Витрати води технологічним устаткуванням закладу

№ пор.	Тип, марка устатку­вання	Питомі витрати води, В (м^3/год)	Кількість одиниць устаткування, n, шт	Коефіцієнт одночасно­сті роботи устаткуван­ня, m1	Витрати води за рік, Ву, м^3
1	2	3	4	5	6
	(див. техн. розд.)	(див. додаток 11)	(див. техн. розділ)	(див. додаток 11)	Формула 22
1
2
3
Разом					

, (23)

де Т – кількість робочих днів за рік (див. техн. розділ).

• Витрати води, м³ на технологічні потреби за добу для закладу ……… розраховано за укрупненими показниками (формула 24):

, (24)

де Н_вт – укрупнений показник витрат води на одиницю продукції, м³/страву (0,01 - 0,012 м³/страву (у тому числі гаряча 60%); (м³/тону див. додаток 12);

С – обсяг випуску продукції за добу, страв /тон (див. техн. розділ).

• Витрати води санітарними приладами, Всп, розраховано як сумарні витрати всім санітарним обладнанням встановленим у закладі. Результати розрахунків зведені у табл. 7.

(25)

• Витрати води на полив території, м³, розраховано за формулою 26

, (26)

де В_п – норма витрат води одним поливним краном, за годину, м³ (В_п = 1,08 м³/год).

S_д – площа ділянки під будівництво, м² (див. табл. 2);

Таблиця 7

Витрати води санітарними приладами закладу

№ пор.	Тип, марка сані­тарного приладу	Питомі витрати води приладом, Впит (м^3/год)	Кількість одиниць приладів, n, шт	Коефіцієнт заванта­ження приладу, m2	Витрати води за рік, Всп, м^3
1	2	3	4	5	6
	(див. техн.р.)	(див. додаток 13)	(див. техн.розділ)	(див. додаток 13)	Формула 25
1
2
3
Разом					

 – час роботи поливного крану за добу, год (2 – 3 год);

Т_п – період поливу території протягом року, діб (187 діб).

710 – площа, яка обслуговується одним краном, м².

Варіант ІІ для закладів (комплексів закладів) типу ресторан, кафе, кафетерій, закусочна, бар, їдальня, буфет з організацією споживання продукції ресторанного господарства на території закладу.

Загальні витрати води розраховують за укрупненим показником.

, (27)

де Н_вс – норма витрат води на умовну страву, м³ (Н_вс = 0,016 м³/страву, у тому числі гарячої води – 79%);

С – обсяг випуску продукції за добу, страв (див. техн. розділ).

• Порядок здачі в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта

Об’єкт (тип і назва проектованого закладу ресторанного господарства) є підприємством з державною (ін.) формою власності. Відповідно вимог ДБН А 3.1-3-94 здачі в експлуатацію нашого закладу відбувається у наступному порядку.

Порядок здачі об’єкту в експлуатацію наведений у ДБН А 3.1-3-94 [14].

• Графічне оформлення інженерної частини дипломного проекту виконується у обсязі 5-7 аркушів формату А3, або 1-1,5 аркуші формату А1(генеральний і ситуаційний плани (1арк.), план поверху закладу (1арк.), план поверху з розміщенням техно­логічного устаткування (1арк.), розріз будівлі з розміщенням технологічного устаткування (1арк.), схема комунікаційного забезпечення технологічного устаткування (1арк.). У разі вико­нання проекту реконструкції закладу ресторанного госпо­дарства до графічної частини дипломної роботи входить план будівлі до реконструкції. На об’єм графічної частини також впливає поверховість будівлі, додаткова інформація щодо інтер’єру приміщень для відвідувачів, фасаду та ін. (приклади креслень, кутові штампи див. [16]).

Графічна частина дипломного проекту виконується на комп’ютері з використанням однієї з графічних систем (AUTOCAD, ARCHICAD, COLOR DRAW та ін.). Вимоги до заповнення аркушів з кресленнями див. у додатках 14–18. Приклад розрізу будівлі див. додатки 19, 20.

Необхідно звернути увагу на деякі особливості будівельних креслень щодо їх графічного оформлення:

1) загальнобудівельні креслення виконуються у масштабах 1:50; 1:100; 1:200;1:400, а окремі деталі конструкцій – в масштабах 1:10; 1:15; 1:20; 1:25. Масштаби збільшення не використовуються;

2) прийнято на загальнобудівельних кресленнях над кожним зображенням виконувати напис, що характеризує зображення;

3) товщина основних ліній не більше 1 мм. Товстими лініями виділяють лише контури перерізів. Тому на розрізах видимі контури елементів, які знаходяться за січною площиною, викреслюють лінією у 2–3 рази тоншою, ніж контури перерізів;

4) на будівельних кресленнях розмірні лінії обмежуються не стрілками, а засічками у вигляді основних ліній довжиною 2–4 мм, які проводяться під кутом 45° до розмірної лінії. Розмірні лінії повинні виступати за крайні виносні лінії на 1–3 мм;

5) розміри наводяться у мм, їх наносять у вигляді ланцюжка;

6) на будівельних кресланнях розміри можуть повторюватися на кількох зображеннях;

7) деякі розміри на фасадах, розрізах і планах можуть проставлятися у вигляді позначок відносно відлікового рівня у метрах з трьома десятковими знаками.

25