6.2.1.3 Компресорна установка
Споживачами стиснутого повітря на шахті є приводи компресорів обміну вагонеток на обрії 311 метрів і 530 метрів у головного стовбура. Також відбійні молотки при підготовці ніш.
Потрібна витрата повітря – 21 м3/хв.
До установки прийнято два поршневих компресори, типу 4ВМ10-100/8 продуктивністю по 100 м3/хв, тиском 8 атм із синхронним електричним двигуном марки СДК – 15- 34 –12, Р = 630 квт, 600 об/хв., 6 кв та один компресор типу 5Г100.
В даний час працює один компресор типу 4ВМ –100/8, тому розрахунок робимо стосовно до умов використання останнього.
Таблиця 6.8 - Номінальні дані двигуна СДК – 15 – 34 – 12
|
Рн, квт |
Uc, У |
Up, У |
Ic, А |
Ip, А |
n, об/хв |
cos |
|
|
630 |
6000 |
33 |
71 |
254 |
500 |
0,9 |
0,941 |
Визначимо потужність за допомогою теоретичної потужності (при адіабатному стиску).
Відповідно до формули при адіабатичному стиску:
L
= 3,5 • z • P1
• V1
•
. (6.42)
де z= 2 –число ступіней стиску;
Чи
віднесена до 1 м3
по формулі [ с.246]:
L
= 35000 • z • P1
•
= 35000• 2• 1•
= 24241 , кг/м3
(6.43)
Потужність двигуна компресора визначиться з формули:
РК
=
квт. (6.44)
Визначимо витрату електроенергії однією компресорною установкою №1 за добу:
Wk1добу=
кВт•год.
(6.45)
де tРК = 24год – час роботи компресора;
кВС = 0,1 - питома вага допоміжних електроспоживачів.
=
0,75 – ККД компресора.
Визначимо витрату електроенергії однією компресорною установкою №1 за рік:
Wkрік=
кВт•год.
(6.46)
де 365 днів - час роботи компресора в рік.
Технологічна норма витрати електроенергії на 1 м3 стиснутого повітря визначиться по формулі:
w1m3=Wk1добу/ 144000 = 15596,5 / 144000 = 0,108 кВт•год /1м3. (6.47)
де 144000= 100 • 60 • 24 м3/доб. – вироблення стиснутого повітря за добу.
Питома норма витрати електроенергії на 1 тонну видобутку:
wКУ
кВт•год /т.
(6.48)
Висновки
Після відповідних розрахунків было встановлено, що річна витрата електроенергії на вироблення стиснутого повітря склала 5692722,5 кВт • год. Технологічна витрата електроенергії на 1м3 повітря склала 0,108 квт• год. / м3. Питома витрата електроенергії на одну тонну видобутку – 3,02 кВт • год/т.
Шахтні піднімальні установки
Зробимо розрахунок споживання електроенергії електричними двигунами шахтних піднімальних установок.
Основні
зведення про установки приводимо в
додатку
МК 5• 4 – 13
На рисунку 6.2 приводимо розрахункову схему ШПУ, а на рисунку 6.3 – розрахункову діаграму роботи даної шахтної піднімальної установки.
Рисунок 6.2 - Розрахункова схема ШПУ типу МК 5 • 4 – 13
Рисунок 6.3 - Діаграми швидкості і прискорень ШПУ типу МК 5•4 - 13
Розрахунок піднімальної установки мк 5•4 - 13
Визначаємо максимальну-можливу швидкість підйому по формулі:
Vmax
=
м/с. (6.49)
де Д = 5,0 м – діаметр шківа тертя;
i = 11.5 – передаточне число редуктора.
Орієнтована потужність двигуна визначиться по формулі:
РОР/
=
квт. (6.50)
де
= 1,2 – коефіцієнт динамічного режиму;
К = 1,15 – коефіцієнт, що враховує опір руху
піднімальної судини;
mГ = 25500 кг – маса вантажу;
=
0,95 – ККД редуктора.
В даний час головний підйом працює зі швидкістю Vmax = 7 м/с, тому потужність двигуна для даної швидкості визначиться:
РОР//
=
квт. (6.51)
Працюють два двигуни по 1400 квт типу П18 – 40 –9 К. Отже, двигуни не завантажені, що волоче додаткові втрати.
