1.3. Характеристика виду діяльності та організаційно-економічна характеристика підприємства

Деревообробна промисловість є важливою складовою національної економіки, яка забезпечує виробничими запасами з деревини підприємства багатьох галузей і виробництв, а населення – товарами споживання. Вона однією із перших галузей промисловості подолала негативні наслідки кризи перехідного періоду і змогла пристосуватись до нових умов господарювання, а саме ринкових. Основними видами продукції цієї промисловості є пиломатеріали, виробництво клеєних матеріалів, заготовки і деталі для авто-, судно-, вагонобудування, будівельні матеріали, меблі, дерев'яна тара тощо.

Враховуючи роль та значення галузі для економічного і соціального

розвитку суспільства, її динамічний розвиток та прискорене відтворення є одним із найголовніших чинників у подоланні кризових явищ та досягненні сталого економічного зростання. Зважаючи на те, що деревообробна промисловість є найбільшим споживачем лісових ресурсів, від ефективності її роботи залежить стан лісових ресурсів.

З кінця 90-років деревообробна галузь почала активно розвиватися –

за відносно стабільного курсу національної валюти в період з 2000 до 2007 року внутрішній валовий продукт виріс майже на 70% за рахунок низького стартового рівня (рис. 1.2). Доля лісового сектора в економіці держави складає всього 0,4-0,45%, проте, як в інших пострадянських країнах (Польща, Чехія, Словенія, Литва, Естонія, Латвія) вона становить 3-5%. Основними лісоутворюючими породами України є хвойні, які складають 52%, твердолистяні разом з березою – 38%. За площею наша країна приблизно дорівнює Франції і в два рази більша за Польщу, а відсоток заліснення має вдвічі менший, проте поставляє сировину в ці країни. Сьогодні експорт лісопродукції з України перевищує імпорт майже в п’ять разів.

Рис. 1.2 Динаміка промислового виробництва у деревообробній та

меблевій галузях

Зараз в лісовому секторі України реалізуються дві державні програми – «Ліси України» на період 2002-2015 роки та програма розвитку промисловості, що охоплює і деревообробку на період 2003-2011 роки. З точки зору споживачів деревини позитивним є запровадження аукціонів з продажу сировини та можливості експортування лісоматеріалів лише за умови наявності сертифікату їх походження. Однак, очікуваний захист вітчизняних виробників, чисельність яких досить потужна – 300 тис. осіб, все ж таки є примарним. Поки пріоритет під час вибору та закупівлі сировини мають закордонні компанії, навіть на «техсировину» (найнижчий сорт половника), з якої вітчизняні підприємці за рахунок дешевої робочої сили можуть отримати прибуток. Враховуючи середньостатистичний баланс розкрою колод, а саме: пиломатеріали - 50%; кускові відходи (горбиль, рейка) – 30%; дрібні відходи (тирса, стружка) – 14-16%; усушка – 4-5%

Отже, більша частина українського лісу експортується в круглому вигляді, тим самим даючи прибутки, нові робочі місця, покращуючи економічне становище зовсім не власної країни.

Державне підприємство «Підприємство Вінницької виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Вінницькій області» підпорядковане Держдепартаменту, який здійснює управління ним безпосередньо або управління Держдепартаменту у Вінницькій області. Організаційно-правова форма підприємства : державне підприємство. Підприємство веде свою діяльність у деревообробній галузі.

Метою діяльності підприємства є ведення виробничо-господарської та іншої діяльності, спрямованої на створення нових робочих місць, на отримання прибутку на вкладений капітал; а також на задоволення на її основі соціально-економічних інтересів власника та членів трудового колективу підприємства, участь у благодійницькій діяльності, виконання, у випадках передбачених законодавством, державних програм і замовлень, здійснення посередницької діяльності.

Предметом діяльності підприємства згідно із Статутом є:

• закупівля, купівля, переробка та реалізація сировини;

• виробництво будівельних матеріалів та їх реалізація;

• закупівля, купівля, переробка та реалізація сільськогосподарської продукції, у тому числі продуктів народного споживання, рослинництва і тваринництва;

• ремонтно-будівельні роботи в усіх галузях народного господарства;

• надання транспортно-експедиційних послуг, у тому числі вантажні та пасажирські перевезення на замовлення населення і підприємств по Україні та за її межами;

• оптова торгівля, у тому числі продуктами харчування, добавками до продуктів харчування, горілчаними, тютюновими виробами, промисловими виробами, будівельними матеріалами, устаткуванням машинобудування;

• роздрібна торгівля, у тому числі: продуктами харчування, добавками до продуктів харчування, горілчаними, тютюновими виробами, промисловими виробами, будівельними матеріалами.

Штат працівників підприємства складається з 22 осіб, які зайняті в діяльності на основі трудового договору. Адреса: м. Вінниця, вул. Привокзальна, 26 (Додаток А, Б).

На даний момент ДП «ВВК №86» спеціалізується на виготовленні погонажних виробів (дошка для підлоги, плінтуси, оздоблювальні рейки, вагонка та ін.) та столярних виробів, які користуються особливим попитом у споживачів, клеєних щитів, дитячих стільців та частково починає займатися виготовленням меблів. Також дане підприємство здійснює експорт сировини за кордон, основним покупцем якої виступає Німеччина. Управління підприємством здійснює його керівник (директор), який призначається на посаду та звільняється з посади Держдепартаментом, і є йому підзвітним. Директор підприємства є за посадою заступником начальника установи. На рис. 1.3 наведено структуру організації роботи підприємством.

