2.2. Порядок оподаткування підприємства

До місцевих податків і зборів належать; готельний збір; збір за парковку автомобілів; ринковий збір; збір за видачу ордера на квартиру; збір власників собак; курортний збір; збір за участь у бігах на іподромЦ збір за виграш на бігах; збір з осіб, котрі беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі; податок з реклами; збір за право використання місцевої символіки; збір за право проведення кіно- і телєзйомок; збір за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу та лотерей; комунальний податок; збір за проїзд територією прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон; збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі.

С (Ф) Г «Джерело» сплачу обов'язковий комунальний податок. Його граничний розмір не перевищує 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мініму­му доходів громадян. Конкретну ставку податку визначають органи місцевого самоврядування, до компетенції яких входить і визначен­ня порядку сплати комунального податку та порядку звітності. Місцеві органи мають право запроваджувати пільгові ставки подат­ку або звільняти від його сплати певні категорії платників та надава­ти відстрочки у сплаті.

Для нарахування збору використовують дані про чисельність працівників підприємства незалежно від того отримують вони в даний час чи не отримують заробітну плату. До чисельного складу підпри­ємства для нарахування податку не включають сумісників та тих, що виконують роботу за договорами цивільно-правового характеру.

Порядок заповнення звітності щодо комунального податку ви­кладено в листі Державної податкової адміністрації України "Про складання податкового розрахунку комунального податку" від 17 лютого 2004 р. №2565/7/11-1317.

Якщо Рішенням органу місцевого самоврядування про встанов­лення комунального податку базовим податковим (звітним) періодом визначено календарний місяць, то у рядку 01 простав­ляється середньооблікова чисельність штатних працівників обліко­вого складу за звітний місяць.

Якщо Рішенням органу місцевого самоврядування про встанов­лення комунального податку базовим податковим (звітним) періодом визначено календарний квартал, то у рядку 01 простав­ляється кількісний склад працівників, обчислений як сума середнь-ооблікових чисельностей штатних працівників облікового складу за перший, другий і третій місяці звітного кварталу.

Аналогічно, якщо рішенням органу місцевого самоврядування про встановлення комунального податку базовим податковим (звітним) періодом визначено календарний рік, то у рядку 01 про­ставляється кількісний склад працівників, обчислений як сума се-редньооблікових чисельностей штатних працівників облікового складу за кожний із 12 місяців звітного року.

Рядки 02—06 розрахунку комунального податку заповнюються однаково для різних базових податкових (звітних) періодів.

У рядку 02 розрахунку "Неоподатковуваний мінімум доходів громадян" проставляється розмір неоподатковуваного мінімуму до­ходів громадян, який, відповідно до пункту 22.5 статті 22 Закону Ук­раїни від 22травня 2003 р. № 889-ІУ "Про податок з доходів фізич­них осіб",становить 17 гривень.

У рядку 03 розрахунку "Річний фонд оплати праці"розрахо­вується фонд оплати праці за базовий податковий (звітний) період, тобто за звітний місяць або за звітний квартал, або за звітний рік, як добуток рядків01 і 02.

У рядку 04 розрахунку "Ставка комунального податку" простав­ляється ставка комунального податку, затверджена Рішенням орга­ну місцевого самоврядування про встановлення комунального по­датку. Ставка комунального податку не повинна перевищувати 10 %.

У рядку 05 розрахунку "Нараховано податку за базовий подат­ковий (звітний) період" проставляється сума нарахованого кому­нального податку за звітний місяць, або за звітний квартал, або за звітний рік,обчислена як добуток рядків 03 і 04.

Рядки 06—10 розрахунку комунального податку заповнюються виключно у разі подання окремого уточнюючого розрахунку або по­дання уточнюючого розрахунку як додаток до звітного (уточнення показників у складі звітного розрахунку), який подається платника­ми відповідно до пункту 17.2статті 17 Закону № 2181.

При цьому в уточнюючому розрахунку комунального податку у рядках 01—05 проставляються правильні показники з урахуванням виправлення помилок.

