Цивільний кодекс України

про цівластивості.

Стаття 953. Повернення речіна вимогупоклажодавця

1. Зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Стаття 954. Зберігання за законом

1. Положення цієї глави застосовуються до зберігання, яке здійснюється на підставі закону, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 955. Застосування загальнихположень про зберігання до окремихйого видів

1. Положення параграфу 1 цієї глави застосовуються до окремих видів зберігання, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексупро окремівиди зберігання або законом.

§ 2. Зберігання на товарному складі

Стаття 956. Поняття товарного складу

1.Товарним складом є організація, яка зберігає товар та надає послуги, пов'язані зі зберіганням, на засадахпідприємницькоїдіяльності.

2.Товарний склад є складом загального користування, якщо відповідно до закону, інших нормативно-правових актів або дозволу (ліцензії) він зобов'язаний приймати на зберігання товари від будь-якоїособи.

Стаття 957. Договір складського зберігання

1.За договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йомупоклажодавцем, іповернути цей товар усхоронності.

2.Договір складського зберігання, укладений складом загального користування, є публічним договором.

3.Договір складського зберігання укладається уписьмовій формі. Письмова форма договору складського зберігання вважається дотриманою, якщо прийняття товару на товарний склад посвідчене складським документом.

Стаття 958. Зберігання речей, визначених родовими ознаками, з правом розпоряджання ними

1. Якщо товарний склад має право розпоряджатися речами, визначеними родовими ознаками, до відносин сторін застосовуються положення про договір позики, а час та місце повернення товарів визначаються загальними положеннями про зберігання.

Стаття 959. Огляд товару

1.Товарний склад зобов'язаний за свій рахунок оглянути товар при прийнятті його на зберігання для визначення його кількостіта зовнішнього стану.

2.Товарний склад зобов'язаний надавати поклажодавцеві можливість оглянути товар або його зразки протягом усього часу зберігання, а якщо предметом зберігання є речі, визначені родовими ознаками, - взяти проби та вжити заходів, необхідних для забезпечення його схоронності.

3.Товарний склад або поклажодавець при поверненні товару має право вимагати його

огляду та перевірки якості. Витрати, пов'язані з оглядом речей, несе сторона, яка вимагала оглядута перевірки.

Якщо при поверненні товару він не був спільно оглянутий або перевірений товарним складом та поклажодавцем, поклажодавець має заявити про нестачуабо пошкодження товаруу письмовій формі одночасно з його одержанням, а щодо нестачі та пошкодження, які не могли бути виявлені при звичайному способі прийняття товару, - протягом трьох днів після його одержання. У разі відсутності заяви поклажодавця вважається, що товарний склад повернув товар відповідно до умов договору.

Стаття 960. Зміна умов зберігання та стан товару

1.Якщо для забезпечення схоронностітовару потрібна негайна зміна умов його зберігання, товарний склад зобов'язаний самостійно вжити відповідних невідкладних заходів та повідомити про нихпоклажодавця.

2.У разі виявлення пошкоджень товару склад зобов'язаний негайно скласти акт і того ж дня повідомити про це поклажодавця.

Стаття 961. Складськідокументи

1. Товарний склад на підтвердження прийняття товару видає один із таких складських документів:

складськуквитанцію;

просте складське свідоцтво;

подвійне складське свідоцтво.

2. Товар, прийнятий на зберігання за простим або подвійним складським свідоцтвом, може бути предметом застави протягом строкузберігання товаруна підставізастави цього свідоцтва.

Стаття 962. Подвійне складське свідоцтво

1.Подвійне складське свідоцтво складається з двох частин - складського свідоцтва та заставного свідоцтва (варанта), якіможуть бути відокремленіодне від одного.

2.У кожній з двох частин подвійного складського свідоцтва мають бути однаково зазначені:

1)найменування та місцезнаходження товарного складу, що прийняв товар на зберігання;

2)номер свідоцтва за реєстром товарного складу;

3)найменування юридичної особи або ім'я фізичної особи, від якої прийнято товар на зберігання, їїмісцезнаходження або місце проживання;

4)найменування і кількість прийнятого на зберігання товару - число одиниць та (або) товарнихмісць та (або) міра (вага, об'єм) товару;

5)строк, на який прийнято товар на зберігання, або вказівка на те, що товар прийнято на зберігання до запитання;

6)розмір плати за зберігання або тарифи, на підставіяких вона обчислюється, та порядок її сплати;

7)дата видачісвідоцтва.

