Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
теория областей рынка.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
16.07.2019
Размер:
499.2 Кб
Скачать

Міністерство освіти та науки України

ДОНДТУ

Кафедра менеджменту

Контрольна робота:

З дисципліни теорія областей ринку

Виконала: студентка группи МВД 09-1з Дуда. Д.А

Перевірив: Любич.Б.Б

м. Алчевск

2011р.

1.Галузь інтересів ЕГР охоплює сферу недосконалої конкуренції – поведінки її учасників, можливий результат їх взаємодії, її вплив на суп добробут та держ втручання.

Розглядається 3 групи проблем:

1. теорія фірми – масштаб, сфера д-ті, поведінка.

2. недосконала конкуренція – умови набуття ринк плати, форми її прояву, фактори втрат і збереження, цінове і нецінове суперництво.

3. політика сус-ва по відношеню до бізнеса – доцільність держ регулювання, обсяги регулювання, мета, завдання і напрямки антимонопольного регулювання.

Предмет ЕГР – відносини та взаємозв’язки окремих галузей ринків, їх вплив на стр-ру та результативність ек-ки вцілому.

В основі даного дослідження лежить парадигма Е.Мейсона і Дж.Бейна “стр-ра – поведінка - результат”

Базові умови

- S (Сировина, Технологія, Вплив профспілок, Тривалість викор-ня продукту, Витрати на одиницю продукції)

- D (Цінова еластичність, Наявність замінників, Темни зростання, Цикл-ть або сезонність вир-ва, Метод закупок)

Стр-ра ринку (К-ть продавців та покупців, Диференціація продукту, Бар'єри на вхід, Стр-ра витрат, Вертикальна інтеграція, Диверсифікація)

Поведінка (Цінова стратегія, Продуктова стратегія та реклама, Дослідження та інновації, Інвестиції у вир-во, Юрид тактика)

Результативність (Ефективність вир-ва та розміщення ресурсів, Техн прогрес, Повна зайнятість, Справедливість)

Стр-ра ринку Поведінка

Держ політика (Податки та субсидії, Міжнар правила торгівлі, Регулювання, Контроль цін, Антмтрестовське регулювання, Інформаційне забезпечення)

Виходячи з даної парадигми, об’єктом аналізу ЕГР є орг-ція і функц-ня ринку:

- ринк процеси, що впливають на поведінку фірм з метою визначення факторів впливу фірм на ринк орг-цію

- ринк взаємозв’язки, тобто оцінка сил, що впливають на ринок, для аналізу закон-тей функц-ня ринку

- способи досягнення найкращого результату функц-ня ринку з метою розробки інструментів держ ек політики.

2.

Предмет ЕГР – відносини та взаємозв’язки окремих галузей ринків, їх вплив на стр-ру та результативність ек-ки вцілому.

В основі даного дослідження лежить парадигма Е.Мейсона і Дж.Бейна “стр-ра – поведінка - результат”

Базові умови

- S (Сировина, Технологія, Вплив профспілок, Тривалість викор-ня продукту, Витрати на одиницю продукції)

- D (Цінова еластичність, Наявність замінників, Темни зростання, Цикл-ть або сезонність вир-ва, Метод закупок)

Стр-ра ринку (К-ть продавців та покупців, Диференціація продукту, Бар'єри на вхід, Стр-ра витрат, Вертикальна інтеграція, Диверсифікація)

Поведінка (Цінова стратегія, Продуктова стратегія та реклама, Дослідження та інновації, Інвестиції у вир-во, Юрид тактика)

Результативність (Ефективність вир-ва та розміщення ресурсів, Техн прогрес, Повна зайнятість, Справедливість)

Стр-ра ринку Поведінка

Держ політика (Податки та субсидії, Міжнар правила торгівлі, Регулювання, Контроль цін, Антмтрестовське регулювання, Інформаційне забезпечення)

Виходячи з даної парадигми, об’єктом аналізу ЕГР є орг-ція і функц-ня ринку:

- ринк процеси, що впливають на поведінку фірм з метою визначення факторів впливу фірм на ринк орг-цію

- ринк взаємозв’язки, тобто оцінка сил, що впливають на ринок, для аналізу закон-тей функц-ня ринку

- способи досягнення найкращого результату функц-ня ринку з метою розробки інструментів держ ек політики.