У рядку 06 "Нараховано податку за даними раніше поданого розрахунку, що уточнюється (р. 05 розрахунку, що уточнюється)" уточнюючого розрахунку проставляється сума нарахованого кому­нального податку, яка була задекларована у поданому розрахунку, що уточнюється, тобто проставляється значення за рядком 05 звітного або нового звітного розрахунку, що уточнюється.

У рядку 07 "Сума недоплати (заниження податкового зо­бов'язання),яка збільшує податкове зобов'язання у зв'язку з виправ­ленням помилки (помилок) (р. 05 - р. 06), якщо р. 05 > р. 06" уточ­нюючого розрахунку розраховується сума недоплати (заниження податкового зобов'язання), яка збільшує податкове зобов'язання у зв'язку з виправленням помилки (помилок).

У такому випадку у рядку 08 "Сума податку, яка зменшує подат­кове зобов'язання у зв'язку з виправленням помилки (помилок) (р. 06 - р.05), якщо р. 06 > р. 05" проставляється прочерк, а у рядку 09 "Су­ма штрафу (р. 07) • 5 \%" розраховується сума штрафу, який нарахо­вується платником самостійно у розмірі 5 \% від суми недоплати, визначеної у рядку 07.

У разі виявлення помилок, що призвели до завищення податко­вого зобов'язання з комунального податку, у рядках 07 і 09 простав­ляються прочерки,у рядку 08 проставляється сума податку, яка зменшує податкове зобов'язання у зв'язку з виправленням помилки (помилок).

У рядку 10 "Зміст помилки (помилок)" коротко розкривається суть помилок, що призвели до завищення або заниження податково­го зобов'язання з комунального податку.

Селянське (фермерське) господарство «Джерело» займається роздрібною торгівлею, тому воно також сплачує ринковий збір. Ринковий збір посідає друге місце після комунального податку за обсягами надходжень.

Ринковий збір - це плата за право займання місця для торгівлі на ринках усіх форм власності, у тому числі в павільйонах, на критих і відкритих столах, майданчиках (включаючи орендовані), з автомобілів, візків, мотоциклів, ручних візків тощо.

Платниками ринкового збору є юридичні особи усіх форм власності, їхні філіали, відділення, представництва та інші відокремлені підрозділи, а також фізичні особи.

Ринковий збір справляється за кожен день торгівлі.

Ставка ринкового збору встановлюється в розмірі:

• від 0,05 до 0,15 неоподатковуваного мінімуму доходів

громадян для фізичних осіб;

• від 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для юридичних осіб за кожне місце.

Не справляється ринковий збір із:

• підприємств торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, які розташовані у стаціонарних приміщеннях (магазинах, кіосках, палатках) на території ринку;

• власних торговельно-закупівельних підрозділів ринку незалежно від займаного місця.

Продавці на ринках зобов’язані сплачувати ринковий збір до початку торгівлі. Початком торгівлі вважається час через дві години після початку роботи ринку. Утримують ринковий збір касири та контролери ринку із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» з видачею касових чеків. Торгівля без документів, що підтверджують сплату ринкового збору, забороняється.

І останнім місцевим податком, який сплачує С(Ф)Г «Джерело» є збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг.

Перед початком роботи торговельної точки приватному підприємцю необхідно отримати дозвіл на розміщення об'єкта торгівлі. Для цього слід звернутися із заявою до райдержадміністрації за місцем розташування такого об'єкта та сплатити збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг.

Механізм справляння цього збору та порядок його сплати, як і інших місцевих податків і зборів, установлюються сільськими, селищними, міськими радами в межах граничних розмірів ставок, визначених законами України.

Зазначений збір справляється з підприємства, тому що воно реалізує сільськогосподарську продукцію.

Граничний розмір збору за видачу дозволу на торгівлю не повинен перевищувати 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для суб'єктів, що постійно здійснюють торгівлю у спеціально відведених для цього місцях, і одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на день - за одноразову.