Визначимо годинну продуктивність головної піднімальної установки по формулі:
АЧАС
=
т. (6.52)
де С = 1,5 – коефіцієнт резерву;
N = 300 дн. - кількість робочих днів;
n = 3 зм. – число видобувних змін;
t = 6 година – тривалість робочої зміни;
1 – година на ПТР.
Оптимальна
вантажопідйомність складе:
mОПТ
=
кг. (6.53)
де Н = 626 м – висота підйому;
=
35 с – час завантаження бункера (перерив);
Визначаємо число циклів по формулі:
z
=
шт. (6.54)
Час циклу складе:
ТЦ
=
с. (6.55)
Час руху:
ТС(П)
=
с. (6.56)
Визначимо середню швидкість:
Vср
=
м/с. (6.57)
Максимальна орієнтована швидкість складе:
VOP
m =
C
* Vср = 1,25 • 5,43 = 6,79 м/с. (6.58)
Необхідна швидкість обертання піднімального двигуна визначиться:
nтр
=
об./ хв. (6.59)
Розрахуємо діаграми, приведені на рисунку 6.3
Режим спуска
Визначаємо приведену масу до радіуса навивки по формулі:
,
(6.60)
Визначаємо
величину прискорення а1:
а1
=
,
м/с2
(6.61)
де
= 2,0 – перевантажувальна здатність
двигуна;
0,35 – коефіцієнт;
Fн – номінальне рушійне зусилля, Н•м;
Fн
=
Н;
Fст – статичне зусилля, кг• с;
Fст
= g*
; (6.62)
Fст
= g •
Н. (6.63)
Знайдені числові значення підставляемо у формулу (6.61), одержимо:
а1
=
м/с2.
(6.64)
Перевіримо знайдену величину прискорення на можливість прослизання канатів на ведучому шківі по формулі:
а/
1 =
,
м/с2
(6.65)
де FСТ. ОП, FСТ.П – статичні зусилля, відповідно що опускаються і галузях каната, що піднімаються, кгс (дивися додаток А);
FСТ.
ОП = g
, (6.66)
FСТ.
ОП = g
= 492444,34 Н;
FСТ.П
= g
, (6.67)
FСТ.П
= g
= 638476,79 Н,
=
0,25 – коефіцієнт тертя каната про
футеровку;
-
кут обхвату канатоведучого шківа, рад;
Gдин – нормований ПБ коефіцієнт безпеки проти ковзання;
Gдин = 1,25;
-
сумарна приведена маса подаваних і
галузей каната, що опускаються, кг;
кг.
(6.68)
,
(6.69)
кг.
(6.70)
Знайдені числові значення підставимо у формулу (6.65), одержимо:
а
/ 1
=
2,122
м/с2,
(6.71)
Т.к. а / 1 > а1, отже прослизання канатів не буде.
Задаємося V1 = 0.7 • Vmax = 0,7 • 7 = 4,9 м/с, V0 = 1,2 м/с, тоді:
hР
=
=
,
відкіля визначимо а0:
а0
=
м/с2;
t0 =
c. (6.72)
t/
1 =
c. (6.73)
Отже,
h/1
=
м. (6.74)
,
відкіля а = а1
– а1•
, (6.75)
;
V =
(6.76)
при t = 0, V=V1, c = V,
при t = t// 1, V = Vmax, c = V.
V
= V1 +
a1t –
a1
, Vmax
= V1 +
a1t –
a1
, Vmax
– V1
= a1
, відкіля
t//
1 = 2
•
с. (6.77)
,
відкіля
(6.78)
при t = 0, х =0, c = 0,
при
t = t// 1,
h//1=
V1t//1
+ a1
, м
Отже,
h//1
=
м. (6.79)
Визначимо а3.
При вільному вибеге:
0
= F8 =
g
, (6.80)
а3
=
,
(6.81)
a3 > 0.75 м/с2,
де 0,75 м/с2 – максимальне дозволене прискорення уповільнення ПБ.
Режим “вільний вибіг” не застосуємо, тому в точці 6 двигун повинний перейти на штучну характеристику, нижележачу. Визначимо, чому дорівнює F8, за умови, що а3 = 0,75. F8 = -3,478 •104 кгс.
,
відкіля а = – а3•
,
;
V =
при t = 0, V=Vmax, c = Vmax,
при t = t3, .