Кожна з двох частин подвійного складського свідоцтва повинна також містити ідентичні підписи уповноваженоїособи товарного складу.

{Абзац частини другої статті 962 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-VII від 15.04.2014}

3. Документ, що не відповідає вимогам цієїстатті, не є подвійним складським свідоцтвом.

Стаття 963. Права володільця складського та заставного свідоцтва

1.Володілець складського та заставного свідоцтва має право розпоряджатися товаром, що зберігається на товарномускладі.

2.Володілець лише складського свідоцтва має право розпоряджатися товаром, але цей товар не може бути взятий зіскладудо погашення кредиту, виданого за заставним свідоцтвом.

3.Володілець лише заставного свідоцтва має право застави на товар на суму відповідно до суми кредиту та процентів за користування ним. У разізастави товару відмітка про це робиться на складськомусвідоцтві.

Стаття 964. Передання складського та заставного свідоцтва

1. Складське та заставне свідоцтва можуть передаватися разом або окремо за передавальними написами.

Стаття 965. Просте складське свідоцтво

1.Просте складське свідоцтво видається на пред'явника.

2.Просте складське свідоцтво має містити відомості, встановлені пунктами 1, 2, 4, 7 та абзацом дев'ятим частини другої статті 962 цього Кодексу, а також вказівку на те, що воно видане на пред'явника.

3.Документ, що не відповідає вимогам цієїстатті, не є простим складським свідоцтвом.

Стаття 966. Видача товаруза подвійним складським свідоцтвом

1.Товарний склад видає товари володільцеві складського та заставного свідоцтва (подвійного складського свідоцтва) лише в обмін на обидва свідоцтва разом.

2.Володільцеві складського свідоцтва, який не має заставного свідоцтва, але сплатив суму боргуза ним, склад видає товар лише в обмін на складське свідоцтво та за умови надання разом

зним квитанціїпро сплатувсієїсуми боргуза заставним свідоцтвом.

Товарний склад, що видав товар володільцеві складського свідоцтва, який не має заставного свідоцтва та не сплатив суму боргу за ним, відповідає перед володільцем заставного свідоцтва за платіж усієїсуми, забезпеченоїза ним.

3. Володілець складського та заставного свідоцтва має право вимагати видачі товару частинами. При цьому в обмін на первісні свідоцтва йому видаються нові свідоцтва на товар, що залишився на складі.

§ 3. Спеціальні види зберігання

Стаття 967. Зберігання речіуломбарді

1. Договір зберігання речі, прийнятоїломбардом від фізичноїособи, оформляється видачею іменноїквитанції.

2.Ціна речівизначається за домовленістю сторін.

3.Ломбард зобов'язаний страхувати на користь поклажодавця за свій рахунок речі, прийнятіна зберігання, виходячи з повноїсуми їхоцінки.

Стаття 968. Продаж речі, якупоклажодавець не забрав з ломбарду

1.Річ, яку поклажодавець не забрав із ломбарду після спливу трьох місяців від дня закінчення строку договору зберігання, може бути продана ломбардом у порядку, встановленомузаконом.

2.Із суми виторгу, одержаної від продажу речі, вираховуються плата за зберігання та інші платежі, які належить зробити ломбардові. Залишок суми виторгу повертається поклажодавцеві.

Стаття 969. Зберігання цінностей убанку

1.Банк може прийняти на зберігання документи, цінні папери, дорогоцінні метали, каміння, іншікоштовностіта цінності.

2.Банк може бути уповноважений поклажодавцем на вчинення правочинів з цінними паперами, прийнятими на зберігання.

3.Укладення договору зберігання цінностей у банку засвідчується видачею банком поклажодавцевііменного документа, пред'явлення якого є підставою для повернення цінностей поклажодавцеві.

Стаття 970. Договір про надання індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком

1.Банк може передати поклажодавцевііндивідуальний банківський сейф(його частину або спеціальне приміщення) для зберігання уньомуцінностей та роботи з ними.

2.Банк видає поклажодавцевіключ від сейфа, картку, що ідентифікує поклажодавця, інший знак або документ, що посвідчує право його пред'явника на доступ до сейфа та одержання з нього цінностей.

3.Банк приймає від поклажодавця цінності, контролює їх поміщення у сейф та одержання їхіз сейфа.

