13. Визначте способи творення іменників — назв місяців. Ніч року

Розпочинає зиму грудень. У народі його прозвали «першозимник». У давнину казали: грудень-студень, на всю зиму землю вистуджує. Відомі й такі назви «хму-рень», «стужайло», «лютовій», «вітрозим», «річкостав», «мостовик» тощо. Народна мудрість твердить: грудень і замостить, і зацвяшить, і саням хід дасть; у грудні сонце на літо, а зима на мороз; цей місяць рік кінчає, справж­ній зимі двері відчиняє; грудень око снігами тішить, проте вуха морозом рве. Дні тепер найкоротші, зате ночі довгі. Тому й прозвали цей місяць «ніч року».

Вершина зими

У народі говорять: грудень старий рік завершує, а січень новому двері відчиняє. Свою назву місяць дістав, мабуть, за тріскучі морози і люті хуртовини, характерні для цієї пори. У старовину казали: у січні і морозом вуха пече, і снігом лице січе. Білоруси називають його «студ-зень», а болгари — «великий січко». А ще в Україні іменують «сніговик», «тріскун», «вогневик», «просинець», бо небо в цей час дедалі частіше весело синіє. Стверджу­ють: січень — весні дідусь, а зимі — цар.

ЛЮТИЙ-БОКОГРІЙ

Підступний і мінливий лютий — найкоротший місяць року. О цій порі шаленіють вітри, сичать морози, і все ж лютневі сніги весною пахнуть. Його називають «сніжень», «лютень», «крутень», «зимобор», «криводоріг», а ще «межень», бо є межею між зимою і весною. Та, напевно, найбільш вдала назва — «бокогрій». Починає пригрівати сонечко. Худоба охоче підставляє свої боки під його лас­каві промені.

14. Запишіть складні слова й абревіатури, характерні для вашої професії.

15. У поезії Олени Теліги знайдіть слова з похідними основами, визначте словотворчі афікси.

НЕПОВТОРНЕ СВЯТО

Гарячий день — і враз достигне жито

І доп'яніють обважнілі грона.

Він ще незнаний, ще непережитий

Єдиний день — мого життя корона.

І що се буде — зустріч, чин, екстаза?

Чи дотик смерті на одну хвилину?

Душа дозріє, сповниться відразу

Подвійним смаком — меду і полину.

А дивне серце — п'яне і завзяте

Відчує певність, мов нехибну шпаду.

Мій день єдиний! Неповторне свято!

Найвищий шпиль — і початок до спаду! (О. Теліга)

16. Прочитайте текст і запам'ятайте його зміст. Зверніть увагу на ще один дуже важливий шлях поповнен­ня лексики української мови — індивідуальне сло­вотворення.

У пошуках тронки

Кожен письменник шукає свою тронку — дзвінко­голосе слово, яке нерідко, якщо воно витворено у живо­творних традиціях рідної мови, сприймається як орга­нічно належне їй, немовби вічно існуюче. Тоді забува­ється автор новоствореного слова — і воно повністю пере­ходить у «власність» народу.

Хіба можна уявити сучасну українську літературну мову, наприклад, без чудового-пречудового слова «мрія»? Усім нам добре відоме це слово. Дехто скаже, що воно знане з давніх-давен, ще з діда-прадіда. Мовляв, це без­сумнівне народне слово, видобуте літературною мовою з глибин душі народу-мовотворця.

Але не поспішаймо з таким категоричним висновком. Візьмемо «Кобзар» основоположника нашої сучасної лі­тературної мови, геніального поета Тараса Шевченка. Перегорніть сторінки «Кобзаря» — і ви переконаєтесь, що слова «мрія» немає навіть у Тараса Шевченка.

Його вигранив для української мови видатний пись­менник Михайло Петрович Старицький. Звичайно, так майстерно і так філігранно викувати слово можна тільки у злеті поетичного натхнення. Михайло Старицький у 1873 році написав вірш «До альбома О. П. К.-ч». Новостворене слово припало до душі Олені Пчілці. Воно зазвучало у її поезіях.