VMAX
– V3
= a3
, тоді t3
= 2•
с. (6.82)
,
відкіля
при t = 0, c = 0,
при
t = t3,
h3=
Vmaxt3
- a3*
,
м
Отже,
h
3=
м. (6.83)
t/
3 =
c.,
(6.84)
h/
3
=
м. (6.85)
h 2 = Н – hP – h/1 – h// 1 – h3 – h/3 = 626 - 2,4 - 16,043 - 30,65 - 35,28 – 16 = 525,627 м (6.86)
t2
=
=
c.
(6.87)
Тс = t0 + t/1 + t//1 + t2 + t/3 + t3 = 4 + 5.26 + 5.97 + 75.09 + 6.53 + 5.6 = 102.45 с, (6.88)
Тс = 102,45 < ТС(П) = 115 c.
2. Режим підйому
Визначаємо приведену масу до радіуса навивки по формулі:
(6.89)
Визначаємо величину прискорення а4:
а4
=
,
м/с2
(6.90)
де
= 2,0 – перевантажувальна здатність
двигуна;
0,35 – коефіцієнт;
Fн
=
Н;
Fст – статичне зусилля, Н;
Fст
= g*
;
Fст
= g*
Н.
Знайдені числові значення пдставляемо у формулу (6.90), одержимо:
а4
=
м/с2.
(6.91)
Перевіримо знайдену величину прискорення на можливість прослизання канатів на ведучому шківі по формулі:
а/
4 =
,
м/с2
(6.92)
де FСТ. ОП, FСТ.П – статичні зусилля, відповідно що опускаються і в галузях
каната, що піднімаються, Н (дивися додаток А);
FСТ.
ОП = g
,
FСТ.
ОП = g
= 622200 Н;
FСТ.П
= g
,
FСТ.П
= g
= 888600 Н,
=
0,25 – коефіцієнт тертя каната про
футеровку;
-
кут обхвату канатоведущего шківа, рад;
Gдин – нормований ПБ коефіцієнт безпеки проти ковзання;
Gдин = 1,25;
-
сумарна приведена маса подаваних і
галузей каната, що опускаються, кг;
кг.
,
кг.
Знайдені числові значення підставимо у формулу (6.92), одержимо:
а
/ 4
=
2,047
м/с2,
Т.к. а / 4 > а1, отже прослизання канатів не буде.
Задаємося V4 = 0.7 • Vmax = 0,7 • 7 = 4,9 м/с,
t/
4 =
c. (6.93)
Отже,
h/4
=
м. (6.94)
,
відкіля а = а4
– а4•
,
;
V =
при t = 0, V=V4, c = V4,
при t = t// 4, V = Vmax, c = V.
V
= V4 +
a4t –
a4
, Vmax
= V4 +
a4t –
a4
, Vmax
– V4
= a4
, відкіля
t//
4 = 2
•
с. (6.95)
,
відкіля
при t = 0, х =0, c = 0,
при
t = t// 4,
h//4=
V4t//4
+ a4
, м
Отже,
h//4
=
м. (6.96)
Визначимо а6.
При вільному вибеге:
0
= F14
= g
,
а6
=
,
(6.97)
a6 > 0.75 м/с2,
де 0,75 м/с2 – максимальне дозволене прискорення уповільнення ПБ.
Режим
“вільний вибіг” не застосуємо, тому в
точці 14 двигун повинний перейти на
штучну характеристику, нижележачу.
Визначимо, чому дорівнює F14,
за умови, що а6
= 0,75. F14
= -1,578 •105
Н. Величинууповільненняа/7приймаємо рівної
0,4 м/с2. Скорость дотяжки –VДОТ
= 0,5 м/с.
,
відкіля а = – а6•
,
;
V =
при t = 0, V=Vmax, c = Vmax, тоді
V
=
при t = t/ 6, .
VMAX
– V5
= a6
, тоді
t/
6 =
2•
с. (6.98)
,
відкіля
при t = 0, c = 0,
при
t = t/
6,
h6=
Vmaxt/
6 -
a6*
,
м
Отже,
h
/6=
м. (6.99)
t//
6 =
,
(6.100)
h//
6
=
м. (6.101)
t8
=
c.
(6.102)
h//
р
=
м. (6.103)
h/ р = h Р - h// = 2,4 – 0,3125 = 2,0875 м. (6.104)
t7
=
c.