Рис.1.3. Організаційна структура ДП «ВВК №86»

Підприємство має право самостійно реалізовувати всю продукцію, яка не увійшла у державне замовлення або державне завдання, на території України або за її межами, якщо інше не передбачене законодавством України. Підприємство реалізовує свою продукцію, послуги, залишки виробництва за цінами, що формуються відповідно до умов економічної діяльності, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - за фіксованими державними цінами. Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку на ДП «ВВК №86» створено бухгалтерську службу на чолі з основним бухгалтером. Підприємством самостійно:

• визначено облікову політику;

• обрано форму бухгалтерського обліку;

• розроблено систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій;

• затверджено правила документообороту і технологію обробки облікової інформації;

• розроблено робочий план рахунків.

Бухгалтерський облік та фінансова звітність ДП «ВВК №86» ґрунтується на принципах: обачності, повноти висвітлення, автономності, послідовності, безперервності нарахування та відповідності доходів і витрат, історичної собівартості, єдиного грошового вимірника та періодичності.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Організація бухгалтерського обліку на підприємстві передбачає розробку його облікової політики

Для якісної оцінки фінансово-господарської діяльності необхідно проаналізувати ряд економічних показників, що дають змогу оцінити реальне фінансове становище підприємства, наведені у таблиці 1.1 «Основні показники фінансово-господарської діяльності підприємства ДП «ВВК №86».

Таблиця 1.1

«Основні показники фінансово-господарської діяльності ДП «ВВК №86»

Показники	2007 рік	2008 рік	2009 рік	2010 рік	2011 рік	Відхилення 2011р.(+,-) від
						2007р.		2008р.		2009р.		2010р.
						сума	%	сума	%	сума	%	сума	%
1. Дохід (виручка) від реалізації (продукції, товарів, послуг) (без ПДВ), тис. грн.	2657,2	3230,6	3422,2	3621,3	5843,5	3186,3	120	2612,9	80,8	2421,3	70,7	2222,2	61,4
2.Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.	2196,6	2721,2	2976,1	2925,6	5056,5	2859,9	131	5029,29	86	2080,40	70	2130,9	73
3.Валовий прибуток. тис. грн.	460,6	509,4	446,1	695,7	787,0	326,4	71	277,6	55	340,90	77	91,30	14
4.Інші операційні доходи, тис. грн.	236,6	427,7	664,7	253,3	1139,9	903,30	82	712,20	167	475,20	72	886,60	350
5.Операційні витрати діяльності, тис. грн.	1062,9	1376,8	1102,3	941,8	1926,7	863,8	81	549,9	40	824,4	74	984,9	104
6.Фінансовий резуль-тат від операційної діяльності прибуток, тис. грн.	-	2,9	8,5	7,2	0,2	365,9	-	(2,70)	(93)	(8,30)	(97)	(7,0)	(97)
- збиток, тис. грн.	(365,7)	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-

Продовження табл. 1.1

Показники	2007 рік	2008 рік	2009 рік	2010 рік	2011 рік	Відхилення 2011р.(+,-) від
						2007р.		2008р.		2009р.			2010р.
						сума	%	сума	%	сума		%	сума	%
9.Фінансовий результат від звичайної діяльності, прибуток, тис. грн.	-	2,9	8,5	7,2	0,2	940,5	(100)	(2,70)	(93)		(8,30)	(97)	(7,0)	(97)
- збиток, тис. грн.	(940,3)	-	-	-	-	-	-	-	-		-	-	-	-
10.Чистий прибуток	-	2,9	8,5	7,2	0,2	940,5	(100)	(2,70)	(93)		(8,30)	(97)	(7,0)	(97)
- збиток	940,3	-	-	-	-	-	-	-	-		-	-	-	-
11.Рентабельність (збитковість), %	(35)	0,09	0,24	0,2	0,003	35,003	-	(0,087)	-		(0,237)	-	(0,197)	-
12.Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн.	3719,45	3660,40	3661,15	3681,95	3614,85	(104,60)	(2)	(45,50)	(1)		(46,30)	(1)	(67,10)	(1)
13.Фондовіддача	0,71	0,88	0,93	0,98	1,61	0,9	126,7	0,73	82,9		0,68	73,1	0,63	64,2
14.Середньосписк-ова чисельність працівників, чол.	22	22	22	22	22	-	-	-	-		-	-	-	-
15. Продуктивність праці, грн.	99,8	146	155,5	164,6	265,6	165,8	166,1	119,6	81,9		110,1	66,8	100,9	37,9

