2 Бюджетування капітальних вкладень як процес упорядкування плану інвестицій у реальні активи і джерела їх фінансування.

2.1 Поняття бюджету капітальних вкладень

Розвиток підприємницької діяльності в умовах ринкової економіки припускає зміцнення і розширення конкурентної позиції. З цією метою корпорація здійснює відновлення основного капіталу на принципово новій технологічній основі. Корпорація складає проекти, кожний із який спрямований на створення нових або реконструкцію виробничих потужностей. Проекти можуть бути різних термінів, різних напрямків і обсягам фінансування. У літературі і практиці використовується поняття «бюджетування капітальних вкладень» (Capital Budgeting). Воно відбиває економічні відносини, що укладаються в корпорації з її контрагентами: фінансовими, банківськими, інвестиційними, страховими установами з приводу залучення необхідних фінансових фондів для інвестування в реальні активи. У західних підручниках поняття бюджетування капітальних вкладень визначено в такий спосіб. Термін «капітальний» характеризує основний капітал, тобто довгострокові інвестиції в реальні активи, використовувані для виробництва продукції, термін «бюджет» показує план із детальним описом майбутніх витрат і джерела їхній покриття. Таким чином, поняття бюджетування капітальних вкладень або бюджет капітальних вкладень показує планові витрати по інвестиціях, вибір проектів і джерела їх фінансування. Корпорація може одночасно здійснювати кілька проектів, тому в короткостроковому фінансовому плануванні передбачається загальна сума довгострокових інвестицій і відповідне фінансування на даний рік.

Бюджетування капітальних вкладень для корпорації є питанням першорядної важливості для зміцнення її конкурентної позиції. Воно визначає напрямок діяльності корпорації на багато років. Рішення щодо капітального бюджетуванню є основними при розгляді довгострокової перспективи прибутковості корпорації, що в остаточному підсумку визначає її економічне зростання.

2.2 Поняття проекту

Проект являє собою план майбутнього розвитку певної діяльності корпорації. Це діяльність може бути спрямована на досягнення конкретно поставлених цілей. Ми розглядаємо проект інвестиційний, тобто план вкладення капіталу в розвиток корпорації з метою досягнення економічних і соціальних задач. Інвестиційний проект може передбачати реконструкцію окремих підрозділів корпорації, будівництво нових цехів, упровадження нових технологій, інформаційних систем, розвиток НДДКР. Можуть бути прийняті також невеликі проекти, наприклад, щодо заміни певного верстата. Кожний із цих проектів обмежений за часом, визначено його початок і кінець. Проект припускає вкладення ресурсів: наукових, інтелектуальних, фінансових, матеріальних і трудових.

Проект відрізняється від виробничої системи, він відбиває однократну, а не циклічну діяльність підприємства. Випуск і реалізація продукції відбувається серійно, кінець випуску певних виробів часом не обмежується. Виріб знімається з виробництва тільки в тому випадку, якщо модель застаріла, і попиту на її немає. Проект, на відміну від циклічної діяльності: по-перше, визначає створення конкретного об’єкта, наприклад, упровадження нової інформаційної технології; по-друге, він обмежений за часом, наприклад, одним роком. З погляду системного підходу проект розглядається як процес переходу від вихідного становища в кінцеве, тобто одержання необхідного результату за участю ряду механізмів при урахуванні різноманітного роду обмежень.

Корпорація інвестує свій капітал як у реальні, так і у фінансові активи. Ми розглядаємо інвестиції найбільше типові для нефінансової корпорації, вкладення капіталу в реальні активи, тобто в будівництво виробничих і іншого роду об’єктів, купування устаткування та інші активи.

Вкладення капіталу в проект будівництва певного об’єкта припускає одержання не тільки реального зростання основних фондів або вирішення інших завдань, але і фінансову віддачу, тобто зростання продажів, прибутку, зміцнення або розширення конкурентної позиції. Досягнення усіх поставлених цілей пов’язано з ризиком. Рішення про створення і будівництво нової дочірньої компанії у віддаленому регіоні від материнської компанії припускає розширення ринків збуту, тобто зростання продажів. Припустимо, що інвестиційний проект розрахований на два роки, протягом яких кон’юнктура ринків може в цілому істотно погіршитися, або, зокрема, для нового товару, що буде вироблятися новою дочірньою компанією. Таким чином, вкладені ресурси не дадуть очікуваної віддачі, або ніякої віддачі, тобто гроші «вилетіли в трубу». Для запобігання можливого ризику здійснюється попередній аналіз проекту. Проект — це не чорний ящик, як визначили його деякі вчені. Це означає, що менеджери корпорації дорого сплачують тим експертам, що можуть у нього заглянути, тобто здійснити аналіз гаданих виграшів і втрат і дати висновок чи може бути ухвалений проект або його варто відхилити.