finpid33[1]

Банківські рахунки підприємств

В національній валюті

		Для
		збереження
Поточн		коштів і
ий		здійснення
		банківських
		Для
		зарахування
Бюд-		коштів з
жетний		державного
		або місцевого
		Для
		зарахування,
Кредит
		контролю та
ний
		обліку
		Для
Депози		збереження
тний		тимчасово
		вільних коштів

В іноземній валюті

		Для проведення
		розрахунків у
Поточн		безготівковій та
ий		готівковій
		іноземній
		Для попередньо-
		го зарахування
Розподі
		коштів у
льчий
		іноземній
		валюті
		Для
Кредит		зарахування,
ний		контролю та
		обліку кредитів
		Для збереження
Депози
		тимчасово
тний
		вільних коштів

Рисунок 26 – Банківські рахунки підприємства

Документи підприємства для відкриття банківського рахунку

-заява на відкриття рахунка;

-копія свідоцтва про державну реєстрацію;

-копія зареєстрованого статуту;

-копія документа про взяття підприємства на податковий облік;

-картка зразків підписів осіб, що розпоряджуються рахунком;

-копія документа про реєстрацію в Пенсійному фонді.

Рисунок 27 – Перелік документів для відкриття рахунків

39

Класифікація форм безготівкових розрахунків

Відносно факту звершення угоди

Згідно умов оплати угоди

Згідно використаних платіжних засобів

За джерелами коштів для фінансування угоди

Попередня або авансова сплата продукції

Сплата за фактом звершення угоди

Акцептна форма

Акредитивна форма

Планові платежі

Залік взаємної заборгованості

Платіжне доручення

Платіжна вимога-доручення

Чеки

Акредитиви

Векселі

За рахунок власних коштів підприємства

За рахунок кредитів та інших залучених коштів

За рахунок коштів клієнту при посередній діяльності

Рисунок 28 – Класифікація безготівкових розрахунків

40

Платіжне доручення – це письмове доручення власника рахунка
перерахувати суму коштів зі свого рахунку на рахунок одержувача коштів.
	Платіжне доручення
Строкове		Дострокове	Відстрочене
	- попередня сплата продукції, товарів,
	робіт, послуг;
	- сплата за фактом відвантаження
Призначення	продукції, товарів, робіт, послуг;
	- планові платежі;
	- сплата з відстрочкою платежу;
	-	перерахування	коштів	окремим
	громадянам;
	- перерахування податків та інших
	бюджетних платежів

Рисунок 29 – Платіжне доручення

		1
	Покупець	Постачальник
(платник коштів)		(одержувач коштів)
		2
3	4	6
	Банк платника	Банк постачальника
		5

Рисунок 30 – Схема розрахунків платіжним дорученням

Де: 1 – відвантаження продукції; 2 – виставлення рахунку-фактури; 3

– передача платіжного доручення на списання суми платежу; 4 – витяг із поточного рахунку про списання коштів; 5 – платіжне доручення (повідомлення) про зарахування платежу на поточний рахунок одержувача; 6 – витяг із поточного рахунку про зарахування платежу.

41

Платіжна вимога-доручення – це комбінований розрахунковий документ, що складається з двох частин: верхня – вимога постачальника до покупця про сплату визначеної суми за поставлений товар, нижня – доручення платника банку переказати означеної суми з його рахунку на рахунок постачальника.

	Покупець	1	Постачальник
(платник коштів)			(одержувач коштів)
3	4	2	6
	Банк	5	Банк
	платника		постачальника

Рисунок 31 – Схема розрахунків платіжною вимогою-дорученням

Де: 1 – відвантаження товару, продукції або передача робіт, послуг; 2 – документи на відвантаження або передачу і платіжні вимоги-доручення на оплату; 3 – покупець передає дооформлену вимогу-доручення в банк для переказу коштів; 4 – витяг із поточного рахунку про списання коштів; 5 – банк покупця направляє в банк постачальника платіжну вимогудоручення; 6 – банк зараховує кошти на рахунок клієнта з врученням виписки.

Чек – це розрахунковий документ, що містить письмове доручення власника рахунку (чекодавця) банку-емітенту, в якому відкрито його рахунок, про сплату чекодержателю зазначеної в чеку суми коштів.

42

		Чеки
	Розрахункові	Грошові
	Доручення	Для отримання
	чекодавця банку	підприємствами з банківських
	переказати кошти на	рахунків готівки для виплати
	рахунок пред’явника	заробітної плати, коштів на
		відрядження і господарські
		витрати
	Акцептовані
	Неакцептовані
	З лімітованих	Застосовуються у місцевих
		розрахунках за отримані
	книжок
		товари, у постійних
	З нелімітованих	розрахунках з транспортними
		організаціями, з
	книжок	підприємствами зв’язку

Перевага чекової форми:

-відносна швидкість розрахунків і надходження коштів;

-зменшується дебіторська

заборгованість

Недоліки чекової форми:

-недостатня гарантія платежу відсутність потрібних коштів відповідно чеку;

-складність оформлення

Рисунок 32 – Види чеків

43

	1
Покупець	Постачальник
(платник коштів)	(одержувач коштів)
	2
5	3	7
	4
Банк	Банк
платника	постачальника
	6

Рисунок 33 – Схема розрахунків чеками

Де 1 – відвантаження продукції; 2 – покупець передає чек постачальнику; 3 – постачальник передає чек в банк; 4 – банк постачальника направляє чек для оплати в банк покупця; 5 – списання коштів і витяг із поточного рахунку про списання коштів; 6 – переказ відповідних коштів; 7 – банк постачальника зараховує кошти на рахунок клієнта з врученням виписки.

