Пособие_ПШ_САПР
.pdfїї розрахунку треба визначити tн.с., яке дорівнює сумі строку будівниц-
тва шахти й строку освоєння її проектної потужності. У середньому для шахт-новобудов, що розроблюють пологі й похилі пласти, tн.с. ста-
новить 16 років.
Отримане значення ∑l для періоду стабільної роботи шахти ви-
користовується в першу чергу під час розрахунків Сш за формулою
(5.65), а також визначення доцільності модернізації мереж гірничих виробок діючих шахт.
5.7 Запитання й завдання для самоконтролю
1.Назвіть основні методи оцінювання вугільних родовищ за їх сприятливістю до освоєння.
2.Назвіть основні етапи методу оцінювання технологічності гірничо-геологічних умов розробки родовищ.
3.У чому полягає сутність імовірнісної оцінки сприятливості умов залягання вугільних пластів?
4.У чому полягають позитивні якості методики оцінювання ро-
довищ за технічними критеріями?
5.Назвіть критерії геолого-економічного оцінювання родовищ корисних копалин.
6.Подайте загальну характеристику методики оцінювання ро-
довищ з використанням критеріїв ЧДД, ВНД і Ток.
7.Назвіть основні недоліки критерію ЧДД.
8.Скажіть, за якою формулою треба розрахувати приведені ка-
пітальні витрати, якщо вони вкладаються одночасно?
9. За якою формулою розраховуються приведені капітальні витра-
ти, якщовони вкладаютьсяв будівництворівними частинами пороках?
171
10. За якою формулою розраховуються приведені капітальні ви-
трати, якщо вони вкладаються в будівництво нерівними частинами по роках?
11. Яким чином неоднорідність умов залягання вугільних плас-
тів впливає на результати оцінки родовищ?
12. Укажіть, за якою формулою треба розрахувати модифікова-
ний критерій ВНД, якщо оцінювання родовищ виконується з ураху-
ванням зміни цін та потужності шахт по роках?
13. Укажіть, за якою формулою треба розрахувати модифікова-
ний критерій ВНД, якщо оцінювання родовищ виконується з ураху-
ванням поточних цін і постійної виробничої потужності шахти.
14.Які Ви знаєте методи прогнозу інженерно-геологічних умов залягання вугільних пластів?
15.Які Ви знаєте методи прогнозу середньодобового наванта-
ження на очисний вибій?
16. Що розуміють під нормативним навантаженням на очисний
вибій?
17. Які Ви знаєте методи обґрунтування річної виробничої по-
тужності шахти?
18.Дайте характеристику бліц-методу прогнозу собівартості видобутку вугілля.
19.Яким чином можна розрахувати первинні капітальні витра-
ти, оцінюючи родовища?
20. Які Ви знаєте методи обґрунтування геометричних парамет-
рів технологічної схеми шахти.
172
6 КРИТЕРІЇ Й МЕТОДИ ОПТИМІЗАЦІЇ ПРОЕКТНИХ РІШЕНЬ
6.1 Критерії оптимальності
Розробка найбільш ефективних проектів вугільних шахт зале-
жить не тільки від вибору сприятливих для інвестицій ділянок родо-
вищ, але й від якості критеріїв і методів оптимізації проектних рішень.
У попередньому розділі було подано технічні й економічні критерії,
які використовуються під час оцінювання ступеня сприятливості умов залягання вугільних пластів. Їх також можна використовувати й для вибору оптимальних техніко-технологічних рішень у проектах. Згідно з цим критерій оптимальності – це деякий, зазвичай, кількісний пока-
зник ефективності тієї чи іншої технічної системи (процесу). Слід ви-
значити, що загальний перелік критеріїв оптимальності не обмежуєть-
ся вказаними вище. Їх кількість значно більша, що пояснюється різно-
плановістю проектних задач, які розв’язуються за допомогою різних критеріїв. Ця обставина дає можливість зробити класифікацію критері-
їв оптимальності, наведену в таблиці 6.1.
Таблиця 6.1 – Класифікація критеріїв оптимальності
Класифікаційні ознаки |
Критерії |
|
|
|
|
|
|
Вид критерію |
технічні |
|
економічні |
|
|
|
|
Характер задач, що розв’язуються |
скалярні |
|
векторні |
|
|
|
|
Ступінь проявлення динамічних |
статичні |
|
динамічні |
властивостей |
|
||
|
|
|
|
Об’єкти оцінювання |
родовища корисних |
|
інвестиційні |
копалин |
|
проекти |
|
|
|
Технічні й економічні критерії принципово різняться за своїм
видом і сутністю. Перші є відносно простими й не залежать від інфля-
173
ційних процесів, тарифної й податкової політики тощо. Їх можна ре-
комендувати для попереднього відносного оцінювання родовищ і варі-
антів проектних рішень та формування на цій основі групи переважних варіантів, які в подальшому повинні підлягати економічному оціню-
ванню.
Важливою позитивною рисою економічних критеріїв є те, що вони дозволяють визначити економічні наслідки реалізації проектів,
що дуже важливо для прийняття рішень про їх інвестування.
