Фільтрування поживних середовищ.

Рідкі і желатинізовані поживні середовища фільтрують крізь фільтрувальний папір, середовища з агаром – крізь ватно-марлевий фільтр загальноприйнятим способом. Перед фільтруванням монтують допоміжну установку. В кільце універсального штативу закріплюють воронку, під трубку воронки підставляють приймальник для фільтрату.

Ватно-марлеві фільтри для агарових середовищ готовлять наступним чином. Скляну воронку вкривають квадратним куском марлі, кути якої перегинають крізь край воронки. На марлю кладуть шар гігроскопічної вати. Перед початком фільтрування поверхню ватно-марлевого фільтру , так же як і паперового, обережно змочують дистильованою водою чи середовищем, що фільтрується.

Фільтрування при нагріванні. Поживні середовища з желатиною та агаром фільтрують, расплавивши і підігрівши до кипіння, так як з підвищенням температури знижується в’язкість рідини і процес фільтрації проходить швидше. Фільтрування з підігріванням краще проводити в гарячому автоклаві, відкривши кришку і виключивши джерело нагрівання.

Освітлення поживних середовищ.

Освітлення поживних середовищ застосовують у тих випадках, коли в процесі приготування вони мутніють і набувають темного кольору. Воно може бути засноване на коагуляції завислих частинок, що сприяє більш швидкому випадінню їх у осадок, і їх адсорбції, тобто властивості різних речовин осаджувати на свою поверхню завислі частинки.

Розливання поживних середовищ.

Після освітлення і фільтрації поживні середовища розливають у колби, флакони, пробірки чи матраци. В пробірки поживні середовища наливають по 4-5 чи 10 мл, у флакони і колби – по 50, 100 і 200 мл.

Середовища, стерильні і ті, що стерилізуються текучим паром чи під тиском 0,5 атм., розливають у стерильний посуд; середовища, що будуть стерилізуватися під тиском 1 атм., - у чистий, але не стерильний посуд. Для розливання рідких поживних середовищ використовують такі установки.

1. На кінець воронки закріпленої у кільце штатива, надівають гумову трубку, що закінчується скляним наконечником. На резинову трубку накладають затискувач Мора. Під воронку підставляють сосуд для приймання профільтрованого середовища.

2. Для відмірювання і розливання визначених об’ємів середовища користуються градуйованою бюреткою або збирають спеціальну установку. Скляну воронку і градуйовану бюретку поєднують гумовими трубками з двома колінами скляного трійника, на його третє коліно одягають гумову трубку, що закінчується скляним наконечником. На гумові трубки, що з’єднують воронку з трійником, на трійник і наконечник накладають затискачі Мора. Ослаблюючи перший затискач, наповнюють градуйований циліндр рідиною, відкривши другий затискач, випускають відміряну кількість рідини у посудину для поживного середовища. Перші порції рідини до витиснення повітря з трубок не враховуються,

При розливанні середовищ, краї посуду не можна змочувати поживним середовищем, так як ватно-марлеві пробки, приклеюються до скла під час стерилізації і потім важко виймаються.

Висновок: Таким чином матеріали роботи практичного заняття №2 дали можливість засвоїти:

1. Основні поживні середовища, їх класифікацію та склад.

2. Вимоги до приготування поживних середовищ.

3. Призначення поживних середовищ.

4. Основні методи приготування поживних середовищ.

5. Техніку фільтрування, освітлення, розливання та стерилізацію поживних середовищ.

6