Акредитив – це розрахунковий документ із дорученням однією кредитної установи іншій здійснити за рахунок спеціально задепонованих коштів оплату товарних документів за відвантажений товар.

Для відкриття акредитиву платник подає в банк

Заяву встановленого зразка з необхідними реквізитами:

-термін чинності акредитиву;

-рахунок платника і банк, який його обслуговує;

-документи, згідно з якими здійснюються виплати за акредитивом;

-вид акредитиву та сума акредитиву.

Рисунок 34 – Порядок відкриття акредитиву

Види акредитивів

Передбачає попереднє

депонування власних коштів Покритий підприємства або за рахунок

отриманого для цих цілей

У разі тимчасової відсутності коштів на рахунку платника

Непокритий платежі постачальнику гарантує банк

Може бути змінений або анульований банком-емітентом

Відзивний на вимогу покупця без попереднього погодження з

Не може бути змінений або

анульований без згоди Безвідзивний постачальника, на користь якого

було відкрито акредитив

Рисунок 35 – Види акредитивів

	Покупець	4	Постачальник
(платник коштів)			(одержувач коштів)
1	5	2	3	7
	Банк платника		Банк постачальника
		6
	Рисунок 36 – Схема розрахунків акредитивами

Де 1 – покупець доручає банку відкрити акредитив; 2 – банк покупця повідомляє банк постачальника про відкриття акредитива; 3 – банк поста-

44

чальника сповіщає постачальника про відкриття акредитива; 4 – відвантаження товару; 5 – покупець повідомляє банк про виконання умови акредитива; 6 – банк покупця переказує банку постачальника кошти з акредитива; 7 – банк постачальника зараховує кошти на рахунок постачальника і повідомляє про це свого клієнта.

Вексель – письмове боргове зобов’язання встановленої форми, що дає його власнику (векселедержателю) право вимагати від боржника (векселедавця) сплати вказаної у векселі суми у вказаний строк.

Дисконтування отриманих векселів – продаж отриманого векселя третій стороні раніше за настання строку його сплати векселедавцем.

Розрахунковий вексель – це вексель, який купують з дисконтом для покриття кредиторської заборгованості перед векселедавцем у розмірі вексельної суми. Різниця між ціною покупки векселя і вексельною сумою стає доходом.

Індосамент – передавальний напис на векселі, що засвідчує перехід прав за векселем до іншої особи.

Акцепт векселя – напис про згоду акцептанта на оплату векселя. Аваль векселя – це гарантія, внаслідок якої особа, що надала цю

гарантію, бере на себе відповідальність за зобов’язання якоїсь із зобов’язаних за векселем осіб.

Ремітент – перший власник векселя.

Трасант – кредитор, або особа, що видає переказний вексель (тратту), тобто переказує свій платіж на іншу особу.

Трасат – це особа – боржник векселедавця, яка сплачує в установлений термін визначену в тратті суму третій особі (ремітенту).

Індосант – наступний власник переказного векселя. Індосат – останній власник переказного векселя.

45

Відносно

емітенту

Відповідно

до угоди,

що

обслуговуєт

Відносно

суб’єкту,

що

здійснює

Згідно

наявністі

застави

Згідно

порядку

платежу

В

залежності

від місця

платежу

Класифікація векселів

Казначейські

Приватні

Фінансові

Товарні (комерційні)

Простий (соло-

Переказний (тратта)

Забезпечені

Незабезпечені

На пред’явника

Строковий

Доміцильова

ний

Недоміцильо

ваний

Для покриття видатків державного бюджету

Емітуються корпораціями, фінансовими групами, комерційними банками

Використовується для мобілізації грошових

Використовується для кредитування торговельних операцій

Приймають участь два суб’єкти

Приймають участь більш двох суб’єктів

Гарантується застава, яка надається кредиторові, або продавцю доти, доки борг не буде сплачено

Оплачуються негайно після прийняття їх дебітором

Оплачується в термін, указаний в документі

Вказано конкретне місце платежу

Рисунок 37 – Класифікація векселів

46

		1
Векселедавець	2		Власник векселя
(покупець)		3	(ремітент)
		4

Рисунок 38 – Схема обігу простого векселя

Де 1 – векселедавець (покупець) передає вексель; 2 – власник векселя (ремітент) пред’являє вексель до акцепту; 3 – векселедавець погашає вексель і передає його ремітенту; 4 – ремітент вручає погашений вексель векселедавцеві.

Векселедавец

1

Власник

2

Наступні

ь

векселя

власники

(трасант)

(ремітент)

векселя

(індосанти)

4

3

Платник

Останній власник

(трасат)

5

векселя (індосат)

Рисунок 39 – Схема обігу переказного векселя

Де 1 – видача векселя; 2, 3 – передача права за векселем (індосація); 4

– пред’явлення векселя до акцепту; 5 – передача акцептованого векселя індосату і оплата векселя платником.

47