Проаналізувавши основні показники діяльності ДП «ВВК № 86», помітно, що підприємство стало працювати краще у 2011 році порівняно з попередніми роками , це проявилось в доході від реалізації продукції. Він збільшився в 2011 році в порівнянні з 2010 на 2222,2 тис.грн., і на 3186,3 тис. грн. відповідно з 2007 роком (додаток О). Даний показник є позитивним оскільки для підприємства це є набуття економічної вигоди. На це вплинуло збільшення обсягу реалізації продукції. Собівартість реалізованої продукції в 2011 порівняно з 2010 роком збільшилась на 2130,9 тис. грн., тобто на 73%, це є негативним фактором оскільки, чим нижча собівартість продукції, тим більшою є економія праці, краще використовуються основні фонди, тим дешевше обходиться підприємству виробництво (реалізація) продукції (Додаток О, З). Чистий прибуток це найголовніший показник діяльності підприємства, оскільки він вказує на ефективність його роботи та рентабельність. ДП «ВВК № 86» є прибутковим. Але прослідковується деякі спади у прибутковості підприємства, так у 2007 році підприємство було збитковим, далі протягом 2008 -2010 років ДП «ВВК №86» є прибутковим (у 2010 році прибуток становив 7,2 тис. грн.). У 2011 році підприємство отримало чистий прибуток у розмірі 0,2 тис. грн. Даний показник є негативним для підприємства, адже різко прибутковість знизилась. На це вплинуло: збільшення операційних витрат вдвічі. Слідом за показником чистого прибутку, відповідно рентабельність підприємства теж у 2011 році, в порівнянні із 2008-2010 роками зменшилась (в порівнянні із 2009 р. та 2011р. рентабельність зменшилась на 0, 237 %). За останні 4 роки, але прослідковується значне зниження прибутковості у 2011р., що спричинило зменшення прибутку підприємства, який зміг все таки, забезпечити ефективність виробництва ДП «ВВК №86» і на далі. Відповідно адміністрації підприємства слід переглянути структуру управління, провести бюджетування з метою оптимізації витрат, підвищення конкурентно спроможності продукції підприємства, в свою чергу , буде сприяти підвищенню ефективності діяльності підприємства.

РОЗДІЛ 2

Сучасний стан та удосконалення обліку та контролю ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ ПІДПРИЄМСТВА

2.1. Організація обліку виробничих запасів в системы прийняття управлінських рішень

Організація бухгалтерського обліку є цілеспрямованою діяльністю керівництва підприємства щодо створення, постійного впорядкування та удосконалення системи бухгалтерського обліку для задоволення інформаційних потреб зовнішніх і внутрішніх користувачів.

З метою ведення обліку, складання фінансової звітності згідно вимог чинного законодавства та надання її зовнішнім та внутрішнім користувачам користувачам підприємство формує облікову політику, тобто обирає такі принципи, методи та процедури обліку, які дозволили б достовірно відобразити результати діяльності та фінансовий стан підприємства і забезпечити порівняння звітних показників. Облікова політика своє відображення знаходить у наказі про облікову політику підприємства (додаток ).

Згідно Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та ПБО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» облікова політика – це сукупність принципів, методів і процедур, що використовується підприємством для складання та подання фінансової звітності.

Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених ПБО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності. Такими випадками можуть бути: доповнені зміни в статуті підприємства; зміна вимог органу, що затверджує ПБО 6, якщо зміни забезпечать більш повне та об'єктивне відображення операцій або подій у фінансовій звітності підприємства.

Організація обліку на підприємстві покликана вирішити завдання щодо:

• своєчасної, достовірної, повної, безперервної реєстрації усіх фактів фінансово-господарської діяльності підприємстві;

• обробки даних, використовуючи різні процедури, прийоми та способи у відповідності з вихідною інформацією.

Облікова політика містить інформацію щодо:

1) чисельності, структури облікового апарату, його підпорядкованості та розміщення;

2) рахунків, документів, форм обліку, реєстрів обліку, на підставі яких ведеться облік;

3) термінів та як здійснюється збір, обробка, узагальнення і надання інформації.

Суб’єктами в організації бухгалтерського обліку виступають керівники підприємства – директор та головний бухгалтер. Об’єктом – обліковий процес, праця виконавців, організаційне, інформаційне технічне забезпечення обліку, тобто система бухгалтерського обліку.

На підприємстві «ДП ВВК № 86» функціонує бухгалтерська служба на чолі з головним бухгалтером, вона є одним з провідних підрозділів управлінської структури підприємства, яка забезпечує формування повної і достовірної інформації про результати діяльності та майновий стан підприємства, необхідної для прийняття ефективних рішень, здійснення контролю за використанням матеріальних, трудових, фінансових ресурсів і попередження негативних явищ у господарській діяльності. Цим обумовлено місце бухгалтерської служби в системі інформаційних потоків підприємства. Уся бухгалтерська робота на підприємстві взаємопов’язана, тобто кожен структурний підрозділ взаємодіє між собою що, покращує ефективність прийняття управлінських рішень на підприємстві «ВВК №86»

Саме на бухгалтерію покладені усі обов’язки з організації та ведення бухгалтерського обліку. Розглянемо структуру бухгалтерської служби, яка функціонує на ДП «ВВК №86» (рис. 2.1).

Головний бухгалтер

Замісник головного бухгалтера

Касир

Економіст

Відділ маркетингу

Плановий відділ

Бухгалтер

Рис. 2.1.Структура бухгалтерської служби на ДП «ВВК №86»

Бухгалтерська служба на підприємстві створена з метою:

- забезпечення дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлення строки фінансової звітності;

- організації контролю за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;

- оформлення матеріалів, пов’язаних з недостачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжок й псування активів підприємства.

