, що пов’язані з виготовленням будь-якої продукції, залежать від обсягу виробництва,технології, умов, від цін на основні виробничі ресурси. Можна було б навести ще багато прикладів про взаємозв’язки між економічними показниками. Адже вони не є ізольованими, автономними, а мають між собою прямий і навіть зворотний зв’язок. Звідси, щоб ефективно управляти економічними процесами і явищами, треба вміти вимірювати цей зв’язок кількісно.

Цю проблему економіки можна вирішити, побудувавши економетричну модель.

Економетрична модель — це функція чи система функцій, що описує кореляційно-регресійний зв’язок між економічними показниками, один чи кілька з яких є залежною змінною, інші — незалежними.

У загальному вигляді економетрична модель запишеться так:

де y — залежна змінна; — незалежні змінні; u — стохастична складова, або

,

де — стохастична складова s-го рівняння, , тобто ця економетрична модель складається з k функцій.

Незалежні змінні моделі називаються пояснюючими, наперед заданими змінними. Залежні змінні називаються пояснюваними змінними.

Економетрична модель, що будується на основі системи рівнянь, крім регресійних функцій, може включати тотожності.

Побудова будь-якої економетричної моделі, незалежно від того, на якому рівні і для яких показників вона будується, здійснюється як послідовність певних кроків.

Крок 1. Знайомство з економічною теорією, висунення гіпотези взаємозв’язку. Чітка постановка задачі.

Крок 2. Специфікація моделі. Використовуючи всі ті форми функцій, які можуть бути застосовані для вивчення взаємозв’язків, необхідно сформулювати теоретичні уявлення і прийняті гіпотези у вигляді математичних рівнянь. Ці рівняння встановлюють зв’язки між основними визначальними змінними за припущення, що всі інші змінні є випадковими.

Крок 3. Формування масивів вихідної інформації згідно з метою та завданнями дослідження.

Крок 4. Оцінка параметрів економетричної моделі методом найменших квадратів, що дає змогу проаналізувати залишки і відповісти на запитання: чи не суперечить специфікація моделі передумовам “класичної” моделі лінійної регресії?

Крок 5. Якщо деякі передумови моделі не виконуються, то для продовження аналізу треба замінювати специфікацію або застосовувати інші методи оцінювання параметрів.

Крок 6. Проведення аналізу вірогідності моделі та визначення прогнозу за побудованою моделю.

Схематично всі кроки можна зобразити так:

1. Предмет і метод курсу

Економетрія — порівняно молода галузь науки, відома під такою назвою лише з 1930 року, коли було засновано Економетричне товариство, яке визначило себе так: «Міжнародне товариство для розвитку економічної теорії і її зв'язку зі статистикою та математикою». З 1933 р. виходить журнал «Економетрія», який видається цим товариством.

Термін «економетрія» запропонував львівський учений П. Чомпа, опублікувавши у Львові в 1910 році книгу «Нариси економетрії і природної теорії бухгалтерії, яка грунтується на політичній економії».

За рубежем перші праці з економетрії, що належали Муру, вийшли друком протягом 1914—1917 pp. У 1928 році було опубліковано дослідження Ч. Кобба і П. Дугласа про виробничу функцію. Ця функція ввійшла в економетрію як класичний приклад і досі є важливим інструментом економічного аналізу.

Термін «економетрія» означає вимірювання в економіці, і вимірювання справді є важливою частиною економетрії. Але не всі вимірювання в економіці належать до економетрії. Якщо раніше деякі автори майже всі прикладні математичні дослідження в економіці відносили до економетрії, то тепер поширений погляд, згідно з яким зміст її значно звужується. Згідно зі сказаним дамо таке означення.

Економетрія вивчає методи оцінювання параметрів моделей, які характеризують кількісні взаємозв'язки між економічними показниками, а також розглядає основні напрямки застосування цих моделей в економічних дослідженнях.

Визначення предмета економетрії в різних виданнях тлумачиться дещо по-різному. Сьогодні можна умовно вирізнити п 'ять підходів до визначення предмета економетрії, що характерні для зарубіжної економетричної літератури.

1. Л. Клейн визначає економетрію як науку, що вивчає вимірювання зв'язків у відповідному економічному аналізі.

2 Г. Тінтнер ототожнює економетрію з економічною статистикою.

Г. Хансен під економетрією розуміє застосування математичних і статистичних методів у економіці.

За іншими визначеннями економетрія є синтезом економічної теорії і математики.

5. Деякі автори під економетрією розуміють економічну теорію, математику і статистику.

Кожне з цих означень предмета економетрії має своє раціональне зерно. Але всі вони частково містять у собі щойно наведене означення предмета економетрії і відповідають тому матеріалу, який вивчається в курсі.

Економетрія не розглядається як галузь математики, але математика відіграє в ній дуже важливу роль. Тому методи викладання і вивчення економетрії практично такі самі, як у математичних курсах. Вони передбачають постановку задачі, а також аналіз розв'язків, що базуються на теоремах і основних означеннях. В економетрії не завжди всі твердження строго доводяться, але алгоритми задач неодмінно грунтуються на методах математичної статистики, широко використовуються матрична алгебра та інші класичні розділи математики.

Економетрія - це наука, яка вивчає кількісні закономірності і зв'язки економічних процесів за допомогою математико-статистичних мнтодів і моделей.

2. Місце курсу серед дисциплін фундаментальної підготовки

Економетрія — одна з основних дисциплін у підготовці бакалаврів з економічних спеціальностей. Вона будується на основі математичних та економічних знань. За допомогою економетрії можуть бути відхилені економічні гіпотези. У крайньому разі можна показати неможливість застосувати їх у даних конкретних умовах. Хоча засоби економетрії не дають змоги доводити теоретичні твердження, з допомогою її засобів можна показати, що те чи інше твердження не суперечить даним спостережень. Крім того, математика може надати економетрії більшої глибини, забезпечуючи кількісними значеннями параметрів рівнянь, особливо коли вони мають вирішальний вплив на характер взаємозв’язків. Економетричні моделі можуть використовуватися для прогнозування або оцінювання впливу прийнятих рішень чи урядових постанов відносно зміни цін, податків тощо на стан справ будь-якої фірми.

Для засвоєння курсу потрібна добра математична підготовка, особливо з матричної алгебри, диференціального числення. Однаковою мірою слід володіти методами математичної статистики. Важливо також знати економічні категорії і поняття.

Економетрія — це предмет не для першокурсників. Проте для того щоб ознайомитися з проблемами, які вивчає економетрія і з якими стикаються ті, хто використовує економетричні методи, немає потреби бути спеціаліс­том з усіх розділів з математики та економіки.