- •1.Предмет курсу “Розміщення продуктивних сил”.
- •5. Основні фактори рпс, їх суть.
- •6. Ек-не районування, його суть та значення.
- •7. Основні принципи економічного районування, їх суть.
- •8. Поняття економічний район, його суть. Обєктивний характер формування економічних районів.
- •9. Спеціалізація і комплексний розвиток економічних районів.
- •10. Районний господарський комплекс та його галузева стр-ра. Три групи галузей, які хар-ть господарський комплекс крупного ек району.
- •13.Територіальний поділ праці, його суть та зн-ня для ек рай-ня.
- •14. Сучасні наукові методи аналізу розміщення та територіальної орг-ції п/с, їх суть.
- •15. Населення України, його динаміка, стр-ра та особл-ті розміщ
- •17.Міське та сільське населення України, його динаміка та особливості формування.
- •18. Сучасна демографічна ситуація в Україні, її регіональні особливості.
- •19. Трудові ресурси, їх суть та види зайнятості.
- •20. Раціональне використання трудових ресурсів. Безробіття. Ринок праці.
- •21. Природно-ресурсний потенціал, його суть та структура.
- •22.Вплив природно-ресурсного потенціалу на розвиток і розміщення в-ва та спеціалізацію ек-х районів.
- •23. Мінеральні ресурси, їх структура та народногосподарське значення (використання).
- •24. Земельний фонд та його структура. Проблеми охорони і раціонального використання земельних ресурсів.
- •25. Водні ресурси, їх народногосподарське значення та проблеми раціонального використання.
- •26. Лісові ресурси, їх народногосподарське значення та проблеми раціонального використання.
- •27. Кількісна і якісна оцінка природних ресурсів.
- •28. Промислові, балансові та загальногелологічні запаси мінеральних ресурсів, їх суть (визначення).
- •29. Ресурсозбереження як головний напрям раціонального використання природних ресурсів.
- •30. Паливно-енергетичний комплекс, його суть, галузева структура і народногосподарське значення.
- •32.Машинобудівний комплекс, його галузева стр-ра та н/г зн-ня.
- •До машинобудування входять такі галузі:
- •33.Хіміко-лісовий комплекс, його стр-ра та н/г-ке зн-ня.
- •34.Будівельний комплекс, його стр-ра та н/г-ке значення.
- •35.Апк, його галузева стр-ра і необхідність формування.
- •36. Територіальна організація апк: спеціалізовані і інтегральні апк , їх суть.
- •37. Сучасні проблеми розвитку апк України.
- •38. Комплекс по в-ву товарів народного споживання, його галузева стр-ра та н/г-ке зн-ня.
- •39. Транспортний комплекс, його галузева стр-ра та н/г зн-ня.
- •40. Основні показники визначення роботи транспорту, їх суть. Транспортна складова у виробничому процесі.
- •43. Основні форми зовнішньоекономічних звязків, їх суть.
- •44. Класифікація міст, їх н/г-ке зн-ня і роль у рпс.
- •45. Єдиний н/г-ий комплекс, його суть і стр-ра.
- •46. Галузева стр-ра господарського комплексу Укр та тенденції її розвитку.
- •47. Вугільна пр-сть Укр, її значення, особл-ті розм, суч стан та перспективи розвитку.
- •48. Нафтова пр-сть Укр, її зн-ня, особл-ті розміщ, суч стан та перспективи розвитку.
- •49. Газова пр-сть Укр, її зн-ня, особливості розміщення, суч стан та перспективи розвитку.
- •50. Економічна характеристика вугільних басейнів України.
- •51. Нафтопереробна пр-сть Укр, особливості розміщення, суч стан та перспективи розвитку.
- •52. Основні нафто- і газовидобувні райони України. Нафто- і газопроводи України.
- •53. Електроенергетика України, її зн-ня та суч стр-ра, в-во та споживання електроенергії.
- •54. Теплова електроенергетика Укр, її місце в в-ві електроенергії, основні тес та принципи і особливості їх розміщення.
- •55. Атомна електроенергетика України, її зн-ня та проблеми розвитку.
