3. Особливості обліку й оцінки основних виробничих фондів
Вартісна форма оцінки основних фондів необхідна для планування розширеного відтворення основних фондів; визначення розмірів амортизаційних відрахувань; розрахунків економічних показників ефективності господарської діяльності підприємства. Розрізняють такі види оцінки основних фондів:
- первісна;
- відновлювана;
- залишкова;
- ліквідаційна;
- справедлива.
Первісна вартість - фактична вартість основних фондів у момент їх придбання чи введення в експлуатацію. Згідно з П(С)БО 7 первісна вартість - історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих) чи витрачених для придбання (створення) необоротних активів. Вона складається з елементів витрат, наведених на схемі (табл. 6.1):
Таблиця 6.1
Визначення первісної вартості об'єкта основних виробничих фондів
Елементи витрат, що беруть участь у формуванні первісної вартості основних виробничих фондів, Фк |
|
контрактна вартість придбання об'єкта основних виробничих фондів |
+ |
суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків) |
+ |
реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів |
+ |
суми ввізного мита |
+ |
суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству) |
+ |
витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів |
+ |
витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів |
+ |
інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою |
= |
первісна вартість об'єкта основних виробничих фондів, Фп |
Витрати на сплату відсотків за користування кредитом не включаються до первісної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок позикового капіталу.
Відновлювана вартість основних фондів - вартість їхнього відтворення в сучасних умовах, при сучасному рівні сформованих цін, норм і розцінок (забезпечує більш реальне планування нових капітальних інвестицій).
ПРИКЛАД 6.1. Підприємством придбаний верстат з числовим програмним управлінням. Вартість верстата, сплачена постачальнику, склала 12000 грн (у тому числі податок на додану вартість ПДВ - 2000 грн). При його реєстрації на балансі підприємства були сплачені мито (оскільки верстат було придбано у російського постачальника) в сумі 300 грн, збір за реєстрацію - 50 грн. Витрати на транспортування, установку та монтаж верстата у виробничому цеху склали 120 грн. Необхідно обчислити первісну вартість такого верстата, за якою його візьмуть на баланс.
РІШЕННЯ. Об'єкт основних засобів за первісною вартістю буде оцінений у сумі 10890 грн (тобто 12000 грн - 2000 грн + 720 грн + 50 грн +120 грн).
Залишкова вартість основних фондів характеризує їх реальну вартість, що не переноситься на вартість виготовленої продукції. Вона визначається як різниця між повною первісною (відновлюваною) вартістю і сумою зносу на певну дату.
Ліквідаційна вартість основних фондів - це сума засобів чи вартість будь-яких активів, що підприємство очікує одержати від реалізації (ліквідації) об'єкта основних засобів (необоротного активу) після закінчення терміну її корисного використання за винятком витрат, пов'язаних з таким продажем (ліквідацією), тобто ліквідаційна вартість представляє собою вартість можливої реалізації основних фондів після закінчення терміну їхньої служби. Визначення ліквідаційної вартості є винятково самостійним рішенням підприємства на основі прогнозної оцінки можливої вартості, за якою може бути проданий об'єкт основних фондів з урахуванням його працездатності по закінченні терміну експлуатації.
Під справедливою вартістю основних засобів розуміється сума, за якою може бути здійснений обмін активами в результаті операції між обізнаними зацікавленими і незалежними сторонами. Вона передбачає оцінку за ринковою вартістю для будинків і землі, для машин і устаткування, а також оцінку за відновлюваною вартістю (сучасною вартістю придбання) за винятком зносу для інших об'єктів основних засобів.
ПРИКЛАД 6.2. За договором підприємство передає комп'ютер в обмін на складальний верстат. Первісна вартість переданого комп'ютера складає 3600 грн. Сума нарахованого зносу - 540 грн. Вартість обміну, обговорена в договорі, складає 3000 грн (у тому числі податок на додану вартість — 500 грн). Необхідно визначити справедливу вартість комп'ютера.
РІШЕННЯ. Залишкова вартість переданого об'єкта основних фондів складе 3060 грн (тобто 3600 грн - 540 грн).
Справедлива вартість у даній ситуації дорівнює договірній вартості, що складає 2500 грн (без урахування ПДВ. тобто 3000 грн - 500 грн).
Одержуваний об'єкт основних засобів буде оцінений за первісною вартістю, яка дорівнює справедливій вартості (суму перевищення залишкової вартості комп'ютера над справедливою вартістю верстата в розмірі 560 грн слід віднести на витрати згідно з п.12 П(С)БО 7.
Для аналітичних розрахунків та оформлення аналітичної звітності використовується показник середньорічної вартості основних виробничих фондів.
Середньорічна вартість основних виробничих фондів передбачає оцінку обєктів основних виробничих фондів з урахуванням строку їх введення або вилучення з виробництва. її розраховують за формулою (6.1).
де Фпп - вартість основних виробничих фондів підприємства на початок року по групах, грн;
ФВВі - вартість введених у виробництво протягом року основних виробничих фондів по групах, грн;
ФВИБі - вартість вилучених з виробництва протягом року основних виробничих фондів по групах, грн;
ТВВі - строк залучення у виробництво (число повних місяців до кінця року) основних виробничих фондів по групах, місяців;
ТВИБі - строк вилучення з виробництва (число повних місяців до кінця року) основних виробничих фондів по групах, місяців.
