2.6. Дсту 2.306-68. Графічні позначення матеріалів і правила їх нанесення на креслениках

Штриховку застосовують у розрізах та перерізах для умовного графічного позначення матеріалів. У табл. 2.4 подано штриховки на креслениках для найбільш поширених матеріалів. Загальним графічним позначенням матеріалів у перерізах (незалежно від виду матеріалу) є тонкі прямі лінії, нахилені під кутом 45° до лінії контуру зображення до його осі симетрії або до лінії рамки кресленика. Товщина ліній штриховки має бути у 2…3 рази тонше ніж товщина суцільної основної лінії Відстань між лініями штриховки вибирають у межах від 1 до 10 мм у залежності від площі штриховки та необхідності різноманіти штриховку суміжних перерізів.

Таблиця 2.4
Графічні позначення деяких матеріалів у перерізах
	Загальне позначення незалежно від матеріалу		Кераміка та силікатні матеріали для кладки
	Метали і тверді сплави		Бетон
	Неметалічні матеріали, зокрема волокнисті, монолітні й пресовані, за винятком зазначених нижче		Скло та інші світлопроникні матеріали
	Деревина		Рідини
	Камінь природний		Грунт природний

Штриховку виконують за допомогою лінійки та трикутника із кутом 45°. Лінійку розміщають паралельно до рамки кресленика, до неї катетом притуляють трикутник. Уздовж гіпотенузи проводять лінії штриховки та рівномірно переміщують трикутник по лінійці на відстань, що дорівнює проміжкам між лініями штриховки (рис. 2.7).

Рис. 2.7

2.7. Дсту 2.307-68. Нанесення розмірів

Цей стандарт встановлює правила нанесення розмірів на креслениках та інших технічних документах. Нижче наводяться деякі положення із розділів цього стандарту.

Для визначення величини виробу та його елементів на кресленику наносять розмірні числа та розмірні лінії. Розмірні числа мають відповідати дійсним розмірам предмету незалежно від масштабу, у якому виконується його кресленик.

Розміри поділяються на лінійні (довжина, ширина, значення радіуса, діаметра, довжина хорди, дуги тощо) та кутові (розміри кутів).

Для нанесення розмірів проводять виносні й розмірні лінії та вказують розмірні числа.

Лінійні розміри вказують на креслениках у міліметрах без позначення одиниці вимірювання, а кутові розміри зазначають у градусах, мінутах та секундах із позначенням одиниці величини. Для розмірних чисел не допускається застосовувати прості дроби, за винятком розмірів, вказаних у дюймах.

Розмірна лінія, що показує межі вимірювання, розміщується між виносними лініями або безпосередньо між лініями контуру, осьовими, центровими та іншими лініями. При нанесенні розміру прямолінійного відрізка розмірну лінію проводять паралельно цьому відрізку, а виносні лінії – перпендикулярно до розмірних ліній (рис. 2.8). Розмірні лінії проводять суцільною тонкою лінією та обмежують вузькими стрілками, які повинні торкатися вістрям відповідної виносної лінії. Найчастіше довжину стрілки беруть у межах 4…6 мм. Форму стрілки наведено на рис. 2.9.

Рис. 2.8	Рис. 2.9

Виносні лінії виступають за вістря розмірних стрілок на 2…3 мм, відстань між паралельними розмірними лініями має бути не менш ніж 7 мм, а відстань від розмірних ліній до паралельних їм ліній контуру, осьових, центрових, виносних має бути 10 мм. Необхідно уникати перетинання розмірних і виносних ліній, тому менші розміри наносяться ближче до контуру об’єкту. Розмірні числа проставляють паралельно розмірній лінії на відстані 1 мм та якомога ближче до її середини. Не допускається використання ліній контуру, осьових, центрових та виносних ліній як розмірних. Розмірні лінії проводять переважно поза контуром зображення і, якщо можна, справа або знизу від зображення. Розмірні числа лінійних та кутових розмірів при різних нахилах розмірних ліній розміщують так, як показано на рис. 2.10. На тому ж рисунку показано, що якщо розмірна лінія потрапляє у заштрихований сектор, то розмірні числа показують на виносці.

Кутові розміри наносяться таким чином, як показано на рис. 2.11. Розмірну лінію проводять у вигляді дуги кола з центром у вершині кута, а виносні – радіально. На виносці показують розмірні числа, якщо розмірні дуги знаходяться у заштрихованому секторі (рис. 2.11), або значення розміру не вміщується між виносними лініями.