3. Досконала конкуренція — це тип ринк стр-ри, якій притаманні такі риси: дуже велика к-ть продавців і покупців, кожний з яких має незначну частку в заг обсязі продажів чи споживання про­дукції, внаслідок чого кожний з них самотужки не може вплинути на ціну (атомістичність ринку); однорідність блага та вподобань (кожна одиниця блага є одна­ковою, немає різниці у транспортних витратах, немає збиткових по­слуг та особистих зв'язків між постачальниками та покупцями), іна­кше кажучи, має місце просторова, часова, речова та особистісна однорідність; •прозорість ринк відносин і повна доступність інфо про ринкові процеси; •відсутність вхідних і вихідних бар 'єрів до ринку.

Досконала конкуренція досконала в тому сенсі, що при такій орг-ції ринку кожне під-во зможе продати за даною ринк ціною стільки продукції, скільки воно побажає, а на рівень ринк ціни не зможе вплинути ні окремий продавець, ні окремий покупець.

Встановлення ціни більшої за рівноважну призводить до появи надлишку товару, а ціни нижчої за рів­новажну до дефіциту. Будь-який відхід від ціни рівнова­ги приводить у дію ринковий механізм, який, за інших незмінних умов, повертає ринок у рівноважний стан. За умов досконалої конкуренції окремий продавець здатний ли­ше пристосуватися до ринк ціни і виступає як «price-taker», тому крива попиту на продукцію конкурентного під-ва досконало еластична. Обсяг товарів, який споживачі мають на­мір та в змозі придбати у даного продавця, може бути як завгодно великим або малим за певного рівня ціни на товар. При цьому середній виторг під-ва AR, його гра­ничний виторг MR дорівнюють ціні продукту, а лінія середнього та граничного виторгів збігається з кривою попиту. Заг виторг TR збільшується зі збільшенням випуску продукції За умов будь-якої ринк стр-ри під-во намагається максимізувати свій прибуток, вибираючи для цього відповідний об­сяг вир-ва. Отже, особливістю ринку досконалої конкуренції є те, що окреме під-во для макс-ції свого прибутку повинно виконувати умови подвійної рівності MR = МС = Р. За інших рівних умов під-во для встановлення максимуму свого прибутку може викор-ти 2 порівняльні методи: 1-порівнюються величини заг виторгу і заг ви­трат, 2 — зіставляються гран величини виторгу та ви­трат.

4. Не ефект-ть монопольного ціноутв-ня, Неефект розподіл ресурсів, Збитки споживача

Харбор розрахував відхилення норм прибутків від середньої. Ці відхилення були переведені як надприбутки та виражені як частка продажу для розрахунку ∆Р/Р. Припущення: ЕD =1. тоді макс втрати добробуту =0,1% ВНП

Недоліки підходу (за Стінгнероом): незадовільне врахування капіталізації монопольного прибутку у звітних оцінках активів; монопольний прибуток може поглинатися необов‘язковими виплатами (упр витрати); віддача на к в обробному секторі в середньому вище, ніж по всій ек-ці — систематична недооцінка ефекту монополії; критика припущення про одиничність еластичності.

Шварцман (1954) — нова оцінка втрат сус-ва для ек-ки США — перехід до маржі прибутків, уникнення викор-ня доходності, припущення про зростання Е до 2, але і тут втрати добробуту = 0,1% ВНП.

Вустер (1958-1969) — Fortune 500, втрати =0,3% ВНП

Боулінг, Мюллер — втрати сус-ва = 0,5 прибутку (у випадку чистої монополії), для ідентичних фірм (однакові за розміром і частками) втрата добробуту — за допомогою ННІ: . Втрати на збереження монопольного становища , де А — витрати на збереження монопольного становища. До оцінки збитків ще додають величину прибутку монополії, бо вони є верхнею межею втрат монополії на створення штучних бар‘єрів на входження в галузь:

Лейбенстайн: до збитків від монополізації — Х-неефективність (втрати фірм внаслідок нездатності фірми працювати на межі вир можливостей). Конкуренція за право стати монополістом — гонитва за рентою (рентоорентована поведінка).

5. Обґрунтування необхідності держ регулювання лежить в основі теорій регулювання. Теорія регулювання має спрогнозувати вигоди від регулювання, вказати галузі, де його слід запровадити, а також форми, які воно повинно мати.