Відповідно до Статуту підприємства та наказу про облікову політику на головного бухгалтера покладено головну функцію – забезпечення дотримання на підприємстві єдиних методологічних засад бухгалтерського і податкового обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової та податкової звітності, а також контроль за своєчасною сплатою до бюджету податків і платежів. Продуктивність праці працівників бухгалтерії є високо, оскільки на підприємстві використовуються комп’ютерна форма ведення обліку на основі програмного продукту «1С:Бухгалтерія», який ґрунтується на розподілі праці облікового персоналу, який забезпечує виокремлення логічних, контрольних функцій обліковця від арифметичних, розрахункових, в результаті чого швидкість обробки інформації збільшується.

Аналізуючи автоматизовану форму бухгалтерського обліку, необхідно зазначити, що організація роботи облікового персоналу здійснюється за функціональною ознакою та системно охоплює у єдиній системі бухгалтерський, статистичний та управлінський облік і звітність.

Комп‘ютерна форма обліку покликана підвищити роль бухгалтерського обліку як функції управління, тому що обчислювальна техніка з допоміжного засобу перетворюється на визначний фактор організації обліку, змінюючи не тільки його форму, але й технологію обліку. Застосування комп‘ютерної техніки на ДП «ВВК №86» вносить значні зміни в організацію бухгалтерського обліку, зумовлені зміною способів обробки первинних облікових даних, оперативністю надання облікової інформації через раціональне упорядкування облікових даних, одноразове їх отримання та багаторазову передачу і використання.

Виділимо основні вимоги та загальні підходи до організації комп‘ютерного обліку на підприємствах. Основні вимоги до комп‘ютеризації обліку:

▪ підвищити аналітичність та оперативність облікової інформації;

▪ зменшити трудомісткість облікового процесу;

▪ обмежити вплив суб‘єктивного фактору на достовірність отриманої інформації.

Схема руху інформації при використанні автоматизованої форми ведення бухгалтерського обліку на ДП «ВВК №86» представлено на рис. 2.2.

Рис. 2.2. Загальна схема комп’ютерної форми обліку на ДП «ВВК №86»

Відповідальність за правильність організації ведення облікових регістрів, порядку та способу відображення і узагальнення інформації, передбачена даною комп’ютерною програмою, вимогами законодавства покладено на головного бухгалтера і економіста.

Автоматизована форма бухгалтерського обліку передбачає одноразове ведення вхідних даних, що контролюється програмним засобом, решта ж процесів - складання облікових регістрів, звітності та ін - здійснюється автоматично.

Необхідно сказати, що інформаційне забезпечення обліку розглядається як система забезпечення обліковими даними та як сукупність форм первинної документації, нормативно-правових актів, що імпортуються з інших інформаційних систем.

В ході дослідження також було розглянуто що виробничі запаси підприємства, більша їх частина, знаходяться на складі підприємства. Тому враховуючи важливість виробничих запасів для виробництва підприємства, необхідно розглянути та дослідити організацію обліку виробничих запасів на ДП «ВВК №86».Для правильної організації обліку запасів на підприємстві, перш за все, необхідно дати відповідь на ряд запитань: звідки, коли, скільки і на яку суму надійшли запаси, як виконуються програми постачання, кому, коли і скільки відпущено запасів, як виконується програма виробничого споживання, який залишок по окремих видах запасів і як дотримуються встановлені ліміти тощо.

Необхідними передумовами правильної організації обліку запасів є:

- раціональна організація складського господарства;

- розробка номенклатури запасів;

- наявність інструкції з обліку виробничих запасів;

- правильне групування (класифікація) запасів;

- розробка норм витрачання запасів.

На ДП «ВВК №86» систематично з надходженням і рухом матеріальних запасів їх кількість i вартість строго документуються. Це забезпечує контроль за операціями руху виробничих запасів, сигналізує про необхідність нових замовлень матеріалів на поповнення запасів, формує інформацію про оптимальний обсяг замовлення. У результаті цього протягом усього звітного періоду відомий обсяг наявних запасів. Основна частина документів для відображення інформації про рух запасів фіксується на складі підприємства. Перевірка і правильність оформлення документів за типами господарських операцій здійснюється в бухгалтерії підприємства. Запаси, які прибули на склад, перевіряються на відповідність асортименту, кількості, якості.

Запаси поступають на підприємство згідно з укладеними договорами на їх купівлю-продаж. У договорах визначаються умови їх придбання, порядок розрахунків, відповідальність сторін, додається також перелік іншої необхідної документації. Постачальником виписується рахунок-фактура на оплату запасів (додаток). Рахунок-фактура – рахунок, що виписується продавцем на ім’я покупця та підтверджує фактичне постачання запасів та їх вартість. Виписується рахунок-фактура після закінчення приймання запасів покупцем. Документ містить перелік операцій з продажу запасів, включаючи кількість одиниць, ціну за одиницю, загальну ціну, умови продажу, спосіб доставки. Первинним документом, що виписується передавальною стороною і є підставою для оприбуткування матеріалів, є товарно-транспортна накладна (додаток). Спеціалізовану форму "Товарна накладна" рекомендується застосовувати для обліку відпуску (реалізації) продукції, матеріальних цінностей стороннім організаціям та підприємствам (додаток ) [Кружельний М. В., Левицька С. О.].