(6.105)
h5 = H – h/4 - h//4 – h/6 – h//6 – hP, м (6.106)
h5 = 626 – 20,16 – 44,48 – 35,28 – 15,85 –2,4 = 507,83 м. (6.107)
t5
=
с. (6.108)
Тп = t/ 4 + t// 4 + t5 + t/ 6 + t// 6 + t7 + t8, с (6.109)
Тп = 8,23 + 7,06 + 72,55 + 5,6 + 5,87 + 4,175 + 1,25 = 104,73 с. (6.110)
Тп = 102,8 < ТС(П) = 115 c. (6.111)
Піднімальну установку перевіримо на забезпечення заданої по проекту продуктивності шахти, коли Vр.max Vmax. Для цього приводимо пятипериодну діаграму швидкості до трьохперіодной.
В [ с.61] приведено формулу модуля прискорення:
аМ
=
,
(6.112)
аМ
=
м/с2.
(6.113)
де
- коефіцієнти враховуючі характер
закономірності
зміни швидкості відповідно при уповільненні і розгоні.
Формула розрахункової максимальної швидкості має вид:
VP.MAX
= T0
a -
, (6.114)
VP.MAX
= 96,74* 0,394 -
= 6,68 м/с, (6.115)
VP.MAX = 6,68 м/с, що < Vmax =7,0.
де Т0 і Н0 - відповідно умовний час руху й умовний шлях
діаграми
швидкості;
Т0
= Тс -
с. (6.116)
Н0
= Н - h +
м. (6.117)
Отже, заданна по проекті продуктивність шахти буде
виконана.
Розглянемо другий варіант діаграми роботи головної піднімальної установки, коли відбувається плавне збільшення швидкості порожнього скіпа, що опускається, і немає точок 2, 3 ( дивися рисунок ).
Розрахункова діаграма при спуску скіпа буде виглядати (дивися рисунок6.4). Зупинимося на другому варіанті роботи.
Рисунок6.4 - Аналіз другого варіанта роботи підйому при спуску
,
відкіля а = а1
– а1•
,
;
V =
при t = 0, V = 0, c = 0,
при t = t1, V = Vmax, c = 0.
V
= a1t
– a1
, Vmax
= + a1t1
- a1
,
Vmax
= a1
,
відкіля:
t
1 = 2
•
с. (6.118)
,
відкіля:
при t = 0, х =0, c = 0,
при
t = t1,
h1=
a1
, м
Отже,
h1
=
м. (6.119)
h 2 = Н – h1 – h3 – h/3 = 626 – 92,7 - 35,28 – 16 = 482,02 м (6.120)
t2
=
=
c.
(6.121)
Т/ с = t1 + t2 + t/3 + t3 = 19,9 + 68,86 + 6.53 + 5.6 = 100,89 с, (6.122)
Т/с = 100,89с <ТС(П) = 115c.
Витрата електроенергії в другому варіанті буде менше, але мається перевищення припустимої швидкості і прискорення при виході скіпа з розвантажувальних кривих, тому прискорення треба обмежувати до 0,45 м/с2.
При обмеженні прискорення:
t
1 = 2
*
с. (6.123)
h1
=
м. (6.124)
h 2 = Н – h1 – h3 – h/3 = 626 – 145,08 - 35,28 – 16 = 429,64 м (6.125)
t2
=
=
c.
(6.126)
Т/ с = t1 + t2 + t/3 + t3 = 31,1 + 61,37 + 6.53 + 5.6 = 104,6 с, (6.127)
Визначимо час на вихід скіпа з розвантажувальних кривих:
-0,002411 t3 + 0.225t2 – 2.4 = 0, t = 3,32 c. (6.128)
де 2,4 м – шлях прохідний скіпом у розвантажувальних кривих.
Швидкість при виході скіпа з розвантажувальних кривих складе:
V
= a1t
– a1
= 0,45 * 3,32 – 0,45 *
1,474
м/с, що <Vmax
= 1.5 м/с.
Т/с = 104,6 с <ТС(П) = 115cиt2= 61,3c<t2= 75.09c.
Отже, другий варіант вигідніше.