Технічні критерії поділяються на одиничні й інтегральні, а еко-
номічні – на критерії, що враховують тільки витрати на реалізацію проектів (витратні) і критерії, які відображають дохід, котрий отриму-
ють від реалізації проекту (дохідні).
Скалярні критерії дозволяють знаходити єдиний найкращий ва-
ріант за одним критерієм, а векторні дозволяють формувати сукуп-
ність переважних рішень за комплексом частинних критеріїв. До ска-
лярних критеріїв ставляться такі вимоги: техніко-економічна ємність;
висока чутливість до зміни оптимізованих параметрів; універсальність.
Техніко-економічна ємність критерію виражає його здатність якомога повніше відображати ступінь ефективності використання за-
лучених засобів у періоди будівництва та експлуатації шахт. До тепе-
рішнього часу не знайдено критерію, який би в повній мірі відповідав указаній вимозі. Тому на практиці, вибираючи проектні рішення, часто використовують декілька критеріїв оптимальності, які відображають різні боки ефективності проектів.
Одні з цих критеріїв здебільшого відбивають витрати, які здійс-
нюються в період будівництва шахти, інші – у період її експлуатації.
Частина критеріїв відображає вплив якості вугілля на рішення, що
174
приймаються; інші ігнорують цей показник.
Чутливість критерію визначає його здатність реагувати на всі можливі відмінності в проектних рішеннях. У зв’язку з цим виникає необхідність дослідження чутливості обраного критерію до зміни зна-
чень оптимізованих параметрів. Методика проведення такого дослі-
дження викладена в підрозділі 4.4 при обґрунтуванні доцільності вра-
хування помилок вихідних даних під час прийняття проектних рішень.
Універсальність зумовлює можливість за допомогою одного критерію визначати оптимальні значення різних параметрів шахти.
Згідно з цією вимогою неприпустимо, наприклад, оптимізувати пара-
метри виїмкового стовпа за собівартістю, схеми транспорту за пропус-
кною здатністю, а шахти в цілому за приведеними витратами.
Векторні критерії повинні бути незалежними, нормованими, од-
носпрямованими та рівноцінними. Їх позитивні властивості полягають у наступному [39]:
відсутність будь-якого суб’єктивізму, який є неминучим за об-
ґрунтування результівного критерію;
справедливість для оптимізації будь-яких систем;
можливість використання відносно простих як кількісних, так і якісних частинних оцінних критеріїв;
можливість знаходження множини всіх не гірших систем у ре-
зультаті відсіву всіх безумовно гірших, що дозволяє різко скоротити вихідну множину варіантів;
знаходження найкращих значень кожного з частинних критеріїв.
Основним недоліком векторних критеріїв є неможливість зна-
ходження єдиного правильного рішення. Тому частіше всього вони застосовуються в комплексі зі скалярними критеріями.
175
Статичні критерії використовуються для вибору оптимальних варіантів під час розв’язання задач зі слабо вираженими динамічними властивостями (нетривкий термін створення об’єкта й освоєння його проектних показників, відносно стабільний обсяг випуску продукції та її собівартість за роками експлуатації).
Динамічні критерії використовуються за суттєвої різниці в ди-
наміці спорудження об’єктів, освоєння ділянок родовищ.
Більшість критеріїв оптимальності можуть застосовуватися як для оцінювання родовищ, так й ефективності інвестиційних проектів. У той же час є критерії, які застосовуються для розв’язування тільки однієї з названих задач, наприклад, гірнича рента для оцінювання родовищ.
На додаток до розглянутих у розділі 4 технічних критеріїв мож-
на звернути увагу на оригінальний критерій оцінювання вугільних ро-
довищ, який являє собою відношення витраченої на видобуток вугілля енергії до тієї, що отримана за його спалення [40].
Цей критерій, як і всі технічні, не залежить від інфляції. валют-
них курсів, адекватності цін та ін. У той же час він не враховує тієї обставини, що вугілля може використовуватися не тільки як енергети-
чна сировина, а й для інших технологічних потреб.
В останній час у роботах [41-43] висунута й розвинута ідея про те, що кондиції на вугілля повинні встановлюватися за технічними критеріями застосування засобів комплексної механізації на очисних роботах, а також технічними можливостями забезпечення санітарно-
гігієнічних умов праці на підземних роботах [41]. При цьому стверджу-
ється, що оцінка вугільних родовищ може бути тільки відносною [43].
Такий підхід до оцінювання родовищ зумовлюється тим, що іс-
нуючі методи економічного оцінювання містять, окрім указаних вище,
176
ще низку недоліків.
До них відносять слабку чутливість установлених значень кон-
дицій до зміни гірничо-геологічних та виробничих умов, надмірну складність розв’язування "многомерних задач с рядом вынужденных допущений и упрощений, снижающих практическую ценность получа-
емых результатов" [41, 42].
Серед економічних витратних критеріїв найбільш відомими є собівартість вугілля, питомі приведені витрати, замикаючі витрати.
Перші два критерії застосовуються в статичній постановці, а третій у динамічній.