Товарна накладна виписується в бухгалтерії у двох примірниках на підставі договорів (контрактів), нарядів й інших відповідних документів та при пред'явленні одержувачем довіреності. Перший примірник товарної накладної залишається на складі чи іншому місці зберігання продукції у матеріально відповідальної особи, яка провела відпуск продукції, матеріалів, другий – в одержувача (покупця) продукції, матеріалів.

Товарна накладна підписується керівником підприємства, головним бухгалтером, особою, яка відпустила цінності, й одержувачем та засвідчується печаткою.

На підприємствах для обліку руху запасів використовується накладна на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів у виробництво (додаток). Також можливе застосування лімітно-забірних карт (додаток). Вони дають змогу враховувати кількість відпущених у виробництво запасів та одночасно здійснювати контроль за дотриманням норм витрат. Оскільки лімітно-забірні картки ведуться за кожним номенклатурним номером запасів, отже, це зумовлює використання значної кількості первинних облікових документів. Для запобігання зазначених недоліків застосовують картки складського обліку (додаток) У картках складського обліку, крім звичайних реквізитів, вказуються також місячні ліміти відпуску запасів.

Протягом місяця лімітно-забірні картки зберігаються разом з відповідними картками кладського обліку. Після закінчення місяця картки складського обліку матеріалів одночасно з іншими прибутково-видатковими документами здаються до бухгалтерії. На стадії первинного обліку запасів необхідно так організувати обліковий процес, щоб мінімізувати витрати коштів та часу на виконання робіт і прискорити рух первинних документів з обліку запасів у бухгалтерію. Для досягнення цієї мети треба встановити максимально короткий проміжок часу на передачу й обробку документів та визначити конкретні терміни передачі документів між виконавцями і секторами обліку. Згідно з цим, комплекс заходів може включати організаційні та технічні способи вирішення цього питання. До організаційних заходів можна віднести визначення переліку робіт, які потрібно виконати, відповідальних виконавців, необхідних витрат часу, необхідних технічних засобів, а до технічних – складання оперограми руху кожного первинного документа. Комплекс заходів щодо створення ефективної системи документообігу розробляє бухгалтерія підприємства. Поточний облік запасів характеризується обробкою великої кількості даних на всіх його етапах, тому для створення ефективного документообігу необхідно розробити та впровадити певні заходи [Скрипан О. П., Плюх М. С.].

Розглянемо точніше зміст та ціль використання первинних документів з обліку виробничих запасів що використовуються на ДП «ВВК №86» (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Характеристика фактографічної інформації, що використовується в обліку виробничих запасів ДП «ВВК №86»

Назва документа	Зміст інформації	Використання у обліковому процесі
1. Акт приймання матеріалів	Містить дані про число товарів які надходять на склад	При оприбуткуванні матеріалів від постачальника
2. Лімітно-забірна картка	Містить дані про число запасів які видаються систематично протягом місяця	Призначена для оформлення матеріальних цінностей, що видаються систематично
3.Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів	Містить дані про число матеріалів і місце куди вони переміщаються	Застосовується для обліку руху матеріалів всередині підприємства
4.Картка складського обліку матеріалів	Містить дані про число матеріалів які обліковуються на складі	При обліку матеріалів на складі
5.Відомість обліку залишків матеріалів на складі	Містить дані про число матеріалів які є в наявності на складі	При обліку матеріалів на складі
6.Інвентаризаційний опис	Містить дані про число наявності матеріалів, та число відсутніх матеріалів на складі	При обліку матеріалів на складі

Завершальною стадією облікового процесу на підприємстві є підсумковий облік. Ефективна організація документообігу на стадії підсумкового обліку запасів повинна забезпечити не лише заощадження часу і коштів на підготовку звітності, але й правильне її складання і надання у встановлені терміни. Характерною особливістю підсумкового обліку є складання і надання різних форм звітності внутрішнім та зовнішнім користувачам. Для складання деяких форм потрібна узгоджена робота декількох підрозділів підприємства, для чого кожному зацікавленому працівнику надають виписку з графіка документообігу. У виписці зазначені документи або звіти, які слід підготувати, строки підго- товки та у які підрозділи необхідно їх передати [Скрипан О. П., Плюх М. С.].

Таким чином, можна визначити основні критерії ефективного документообігу на всіх стадіях обліку запасів на ДП «ВВК №86»:

• документ повинен проходити через оптимальну кількість виконавців та підрозділів, які є користувачами відповідної інформації або обробляють документ;

• термін надходження документа у кожному підрозділі повинен бути мінімальним; документообіг має бути раціональним, тобто етапи робіт та виконавці не повинні повторюватися;

• документообіг має спрощувати облікову роботу, забезпечувати можливість її автоматизації;

• рух документів повинен бути організований таким чином, щоб посилювати контрольну функцію бухгалтерського обліку. Для належної організації обліку запасів на підприємстві необхідно забезпечити відповідну організацію матеріально-технічного постачання, налагодити відповідний стан складського господарства, впроваджувати прогресивні норми витрат на одиницю продукції.

