- •1. Поняття соціальної технології. Місце комунікаційних технологій у системі соціальних технологій.
- •2. Класифікація та коротка характеристика комунікаційних технологій.
- •3. Поняття маніпуляція. Місце маніпулятивних елементів у системі комунікаційних технологій.
- •4. Поняття комунікативного простору. Елементи комунікативного простору.
- •5. Візуальна комунікація у системі комунікаційних технологій.
- •6. Поняття образ у комунікативному просторі.
- •7. Роль та значення невербальних параметрів особистості у системі публічної комунікації.
- •8. Кінесика у системі візуальної комунікації. Жести у системі невербальних засобів комунікації.
- •9. Вербальна комунікація. Поняття ефективної мовної комунікації
- •10. Неуспішна мовна комунікація. Типологія комунікативних невдач
- •11. Перформансна комунікація як специфічний різновид комунікаційного процесу
- •12. Гра, свято, ритуал у комунікативному та культурному оформленні соціуму
- •13. Сучасні форми перформансної комунікації. Флеш-моб та його комунікаційна семантика
- •14. Фольклорно-обрядові форми перформансної комунікації українського суспільства
- •15. Міфологічна комунікація та її фунція в системі комунікаційних процесів
- •16. Поняття «міф», «архетип» у сучасній комунікативістиці
- •17. Основні функції міфу у соціально-політичних процесах.
- •18. Маніпулятивне використання міфу та архетипу в політичній комунікації.
- •19. Сценарій масової інформаційної стратегічного характеру.
- •20. Технологія "оксамитових", "кольорових" революцій.
- •21. Карнавальна культура як елемент технологій "оксамитових", "кольорових" революцій
- •22. Комунікаційно-технологічні складові політичної комунікації.
- •23. Комунікативна діяльність та її складові. Типи комунікації. Функції комунікативних одиниць.
- •24. Поняття комунікативного акту й комунікативного ефекту в масовій комунікації. Ефективність комунікації і її складові. Неефективна комунікація. Причини зниження ефективності комунікації.
- •25. Комунікативний ефект як результат сприйняття журналістського матеріалу. Логічні комунікаційні ефекти. Комунікативний ефект з погляду процесуальних характеристик.
- •26. Комунікативні ефекти як реакція на повідомлення. Передбачувані й непередбачувані комунікативні ефекти.
- •28. Пропаганда як соціально-психологічний феномен. Комунікативна схема пропаганди.
- •29. Політична пропаганда в історії розвитку суспільства.
- •30. Класифікація видів пропаганди.
- •31. Психологія пропаганди. Механізми впливу пропаганди на психіку людини.
- •32. Вплив соціально-психологічних стереотипів змісту пропаганди.
- •33. Спеціальні техніки пропаганди
- •34. Політична пропаганда як засіб становлення та функціонування політичних режимів
- •35. Політична пропаганда як засіб становлення та функціонування тоталітарного режиму
- •36. Особливості впливів політичної пропаганди у демократичних режимах
- •37. Соціально-психологічна сутність іміджу та його символіка
- •38. Різновиди соціального іміджу. Компоненти іміджу (габітарний, вербальний, кінетичний, предметний, професійно-особистісний).
- •39. Методики моделювання іміджу
- •40. Іміджеві психотехніки.
- •41. Інструментарій іміджелогії (концепція г.Почепцова): позиціонування, маніпуляція, міфологізація, емоціоналізація, вербалізація, деталізація, візуалізація.
- •42. Політичний імідж: технологія створення. Поняття харизми.
- •43. Сутність та особливості виборчих технологій.
- •44. Класифікації виборчих технологій.
- •45. Політичні комунікації і вибори. Комунікативна основа виборчої кампанії.
- •46. Стратегія і тактика виборів. Сучасні типи виборчих стратегій.
- •47. Арсенал комунікативних дій і заходів. Етапи виборчої кампанії. Календарний план проведення виборів.
- •48. Медіа і вибори: домінація символів і міфів. "Символічний припис" як необхідний атрибут віртуального сприйняття лідера.