Тут слід також ураховувати, на яку частину місяця припадає залучення (чи вилучення) основних фондів у виробництво (з виробництва). Адже в практиці функціонування підприємств вкрай рідко зустрічається їх придбання чи списання чітко першого числа поточного місяця. Отже, існує наступна домовленість: якщо об'єкт основних фондів був залучений (чи вилучений) у виробництво (з виробництва) до 15 числа місяця (включно), то слід вважати, що його ввели (чи вилучили) до виробництва (з виробництва) на початок поточного місяця (тобто як на 1 число), якщо ж він був залучений (чи вилучений) у виробництво (з виробництва) після 15 числа місяця, то слід вважати, що його ввели (чи вилучили) до виробництва (з виробництва) на початок наступного за звітним місяця (тобто як на 1 число наступного календарного місяця).
ПРИКЛАД 6.3. Необхідно визначити середньорічну вартість основних виробничих фондів підприємства з урахуванням ЇХ відновлення протягом звітного періоду згідно з наведеними у таблиці 6.2 даними, а також охарактеризувати їхню структуру. На початок поточного року вартість об'єктів першої групи основних фондів склала 9356 тис грн, об'єктів другої групи - 7588 тис грн, об'єктів третьої групи - 6897 тис грн, об'єктів четвертої групи - 2235 тис грн. По закінченні розрахунків слід зробити відповідні висновки і пояснення.
Таблиця 6.2
Рух основних фондів на підприємстві протягом звітного періоду
Найменування основних виробничих фондів |
Вартість залучених основних фондів, тис грн |
Вартість вилучених основних фондів, тис грн |
Дата введення |
Дата вибуття |
будівля заводоуправління |
2576 |
|
14.03 |
|
будівля обробного цеху |
|
1364 |
|
16.07 |
будівля складу |
896 |
|
20.02 |
|
конвеєрна стрічка |
569 |
|
11.08 |
|
вантажний автомобіль |
|
23 |
|
17.06 |
офісні меблі |
367 |
|
01.01 |
|
програмне забезпечення |
13 |
|
16.01 |
|
складальні верстати |
|
59 |
|
16.03 |
верстати з числовим програмним управлінням |
463 |
|
20.04 |
|
інструмент |
25 |
|
12.01 |
|
конторські приналежності |
3 |
|
18.02 |
|
РІШЕННЯ. Визначення середньорічної вартості основних виробничих фондів слід здійснювати по групах відповідно до існуючої класифікації. Для цього слід визначити, до якої з груп належить обладнання, яке залучають (чи вилучають) у виробництво (з виробництва). Відповідно до наведеної класифікації будівля заводоуправління, будівля обробного цеху та будівля складу належать до І групи основних фондів; конвеєрна стрічка, вантажний автомобіль, офісні меблі, інструмент та конторські приналежності - до II групи основних фондів: складальні верстати та верстати з числовим програмним управлінням - до III групи основних фондів: програмне забезпечення -до IV групи основних фондів.
Отже, використовуючи формупу (6.1), отримаємо наступні результати:
Середньорічна вартість об'єктів І групи:
ФсрІ = 9356 тис грн + 2576 тис грн х 10/12 + 896 тис грн х 10/12 - 7364 тис грн х 5/12 = 11637 тис грн.
Середньорічна вартість об'єктів II групи:
ФсрнІІ= 7588 тис грн + 569 тис грн х 5/12 + 367 тис грн х 12/12 + 25 тис грн х 12/12 + 3 тис грн х 10/12 - 23 тис грн х 6/12 = 8208,08 тис грн.
Середньорічна вартість об'єктів III групи:
ФсрІІІ = 6897 тис грн + 463 тис грн х 8/12 - 59 тис грн х 9/12 = 7161,42 тис грн.
Середньорічна вартість об'єктів IV групи:
ФсрІV = 2235 тис грн + 73 тис грн х 11/12 - 2246.92 тис грн.
Середньорічна вартість основних виробничих фондів в цілому по підприємству:
Фср = ФсрІ + ФсрІІ + ФсрІІІ + ФсрІV = 11631 тис грн + 8208,08 тис грн + 7161,42 тис грн + 2246,92 тис грн = 29247,42 тис грн.
На початок року вартість об'єктів основних фондів дорівнювала:
Фпр = ФпрІ + Фрр ІІ + Фпр ІІІ + ФррІV = 9356 тис грн + 7588 тис грн + 6897 тис грн + 2235 тис грн = 26076 тис грн.
Отже, порівняно з рівнем початку року вартість основних фондів збільшилась на 3 171,42 тис грн (тобто Фср - Фрр = 29247,42 тис грн - 26076 тис грн) чи на 12,2%.
Збільшення вартості основних виробничих фондів свідчить про збільшення реальних виробничих капіталовкладень. Що ж стосується характеристики структури основних виробничих фондів, то пасивна частина складає 39,77% (аПАС = Фср /Фср х 100% = 77637 тис грн / 29247,42 тис грн х 100%). Відповідно, активна частина складає 60,23% (тобто 100% - аПАС = 100% - 39,77%).