44. Характеристика київської культури.
1. Коли і ким вперше виділилася
Выделена в 40-50-е гг. ХХ века советским украинским археологом В. Н. Даниленко.
2. Ареал
На території північно-східної України й сусідніх Білорусі та Росії. Вона охоплює пам'ятки першої половини I тисячоліття від Середнього і Верхнього Подніпров'я до Курського Посейм'я.
3. Пам'ятки
Поселения представлены в виде неукреплённых селищ, состоящих из землянок, отапливаемых каменными очагами. Рядом с домами располагались погреба-ямы. Мертвецов сжигали и захоранивали в грунт. Погребальные находки бедны. Керамика лепная и более примитивная, чем предшествующая зарубинецкая.
4. Напрямог господарства.
О земледельческих занятиях свидетельствуют такие артефакты, как железные серпы, зернотёрки и жернова.
5. Хронологічні рамки
Археологічна культура, що існувала з 2-3 ст. до 2-ї половини 5 ст.
45. Археологічні культури ранньофеодальної доби: Лука-Райковецька, волинцівська, роменська.
Лука-Райковецька
1. Коли і ким вперше виділилася
Почали досліджуватися наприкінці 19 на поч. 20 ст. Роботи С.С. Гамченко, на Житомирщині, розкопки на Старокиївській горі. Широких масштабів ці роботи набували у повоєнний період з кінця 40 рр.
2. Ареал
Східна межа Р. культ. Прохдить по Дніпру, на Пд. Ії пам’ятки сягають Надпоріжжя і Сер. Течії Південного Бугу. На Пн. Басейну Прип’яті, на зх. Верхів’я зх. Бугу і Дністра.
3. Пам'ятки
На тер. України зафіксовано 500 пам’яток, переважну більшість становлять неукріплені селища. Поселення скл. З 10-20 жител. Основним типом жител є квадратна або прямокутна напівземлянка, у житлах переважають печі складені з камню. На селищах знаходились госп. Споруди, ремісничі споруди, ями. Поховальні пам’ятки представлені грунтовими та курганими могильниками.
4. Хар.мат.культури
Домінує літний посуд, виявлені кухлі та сковорідки з високим бортиком. З 9 ст. пошир. Горщики прикрашені лінійно-хвилястим орнаментом, зустрічається велика кількість імпортної кераміки, сільськогосподарські ремісничі знаряддя праці, зброя і побутові речі виготовлені із заліза і сталі. Прикраси виготовлені з кольорових металів.
5. Хронологічні рамки.
З кінця 7 до 9 – 10 ст. н. е.
Волинцівська культура
1. Коли і ким вперше виділилася
На початку 20 ст. Макаренко були відкриті залишки грунтового могильника.
2. Ареал
Лісостеп і південний район Полісся Дніпровського Лівобережжя, Південні райони Росії і Білорусі.
3. Пам'ятки
Складають неукріплені селища, розташовані біля води, вони нараховують 10-20 жител, використовувались глиняні печі, розташовані господарські споруди і ремісничі майстерні а також численні господарські ями. Похованнями є грунтові могильники, поховальний обряд тіло спалення.
4. Хар.мат.культури
Основу керамічного посуду складали ліпні горщики, вирізняється своєрідним посудом виготовленим на гончарному крузі. Предмети озброєння і військового обладнання представлені залізними наконечниками списів і дротиків. Прикраси виготовляли з кольорових металів.
5. Ідеологічні уявлення
Культові предмети представлені просвердленими іклами медведя і астрагалами.
6. Хронологічні рамки
Датується 8 ст. н.е.
Роменська
культура
1. Коли і ким вперше виділилася
Наприкінці
19 початку
20
століття
досліджували
Самоквасов,
Городцов,
Хвойко.
У післявоєнний
період
–
Третяков
і Ляпушкін.
2. Ареал
Лісостеп, південні райони Полісся, Росія, Білорусь.
3. Пам'ятки
Житла: основним типов є напівземлянки - прямокутні або квадратні. Крім жител були господарські споруди, переважно наземні а також ями-погреби. Поховальні пам’ятки представлені курганни могильниками. Присутні тіло спалення і тіло покладення.
4. Хар.мат.культури
Глиняний посуд – ліпний. Побутували також банко подібні посудини, миски, кухлі, сковорідки. Зброя представлена уламками меча, шаблею, наконечниками стріл. Деталями одягу є бронзові ґудзики і бубонці.
5. Хронологічні рамки
Від другої половини 8 по 10 століття.
46. Старожитності гуннів.
Гуни — східноєвропейський народ ІІ-VI ст. невизначеного етнічного походження.
Археологія не підтверджує переселення великих мас азійських хунну до Поволжжя. На так званому шляху гунів із-під до Волги гуни мертвих не ховали, оскільки «залишків палеосибірського типу майже ніде не було знайдено, за виключенням Алтаю»
Прихильники слов'янського походження гунів, пов'язують їх Черняхівською археологічною культурою. «Черняхівська культура — одне з найбільш яскравих історико- культурних явищ у археології України і всієї Південно-Східної Європи. Розповсюдження на величезному просторі лісостепової і причорноморської зон однорідної культури, близької до культури римських провінцій, піднесення в усіх сферах виробництва, розповсюдження передових методів ведення сільського господарства, нова ідеологія і вірування — все це виділяє її з ряду традиційних східноєвропейських культур і привертає особливу увагу дослідників».
Про потужність державного утворення «черняхівців» свідчить і відсутність оборонних споруд на поселеннях. Відомо всього кілька укріплень, які контролювали на річках важливі переправи. Зокрема, така споруда знаходиться в селі Башмачка Дніпропетровської області, яка повністю досліджена археологами. На сьогодні відомо близько 5000 пам'яток цієї культури в Україні, розкопано і досліджено близько двохсот поселень і могильників.