- •49. "Позиціювання" партії, кандидата на обрання. Орієнтація на сегменти аудиторії виборців. Роль змі у проведенні виборчих перегонів.
- •51. Форми і засоби передвиборної агітації. Визначення політичної реклами (ст.66).
- •52. Загальний порядок використання змі (аудіовізуальних та друкованих (ст.68, 69, 70)).
- •53. Обмеження щодо ведення передвиборчої агітації (ст.71).
- •54. Історія формування технології спін доктор
- •56. Спіндоктор та його функції. П'ять типів роботи спіндоктора. Пре-спін. Пост-спін. Торнадо-спін. Контроль кризи. Зменшення витрат. Схема роботи спіндоктора.
- •58. Недоліки та переваги маніпулятивної та силової системи керування масовою свідомістю
- •59. Спіндоктор як модератор новин.
46. Стратегія і тактика виборів. Сучасні типи виборчих стратегій.
Виборча стратегія - це система скоординованих дій, спрямованих на зміну поведінки виборців і суперників у відповідності з цілями кандидата.Виборча стратегія передбачає цілісний погляд на виборчу кампанію і перспективи її розвитку. Вона існує як стратегічна ідея, як стратегічний план і як здійснення цілої серії заздалегідь спланованих компаній. Стратегію можна уявити і як систему послідовних, стратегічних «ходів», що направленні на блокування дій суперників і навернення виборців на свою сторону.
Виборча стратегіє проектується і здійснюється групою стратегічного планування, до якої входять керівник компанії, фінансовий директор, ідеолог, аналітик і технолог. Основна ціль групи – створити правильну стратегію виборчої компанії і уважно стежити за її реалізацією, та вносити певні корективи в залежності від зміни умов.
Типи стратегій:
- соціально-економічний тип (виборці голосують за кандидата, виходячи зі своїх економічних потреб. Кандидат дуже чітко виражає економічні інтереси тих чи інших соціальних груп. Даються обіцянки на вирішення важливих соціальних проблем. Соціально-економічний тип може досить чітко передбачити поведінку виборців у дійсному економічному положенні );
- політичний тип (полягає в отриманні вдалих позицій в системі політичних відносин. У суспільстві склалася вже досить чітка система відносин між владою, бізнесом і суспільними організаціями, політичними партіями, рухами. Тому зайняти своє місце в цій політичній системі означає залучитися підтримкою як представників еліти, так і певних шарів виборців);
- іміджевий тип (стратегія ідеального кандидата. Передбачається, що більшість електорату має сформовані уявлення про те, якими якостями повинен бути наділений кандидат. За результатами досліджень формується образ кандидата, який найбільше збігається з ідеалом);
Cтратегічний план кампанії має два виміри: у часі - і зазвичай називається графіком кампанії і в політичному просторі, коли змістовні аспекти виборчих заходів та дій накладаються на канву політичної обстановки. Тактика виборчої кампанії виражається саме в цьому змістовному плані. Розробка тактичних кроків зазвичай жорстко прив'язується до стратегічних етапах кампанії.
Розробка тактичного плану передбачає спочатку генерування пропозицій щодо реалізації стратегії широким колом прихильників, а потім ретельний відбір пропозицій вузьким колом відповідальних осіб.Кожен захід, що включається в план, має бути детально протестовано наступними питаннями: Що? (зміст заходу). Навіщо? (яку мету стратегії реалізує). Коли? (терміни виконання). Скільки коштує? (необхідно порівняти з наявними ресурсами). Де? (прив'язка до території, місця проведення, групі виборцем і т.д.). Хто? (хто буде розробляти і проводити захід). Як? (метод проведення). Як оцінити? (як оцінити ефективність і результативність проведення для подальшого коригування дій). Хто контролює? (хто з відповідальних осіб курирує цей захід, терміни контролю).В цілому, тактичні цілі, на вирішення яких спрямований тактичний план, - це набір окремих проміжних результатів, підсумовування яких дозволяє досягти стратегічної мети.