- •56 Гідроенергетика України, її місце в енергетичному балансі. Каскад гес на Дніпрі.
- •57. Природні передумови розвитку чорної металургії України. Сировинна база галузі.
- •58. Типи металургійних заводів України та принципи їх розміщення.
- •59. Чорна металургія України, її зн-ся, стр-ра і суч стан розвитку.
- •60. Основні металургійні підрайони і металургійні центри України, природні передумови їх розвику.
- •61. Основні проблеми і перспективи розвитку металургійного комплексу України.
- •62.Кольорова металургія України, її значення, галузева структура, принципи розміщення та основні центри.
- •63.Природні передумови, сучасний стан та перспективи розвитку кольорової металургії України.
- •64.Сільськогосподарське машинобудування та тракторобудування України, галузева структура і особливості розміщення.
- •65.Транспортне машинобудування України, його значення, галузева структура і особливості розміщення.
- •66.Верстато- та приладобудування України, їх значення, принципи розміщення та основні центри.
- •67.Важке та енергетичне машинобудування України, його значення,
- •68.Хімічна промисловість України, її значення, галузева структура та принципи розміщення основних галузей.
- •71.Лісова та деревопереробна промисловості України, їх значення, умови розвитку.
- •73.Целюлозно-паперова промисловість України, її значення, принципи
- •74.Цементна промисловість України, її сировинна база, принципи розміщення та основні центри.
- •75.Виробництво стінових, покрівельних матеріалів. Скляна промисловість України, її сировинна база, принципи розміщення та основні центри.
- •76.Сільське господарство України, його значення, галузева структура та природні передумови розвитку.
- •77.Зернове господарство України, його значення, структура і динаміка розвитку.
- •78.Особливості формування, значення і розміщення зернопромислового комплексу України.
- •79.Технічні культури України, їх структура, зональність розміщення та вплив на формування спеціалізованих апк.
- •80.Картоплярство, овочівництво , садівництво та виноградарство України, особливості їх розміщення та вплив на формування спеціалізованих апк.
- •81.Тваринництво України, його значення, галузева структура та вплив на формування спеціалізованих апк.
- •82.Харчова промисловість України, її значення, галузева структура та принципи і особливості розміщення основних галузей.
- •83 .Цукробуряковий комплекс України, передумови його розвитку, принципи і особливості розміщення.
- •84.Легка промисловість України, її соціальне значення, галузева структура і принципи розміщення основних галузей.
- •85 – 87.Текстильна промисловість України, її значення, галузева структура,передумови розвитку та принципи розміщення основних галузей.
- •88.Залізничний транспорт України, місце в структурі транспортного комплексу, основні магістралі і вузли.
- •89.Трубопровідний транспорт України, основні нафто- та газопроводи.
- •90.Автомобільний транспорт України, місце в структурі транспортного комплексу, основні автомобільні магістралі.
- •91.Водний транспорт України, передумови розвитку. Місце в транспортній
- •92.Електроенергетика Придніпров"я: передумови розвитку, структура і основні електростанції.
- •93.Електроенергетика Донбасу: передумови розвитку, структура і основні електростанції.
- •94.Електроенергетика Поділля і Полісся: передумови розвитку, структура і основні електростанції.
- •95.Електроенергетика Карпатського регіону: передумови розвитку , структура і основні електростанції.
- •96.Донецький вугільний басейн, його місце у вугільній промисловості України, економічна оцінка та основні проблеми і перспективи розвитку.
- •97.Чорна металургія Донбасу: передумови розвитку та основні центри.
- •98.Чорна металургія Придніпров"я: галузева структура, центри основних галузей і проблеми розвитку.
- •99.Машинобудування Донбасу: галузева структура, центри основних галузей і проблеми розвитку.
- •100. Машинобудування Придніпров"я: галузева структура, центри основних галузей і проблеми розвитку.
- •106. Господарський комплекс Карпатського регіону: галузева стр-ра, особливості розм, проблеми та перспективи розвитку.
- •137. Н/г-ке зн-ня зовнішньоек-х звязків України.