Отже, з метою підвищення ролі обліку запасів доцільно запровадити науково-розроблену номенклатуру, налагодити чіткий документообіг, своєчасно проводити контрольні перевірки та інвентаризацію запасів, не допускати значних відхилень від норм запасів, автоматизувати обліково-обчислювальні роботи, своєчасно укладати договори на матеріальну відповідальність працівників за збереження запасів на складах. Водночас відповідні служби підприємства слід забезпечити списком посадовців, які мають право підписувати документи на отримання та відпуск зі складів запасів, а також видавати дозволи на їх вивіз з підприємства. Одночасно покращанню ресурсозбереження сприяє також упорядкування первинної документації, упровадження типових уніфікованих форм обліку, підвищення рівня автоматизації обліково-обчислювальних робіт, забезпечення жорсткої дисципліни приймання, зберігання, витрачання запасів, обмеження кількості посадовців, яким дозволено підписувати документи на видачу особливо дефіцитної сировини. Для забезпечення збереження запасів, правильного приймання, зберігання, відпуску вагоме значення набуває наявність на підприємстві достатньої кількості складських приміщень, забезпечених ваговими та вимірювальними приладами. Також необхідним є запровадження прогресивних форм попереднього і поточного контролю за дотриманням норм використання запасів [Кружельний М. В., Левицька С. О.].

Особливу увагу слід зосередити на підвищенні достовірності оперативного обліку за рухом напівфабрикатів у виробництві. Дані обліку повинні містити інформацію стосовно резервів зниження собівартості продукції за рахунок економічного використання запасів, зниження норм витрат, забезпечення належного їх зберігання.

Документообіг – це організована система створення, перевірки та обробки первинних документів у бухгалтерському обліку від моменту їх створення до передачі в архів [ 111 ]. Необхідною складовою організації обліку є розробка механізму управління документообігом, який забезпечить стабільність роботи бухгалтерії, оперативність та чіткість руху процесу обробки документів, своєчасність прийняття рішень.

Зберігаються документи в архіві підприємства, який знаходиться безпосередньо в приміщенні бухгалтерської служби (первинна документація, звітність, книги обліку працюючих та ін). Інформація, що підлягає автоматизації зберігається на жорсткому диску комп’ютера головного бухгалтера. З метою збереження інформації створюються резервні копії на електронних носіях. Друковані копії звітності та інших документів підприємства зберігаються в сейфі головного бухгалтера.

На досліджуваному підприємстві існує затверджений графік документообігу з обліку виробничих запасів, розглянемо його у табл. 2.2.

Таблиця 2.2

Графік документообігу з обліку виробничих запасів

на ДП «ВВК №86»

Назва первинного документу	Створення, перевірка документа		Обробка документа/ застосування		Передача до архіву
	Відпові-дальний	Строк виконання	Хто виконує	Строк викона-ння	Виконавець	Строк викона-ння
Рахунок постачальни-ка	Касир	У день одержання в банку	Бухгалтер	У день викона-ння банком	Бухгалтер	По закінченню кварталу
Прибутковий ордер	Комірник	Кожного 5, 10, 15 числа	Бухгалтер	У момент надходження	Бухгалтер	По закінченню кварталу
Лімітно-забірна картка	Комірник	Кожного 11, 21, 1 числа	Бухгалтер	У момент відпуску	Бухгалтер	По закінченню кварталу
Разові вимоги на видачу матеріалів	Комірник	16 і 30 числа	бухгалтер	У момент відпуску	Бухгалтер	По закінченню кварталу

Таким чином, можна визначити основні критерії ефективного документообігу на всіх стадіях обліку запасів:

- документ повинен проходити через оптимальну кількість виконавців та підрозділів, які є користувачами відповідної інформації або обробляють документ;

- термін находження документу у кожному підрозділі повинен бути мінімальним;

- документообіг повинен бути раціональним, тобто етапи робіт та виконавці не повинні повторюватися;

- документообіг повинен спрощувати облікову роботу, забезпечити можливість її автоматизації;

- рух документів повинен бути організований таким чином, щоб посилювати контрольну функцію бухгалтерського обліку.

Завершальним етапом бухгалтерського обліку є складання звітності, в якій узагальнюється інформація у певній системі показників. Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації. Складові фінансової звітності відображають різні аспекти одних і тих же господарських операцій та подій за звітний період, відповідну інформацію попереднього звітного періоду і розкриття облікової політики та її змін, що робить можливим ретроспективний та перспективний аналіз діяльності підприємства [Лишеленко О. В.].

У Примітках до фінансової звітності наводиться інформація про:

- методи оцінки запасів;

- балансову (облікову) вартість запасів у розрізі окремих класифікаційних груп;

- балансову (облікову) вартість запасів, які відображені за чистою вартістю реалізації;

- балансову (облікову) вартість запасів, переданих у переробку, на комісію, в заставу;

- суму збільшення чистої вартості реалізації, за якою проведена оцінка запасів [Лишеленко О. В.].

