- •1. Поняття соціальної технології. Місце комунікаційних технологій у системі соціальних технологій.
- •2. Класифікація та коротка характеристика комунікаційних технологій.
- •3. Поняття маніпуляція. Місце маніпулятивних елементів у системі комунікаційних технологій.
- •4. Поняття комунікативного простору. Елементи комунікативного простору.
- •5. Візуальна комунікація у системі комунікаційних технологій.
- •6. Поняття образ у комунікативному просторі.
- •7. Роль та значення невербальних параметрів особистості у системі публічної комунікації.
- •8. Кінесика у системі візуальної комунікації. Жести у системі невербальних засобів комунікації.
- •9. Вербальна комунікація. Поняття ефективної мовної комунікації
- •10. Неуспішна мовна комунікація. Типологія комунікативних невдач
- •11. Перформансна комунікація як специфічний різновид комунікаційного процесу
- •12. Гра, свято, ритуал у комунікативному та культурному оформленні соціуму
- •13. Сучасні форми перформансної комунікації. Флеш-моб та його комунікаційна семантика
- •14. Фольклорно-обрядові форми перформансної комунікації українського суспільства
- •15. Міфологічна комунікація та її фунція в системі комунікаційних процесів
- •16. Поняття «міф», «архетип» у сучасній комунікативістиці
- •17. Основні функції міфу у соціально-політичних процесах.
- •18. Маніпулятивне використання міфу та архетипу в політичній комунікації.
- •19. Сценарій масової інформаційної стратегічного характеру.
- •20. Технологія "оксамитових", "кольорових" революцій.
- •21. Карнавальна культура як елемент технологій "оксамитових", "кольорових" революцій
- •22. Комунікаційно-технологічні складові політичної комунікації.
- •23. Комунікативна діяльність та її складові. Типи комунікації. Функції комунікативних одиниць.
- •24. Поняття комунікативного акту й комунікативного ефекту в масовій комунікації. Ефективність комунікації і її складові. Неефективна комунікація. Причини зниження ефективності комунікації.
- •25. Комунікативний ефект як результат сприйняття журналістського матеріалу. Логічні комунікаційні ефекти. Комунікативний ефект з погляду процесуальних характеристик.
- •26. Комунікативні ефекти як реакція на повідомлення. Передбачувані й непередбачувані комунікативні ефекти.
- •28. Пропаганда як соціально-психологічний феномен. Комунікативна схема пропаганди.
- •29. Політична пропаганда в історії розвитку суспільства.
- •30. Класифікація видів пропаганди.
- •31. Психологія пропаганди. Механізми впливу пропаганди на психіку людини.
- •32. Вплив соціально-психологічних стереотипів змісту пропаганди.
- •33. Спеціальні техніки пропаганди
- •34. Політична пропаганда як засіб становлення та функціонування політичних режимів
- •35. Політична пропаганда як засіб становлення та функціонування тоталітарного режиму
- •36. Особливості впливів політичної пропаганди у демократичних режимах
- •37. Соціально-психологічна сутність іміджу та його символіка
- •38. Різновиди соціального іміджу. Компоненти іміджу (габітарний, вербальний, кінетичний, предметний, професійно-особистісний).
- •39. Методики моделювання іміджу
- •40. Іміджеві психотехніки.
- •41. Інструментарій іміджелогії (концепція г.Почепцова): позиціонування, маніпуляція, міфологізація, емоціоналізація, вербалізація, деталізація, візуалізація.
- •42. Політичний імідж: технологія створення. Поняття харизми.
- •43. Сутність та особливості виборчих технологій.
- •44. Класифікації виборчих технологій.
- •45. Політичні комунікації і вибори. Комунікативна основа виборчої кампанії.
- •46. Стратегія і тактика виборів. Сучасні типи виборчих стратегій.
- •47. Арсенал комунікативних дій і заходів. Етапи виборчої кампанії. Календарний план проведення виборів.
- •48. Медіа і вибори: домінація символів і міфів. "Символічний припис" як необхідний атрибут віртуального сприйняття лідера.
- •49. "Позиціювання" партії, кандидата на обрання. Орієнтація на сегменти аудиторії виборців. Роль змі у проведенні виборчих перегонів.
- •51. Форми і засоби передвиборної агітації. Визначення політичної реклами (ст.66).
- •52. Загальний порядок використання змі (аудіовізуальних та друкованих (ст.68, 69, 70)).
- •53. Обмеження щодо ведення передвиборчої агітації (ст.71).
- •54. Історія формування технології спін доктор
- •56. Спіндоктор та його функції. П'ять типів роботи спіндоктора. Пре-спін. Пост-спін. Торнадо-спін. Контроль кризи. Зменшення витрат. Схема роботи спіндоктора.
- •58. Недоліки та переваги маніпулятивної та силової системи керування масовою свідомістю
- •59. Спіндоктор як модератор новин.