Розвиток ідей пов’язаний з необхідністю регулювання, що пройшов 3 етапи:

1. Висунута гіпотеза про те, що регулюванню підпадають галузі, у яких проявляється неспроможність ринку.

Тодіж виникла теорія, яку спершу наз. Теорія регулювання в інтересах сус-ва, а зараз – нормативний аналіз як позитивна теорія.

2. Теорія захоплення/завоювання. В основі її покладена ідея, що незалежно від способу орг-ції, агентство, яке має регулювати цю галузь “захоплюється” цією галуззю. Регулювання сприяє збільшенню прибутку в галузі, а не сусп добробуту.

3. ЕТ регулювання. Формує гіпотези з логічних висновків на основі певних припущень.

ЕТ регулювання була запропонована Стіглером.

Головна мета галуз політики (ГП) – підвищення ефективності функц-ня галуз ринків.

Необхідність обумовлена:

* висока концентрація вир-ва

* галуз бар’єри

* диференціація продукції

* стратегічна взаємодія між фірмами

* асиметрія інформації

Напрями регулювання ГП:

- регулювання потоків і благ

- регулювання ділової активності

- встановлення правил взаємодії агентів ринку

Завдання ГП:

- опт-ція поведінки суб’єктів ринків – ств-ня умов для незалежного прийняття рішень (зменшення галуз бар’єрів, розповсюдження інформації)

-сприяння розвитку конкур відносин – ств-ня умов для конкур д-ті (стимулювання інноваційної д-ті, нові технології, нові блага, нові види д-ті, зменшення витрат)

Типи ГП:

- захисна – боротьба з монополізмом шляхом активних (прийняття рішень щодо протидії монополізму {контроль за домінуючими фірмами, антимонопольне регулювання}) та пасивних заходів (стр-на політика, протекціоністська політика)

- перетворювана - сприяння розвитку конкуренції шляхом активних (ті, що спрямовані на фор-ня умов прийняття сприятливих рішень{подат, грош-кредит}) та пасивних заходів (ті, що мають впливати на прийняття рішень ек агентами {стр-на політика, індикативне план-ня, контроль за інв потоками})

Стр-ра ГП:

-антимонопольна політика

- інвестиційна

-наук-техн

- зовн-торг

*протидія монопольної влади з боку іноз фірм (тарифи, квоти на імпорт)

* посилення конкур.здатності вітчизняних фірм

* посилення конкур.здатності нац ринку (квоти на імпорт, регулювання експорту)

6. 1. „Теорія регулювання в інтересах суспільства” або „нормативний аналіз як позитивна теорія” - висунуто ідею, що регулюванню підпадають ті галузі, що демонструють неспроможність ринку.

2. „Теорія захоплення” – незалежно від способу організації агенство, що має регулювати певну галузь, підпадає під ї вплив. Це призводить до зростання прибутків галузі, а не добробуту населення.

3. „Економічна теорія регулювання” (Стіглер) – прогнози щодо того, яків галузі мають підпасти під регулювання, а які – ні. Головним ресурсом держави є сила примусу, зо допомогою якого вона і впливає на галузі. Але зацікавлені групи використовують цю силу у своїх інтересах. Сформував гіпотезу: регулювання здійснюється у відповідь на появу потреби в ньому з боку зацікавлених груп, що максимізують дохід, а регулювання є способом його перерозподілу на їх користь.

4. Пельснон запропонував теорію, згідно з якою буде очевидно, яка галузь підпаде під регулювання. Політики будуть назначати ціну на вхід такою, щоб забезпечити собі максимальну політичну підтримку.

5. Беккер: теорія забезпечення балансу сил всіх зацікавлених груп. Законодавсту байдуже ці інтереси і воно є лише передавальною ланкою для тиску активних груп, а регулювання застосовується з метою збі Держ регулювання конкурентних відносин — дотримання оптимального поєднання монопольно-регулюючих та конкурентних сил на тих чи інших ринках. Засобами державного впливу є законодавство про правила створення, функц-ня й припинення діяльності під-в і регулярний вибірковий контроль з боку виконавчої влади, в тому числі через аудиторську систему.