Для отримання своєчасної та корисної інформації, мінімізації витрат робочого часу на обробку документів і скорочення термінів їх пересування між окремими службами підприємства, повинен бути організований ефективний документообіг, який характеризується оптимальністю та високою швидкістю руху документів. Ефективний документообіг організують на кожній стадії

обліку запасів із застосуванням оперограм, сіткових та зведених графіків. Підприємство може самостійно розробити внутрішні документи з обліку запасів та організувати систему їх документообігу. Для цього необхідно визначити первинні документи та дослідити господарські процеси, у яких беруть участь запаси.

2.2. Розробка системи фінансового обліку виробничих запасів

Операції, що пов’язані з надходження (збільшення) та вибуттям (зменшення) виробничих запасів, на підставі первинних документів та облікових регістрів відображаються на рахунках бухгалтерського обліку.

Згідно з Наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. №1591 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку», який набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Змінами наказу є План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій який викладено у новій редакції. Оновлений План рахунків не містить субрахунків, але підприємства можуть самостійно вводити субрахунки, виходячи з потреб управління, контролю, аналізу та звітності, а також використовувати субрахунки, визначені Інструкцією про застосування Плану рахунків (наказ Мінфіну №291 від 30.11.99 р.).

Для ведення обліку наявності й використання виробничих запасів передбачає застосування активного синтетичного рахунку 20 “ Виробничі запаси” але досліджуючи організацію обліку на ДП «ВВК №86» слід запропонувати відкрити субрахунки до рахунку 20, які наведені у таблиці 2.3.

На рахунку 20 „Виробничі запаси” відображають наявність та рух належних підприємству запасів сировини і матеріалів, покупних напівфабрикатів та комплектуючих виробів (у тому числі сировини і матеріалів, що перебувають у дорозі та в переробці), будівельних матеріалів, запасних частин, матеріалів сільськогосподарського призначення, палива, тари і тарних матеріалів, відходів основного виробництва [Сопко В].

По дебету цього рахунку на підставі прибуткових документів (рахунків-фактур, вимог, ТТН, прибуткових ордерів, накладних тощо) відображається кількість і вартість виробничих запасів. По кредиту рахунку на підставі витратних документів (вимог, накладних, лімітно-забірних карток, ярликів тощо) списується кількість і вартість відпущених матеріалів на виробництво (експлуатацію, будівництво), переробку, відпуск (передачу) на сторону, уцінка, за обліковими цінами [Сопко В].

На субрахунку 201 „Сировина і матеріали” відображаються наявність і рух сировини та основних матеріалів, що становить основу встановленої продукції або є необхідними компонентами при її виготовленні, сприяють процесу виготовлення (допоміжні матеріали). На цьому субрахунку ДП «ВВК №86» може обліковувати наявність і рух допоміжних матеріалів і сировини, які включаються при виробництві продукції.

Щодо субрахунку 201 «Сировина і матеріали», хочемо запропонувати поділяти його на такі групи рахунків:

201.0 «Канцтовари»;

201.1 «Вироби з деревини»;

201.2 «Мастила»;

201.3 «Металопрокат»;

201.4 «Лакофарбова продукція»;

201.5 «Будівельні матеріали»;

201.6 «МШП»;

201.7 «Метизи».

Даний розподіл сировини і матеріалів на субрахунки спростить сам процес обліку інформації щодо руху вищезазначених груп на які поділяється синтетичний рахунок 201 «Сировина та матеріали» на досліджуваному підприємстві.

Оцінка запасів відбувається при надходженні та вибутті. Під час надходження запаси оцінюються за первісною вартістю або за собівартістю.

Відповідно до ПБО в балансі відображаються за:

• первісною вартістю - сума фактичних витрат на їх придбання або виготовлення;

• чистою вартістю реалізації запасів - це очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію ;

• справедливою вартістю - сума, за якою можна обміняти актив чи погасити заборгованість за операцією між проінформованими, зацікавленими та незацікавленими сторонами.

На ДП «ВВК №86» для відображення в бухгалтерському балансі і фінансовій звітності запасів товарно-матеріальних цінностей у грошовій оцінці використовують ціни:

1. історичні, або ціни придбання, які були актуальними минулому, тобто в момент отримання запасу;

2. поточні, що використовуються в момент виконання оцінки;

3. ціни відтворення, або репродукційні – це ціни передбачення визначених складових, відповідних у момент, коли цю складову буде замінено.

Зміну цін спричиняють дві складові. Одна є результатом дії ринкових чинників – попиту і пропозиції, а друга – зміни цін, зумовленої інфляцією. Тому одним з недоліків структури грошового вираження вартості є відсутність стабільності грошової одиниці з погляду вибраної реальної одиниці вартості, що виявляється у тенденції до зростання цін [Герасим П. М., Журавель Г. П.].

Є різні шляхи шляхи надходження запасів на підприємство, зокрема це: придбання за плату, виготовлення власними силами, безоплатне надходження, внесення до статутного фонду та інші.

Так первісною вартістю запасів, придбаних за плату, є собівартість запасів яка складається з таких фактичних витрат:

• суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків;

• суми ввізного мита;

• суми непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

• транспортно – заготівельних витрат за вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування запасів до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів;

• інших витрат, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні до використання в запланованих цілях [Герасим П. М., Журавель Г. П.].