Рівняння динаміки, використовувані в розрахунках рушійних зусиль приведені нижче:
При спуску скіпа:
F
= g
, Н(6.129)
При підйомі скіпа
до розвантажувальних кривих:
F
= g
, Н(6.130)
в розвантажувальних кривих:
F
=g
,Н(6.140)
де
=0,5
-коефіцієнт, що враховує зменшення
маси корисного вантажу при русі
навантаженого скіпа в розвантажувальних
кривих і просипання частини корисної
копалини в бункер;
=
*
-поточне значення
коефіцієнта, що враховує
зменшення маси корисного вантажу при русі навантаженого cкіпа
в розвантажувальних кривих і просипання частини корисної копалини в бункер;
=
0,5 – коефіцієнт, що
враховує порушення власних мас
піднімальних
судин.
У таблицю заносимо точки діаграм - величини прискорень, швидкостей, що рухають зусилля, потужність на спуск/підйом.
Таблиця
6.9 - До побудови діаграми спуска скіпа
|
Номер точки на діаграмі |
t, c |
аi = а I – -
ai* |
Vi
= V + ait
-
ai
* |
Xi
= Vit
+ ai |
F= g* (mПР – (z2m/ K-z1m)(H-2h)-mС) miai, Н |
Ni
= |
| ||||||
|
У період t1 |
| ||||||||||||
|
пром.
|
1,037
|
0,435
|
0,46
|
0,24
|
209959,6 |
96,348 |
| ||||||
|
пром. |
11,40 |
0,285 |
4,19 |
25,7 |
188575 |
790,548 |
| ||||||
|
1 |
31,11 |
0 |
7 |
145,18 |
146995,27 |
1028,97 |
| ||||||
|
У період t2 |
| ||||||||||||
|
2 |
92,47 |
0 |
7 |
574,71 |
148835 |
1041,85 |
| ||||||
|
У період t3 |
| ||||||||||||
|
пром. |
92,97 |
-0,040 |
6,99 |
576,8
575,4 |
136527 |
954,87 |
| ||||||
|
пром. |
95,77 |
-0,415 |
6,35 |
595,7 |
83662,1 |
531,796 |
| ||||||
|
3 |
98,27 |
-0,750 |
4,9 |
609,99 |
36496,6 |
178,8 |
| ||||||
|
У період t4 |
| ||||||||||||
|
4 |
104,5 |
-0,75 |
0 |
626 |
35355,44 |
0 |
| ||||||
, м/с
-
- ai
*
,
м
Таблиця
6.10 - До побудови діаграми підйому скіпа
|
Номер точки на діаграмі |
t, c |
аi = а I – -
ai* |
Vi
= V + ait
-
ai
* |
Xi
= Vit
+ ai |
F= g* (-mПР + (z2m/ K-z1mК)(H-2h)+mс+1,15•mГ) miai, Н |
Ni
= |
| ||||||
|
У період t4/ |
| ||||||||||||
|
пром.
|
0 |
0,595 |
0 |
0 |
251792,16 |
0 |
| ||||||
|
пром. |
2,059 |
0,595 |
1,225 |
1,260 |
251811,46 |
308,47 |
| ||||||
|
10 |
8,235 |
0,595 |
4,9 |
20,176 |
252100,936 |
1235,294 |
| ||||||
|
У період t4// |
| ||||||||||||
|
пром. |
8,99 |
0,5311 |
5,32 |
24,046 |
241567,7 |
1286,773 |
| ||||||
|
пром. |
13,88 |
0,119 |
6,916 |
54,803 |
173710,1 |
1201,379 |
| ||||||
|
11 |
15,29 |
0 |
7 |
64,646 |
154130,49 |
1078,91 |
| ||||||
|
У період t5 |
| ||||||||||||
|
пром. |
21,5 |
0 |
7 |
121,060 |
154994,010 |
1084,96 |
| ||||||
|
12 |
87,84 |
0 |
7 |
572,47 |
161902,168 |
1133,31 |
| ||||||
|
У період t6/ |
| ||||||||||||
|
| |||||||||||||
|
пром. |
88,35 |
-0,068 |
6,98 |
576 |
150652,1 |
1051,95 |
| ||||||
|
пром. |
92,93 |
-0,6818 |
5,26 |
605,16 |
49357,01 |
259,84 |
| ||||||
|
13 |
93,4 |
-0,75 |
4,9 |
607,75 |
38092,08 |
186,65 |
| ||||||
|
У період t6//
|
| ||||||||||||
|
пром. |
93,4 |
-0,75 |
4,9 |
607,75 |
38092,08 |
186,65 |
| ||||||
|
14 |
99,3 |
-0,75 |
0,5 |
623,59 |
28791,16 |
14,39 |
| ||||||
|
У період t7 |
| ||||||||||||
|
14, 15 |
99,3 |
-0,75 |
0,5 |
623,59 |
28791,16 |
14,39 |
| ||||||
|
16, 17 |
103,5 |
0 |
0,5 |
625,77 |
45143,3 |
22,57 |
| ||||||
|
У період t8 |
| ||||||||||||
|
18 |
104,7 |
-0,4 |
0 |
626 |
21629,66 |
0 |
| ||||||
, м/с
-
- ai
*
,
м
На
рисунку 6.5 приводимо діаграми швидкості,
прискорення, що рухають зусиль, потужності
при спуску.