56. Спіндоктор та його функції. П'ять типів роботи спіндоктора. Пре-спін. Пост-спін. Торнадо-спін. Контроль кризи. Зменшення витрат. Схема роботи спіндоктора.
Як правило, спіндоктор найчастіше зайнятий виправленням різноманітних деформацій образу події в ЗМІ після того, як інформаційний розвиток прийняв несприятливий характер. Специфічною особливістю роботи спіндоктора є те, що він діє як у вербальній (більше комунікативної), так і в невербальній сфері. З історії ми знаємо численні приклади того, як оточення монархів, царів, президентів «готувало» аудиторію до проведення різних церемоній (забезпечувалося радість натовпу на коронації, «потьомкінські села», «бурхливі, тривалі оплески» на з'їздах партії і т.д.) . Все це - ілюстрація роботи спіндоктора - людей, що моделюють інформаційну ситуацію.
На практиці виділяється кілька видів спина: 1. до-спін - підготовка аудиторії до події; 2. після-спін - «наведення блиску» на подію; 3. торнадо-спін - перенесення суспільної уваги на іншу подію; 4. кризовий спин - контроль кризової інформації з метою зменшення подальшої шкоди.
Головним об'єктом діяльності спіндоктор є інформаційний блок. Формування їм новинний інформаційної сфери здійснюється: - Шляхом відбору інформації; - Наданням значимості «потрібним» новинам; - Шляхом гальмування і прискорення інформації.
Зокрема, для гальмування інформації спіндоктор використовує такі інструменти, як: а) недопуск події в ЗМІ (наприклад, Держдепартамент США попросив ЗМІ не давати в ефір інтерв'ю з Бен Ладеном і лідерами терористів); б) зміна модусу інформації (наприклад, іронічне ставлення на НТВ до В Жириновському і Г Зюганову) .. в) заміна повідомлення новою інформацією або ситуацією; г) перенесення акцентів (типу «сам дурень» або «сам злодій»)
До додаткових функцій спина зазвичай відносять: - Організацію витоку інформації; - Організацію груп тиску на підтримку тих чи інших подій; - Контакти з пресою (журналістами); - Підготовку заходів з пресою; - Виправлення помилок шефа, допущених в ході спілкування з пресою. 57. Сегментування інформаційного потоку, маніпулювання інформацією
Коли ви заявили про себе, можна приступати до створення обмежено-цільових інформаційних потоків, що працюють на абсолютно конкретну мету. Такий процес цілком підходить під визначення маніпуляції. У словнику говориться, що «маніпулювання - це процес впливу на громадську думку і поведінку для його каналізації в потрібному певним політичним чи громадським структурам напрямі» Процес маніпулювання може бути визначений як неприпустимий або неетичний, якщо він спрямований на прямий обман споживачів інформації (використання завідомо неправдивих цифр і фактів), вплив на підсвідомі інстинкти (приховані вставки в теле-, відео-, кінопрограми, комп'ютерних файлах), на образу осіб або організацій, дискредитацію товарів і послуг. Конкретні обмеження на такого роду маніпулювання зафіксовані в Законах України «Про рекламу» та «Про засоби масової інформації». На шляху свого поширення інформація проходить через численні емоційні та інші фільтри, що призводить до деякого спотворення інформації. І виходить, що практично в 100% випадків передачі інформації ми маємо справу з її інтерпретацією. Але якщо мимовільна інтерпретація все одно неминуча, то чи не краще займатися інтерпретацією свідомо? Такого роду «свідоме маніпулювання» представляє собою цивілізовану гру-конкуренцію за існуючими в суспільстві правилами, в процесі якої використовуються певні прийоми роботи з інформацією на предмет її оптимального впливу на споживача. До їх числа відносяться наступні: • замовчування - «вигідна» інформація залишається в матеріалі, а «невигідна» вилучається; • перестановка - малозначущі, але необхідні інформаційного суб'єкту позиції виносяться на початок матеріалу, а дійсно значущі «засуваються» в кінець; • залучення авторитетного посередника (якщо зацікавлений у передачі певної інформації суб'єкт не є авторитетним для даної цільової групи або сприймається негативно, підшукується авторитетне джерело, що передає ту ж саму інформацію) • підгонка опитувань і рейтингів - підбирається і опитується така сукупність людей, чия думка працює на рішення потрібної задачі; • підбір цитат - надаються некомментірованние цитати, в комплексі працюють на необхідний результат; • емоційне підживлення - використання емоційних матеріалів і оборотів в умовах браку конкретних фактів і цифр; • монтаж - вибір з великої кількості фото-, відео-, аудіоматеріалів таких, які виставляли б деякий об'єкт в невигідному або, навпаки, вигідному ракурсі. Комплексним прикладом «нормального» маніпулювання служить технологія розстановки інформаційних акцентів під час виборної кампанії.