Не включаються до первісної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійснені:

• понаднормові втрати і недостачі запасів;

• відсотки за користування позиками;

• надані знижки;

• витрати на збут;

• адміністративні та інші витрати, не пов’язані безпосередньо з придбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні до використання у запланованих цілях [Герасим П. М., Журавель Г. П.].

У разі, якщо на момент оприбуткування запасів неможливо достовірно визначити їх первісну вартість, то такі запаси можуть оцінюватись та відображатись за справедливою вартістю з наступним коригуванням до первісної вартості.

На ДП «ВВК №86» запаси надходять від постачальників за плату.

Придбання запасів на ДП «ВВК «86» планується відділом постачання. Цей відділ веде спеціальну відомість, в якій записуються дані про виконання договорів постачання, а також дані про асортимент запасів, їх кількість, ціну.

Придбання запасів на ДП «ВВК №86» у постачальників здійснюється виключно на договірних засадах, шляхом укладення договорів.

ДП «ВВК №86» співпрацює як з великими так і малими підприємствами, а також останнім часом підприємство співпрацює з приватними підприємцями.

Досліджуване підприємство має широке коло постачальників, які забезпечують підприємство базою для виробництва продукції. При виборі постачальників підприємство враховує : ціну запасів, якість запасів, надійність постачальника, можливість отримання знижок та можливість відстрочення оплати за них.

Для отримання запасів від постачальника по факту здійсненої передоплати або на підставі заключеного договору бухгалтер підприємства виписує своєму працівникові довіреність на одержання цінностей. Довіреність на одержання цінностей (Додаток В) від постачальника за договором , рахунком – фактурою, або іншим документом, що їх замінює, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей. Особа, якій видана довіреність, зобов’язана не пізніше наступного дня після доставки на ДП «ВВК №86» запасів подати бухгалтеру довіреність разом з документами на відпуск нею запасів та здачу їх на склад або матеріально відповідальній особі.

Для отримання необхідних запасів у бухгалтерії постачальника, спираючись на дані заключених договорів купівлі-продажу та інформації вказаної у довіреності, здійснюється виписка накладних-вимог на відпуск матеріалів або товарно-транспортних накладних ( за умов транспортування вантажним автомобілем).

Для обліку та контролю за надходженням та оприбуткуванням виробничих запасів, що надійшли на ДП «ВВК №86» використовується журнал обліку вантажів, що надійшли. Записи в журналі здійснюються відділом постачання в міру надходження виробничих запасів на склад підприємства на основі товарно-транспортних накладних, прибуткових ордерів, актів приймання матеріалів.

При оприбуткуванні виробничих запасів комірник даного підприємства також використовує прибутковий ордер (Додаток В), який складається у двох екземплярах безпосередньо на ті цінності, які були ним прийняті.

Крім того при оприбуткуванні запасів на ДП «ВВК №86» здійснюється їх ретельна перевірка за кількістю і якістю. Якщо це надходження запасів відбулось із кількісними чи якісними відхиленнями вказаних у договорі та супровідних документах, складається комісією акт про приймання матеріалів у двох екземплярах, після чого один примірник передається до відділу постачання чи юридичному відділу до направлення листа–притензії постачальнику.

У бухгалтерському обліку підприємства операції з придбання запасів у постачальників відображаються згідно табл.2.4.

Таблиця 2.4

Відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з надходження запасів від постачальника

№ п/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків		Сума	Додаток
		Дебет	Кредит
1	Оприбутковано запаси	201	631	300	Р
2	Відображено податковий кредит щодо ПДВ по оприбуткованих запасах	641	631	Без суми	Запис не проводився
3	Оплачено раніше отримані запаси	631	311	-	-
4	Суму витрат на транспортування включено до первісної вартості запасів	201	631	30	С
5	Відображено податковий кредит щодо ПДВ по транспортних витратах	641	631	Без суми	Запис не проводився
6	Оплачено послуги за транспортування	631	311	-	-
7	Проведено оплату запасів	371	311	-	-
8	Відображено податковий кредит щодо ПДВ	641	644	-	-
9	Оприбутковано запаси	201	631	45,38	М
10	Списано суму раніше нарахованого податкового кредиту	644	631	Без суми	Запис не проводився
11	Відображено взаємне зарахування заборгованості	631	371	-	-

Відповідно облікової політики ДП «ВВК №86» транспортно–заготівельні витрати відносяться до складу первісної вартості запасів методом середнього відсотка. Транспортно – заготівельні витрати загальною сумою відображаються на отриманому рахунку 29 “ Транспортно – заготівельні витрати”. Сума цих транспортно – заготівельних витрат щомісяця розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного періоду і сумою запасів, що вибули. Сума транспортно – заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно – заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули. Середній відсоток транспортно – заготівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно – заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно – заготівельних витрат звітного місяця на суму залишків запасів на початок звітного місяця і запасів, що надійшли у звітному місяці.

За даними бухгалтерського обліку визначення суми транспортно-заготівельних витрат, яка припадає на вибулі запаси та на залишок запасів на кінець звітного місяця та розподіл суми транспортно – заготівельних витрат представлені в табл.2.5.

Таблиця 2.5