Стаття 971. Договір про надання індивідуального банківського сейфа, що не охороняється банком

1. До договору про надання особі банківського сейфа без відповідальності банку за вміст сейфа застосовуються положення цього Кодексупро майновий найм (оренду).

Стаття 972. Зберігання речей укамерахсховуорганізацій, підприємств транспорту

1.Камери схову загального користування, що перебувають у віданні організацій, підприємств транспорту, зобов'язані приймати на зберігання речі пасажирів та інших осіб незалежно від наявностіунихпроїзнихдокументів.

2.На підтвердження прийняття речі на зберігання до камери схову (крім автоматичних камер) поклажодавцевівидається квитанція або номерний жетон.

3.Збитки, завдані поклажодавцеві внаслідок втрати, нестачі або пошкодження речі, зданої до камери схову, відшкодовуються протягом доби з моменту пред'явлення вимоги про їх відшкодування урозмірісуми оцінки речі, здійсненоїпри переданніїїна зберігання.

4.Строк, протягом якого камера схову зобов'язана зберігати річ, встановлюється правилами, що видаються відповідно до транспортних кодексів (статутів), або за домовленістю сторін. Якщо сторона не забрала річ у встановлені строки, камера схову зобов'язана зберігати її протягом трьох місяців. Зі спливом цього строку річ може бути продана у порядку, встановленомузаконом.

5.У разі втрати квитанції або номерного жетона річ, здана до камери схову, видається поклажодавцевіпісля надання доказів належностійомуцієїречі.

6.До договору про зберігання речі в автоматичних камерах схову застосовуються положення цього Кодексупро майновий найм (оренду).

Стаття 973. Зберігання речей угардеробіорганізації

1. Якщо річ здана угардероб організації, зберігачем є ця організація.

Зберігач речі, зданої до гардеробу, незалежно від того, чи здійснюється зберігання за плату чи безоплатно, зобов'язаний вжити усіхнеобхіднихзаходів щодо забезпечення схоронностіречі.

2.Положення цієї статті застосовуються у разі зберігання верхнього одягу, головних уборів

умісцях, спеціально відведенихдля цього, в закладахохорони здоров'я та іншихзакладах.

Стаття 974. Зберігання речей пасажира під час його перевезення

1. Перевізник зобов'язаний забезпечити схоронність валізи (сумки), особистих речей пасажира (крім дорогоцінностей та грошей), якіпасажир перевозить увідведеномумісці.

Стаття 975. Зберігання речей уготелі

1.Готель відповідає за схоронність речей, внесених до готелю особою, яка проживає у ньому. Річ вважається такою, що внесена до готелю, якщо вона передана працівникам готелю або знаходиться увідведеномудля особи приміщенні.

2.Готель відповідає за втрату грошей, інших цінностей (цінних паперів, коштовностей) лише за умови, що вони були окремо переданіготелю на зберігання.

3.У разівтрати чи пошкодження речіособа зобов'язана негайно повідомити про це готель.

Якщо до закінчення строку проживання особа не пред'явила свої вимоги до готелю, вважається, що їїречіне були втраченічи пошкоджені.

4. Положення цієї статті застосовуються до зберігання речей фізичних осіб у гуртожитках, мотелях, будинках відпочинку, пансіонатах, санаторіях та інших організаціях, у приміщеннях якихособа тимчасово проживає.

Стаття 976. Зберігання речей, що є предметом спору

1.Дві або більше осіб, між якими виник спір про право на річ, можуть передати цю річ третій особі, яка бере на себе обов'язок після вирішення спору повернути річ особі, визначеній за рішенням судуабо за погодженням усіхосіб, між якими є спір.

2.Річ, яка є предметом спору, може бути передана на зберігання за рішенням суду.

Зберігачем у цьому разі може бути особа, призначена судом, або особа, визначена за домовленістю сторін, між якими є спір. Річ передається на зберігання іншій особі за її згодою, якщо інше не встановлено законом. Зберігач має право на плату за рахунок сторін, між якими є спір.

Стаття 977. Зберігання автотранспортнихзасобів

1.Якщо зберігання автотранспортних засобів здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності, такий договір є публічним.

2.За договором зберігання транспортного засобу в боксах та гаражах, на спеціальних стоянках зберігач зобов'язується не допускати проникнення в них сторонніх осіб і видати транспортний засіб за першою вимогою поклажодавця.