- •141. Економічні зв’язки з Білоруссю.
- •143. Ек звязки України з країнами Середньої Азії: суч стан та перспективи розвитку.
- •147. Економічні зв’язки України з Німетчиною, Францією, Італією,Великобретанією, Польшею, та іншими країнами Європи: сучасний стан, основні проблеми та перспективи розвитку.
34.Будівельний комплекс, його стр-ра та н/г-ке значення.
Будівельний комплекс- це сукупність галузей мат в-ва і проектно-пошукових робіт, які забезпечують капітальне будівництво. До складу буд комплексу входять такі галузі мат в-ва: будівництво, пр-сть буд матеріалів, в-во буд конструкцій і деталей. У ряді наукових досліджень стр-ра буд комплексу розуміється більш широко: до нього включається також будівельне і дорожне маш-ня, спеціальна інфрастр-ра (науково-дослідні і дослідно-конструкторські орг-ції, вищі і середні спеціальні навчальні заклади, професійно-технічні училища, курси з підготовки будівельних кадрів; банківські установи, які фінансують буд-во; організації по мат-техні забезпеченню п-в, які входять до комплексу; спеціалізований транспорт). Буд-во охоплює всі регіони країни. Потужні будівельні орг-ції створені у великих містах. Так, у Києві діють холдінгова компанія «Кихвміськбуд», спеціалізовані будівельні організації по монтажних роботах, трансопртному, нафтогазовому, водогосподарському буд-ву. Великий обсяг різноманітних буд робіт виконують енергетики: створені проектно-пошукові інститути галузевого профілю (чорної металургії, хімії та ін.).Нині в-во буд мат-в більше ніж наполовину зосереджено в рамках будівельної індустрії, тобто в системі підрядних будівельних організації. Таким чином, будівельна індустрія і пр-сть буд матеріалів дуже тісно взаємодіють між собою, формуючи специфічні індустріально-будівельні територіальні сполучення. Сучасне життя сусп-ва без ефективного функціонування будівельного комплексу просто неможливе. Рівень його розвитку впливає на формування пропорцій і темпів розвитку галузей н/г, РПС і розвиток регіонів. Буд-во створює нові і реконструює діючі основні фонди (будівлі і споруд, призначеня для всіх видів виробничої і невир-чої діяльності людей). Від розвитку цієї галузі залежить буд-во житла, створення нових місті сіл, окремих мірорайонів, постійна реконструкція житлових фондів, буд-во промислових і с/г-х п-в, транспортних обєктів, лікарень, шкіл, торгових центрів тощо. Бцдівельний комплекс підтримує в належному стані обороноздатність країни, створює передумови для зростання в-ва в усіх галузях господарства. Буд комплекс як одна з найбільш капіталоємних і диференційованих виробничих систем справляє вагомий вплив на визначення темпів, масштабиів і розміщення в-ва. Тому при розміщенні капітального буд-ва враховується наявність буд орг-ції в регіоні. В той же час слабкість будівельної бази стримує тут промислове буд-во, створення великих комбінатів, галузевих і ТВК, фондоємної важкої пр-сті, які потребують великих обсягів робіт з капітального буд-ва.
35.Апк, його галузева стр-ра і необхідність формування.