Рис. 2.10	Рис. 2.11

Якщо довжина розмірної лінії недостатня для розміщення на ній стрілок , то її продовжують за виносні лінії (або за контурні, осьові, центрові), а стрілки наносять зовні, спрямувавши вістря до відповідної лінії (рис. 2.12). При послідовному розміщенні чисел у вигляді ланцюжка, коли не вистачає місця, стрілки дозволяється заміняти рисками, які наносяться під кутом 45° до розмірних ліній або чіткими точками (рис. 2.13).

Рис. 2.12	Рис. 2.13

Кожний розмір наноситься на кресленику тільки один раз. Повторювати розміри на різних зображеннях або написах не дозволяється. Не допускається наносити розміри у вигляді замкненого розмірного ланцюга – один розмір не вказується. Загальна кількість розмірів повинна бути мінімальною, але достатньою для виготовлення виробу.

Не дозволяється розділяти або перетинати розмірні числа буд-якими лініями кресленика. Наносити розміри всередині зображення небажано, але дозволяється при необхідності. В такому випадку штрихування навколо розмірного числа видаляється.

При нанесенні розміру радіуса або діаметра кола розмірну лінію проводять через центр кола або паралельно одному з його діаметрів. Якщо треба провести кілька радіусів або діаметрів через один центр, то розмірні лінії двох довільних радіусів не розміщують на одній прямій.

Перед розмірним числом радіуса ставлять велику літеру R латинського алфавіту. Висота знака R та висота розмірного числа мають бути однаковими (рис. 2.14). Розмірна лінія має тільки одну стрілку, яка впирається в контур дуги. Нанесення розмірних чисел при різних положеннях розмірних ліній на кресленику має визначатися найбільшою зручністю читання кресленика. Якщо треба вказати центр кола, то його позначають перетином осевих та виносних ліній, до яких проводять розмірні лінії, та ставлять розмірні числа. Якщо центр кола лежить на великій відстані, то його можна наблизити до дуги, а радіус позначити зі зламом під кутом 90.

Діаметр кола позначають знаком Ø, що є колом, діаметр якого становить 5/7 від висоти цифр розмірного числа. Це коло перекреслено прямою лінією, нахиленою під кутом 75 до розмірної лінії. Варіанти нанесення розмірів кола показано на (рис. 2.15).

Рис. 2.14	Рис. 2.15

При позначенні розміру поверхні, що має квадратний перетин, перед розмірним числом наносять знак квадрату (рис. 2.16). При цьому грані позначаються суцільними тонкими лініями, проведеними по діагоналі.

Рис. 2.16

При позначенні уклону перед розмірним числом наносять умовний знак, вершина якого спрямована в бік уклону. Уклон є відношення довжини меншого катету прямокутного трикутника до його більшого катету. Напис розміщують на поличці, яку сполучають з лінією уклону тонкою виносною лінією, що закінчується стрілкою (рис. 2.17). Розмірне число подають як відношення (1:8) або у відсотках (12).

Для конічних поверхонь обертання характерним параметром є конусність. Це відношення різниці діаметрів основ конуса до його висоти. Конусність позначають знаком у вигляді трикутника, вершина якого спрямована у бік вершини конуса. Значення конусності записують над віссю конуса або розмішують на поличці, яка має стрілку й розташовується паралельно осі конуса (рис. 2.18). Розмірне число подають як відношення (1:5) або у відсотках (20).

Рис. 2.17	Рис. 2.18

Одним із важливих конструктивних елементів машинобудівних деталей є фаска. Якщо її виконати на поверхнях обертання, це буде зрізаний конус. Фаски під кутом 45° позначають умовним записом, у якому перше число вказує висоту конуса у міліметрах (без зазначення одиниць виміру), а друге – значення кута нахилу твірної конуса до його основи (рис. 2.19). Розміри фасок, що мають інші кути нахилу твірної до основи конуса, позначають двома розмірами: лінійним (висота конуса) та кутовим (рис. 2.20) або двома лінійними розмірами (рис. 2.21). Якщо є кілька однакових фасок, то розміри фаски наносять один раз з написом: 2 фаски, 3 фаски тощо.

Рис. 2.19	Рис. 2.20	Рис. 2.21

Якщо є кілька однакових елементів (отворів, пазів тощо), то наносять розмір одного елемента і зазначають кількість цих елементів та їх взаємне розміщення (лінійна відстань між центрами при прямолінійному розміщенні центрів (рис. 2.22) або кутові розміри при розміщенні центрів на одному колі (рис. 2.23). Якщо отвори розміщено на колі рівномірно, то кутові розміри не показують, а зазначають лише кількість отворів (рис. 2.24). При цьому допускається показувати лише один елемент і наносити всі його розміри, а інші елементи позначати їх центрами.

Рис. 2.22
Рис. 2.23	Рис. 2.24

Ряд суміжних лінійних чи кутових розмірів можна наносити від однієї конструктивної бази (рис. 2.25).

Рис. 2.25