Договір зберігання транспортного засобу поширюється також на відносини між гаражнобудівельним чи гаражним кооперативом та їх членами, якщо інше не встановлено законом або статутом кооперативу.

Прийняття автотранспортного засобу на зберігання посвідчується квитанцією (номером, жетоном).

Стаття 978. Договір охорони

1. За договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистоїта майновоїбезпеки іщомісячно сплачувати охоронцю встановленуплату.

Глава 67 СТРАХУВАННЯ

Стаття 979. Договір страхування

1. За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується уразінастання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страховіплатежіта виконувати іншіумови договору.

Стаття 980. Предмет договорустрахування

1.Предметом договорустрахування можуть бути майновіінтереси, якіне суперечать закону

іпов'язаніз:

1)життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування);

2)володінням, користуванням ірозпоряджанням майном (майнове страхування);

3)відшкодуванням шкоди, завданоїстрахувальником (страхування відповідальності).

Стаття 981. Форма договорустрахування

1. Договір страхування укладається в письмовій формі.

Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).

2. У разінедодержання письмовоїформи договорустрахування такий договір є нікчемним.

Стаття 982. Істотніумови договорустрахування

1. Істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати,

строкдоговорута іншіумови, визначеніактами цивільного законодавства.

Стаття 983. Момент набрання чинностідоговором страхування

1. Договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 984. Сторони удоговорістрахування

1. Страховиком є юридична особа, яка спеціально створена для здійснення страхової діяльностіта одержала увстановленомупорядкуліцензію на здійснення страховоїдіяльності.

Вимоги, яким повинні відповідати страховики, порядок ліцензування їх діяльності та здійснення державного наглядуза страховою діяльністю встановлюються законом.

2. Страхувальником може бути фізична або юридична особа.

Стаття 985. Укладення договорустрахування на користь третьоїособи

1.Страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку.

2.Страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.

3.Особливості укладення договору страхування на користь третьої особи встановлюються законом.

Стаття 986. Співстрахування

1.За згодою страхувальника предмет договору страхування може бути застрахований за одним договором страхування кількома страховиками (співстрахування) з визначенням прав та обов'язків кожного із страховиків.

2.За погодженням між співстраховиками і страхувальником один із співстраховиків може представляти всіх інших співстраховиків у відносинах із страхувальником, залишаючись відповідальним перед ним урозмірахсвоєїчастки.

Стаття 987. Договір перестрахування

1.За договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником.

2.Страховик, який уклав договір перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальником уповномуобсязівідповідно до договорустрахування.

Стаття 988. Обов'язки страховика

1. Страховикзобов'язаний:

1)ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування;

2)протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страховоївиплати страхувальникові;

3) у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Страхова виплата за договором особистого страхування здійснюється незалежно від сум, що виплачуються за державним соціальним страхуванням, соціальним забезпеченням, а також від відшкодування шкоди.

Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страховоїсуми, яка встановлюється умежахвартостімайна на момент укладення договору;

4)відшкодувати витрати, понесені страхувальником у разі настання страхового випадку з метою запобігання або зменшення збитків, якщо це встановлено договором;

5)за заявою страхувальника у разі здійснення ним заходів, що зменшили страховий ризик, або уразізбільшення вартостімайна внести відповіднізміни до договорустрахування;

{Пункт 5 частини першої статті 988 в редакції Закону № 2328-VI від 15.06.2010}

6) не розголошувати відомостей про страхувальника та його майнове становище, крім випадків, встановленихзаконом.

2. Договором страхування можуть бути встановленітакож іншіобов'язки страховика.

Стаття 989. Обов'язки страхувальника

1. Страхувальникзобов'язаний:

1)своєчасно вносити страховіплатежі(внески, премії) урозмірі, встановленомудоговором;

2)при укладеннідоговорустрахування надати страховиковіінформацію про всівідомійому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, інадаліінформувати його про будь-якізміни страхового ризику;

3)при укладенні договору страхування повідомити страховика про інші договори страхування, укладеніщодо об'єкта, який страхується.

Якщо страхувальник не повідомив страховика про те, що об'єкт уже застрахований, новий договір страхування є нікчемним;

4)вживати заходів щодо запобігання збиткам, завданим настанням страхового випадку, та їхзменшення;

5)повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором.

