3.Головним завданням кримінального права є?

а) правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля,конституційного устрою;

б) забезпечення охорони країни;

в) охорона безпритульних.

4.На скільки частин поділяється галузь кримінального права?

а)3;

б)2;

в)5;

г)4.

5.Скільки записано інститутів у першій частині кримінального права?

а)20;

б)22;

в)15;

г)13.

Задача 1.

П. було засуджено за ч.2 ст.296 КК до 4 років позбавлення волі. Під час відбування покарання він вчинив напад на наглядача, заподіявши йому тяжке тілесне ушкодження. В процесі розслідування було встановлено, що після вчинення хуліганства, але до винесення вироку за нього, П. згвалтував громадянку Я., а також під загрозою застосування ножа відібрав у неї перстень і сережки. У процесі судового розгляду звинувачення П., у всіх цих злочинах було підтверджено. Його засужено за ч. 1 ст.152 КК до позбавлення волі на строк 4 роки; за ч. 1 ст 187 КК – до позбавлення волі на строк 5 років, за ст. 392 КК до позбавлення волі на строк 6 років ; за ч. 3 ст. 345 КК – до позбавлення волі на строк 7 років. Строк вібутий П. за першим вироком становив 2 роки.  Який порядок призначення покарання за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків одній і тій самій особі ? 

Розв’язання 

В ст.71 ККУ "Призначення покарання за сукупністю вироків” у п.5 сказано: "Якщо засуджений після винесення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив два або більше злочинів, суд призначає покарання за ці нові злочини за правилами, передбаченими у статті 70 ККУ(призначення покарання за сукупністю злочинів), а потім до остаточного покарання, призначеного за сукупністю злочинів, повністю чи частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком у межах, встановлених у частині другій цієї статті”.  В частині другій зазначено, що при складанні покарань за сукупністю вироків загальний строк покарання не може перевищувати максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. При складанні покарань у виді позбавлення волі загальний строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків, не повинен перевищувати п’ятнадцяти років, а у випадку, якщо хоча б один із злочинів є особливо тяжким, загальний строк позбавлення волі може бути більшим п’ятнадцяти років, але не повинен перевищувати двадцяти п’яти років. При складанні покарань у виді довічного позбавлення волі та будь-яких менш суворих покарань загальний строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків, визначається шляхом поглинення менш суворих покарань довічним позбавленням волі.

Задача 2.

19 липня 1991р. приблизно о 23 годині, до чергового Ш. біля складу ТОВ "Прогрес” підійшли П. та М., які перебували у нетверезому стані, і стали просити ,щоб їм дали зерна. Сторож їм відмовив, а коли почав обходити територію зерноскладу, то побачив, що з однієї купи зерна відібрано частину зерна і маються сліди. П. та М. реалізували зерно та отримали від продажу 35 грн.  Кваліфікуйте дії П. та М. 

Розв’язання 

П. та М. Вчинили злочин перебачений п. 3 ст. 185.(Таємне викрадення чужого майна з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдало значної шкоди потерпілому). Хоча розмір викраденого і незначний, кримінальна віповідальність настає завдяки кваліфікуючій ознакі цього злочину – проникннення до сховища, що підвищує суспільну небезпеку вчиненого.  Дані дії караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років.  Об’єктом даного злочину є право власності.  Преметом – викрадене зерно.  Об’єктивна сторона- дії направлені на викрадення майна з проникненням у склад.  Суб’єкти злочину – П. та М.  Суб’єктивна сторона- прямий умисел- осби усвідомлювали небезпечність своїх дій і бажали настання їх наслідків.

Тема №11 «Робочий час та час відпочинку»

1. Тривалість робочого часу для працівників віком від 16 до 18 років:  а) 36 год. на тиждень;  б) 30 год. на тиждень;  в) 35 год. на тиждень;

г)40 год. На тиждень.

2. Надурочні роботи за загальним правилом:  а) не допускаються;  б) допускаються;  в) допускаються, якщо не заперечує працівник.

г)допускаються (не більше двох годин на добу).

3. Існують наступні види робочого часу:  а) нормальний;  б) скорочений;  в) неповний;  г) обмежений.