- •1.Предмет курсу “Розміщення продуктивних сил”.
- •5. Основні фактори рпс, їх суть.
- •6. Ек-не районування, його суть та значення.
- •7. Основні принципи економічного районування, їх суть.
- •8. Поняття економічний район, його суть. Обєктивний характер формування економічних районів.
- •9. Спеціалізація і комплексний розвиток економічних районів.
- •10. Районний господарський комплекс та його галузева стр-ра. Три групи галузей, які хар-ть господарський комплекс крупного ек району.
- •13.Територіальний поділ праці, його суть та зн-ня для ек рай-ня.
- •14. Сучасні наукові методи аналізу розміщення та територіальної орг-ції п/с, їх суть.
- •15. Населення України, його динаміка, стр-ра та особл-ті розміщ
- •17.Міське та сільське населення України, його динаміка та особливості формування.
- •18. Сучасна демографічна ситуація в Україні, її регіональні особливості.
- •19. Трудові ресурси, їх суть та види зайнятості.
- •20. Раціональне використання трудових ресурсів. Безробіття. Ринок праці.
- •21. Природно-ресурсний потенціал, його суть та структура.
- •22.Вплив природно-ресурсного потенціалу на розвиток і розміщення в-ва та спеціалізацію ек-х районів.
- •23. Мінеральні ресурси, їх структура та народногосподарське значення (використання).
- •24. Земельний фонд та його структура. Проблеми охорони і раціонального використання земельних ресурсів.
- •25. Водні ресурси, їх народногосподарське значення та проблеми раціонального використання.
- •26. Лісові ресурси, їх народногосподарське значення та проблеми раціонального використання.
- •27. Кількісна і якісна оцінка природних ресурсів.
- •28. Промислові, балансові та загальногелологічні запаси мінеральних ресурсів, їх суть (визначення).
- •29. Ресурсозбереження як головний напрям раціонального використання природних ресурсів.
- •30. Паливно-енергетичний комплекс, його суть, галузева структура і народногосподарське значення.
- •32.Машинобудівний комплекс, його галузева стр-ра та н/г зн-ня.
- •До машинобудування входять такі галузі:
- •33.Хіміко-лісовий комплекс, його стр-ра та н/г-ке зн-ня.
- •34.Будівельний комплекс, його стр-ра та н/г-ке значення.
- •35.Апк, його галузева стр-ра і необхідність формування.
- •36. Територіальна організація апк: спеціалізовані і інтегральні апк , їх суть.
- •37. Сучасні проблеми розвитку апк України.
- •38. Комплекс по в-ву товарів народного споживання, його галузева стр-ра та н/г-ке зн-ня.
- •39. Транспортний комплекс, його галузева стр-ра та н/г зн-ня.
- •40. Основні показники визначення роботи транспорту, їх суть. Транспортна складова у виробничому процесі.
- •43. Основні форми зовнішньоекономічних звязків, їх суть.
- •44. Класифікація міст, їх н/г-ке зн-ня і роль у рпс.
- •45. Єдиний н/г-ий комплекс, його суть і стр-ра.
- •46. Галузева стр-ра господарського комплексу Укр та тенденції її розвитку.
- •47. Вугільна пр-сть Укр, її значення, особл-ті розм, суч стан та перспективи розвитку.
- •48. Нафтова пр-сть Укр, її зн-ня, особл-ті розміщ, суч стан та перспективи розвитку.
- •49. Газова пр-сть Укр, її зн-ня, особливості розміщення, суч стан та перспективи розвитку.
- •50. Економічна характеристика вугільних басейнів України.
- •51. Нафтопереробна пр-сть Укр, особливості розміщення, суч стан та перспективи розвитку.
- •52. Основні нафто- і газовидобувні райони України. Нафто- і газопроводи України.
- •53. Електроенергетика України, її зн-ня та суч стр-ра, в-во та споживання електроенергії.
- •54. Теплова електроенергетика Укр, її місце в в-ві електроенергії, основні тес та принципи і особливості їх розміщення.
- •55. Атомна електроенергетика України, її зн-ня та проблеми розвитку.
- •56 Гідроенергетика України, її місце в енергетичному балансі. Каскад гес на Дніпрі.
- •57. Природні передумови розвитку чорної металургії України. Сировинна база галузі.
- •58. Типи металургійних заводів України та принципи їх розміщення.
- •59. Чорна металургія України, її зн-ся, стр-ра і суч стан розвитку.
- •60. Основні металургійні підрайони і металургійні центри України, природні передумови їх розвику.
