25. Механізми пристосування людини до навколишнього середовища. Адаптація

Функції організму можуть нормально здійснюватися лише тоді, коли умови зовнішнього середовища повністю відповідають його потребам. Якщо умови зовнішнього середовища, стають несприятливими, то на протидію їм організм спрямовує спеціальні механізми, які зберігають постійність внутрішнього середовища або змінюють його в межах, визначених фізіологічними законами. Це механізми адаптації.

адаптація - процес пристосування організму до мінливих умов середовища, що означає можливість пристосування людини до природних, виробничим або соціальних умов. Зв’язок організму з зовнішнім середовищем, регулювання його роботи відповідно до змін зовнішніх умов здійснює центральна нервова система. Центральна нервова система, посилаючи імпульси різним органам, посилює або послаблює їх діяльність, пристосовуючи до зовнішніх умов. Адаптація забезпечує працездатність, максимальну тривалість життя і репродуктивність в неадекватних умовах середовища.

Пристосовні реакції організму людини до зовнішнього середовища виявляються у формі складних рефлекторних актів. Крім того, адаптація, як пристосовні зміни в організмі, характеризується розширенням фізіологічних можливостей, збільшенням працездатності або підвищенням фізіологічної опірності організму зовнішнім впливам. Забезпечується ця можливість шляхом: зміни порогів чутливості аналізаторів; підвищення лабільності фізіологічних систем, яка полягає в швидкому поверненні до вихідного стану; переходу фізіологічних систем на більш високі рівні функціонування; розширення діапазону фізіологічних резервів; мобілізації енергетичних ресурсів та захисних сил.

26.Показники оцінки здоров я населення

У міжнародній практиці для опису суспільного здоров'я традиційно використовують:

1. Комплекс демографічних показників: народжуваність, смертність (загальну, дитячу, перинатальну, вікову), середню тривалість майбутнього життя;

Показник (коефіцієнт) народжуваності — число народжень у рік, що доводяться на 1000 чіл.: Середній показник народжуваності - 20-30 дітей на 1000 чіл.

Показник (коефіцієнт) загальної смертності — число померлих у рік на 1000 чіл.: Середній показник смертності 13...16 померлих на 1000 чіл. Якщо смертність у старечому віці є наслідком фізіологічного процесу старіння, то смертність дітей є явище патологічне.

2. Показники захворюваності (загальної, по окремих вікових групах, для інфекційних, хронічних неспецифічних захворювань, окремих видів захворювань, захворюваності з тимчасовою втратою працездатності й т.д.);

Захворюваність показує рівень , частоту та поширеність всіх хвороб як разом взятих, так і кожної з окрема, як серед населення в цілому, так і в окрмих статевих ,соціальних, професійних та інших группах.

2. Показники інвалідності (загальної, дитячої, вікової ;

Показники інвалідності. Інвалідність — порушення здоров'я зі стійким розладом функцій організму, обумовлене захворюваннями, уродженими дефектами, наслідками травм, що приводять до обмеження життєдіяльності.

4. Рівень фізичного розвитку.

Фізичний розвиток — показник росту й формування організму — залежить не тільки від спадковості, але й від соціальних умов. Фізичний розвиток обстежуваних виявляється шляхом антропометричних і фізіометричних вимірів росту, маси тіла, окружності грудної клітки, м'язової сили, відкладень жиру, рівня артеріального тиску, життєвої ємності легенів.

На підставі отриманих даних установлюють стандарти фізичного розвитку для кожної вікової і статевої групи. Стандарти служать для індивідуальної оцінки фізичного розвитку, що проводиться на медичних оглядах. Рівень фізичного розвитку тісно пов'язаний із клімато-географічними умовами й різними етнічними групами, для чого створюються місцеві стандарти.