АПК за своїм складом та структурою значно відрізняється від інших міжгалузевих комплексів, передусім тому, що він як головний засіб виробництва використовує землю, на якій вирощується сільськогосподарська продукція та сировина для виробничого та невиробничого споживання. Власне, сільськогосподарське виробництво, що базується на використанні сільськогосподарських угідь, є основою розвитку переробних галузей промисловості. Виробництво сільськогосподарської продукції та її переробка - одна з найважливіших складових частин народного господарства країни. Завданя АПК - забезпечити людей продуктами харчування, а промисловість – відповідною сировиною. АПК України має світове значення. За розрахунками спеціалістів, наша країна щорічно може виробляти стільки продуктів харчування, якими б здатна була прогодувати до 1 млрд осіб. Потенціал АПК України практично безмежний. Але він нині майже не реалізується. Причини такого становища криються в пануванні в сільському господарстві соціалістичного колгоспного ладу. В кінці ХХ століття він показав свою повну неспроможність прогодувати навіть 50 млн українців. Нині за кількістю зайнятих (близько 40%) АПК України переважає всі інші галузі і міжгалузеві комплекси. В ньому зосереджені також значні фонди виробничого призначення. Але більшість із них уже морально і матеріально застаріла, техніка спрацьована і не відповідає сучасним вимогам. Тому дуже великі втрати продукції під час її збирання на полях, при перевезенні і зберіганні.Одним з таких найбільш потужних і багатогалузевих комплексів є аграрнопромисловий. Це складний комплекс виробництва, що обєднує різні галузі народного господарства. До його складу входять 3 основні сфери:
Сільськогосподарське виробництво – рослинництво і тваринництво, що створюють сировинну базу АПК. Це його основна базова ланка;
Галузі, що створюють матеріально-технічні засоби для галузей АПК. Це – сільськогосподарське машинобудування, виробництво засобів захисту рослин, мінеральних добрив, комбікормова і мікробіологічна промисловість, виробництво тари, спеціального устаткування і приладів для АПК та ін.
Галузі, що забезпечують переробку сільськогосподарської продукції (харчова, легка).
Крім цих основних сфер, до АПК входять виробнича і соціальна інфраструктури у тій частині, що працює на потреби цього комплексу. Йдеться про транспорт, складське господарство, матеріально-технічне постачання, інженерні споруди, в тому числі іригаційні системи, заготівлю, зберігання сільськогосподарської продукції, інформаційне забезпеченя, спеціалізовану торгівлю, комунально-житлове господарство, культурне та медичне обслуговування тощо. Доповнюючою ланкою АПК є наукові заклади та підготовка кваліфікованих кадрів для забезпечення його ефективного функціонування. За виробничою ознакою до складу АПК входять продовольчий комплекс і непродовольчий. Продовольчий комплекс – це сукупність галузей, повязаних з виробництвом продуктів харчування рослинного і тваринного походження. Крім того, до продовольчого комплексу (ПК) входять виробництва, що технологічно не належать до сільського господарства. Це – виробництво солі, мінеральних вод, вилов риби та ін. До непродовольчого комплексу належать галузі, повязані з виробництвом товарів широкого вжитку із сировини рослинного і тваринного походження; галузі легкої промисловості, насамперед ті, які займаються первинною переробкою сільськогосподарської сировини. Ці комплекси, в свою чергу, залежно від виду сировини, що використовується, поділяються на рослинницькі і тваринницькі підкомплекси. Особливу роль в АПК відіграє продовольчий комплекс, який забезпечує населення продуктами харчування. Він включає галузі, повязані лише з виробництвом продовольчої продукції. До складу цього комплексу входять зернопродуктивний, картоплепродуктовий, цукробуряковий, плодоовочеконсервний, виноградно-виноробний, мясний, молочний, олійно-жировий підкомплекси. Крім того, до його складу входять певні інфраструктурні галузі. До складу АПК входять сільське господарство і галузі харчової промисловості, які переробляють його продукцію (цукрова, мясна, молокопереробна, олійно-жирова, плодоовочева, рибна та ін.). До АПК належать також підприємства й організації, що забезпечують зберігання, перевезення і реалізацію продукції, і ті, що виробляють машини та обладнання, виконують дослідницьку роботу, готують кадри. Зерно, наприклад, треба виростити в полі, зібрати, перевезти і змолотити на борошномельному комбінаті, потім спекти на хлібозаводі чи хлібокомбінаті хлібо-булочні вироби. Звзок між цими зовсім різними, на перший погляд, сферами виробництва настільки тісний, що одна без одної вони не можуть існувати. Такі ланцюжки від поля чи ферми до готової продукції (цукор, соки, варення, хліб, сметана, ковбаси і т.д.) називаються спеціалізованими АПК. Чим більша територія, тим більше таких ланцюжків. Їхня кількість зростає від району до масштабів країни.