КАФЕДРА ОБРОБКИ МЕТАЛІВ ТИСКОМ

ТА МЕТАЛОЗНАВСТВА

МЕТОДИЧІ ВКАЗІВКИ

до виконання домашнього завдання

з курсу «Основи науково-технічної творчості»

(для студентів напряму «Металургія» 6.050401,

спеціальності «Обробка металів тиском»,

ІV курсу всіх форм навчання)

Рекомендовано

на засіданні кафедри ОМТ і М

Протокол № 6 від 02.12.2011

Рекомендовано

на засіданні методради ДонДТУ

Протокол № 3 від 09.12.2011

Алчевськ

ДонДТУ

2011

УДК 608(075.8)

Методичні вказівки до виконання домашнього завдання з курсу «Основи науково-технічної творчості» (для студ. напр. 6.050401 «Металургія», спец. «Обробка металів тиском», ІV курсу всіх форм навч.)/ Укл.: Н.Г. Мітічкіна – Алчевськ: ДонДТУ, 2011. – 24 с.

Наведені теоретичні відомості про систематизований метод пошуку нових технічних рішень – морфологічний аналіз. Надані практичні рекомендації до виконання и оформлення домашнього завдання, а також список літератури, що рекомендується.

Укладач Н.Г. Мітічкіна, доц.

Відповідальний за випуск С.М. Петрушов, проф.

Відповідальний редактор А.І. Бесєдін, доц.

ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………...………............... 4

1 ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА.................................................... 5

1.1 Творчість як вид людської діяльності........................... 5

1.1.1 Творчість та її сутність............................................. 5

1.1.2 Винахід та рацпропозиція, як результати технічної

творчості........................................................... 7

1.1.3 Рівні новизни технічних розв'язків.............................. 7

1.1.4 Класифікація методів пошуку нових рішень............. 8

1.2 Використання методу морфологічного аналізу

в пошуку нових технічних рішень................................. 9

1.2.1 Метод морфологічного ящика................................... 10

1.2.2 Переваги та недоліки МА............................................ 15

1.3 Система класифікації патентної документації.............. 15

2 ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА.................................................... 18

2.1 Завдання............................................................................ 18

2.2 Приклад морфологічного аналізу об'єкта «снігохід»... 18

2.3 Варіанти об’єктів для МА............................................... 22

Список літератури.......................................................... 24 вступ

Розвиток нашого суспільства в значній мірі залежить від ініціативи, енергії, знань, здібностей, творчості кожної людини. Стрижнем трудової активності виступає нині уміння кожного трудящого технічно грамотно мислити, раціональне і ефективно працювати. У зв'язку з цим велике значення має формування виробничника такого типу, основу дій якого складали б висока професійна майстерність, цілеспрямованість, ініціатива і творчість.

1 Теоретична частина

1.1 Творчість як вид людської діяльності

1.1.1 Творчість та її сутність

Творчість не дарма вважається одним з найважливіших видів людської діяльності. Без нього було б абсолютний неможливим розвиток людського суспільства, а значить, і його існування. Тому було б великим спрощенням бачити в проектуванні просту матеріалізацію наукових відкриттів. Під впливом часу винахідництво стало наукоємною сферою виробництва, на зміну емпіричному пошуку індивіда прийшла колективна проектно-конструкторська діяльність, заснована на вживанні комп'ютерної техніки, систем САПР. Щоб наука дійсно стала безпосередньою продуктивною силою, необхідно добитися тіснішої координації наукового дослідження і інженерного проектування, орієнтації науки на практично значущі дослідження і орієнтації інженерії на оперативну реалізацію наукових відкриттів.

Якщо узагальнити різні визначення, то творчість – це специфіч-на для людини діяльність, що породжує щось якісно нове і відмінне неповторністю, оригінальністю і унікальністю.

Під творчістю звичайно розуміють художню, наукову і технічну творчість. Але творчий елемент має місце у будь-якому вигляді діяльності: в бізнесі, спорті, грі, в простому розумовому процесі, в щоденному спілкуванні, як говорить відомий фізик, академік П.Капіца – скрізь, де людина діє не по інструкції.

