48. Медіа і вибори: домінація символів і міфів. "Символічний припис" як необхідний атрибут віртуального сприйняття лідера.

Один з різновидів політичного маніпулювання – політичний міф. Ця проблема у різний час привертала увагу таких вчених і науковців, як Е. Кассірер, А. Цуладзе, Г. Шиллер, Д. Арабаджиєв, С. Кара-Мурза, К. Юнг, В. Лисенко тощо. Політичний міф – політична технологія, ціллю якої є вплив на свідомість широкої маси населення задля досягнення політичних цілей, зокрема тих, які стосуються виборів та їх результатів, і створюються окремими людьми або групою осіб та можуть опиратися на сучасні наукові технології та ЗМІ.Майже всі політичні міфи проходять стадії піднесення та спаду,хоча ніколи вони повністю не зникають із свідомості людини. Особливої продуктивності політична міфотворчість набуває підчас виборчих кампаній. Ці міфи творяться політтехнологами, політологами, соціологами та іншими у командах різних політичних партій та громадських об’єднань, міфологізуючи навколишній світ та громадську думку.Завдання будь-якого політичного міфу – створення певної реальності, прийнятної картини світу. У виборчих технологіях це особливо важливо, адже той, хто запропонує кращу реальність, яка буде відображати актуальні проблеми пересічної людини, буде мати більше шансів на перемогу.А. Цуладзе виокремлює два типи політичних міфів – архаїчних та технологічних. Політичні міфи можуть виникати та знову зникати у залежності від тих чи інших потреб та інтересів. У той же час політичні міфи повинні спиратися на певні архетипічні образи, які укорінилися у свідомості людей. Для українців, наприклад, це є дім, земля, храм, матір, серце тощо. Не безпідставно можна стверджувати, що ці архетипи покладені в основу багатьох політичних міфів української реальності. (В. Ющенка зображували з золотим колоссям як людину-господаря, Ю. Тимошенко - матір-берегиня, з косою та символом серця).В міфологічній реальності вже відсутнє раціональне сприйняття світу, тут повністю владарюють емоційно-чуттєві компоненти. ЗМІ виступають найбільш ефективним інструментом вкорінення у свідомість людей політичних міфів. Належність до колективного начала позбавляє людину можливості логічно сприймати подану інформацію. Звідси - велика роль навіювання як масового гіпнозу і некритичність до інформаційних потоків.У кожному суспільстві існують свої політичні міфі, які пов’язані з окремою особистістю чи подією, що підтримуються та розповсюджуються певною політичною силою задля своєї вигоди( міф про існування «морального політика», міфи про унікальність окремих політиків, міф про існування істинного демократичного суспільства, міф про свободу слова, або про плюралізм ЗМІ, Д. Арабаджиєв виділяє національне як різновид політичного міфу, патріотичний міф, міф про протистояння Схід-Захід, міф про захисника вітчизни тощо) За своїм змістом вони різні, але мають єдину функціональну спрямованість – ставлять за мету маніпулювання масовою свідомістю громадян задля досягнення запланованого результату. Політична символіка – це бренд, тобто є об'єктом купівлі-продажу. Поняття «бренд» є обширним поняттям і включає в себе три обов’язкових складових: Слоган, Ковер-бренд (фон), Візуал-бренд(геометрична фігура). Політична символіка є самостійним елементом реалізації політичної влади, потужним засобом психологічного впливу. Політичні символи - це швидкодіючі образи або дії, які впливають перш за все на емоції людей, минаючи їх свідомість і спонукаючи до дії. Отже, розуміння механізмів функціонування політичної символіки може стати ефективним засобом у політичній боротьбі.