Вперше — у 1891 р. в США, у Великобританії в 1848 р., у Франції в 1963, в Італії в 1964 р. У країнах Східної Європи — наприкінці 80-х років. Американське антитрестівське закон-во ефективно регулює процеси горизонтального об'єднання і не допускає надмірної внутрішньогалузевої монополізації. 1911 р. "Стандарт ойл", "Америкен тобекко", розукрупнення в 1982 р. "АТТ", обмеження монопольного панування "Алкоа", "Дюпон". Антикартельне закон-во — міжгалузеве переливання капіталу і сприяє розвитку багатогалузевих корпорацій.

У країнах Зах Європи антикартельне законодавство ліберальніше, ніж у США. (виключені націоналізовані підприємства, сільське господарство, рибальство, лісове господарство, видобуток вугілля, зв'язок, страхування тощо. Є винятки щодо деяких типів міжфірмових угод, таких як угоди між малими й середніми компаніями, експортні угоди, угоди, пов'язані з раціоналізацією). Німеччина — підтримка конкуренції державою (контроль цінової конкуренції у вугільній промисловості, соц інфраструктурі, приватних орг-ціях некомерційного хар-ру, через регулювання обсягу виробництва підтримує конкуренцію в електро-, газо- та водозабезпеченні, на водному транспорті й у зв'язку, стимулює боротьбу за доступ до ринку збуту у вуглевидобувній промисловості, чорній металургії, в оренді житла).

Антимонопольне закон-во в Україні визначає правові основи обмеження монополізму, недопущення недобросовісної конкуренції у під-цькій д-ті та здійснення державного контролю за його дотриманням. Монопольним вважається таке становище під-ця, коли його частка на ринку певного товару перевищує 35 відсотків і він має змогу самостійно або разом з Іншими підприємцями обмежувати тут конкуренцію. ЗУ "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у під-цькій д-ті", прийнятим у березні 1992 р., ЗУ "Про захист від недобросовісної конкуренції"

Контроль за виконанням антимонопольних законів — спеціальні державні антитрестівські органи. В Україні — у березні 1992 р. АМК та його територіальні відділення. Компетенція: визначення монопольного становища підприємців на ринку; здійснення контролю за дотриманням антимонопольних вимог при створенні, реорганізації чи ліквідації монопольних утворень; прийняття рішень і розпоряджень про припинення порушень антимонопольного законодавства та про відновлення початкового стану.

Скасовано пряме регулювання цін і тарифів в окремих галузях економіки, усунено жорсткі регламентації умов проникнення в галузь конкуруючих капіталів. Ревізія антимонопольного законодавства у країнах з ринковою економікою — розширення можливостей приватнопідприємницької діяльності. Стимулюється зміцнення багатогалузевих комплексів, усуваються перешкоди підвищенню рівня економічної інтеграції в масштабах національних економічних систем. Закон України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності"

льшення добробуту найбільш впливових груп.

8. Ринок — спосіб орг-ції в-ва, манера поведінки госп суб'єктів, механізм регулювання попиту та пропозиції, механізм або пристосування, що здійснює контакт між конкурентами або суб‘єктами D й продавцями або постачальниками товару або послуги, певна територія, являє собою сукупність угод, що відбуваються з метою взаємного обміну, сис-ма інститутів і відносин, що виникають між продавцем і споживачем при здійсненні різних угод, які вони містять із метою задоволення своїх потреб. Тов ринок — сфера обігу тов, що не має замінників або взаємозамінних товарів на певній території, обумовленої виходячи з ек можливості набувача придбати тов на відповідній території й відсутності цієї можливості за її межами. Товар — продукт д-ті (включаючи роботи й послуги), призначений для продажу, обміну або іншого введення в оборот.

Види конкурентного сер-ща:

*Сер-ще, де ціни контролюються ринком — високий рівень конкуренції, подібність тов і послуг (фірма встановлює оптимальну для себе Р).

*Сер-ще, ціни в якій контролюються фірмою — обмежена конкуренція, розходження в тов і послугах (фірмам простіше функц-ти, одержуючи високі прибутки).

*Сер-ще, де ціни контролюються урядом — транспорт, зв'язок, комун послуги, ряд продовольчих тов. Урядові орг-ції, уповноважені контролювати ціни, установлюють рівень цін після всебічного вивчення інфо від всіх зацікавлених у даному товарі сторін - споживачів і вир-ків.