Наукова творчість - це вид творчої діяльності, що веде до створення принципово нових і соціально значущих духовних продуктів - знань, що використовуються надалі у всіх сферах матеріального і духовного виробництва. Наукова творчість задовольняє потреби пізнання навколишнього світу. Його результатом є відкриття, тобто встановлення об'єктивно існуючих ефектів, явищ, законів природи і суспільства. Закон Архімеда, закон Ньютона, закон Ома, явище електромагнітної індукції і т.д. – це приклади досягнень наукової творчості. Тільки у фізиці відомо понад 5000 різні ефекти і явища, встановлені або відкриті ученими – фізиками.

Технічна ж творчість - вид творчої діяльності по створенню матеріальних продуктів - технічних засобів, що створюють штучне оточення людини - техносферу; воно включає генерацію нових інженерних ідей і їх втілення в проектній документації, дослідних зразках і в серійному виробництві. Здійснюється пошук технічних задач і їх рішення на основі використовування наукових досягнень.

Науково-технічна творчість – це основа інноваційної діяльності.

Філософська творчість сполучає в собі риси наукової і художньої творчості.

Результатами науково-технічної і технічної творчості є винаходи і раціоналізаторські пропозиції.

Сучасна цивілізація базується на величезній кількості винаходів і патентів. Тільки в Японії щорічно реєструють 300 тис. патентів, тоді як у Росії ця цифра опустилася до 15 000. Зниження кількості винаходів спостерігалося в останні роки й в Україні.

1.1.2 Винахід та рацпропозиція, як результати технічної творчості

Винахід є розв'язком конкретного технічного завдання, яке відрізняється новизною, корисністю й здійсненністю. Винахід це проміжний результат технічного освоєння наукових досягнень, що займає місце між науковою ідеєю й матеріальним об'єктом техніки. Винахід – це ще не закінчена машина, матеріал або технологічний процес. Воно являє собою ідею, втілену в конкретну фізичну форму (опис, креслення, модель і т.д.), яка показує здійсненність цієї ідеї. Тому говорять про впровадження винаходів.

Винахід, як і відкриття, є об'єктом інтелектуальної власності.

Рацпропозиція – це технічний розв'язок, що є новим і корисним для підприємства, організації або установи, якому воно подано, що передбачає зміну технології виробництва або конструкції виробу, машини або складу матеріалу.

Винаходу й раціоналізаторський пропозиції різняться різними рівнями новизни технічних розв'язків.

1.1.3 Рівні новизни технічних розв'язків

Рівні новизни технічних розв'язків можуть бути:

а) засновані на розробці якісно інших принципів або процесів, що ведуть до корінного перетворення техніки й, як правило, до якісних зрушень у розвитку науки й техніки;

(Наприклад, безперервне розливання металу замість розливання в злитки).

б) пов'язані із втіленням того самого принципу, технологічного процесу або їх комбінацій у різних системах, що ведуть до глибоких перетворень техніки усередині галузі;

(Наприклад, застосування кисню або природного газу в сталеплавильних процесах і доменнім виробництві).

в) пов'язані з конструктивно-технологічними змінами усередині однієї й тієї ж технічної системи, застосовуваної в різних умовах і з досягненням різних цілей;

(Наприклад, застосування технологічного змащення при гарячій прокатці, застосування лінійних двигунів замість двигунів обертання і т.д.).

г) пов'язані зі змінами, які забезпечують ту саму по характеру ціль, але з різним ефектом;

(Наприклад, заміна змащення, заміна матеріалу і т.д.).

д) засновані на застосуванні в нових умовах уже відомого розв'язку (розвиток шляхом пристосування).

(Наприклад, застосування передового досвіду).

Три перші рівня новизни відповідають винаходам, інші два – рацпропозиціям.

Студент повинен твердо засвоїти, що нічого немає до кінця зробленого, і все суще можна зробити більш досконалим.

1.1.4 Класифікація методів пошуку нових рішень

Творчий процес містить в собі не тільки неопераційну складову, таку як надихання, осяяння і т.д., але і операційну, тобто що базується на певних прийомах і методах активації творчої діяльності.

Основні методи пошуку нових рішень можна згрупувати по ознаках:

а) характеру вживання: індивідуальні, колективні;

б) ступені систематизації: несистематизовані, систематизовані, направленого пошуку (алгоритмічні).

Так, наприклад, до несистематизованих індивідуальних відно-ситься якнайдавніший метод – метод проб і помилок, а до індивідуаль-них систематизованих – метод морфологічного аналізу.