- •61. Основні проблеми і перспективи розвитку металургійного комплексу України.
- •62.Кольорова металургія України, її значення, галузева структура, принципи розміщення та основні центри.
- •63.Природні передумови, сучасний стан та перспективи розвитку кольорової металургії України.
- •64.Сільськогосподарське машинобудування та тракторобудування України, галузева структура і особливості розміщення.
- •65.Транспортне машинобудування України, його значення, галузева структура і особливості розміщення.
- •66.Верстато- та приладобудування України, їх значення, принципи розміщення та основні центри.
- •67.Важке та енергетичне машинобудування України, його значення,
- •68.Хімічна промисловість України, її значення, галузева структура та принципи розміщення основних галузей.
- •71.Лісова та деревопереробна промисловості України, їх значення, умови розвитку.
- •73.Целюлозно-паперова промисловість України, її значення, принципи
- •74.Цементна промисловість України, її сировинна база, принципи розміщення та основні центри.
- •75.Виробництво стінових, покрівельних матеріалів. Скляна промисловість України, її сировинна база, принципи розміщення та основні центри.
- •76.Сільське господарство України, його значення, галузева структура та природні передумови розвитку.
- •77.Зернове господарство України, його значення, структура і динаміка розвитку.
- •78.Особливості формування, значення і розміщення зернопромислового комплексу України.
- •79.Технічні культури України, їх структура, зональність розміщення та вплив на формування спеціалізованих апк.
- •80.Картоплярство, овочівництво , садівництво та виноградарство України, особливості їх розміщення та вплив на формування спеціалізованих апк.
- •81.Тваринництво України, його значення, галузева структура та вплив на формування спеціалізованих апк.
- •82.Харчова промисловість України, її значення, галузева структура та принципи і особливості розміщення основних галузей.
- •83 .Цукробуряковий комплекс України, передумови його розвитку, принципи і особливості розміщення.
- •84.Легка промисловість України, її соціальне значення, галузева структура і принципи розміщення основних галузей.
- •85 – 87.Текстильна промисловість України, її значення, галузева структура,передумови розвитку та принципи розміщення основних галузей.
- •88.Залізничний транспорт України, місце в структурі транспортного комплексу, основні магістралі і вузли.
- •89.Трубопровідний транспорт України, основні нафто- та газопроводи.
- •90.Автомобільний транспорт України, місце в структурі транспортного комплексу, основні автомобільні магістралі.
- •91.Водний транспорт України, передумови розвитку. Місце в транспортній
- •92.Електроенергетика Придніпров"я: передумови розвитку, структура і основні електростанції.
- •93.Електроенергетика Донбасу: передумови розвитку, структура і основні електростанції.
- •94.Електроенергетика Поділля і Полісся: передумови розвитку, структура і основні електростанції.
- •95.Електроенергетика Карпатського регіону: передумови розвитку , структура і основні електростанції.
- •96.Донецький вугільний басейн, його місце у вугільній промисловості України, економічна оцінка та основні проблеми і перспективи розвитку.
- •97.Чорна металургія Донбасу: передумови розвитку та основні центри.
- •98.Чорна металургія Придніпров"я: галузева структура, центри основних галузей і проблеми розвитку.
- •99.Машинобудування Донбасу: галузева структура, центри основних галузей і проблеми розвитку.
- •100. Машинобудування Придніпров"я: галузева структура, центри основних галузей і проблеми розвитку.
- •106. Господарський комплекс Карпатського регіону: галузева стр-ра, особливості розм, проблеми та перспективи розвитку.
- •137. Н/г-ке зн-ня зовнішньоек-х звязків України.
- •141. Економічні зв’язки з Білоруссю.
- •143. Ек звязки України з країнами Середньої Азії: суч стан та перспективи розвитку.
- •147. Економічні зв’язки України з Німетчиною, Францією, Італією,Великобретанією, Польшею, та іншими країнами Європи: сучасний стан, основні проблеми та перспективи розвитку.
92.Електроенергетика Придніпров"я: передумови розвитку, структура і основні електростанції.
Енергетика району ґрунтується на використанні місцевих гідроенергетичних ресурсів, привізного донецького вугілля, шебелинського газу і місцевого бурого вугілля. Електростанції Придніпров'я належать до Південної енергосистеми.