Рисунок 6.5 - Діаграми швидкості та прискорення при спуску
Рисунок 6.6 - Діаграми рушійних зусиль, потужності при спуску та споживання
енергії при спуску.
На
рисунку 6.7 приводимо діаграми швидкості,
прискорення, рушійних зусиль, потужності
та споживання енергії при підйомі.
Рисунок 6.7 - Діаграми швидкості та прискорення при підйомі
Рисунок 6.8- Діаграми рушійних зусиль, потужності при спуску та споживання
потужності із сіті при підйомі.
Розрахунок витрати електроенергії при спуску-підйомі здійснюємо за допомогою ПЕОМ; знаходимо площі діаграм потужностей.
Таблиця
6.11 - Розрахункові величини споживання
електроенергії при спуску
|
Споживання електроенергії за час підйому, квт•с |
91270,03 |
|
Витрата електроенергії з мережі за час підйому, квт•с |
114660,1198 |
Таблиця 6.12 - Розрахункові величини споживання електроенергії при підйомі
|
Споживання електроенергії за час підйому, квт•с |
105317,6368 |
|
Витрата електроенергії з мережі за час підйому, квт•с |
129175,7847 |
Визначимо витрату електроенергії на шинах підстанції на одну тонну вантажу, що піднімається, по формулі:
w1T
=
квт•год./т (6.141)
Ідеальну витрату електроенергії на підйом маси вантажу на висоту Н визначаємо по формулі [ с.131]:
w
И1T
=
квт•год.
/т.
(6.142)
Коефіцієнт корисної дії установки визначаємо по формулі:
=
=
.
(6.143)
Розрахунок норм споживання електроенергії на тонну інших шахтних піднімальних установок здійснюємо за допомогою ПЕОМ.
МК 3,25•4
Основні зведення по даній установці приводимо в ДодаткуА.
Визначаємо приведену масу до радіуса навивки по формулі:
1. Спускання
,
кг.
2. Підйом
кг.
Таблиця 6.13 - Вхідні дані для розрахунку спуску клети установки МК 3,25• 4
|
Увести висоту підйому, м |
530 |
|
Увести приведену масу, кг |
74303,4 |
|
Увести кількість підвісних канатів - z2 |
1 |
|
Увести масу 1 погонного метра підвісного каната, кг |
17,04 |
|
Увести кількість головних канатів - z1 |
1 |
|
Увести масу 1 погонного метра головного каната, кг |
16,62 |
|
Увести масу противаги, кг |
12721 |
|
Увести масу судини, кг |
9162 |
|
Увести масу вантажу, кг |
5940 |
|
ККД двигуна |
0,9 |
|
ККД редуктора |
1 |
|
ККД мережі |
0,95 |
|
ККД перетворювача |
0,98 |
|
Увести прискорення а1 |
0,95 |
|
Самовизначення кроку інтегрування |
0,2807018 |
|
Час, початку аналізу, з (0) |
0 |
|
Увести максимальну швидкість роботи ШПУ |
4 |
|
Увести чому дорівнює V3, м/с |
3 |
Таблиця
6.14 – Вихідні дані з розрахунку спуску
клети установки МК 3,25• 4
|
h3 |
|
|
9,77777778 |
|
h3/ |
|
|
6 |
|
h2 |
|
|
491,766082 |
|
h1 |
|
|
22,4561404 |
|
Перевірка висоти |
|
|
530 |
|
|
|
|
|
|
Час руху |
t1 = |
t2 = |
t3 = |
|
|
8,4210526 |
122,9415205 |
2,66666667 |
|
|
t3 = |
t3/ = |
|
|
|
2,6666667 |
4 |
|
|
Сумарний час підйому, с |
|
138,0292398 |
|
|
Споживання електроенергії за час спуска, квт • с |
|
28292,31506 |
|
|
Витрата електроенергії з мережі за час спуска, квт• с |
|
33765,7418 |
|