2. Договором страхування можуть бути встановленітакож іншіобов'язки страхувальника.

Стаття 990. Умови та порядокздійснення страховоївиплати

1.Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

2.Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою уформі, що встановлюється страховиком.

Стаття 991. Відмова від здійснення страховоївиплати

1. Страховикмає право відмовитися від здійснення страховоївиплати уразі:

1)навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямованіна настання страхового випадку, крім дій, пов'язанихіз виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації;

2)вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

3)подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку;

4)одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їхзавдала;

5)несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розмірузбитків;

6)наявностііншихпідстав, встановленихзаконом.

2.Договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страховувиплату, якщо це не суперечить закону.

3.Рішення страховика про відмову здійснити страхову виплату повідомляється страхувальниковіуписьмовій форміз обґрунтуванням причин відмови.

Стаття 992. Відповідальність страховика

1. У разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховикзобов'язаний сплатити неустойкув розмірі, встановленомудоговором або законом.

Стаття 993. Перехід до страховика прав страхувальника щодо особи, відповідальної за завданізбитки

1. До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальноїза завданізбитки.

Стаття 994. Зміна страхувальника - фізичноїособи удоговорістрахування

1. У разі смерті страхувальника, який уклав договір майнового страхування, його права та обов'язки переходять до осіб, якіодержали це майно успадщину.

В іншихвипадкахправа та обов'язки страхувальника можуть перейти до третіхосіб лише за згодою страховика, якщо інше не встановлено договором страхування.

2. У разі смерті страхувальника, який уклав договір особистого страхування на користь третьої особи, його права та обов'язки можуть перейти до цієї особи або до осіб, на яких відповідно до законупокладено обов'язки щодо охорони прав та інтересів застрахованоїособи.

Стаття 995. Наслідки припинення юридичноїособи - страхувальника

1. Якщо юридична особа - страхувальник припиняється і встановлюються її

правонаступники, права та обов'язки страхувальника переходять до правонаступників.

Стаття 996. Наслідки визнання страхувальника - фізичної особи недієздатною або обмеження їїцивільноїдієздатності

1. Права та обов'язки страхувальника - фізичної особи, яка визнана судом недієздатною, здійснюються їїопікуном з моментувизнання особи недієздатною.

Договір страхування відповідальності фізичної особи, яка визнана судом недієздатною, припиняється з моментувизнання особи недієздатною.

2. Страхувальник - фізична особа, цивільна дієздатність якоїобмежена судом, здійснює свої права та обов'язки страхувальника лише за згодою піклувальника.

Стаття 997. Припинення договорустрахування

1.Договір страхування припиняється увипадках, встановленихдоговором та законом.

2.Якщо страхувальник прострочив внесення страхового платежу і не сплатив його протягом десяти робочих днів після пред'явлення страховиком письмової вимоги про сплату страхового платежу, страховик може відмовитися від договору страхування, якщо інше не встановлено договором.

Страхувальник або страховик може відмовитися від договору страхування в інших випадках, встановленихдоговором.

3. Страхувальник або страховик зобов'язаний повідомити другу сторону про свій намір відмовитися від договору страхування не пізніш як за тридцять днів до припинення договору, якщо інше не встановлено договором.

Страховик не має права відмовитися від договору особистого страхування без згоди на це страхувальника, який не допускає порушення договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

4. Якщо страхувальник відмовився від договору страхування (крім договору страхування життя), страховик повертає йомустраховіплатежіза період, що залишився до закінчення строку договору, з вирахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, та фактично здійсненихстраховиком страховихвиплат.

Якщо відмова страхувальника від договору обумовлена порушенням умов договору страховиком, страховикповертає страхувальниковісплаченіним страховіплатежіповністю.

5. Якщо страховиквідмовився від договорустрахування (крім договорустрахування життя), страховикповертає страхувальниковісплаченіним страховіплатежіповністю.

Якщо відмова страховика від договору обумовлена невиконанням страхувальником умов договору страхування, страховик повертає страхувальникові страхові платежі за період, що залишився до закінчення строку договору, з вирахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, та фактично здійснених страхових виплат.

Наслідки відмови від договорустрахування життя встановлюються законом.

6. Якщо страхувальник або страховик відмовився від договору страхування, договір припиняється.

Стаття 998. Недійсність договорустрахування