Побудова Дніпрогесу (потужністю 650 тис. кВт) свого часу розв'язала дуже важливі народногосподарські проблеми Придніпров'я; створена енергетична база для важкої промисловості, забезпечені умови для електрифікації сільського господарства, відкрито наскрізне судноплавство Дніпром. У 1959 р. споруджено Кременчуцьку ГЕС (потужністю 625 тис. кВт), у 1963 р. почала діяти ще одна гідроелектростанція — Дніпродзержинська (потужністю 325 тис. кВт). Найбільшими теплоелектростанціями є Придніпровська, Дніпродзержинська і Криворізька ДРЕС.
Велику роль в енергетичному балансі Придніпров'я починають відігравати природний та коксівний газ. Природний газ одержують з родовищ Східноукраїнської нафтогазоносної області, яка знаходиться за межами району. Так, від Шебелинського родовища (Харківська обл.) прокладено газопровід до Дніпропетровська, Дніпродзержинска, Нікополя, Запоріжжя, Кривого Рогу.
93.Електроенергетика Донбасу: передумови розвитку, структура і основні електростанції.
Основа електроенергетики — потужні ДРЕС: Вуглегірська, Старобешівська, Слов'янська, Курахівська, Миронівська, Зуївська ДРЕС-2 (Донецька обл.), Луганська (м. Щастя), Міусинська, Лисичанська (Луганська обл.). Вони, а також ТЕЦ належать до одного з найбільших у країні виробничих енергетичних об'єднань "Донбас-енерго".
94.Електроенергетика Поділля і Полісся: передумови розвитку, структура і основні електростанції.
Подільському районі промислове і сільськогосподарське ви робництво розвиваються на значній енергетичній базі. Тут працюють Хмельницька АЕС, Ладижинська ДРЕС і Дністровська ГЕС.
Електроенергетика р-ну базується як на місцевому, так І на привозному паливі. В р-ні виробляється 1/3 всієї електроенергії, основну частину якої дають ТЕЦ.
Бурштинська, Трипільська, Ладиженська, Добротворська, Чигиринська ГРЕС.
95.Електроенергетика Карпатського регіону: передумови розвитку , структура і основні електростанції.
Провідна галузь комплексу — електроенергетика, представлена великими Бурштинською (2,4 млн кВт), Добротвірською (660 тис. кВт) ДРЕС і рядом малих ГЕС і ТЕЦ. Теплові електростанції працюють в основному на вугіллі, яке видобувають у Львівсько-Волинському районі. Електростанції об'єднані в систему "Львівенерго". Важливою є роль західноукраїнської розподільної підстанції у міждержавній енергосистемі "Мир" (біля м. Ходорова Львівської обл.). На межі Чернівецької і Хмельницької областей побудована Дністровська ГЕС.
96.Донецький вугільний басейн, його місце у вугільній промисловості України, економічна оцінка та основні проблеми і перспективи розвитку.
Головним районом вуглевидобутку в країні є Донбас. Вугленосні площі на Лівобережжі становлять понад 150 тис. квадратних кілометрів, що дорівнює приблизно четвертій частині площі країни. Тут зосереджено близько 92% її запасів кам'яного вугілля. У Донбасі переважає енергетичне вугілля (56%). Основні його запаси зосереджені в Луганській області. Коксівне вугілля становить 44% від загальних запасів і залягає переважно в Донецькій області. Тут же зосереджено найбільше шахт і сформувалися найпотужніші центри видобутку вугілля: Донецьк, Макіївка, Єнакієве, Торез, Красноармійськ. Донецьке вугілля використовують як енергетичне паливо на теплових електростанціях переважно в Донбасі та як сировину для виробництва коксу в Донбасі і Придніпров'ї.
Українське вугілля в основному має високу собівартість. У кам'яновугільних басейнах це пов'язано з глибоким заляганням пластів та невеликою їхньою потужністю. Буре вугілля невигідно перевозити на далекі віддалі, тому що воно має низьку теплотворну здатність, сипучість, підвищену вологість тощо.
Значний рівень фізичного спрацювання гірничодобувного обладнання, закриття окремих шахт, скорочення видобутку вугілля, важкі умови праці шахтарів, високий травматизм тощо призводять до виникнення соціальної напруженості в шахтарських регіонах.
Існують і гострі екологічні проблеми. В районах шахтного видобутку значні площі зайняті териконами. В Донбасі 1270 відвалів. Понад 500 з них горять, забруднюючи повітря. При добуванні бурого вугілля відкритим (кар'єрним) способом із сільського господарства вилучаються великі площі родючих земель.
Водночас вугільна промисловість України має перспективи для розвитку. Так, у Донбасі можна освоювати 78 розвіданих ділянок із можливим сумарним видобутком 127 млн т вугілля на рік. Для ефективнішої роботи вугільної промисловості потрібне реконструювання шахт