Таблиця 6.15 - Вхідні дані для розрахунку підйому клети установки МК 3,25• 4
|
Увести висоту підйому, м |
530 | |
|
Увести приведену масу, кг |
81614,9 | |
|
Увести кількість підвісних канатів - z2 |
1 | |
|
Увести масу 1 погонного метра підвісного каната, кг |
17,04 | |
|
Увести кількість головних канатів - z1 |
1 | |
|
Увести масу 1 погонного метра головного каната, кг |
16,62 | |
|
Увести масу противаги, кг |
12721 | |
|
Увести масу судини, кг |
9162 | |
|
Увести масу вантажу, кг |
5940 | |
|
ККД двигуна |
0,9 | |
|
ККД редуктора |
1 | |
|
ККД мережі |
0,95 | |
|
ККД перетворювача |
0,98 | |
|
Увести прискорення а1 |
0,45 | |
|
Самовизначення кроку інтегрування |
0,6130268 | |
|
Час, початку аналізу, с (0) |
0 | |
|
Увести максимальну швидкість роботи ШПУ |
4 | |
|
Увести чому дорівнює V5, м/с |
3 | |
|
|
| |
|
|
| |
Таблиця 6.16 – Вихідні дані з розрахунку підйому клети установки МК 3,25• 4
|
h3 |
|
|
9,77777778 |
|
h3/ |
|
|
6 |
|
h2 |
|
|
466,814815 |
|
h1 |
|
|
47,4074074 |
|
Перевірка висоти |
|
|
530 |
|
|
|
|
|
|
Час руху |
t1 = |
t2 = |
t3 = |
|
|
17,777778 |
116,7037037 |
2,66666667 |
|
|
t3 = |
t3/ = |
|
|
|
2,6666667 |
4 |
|
|
Сумарний час підйому, с |
|
141,1481481 |
|
|
Споживання електроенергії за час підйому, квт • с |
|
93578,12278 |
|
|
Витрата електроенергії з мережі за час підйому, квт• с |
|
111681,7314 |
|
Визначимо витрату електроенергії на шинах підстанції на одну тонну вантажу, що піднімається, по формулі:
w1T
=
квт•год./т (6.144)
Ідеальну витрату електроенергії на підйом маси вантажу на висоту Н визначаємо по формулі [ с.131 ]:
w
И1T
=
квт•год. /т. (6.145)
Коефіцієнт корисної дії установки визначаємо по формулі:
=
=
.
(6.146)
Визначимо витрату електроенергії на шинах підстанції на одну тонну вантажу, що піднімається для 2Ц-4•2,3, по формулі:
w1T
=
кВт•год/т
(6.147)
Споживання
породного підйому типу МК 4•4 за
червень-вересень 2002 року склало 480
квт*год, питому норму не розраховуємо
тому, що підйом практично не бере участь
в технологічному циклі.
Нижче приводимо таблицю розрахунку технологічних і питомих норм витрати електроенергії по стаціонарних установках шахти «Центральна».
Таблиця 6.17 - Технологічні і питомі норми електроспоживання
условно-постійних споживачів
|
Тип установки |
Технологічна норма |
Питома норма |
|
Головна вентиляторна установка ВРЦД – 4,5
|
1,8 кВт • год / 1000 м3 |
9,14 кВт • год /т |
|
0,0268 кВт • год / м3(ізх.) | ||
|
Головна водовідливна установка |
2,377 кВт • год / м3 |
2,98 кВт • год /т |
|
Компресорна станція |
108 кВт • год /1000 м3 |
3,02 кВт• год /т |
|
Підйоми: МК 5 • 4 –13 МК 3,25 • 4 2Ц –4 • 2,3 МК 4 • 4 РЛ38 |
5,47 кВт • год / т 7 кВт • год / т 4,23 кВт • год / т 4,9 кВт • год / т |
5,47 кВт • год / т 1,366 кВт • год / т 1,294 кВт • год / т не розраховувалася |
Висновки:
У таблиці 6.17 приведені технологічні і питомі норми електроспоживання стаціонарними установками. Витрати електроенергії – умовно-постійні.