Математично критерій питомі приведені витрати (Sпр пит) можна визначити таким чином:
Sпр пит Спит Ен Кпит , |
(6.1) |
де Спит – питомі експлуатаційні витрати, грн./т;
Кпит – питомі капітальні витрати грн./т;
Ен – нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень.
Оптимальним є той варіант, для якого Sпр пит → min.
Окрім цього критерію для вибору оптимальних варіантів можна взяти коефіцієнт абсолютної ефективності (Каб), порівняльної економі-
чної ефективності проектних варіантів (Е)
К |
аб |
|
С |
, |
(6.2) |
|
|||||
|
|
К |
|
де С – приріст продукції в порівняльних цінах, грн.;
К – капітальні витрати, що забезпечують приріст продукції С, грн. 177
Оптимальним є варіант, для якого Каб → max |
|
||
Е |
С2 С1 |
, |
(6.3) |
|
|||
|
К1 К2 |
|
де С1 і С2 – собівартість річної продукції за порівнюваними ва-
ріантами, грн.;
К1 і К2 – капітальні витрати за варіантами, грн.
За цим критерієм можна визначити ефективність капітальних вкладень: чим вона вище, тим більш привабливим є один з порівнюва-
них варіантів.
Особлива роль під час оцінювання родовищ корисних копалин належить критерію диференційна гірнича рента. Під нею розуміють додатковий ефект, який отримується від розробки копалин у кращих природних умовах. Гірнича рента не повинна бути пов’язана з працею колективу й відбивати лише ступінь сприятливості природних умов.
Загальна теорія диференційної ренти розроблена достатньо добре, од-
нак на практиці розділити загальний прибуток підприємства, пов'яза-
ний з природними умовами й створений у результаті праці колективу дуже проблематично.
В останній час усе більшого розповсюдження набуває критерій,
що ґрунтується на врахуванні прибутку від реалізації продукції. У за-
гальному вигляді він такий:
Пі Ці (Сі ЕнКі ) → max, |
(6.4) |
де Пі – прибуток за і-м варіантом на одиницю продукції, грн.;
Ці – ціна одиниці продукції, грн.
178
Цей критерій має низку здобутків: відбиває в прихованому ви-
гляді диференційну ренту, простий у розрахунках, універсальний, доб-
ре пристосований до ринкових умов. Він має особливу важливість для прийняття рішення про інвестування проекту.
Цей критерій покладенийв основуранішрозглянутих (розділ 5)кри-
теріїв:ЧДД, ВНДта термінокупності первинних капітальнихвкладень.
6.2 Методи вибору оптимальних проектних рішень
6.2.1 Методи оптимізації, основані на дослідженні цільової фу-
нкції на екстремум
Методи дослідження цільових функцій на екстремум передба-
чають дослідження безперервних нелінійних функцій, у яких одні складові витрат збільшуються, а інші зменшуються за зміни значень оптимізованого параметра.
Якщо всі складові витрат зменшуються або збільшуються зі зміною параметра, то екстремуму нема, і в цьому випадку задача оп-
тимізації зазначеним методом не може бути розв’язана [13].
Першим цей метод для розв’язування проектних задач у гірниц-
тві запропонував проф. Б.І. Бокій на початку двадцятого століття.
Розглянемо застосування цієї методики на умовному прикладі
[13]. Припустимо, що ми маємо цільову функцію вигляду:
S C X |
C2 |
C |
3 |
, |
(6.5) |
|
|||||
1 |
X |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
де С1, С2, С3 – постійні коефіцієнти.
Під цільовою функцією в цьому випадку розуміють математичну залежність критерію оптимальності від параметрів і характеристик про-
179
ектованого об’єкта.
dS |
C |
|
C2 |
0 , |
(6.6) |
|
dX |
X 2 |
|||||
1 |
|
|
|
тоді |
X0 |
|
C2 |
. |
|
||||
|
|
|
C1 |
Якщо підставити значення С1 і С2 у формулу (6.6), то можна отримати оптимальне значення параметра Х0. Таким шляхом розв'язу-
ються задачі визначення оптимального розміру виїмкового поля, шахт-
ного поля, потужності шахти та інше.
У тих випадках, коли в результаті диференціювання отримано складне рівняння, застосовують графічний метод пошуку оптимальних параметрів. Першим його запропонував для задач гірництва академік Л.Д. Шевяков.
Припустимо, щоми маємо наступну цільову функцію
|
S C X 2 |
|
C2 |
C |
X C |
4 |
, |
(6.7) |
||||||||
|
|
|
||||||||||||||
|
|
1 |
|
X |
3 |
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
dS |
2C X |
C2 |
|
C |
|
0. |
(6.8) |
||||||||
|
dX |
X 2 |
|
|||||||||||||
|
1 |
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
||||||
Звідси |
X 2 |
|
|
C2 |
. |
|
|
|
|
|
|
(6.9) |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
C3 2C1X |
|
|
|
|
|
|
|
Беремо наступні значення постійних коефіцієнтів: С1=1, С2=10,
С3=2, С4=1. Після чогозапишемо два рівняння:
180