Показники оцінки стану конкурентного сер-ща — продуктові й географічні границі ТР, суб'єктний склад ринку (к-ть і склад продавців і покупців), обсяг ТР, частка й ринк потенціал госп суб'єкта на ринку, кількісні і якісні показники стр-ри ринку.

Визначення продуктових границь ТР — визначення тов, спож вл-тей, тов-замінників. Результат — сформована тов група (сукупність тов, ринки яких розглядаються в якості одного ТР). Визначення тов — визначення його класифікаційної групи, вивчення тов по ряду істотних показників (спож вл-ті тов, умови його споживання, реалізації, рівень задоволення попиту). Дослідження тов-замінників — група товарів, які можуть бути порівнянні по своєму функц призначенню, застосуванню, якісним і техн хар-кам, Р й ін параметрам таким чином, що покупець дійсно заміняє або готовий замінити їхній один одним у процесі споживання, у тому числі вир. Ек критерій взаємозамінності — показник перехресної еластичності попиту за ціною (відношення зміни обсягу реалізації одного тов до зміни ціни ін тов за певний період) >0, то товари взаємозамінні, причому чим більше коефіцієнт, тим вище ступінь взаємозамінності товарів. =0 — товари незамінні, а у випадку <0 — взаємодоповнюючі товари.

Географ межі ТР — територія, на якій покупці здобувають або можуть придбати досліджуваний тов і не мають такої можливості за її межами або така область, у межах якої розглянуті під-ва залучені в постачання й спож-ня тов або послуг, умови конкуренції в рамках якої однорідні і яка може бути відділена від сусідньої геогра області, оскільки умови конкуренції в цих областях істотно розрізняються. Процедура встановлення заснована на принципі визнання споживачами рівної доступності тов. Якщо покупці вважають тов, продаваний в одному регіоні, замінником тов, продаваного в іншому регіоні, то такі регіони можна розглядати в якості єдиного географічного ринку певного товару

Стр-ра ТР — сукупність властивих йому характерних рис (к-ть і розмір суб'єктів ринку, ступінь подібності й розходження тов різних під-ців, легкість входження в ринок і виходу з нього, а також доступність ринк інфо) типи ринк стр-р: - досконала, а також монополістична конкуренція (наприклад, ринок основних видів продовольства, хлібобулочних виробів); – олігополія (ринок побутових холодильників, целюлози, ринок риби й т.п.); – монополія (приміром, залізничний транспорт, нафтогазова пром-ть). Кількісний критерій структури ТР — ринк концентрація. Різновиди — коефіцієнт ринк концентрації (CR) і індекс ринк концентрації HHI. Коефіцієнт ринк концентрації — процентне співвідношення між продукцією, реалізованої певним числом найбільших продавців, і загальним обсягом реалізації на даному тов ринку. ННІ — сума квадратів часток, займаних на ринку всіма діючими на ньому продавцями. Типи ринк стр-р: високо концентровані, помірковано концентровані й низько концентровані ринки.

Рівень конкуренції на тов ринку також — аналіз якісних показників (бар'єрів входу на ринок для потенційних конкурентів і відкритості ринку для міжрегіональної й між нар торгівлі). Бар'єри входу на ринок — будь-які фактори технол, адм, ек хар-ру, які перешкоджають входженню нових під-в на ринок за порівняно невеликий проміжок часу: ек (держ інв, кредит, податкова, цінова політика, регулювання зовнішньоек д-ті, неплатежі й т.д.); адм (процедури реєстрації під-в, видачі ліцензій, квот-ня, обмеження на ввіз і вивіз товарів, на надання приміщень і земельних ділянок); інфрастр-ні (пов'язані з нерозвиненістю засобів комунікацій і транспорту, служб надання інфо, консалтингових і ін послуг); бар'єри, пов'язані з обмеженою місткістю ринку (обмеження попиту, низька платоспроможність н-ня); інв (недостача вир площ, устаткування, роб сили, нерівні стартові умови); корпоративні (вплив вертикального або горизонтального об'єднання діючих на ринку орг-цій); екол (неможливість дотримання екол нормативів); кримінальні (втручання неправового хар-ру в процес переміщення тов)