Зусиллями двох поетів — Михайла Старицького і Олени Пчілки — слово «мрія» пишно зійшло на багато­барвній ниві української мови, заквітло, зачарувало нас своєю красою. Творець слова Михайло Старицький гені­ально вловив закони словотвору і подарував нам і всьому світові неповторні чари свого творіння (І. Вихованець).

VI. Систематизація та узагальнення засвоєного матеріалу

1. Який розділ науки про мову вивчає будову слова?

2. Які морфеми є в український мові? Що називають афіксами?

3. Які значущі частини слова виражають лексичне значення слова, а яка – граматичне?

4. Які значущі частини слова можуть входити до основи?

5. Для чого служить закінчення?

6. Чи мають закінчення незмінні слова? Наведіть приклади незмінних слів.

7. Яке закінчення називається нульовим? Наведіть приклади слів із нульовим закінченням.

8. Наведіть приклади спільнокореневих слів, визначте в них корінь. Дайте визначення кореню.

9. Що відрізняє спільнокореневі слова від форм слів?

10. Що називається префіксом? суфіксом?

11. Наведіть приклади слів із префіксами до-, за-, пере- (долетіти, задумати, перейти).

12. Наведіть приклади слів із суфіксами -ель, -ецъ, -ист (учитель, молодець, тракторист).

13. Яку стилістичну роль можуть виконувати суфікси і префікси? Наведіть приклади.

14. Як впливають на стилістичне забарвлення слів префікси і суфікси?

15. Як ви розумієте терміни суфікси позитивної оцінки і суфікси негативної оцінки? Наведіть приклади.

16. Чим похідні слова відрізняються від непохідних?

17. Чи однакові стилістичні функції виконують складні слова? Аргументуйте прикладами.

18. Як впливають слова, творені різними засобами, на стилістичне забарвлення тексту?

VI. Підсумок заняття

VII. Домашнє завдання

► Напишіть міні-твір або окремі 6-7 речень, використавши слова з префіксами і суфіксами, стилістично забарвленими.

Питання для самоконтролю:

1. Що вивчає словотвір?

2. Які є словотворчі засоби в українській мові? У чому відмінність між твірними і похідними словами?

3. Що називається твірною основою? Як визначити твірну основу, словотворчий су­фікс, словотворчий префікс? Які способи творення слів називаються мор­фологічними і чому?

4. Які неморфологічні способи творення слів ви знаєте?

5. Чому словотворення є основним засобом збагачення словникового складу мови?

6. Який спосіб творення в українській мові є найпродуктивнішим?

7. В чому полягає різниця між морфемним і сло­вотвірним аналізом слів?

Афікси в українській мові можуть бути словотворчими та словозмінними (писати / написати у дієсловах доконаного та доконаного видів, високий, вищий, найвищий у прикметниках).

Частини мови	Афікси
Іменник	Давні префікси — пра-, па-, су-, уз-: прадід, пасинок, сузір'я, узлісся. Префікси, запозичені з інших мов - анти-, контр-, ультра-, архі-: антитеза, контрнаступ, ультразвук, архімільйонер. Дієслівні префікси в віддієслівних іменниках — на-, ви-, с-, за-: наступати → наступ, нападати → напад, виступати → виступ, сходити → схід, заспівати → заспів. Здрібніло-пестливі суфікси — -к-, -он-, -очок(ечок), -очи-, -ечк-, -иця, -ик-, -оньк(еньк): ручка, дубок, дубочок, вершечок, віконечко, водиця, коник. Збільшувально-згрубілі суфікси — -ищ-: дубище, дідище. Суфікси, які не мають емоційного значення — -ар(яр), -ець(єць), -ник, -льник, -ість, -іст (-ист), -тель-, -нн,-, -енн-, -ізм (-изм): шахтар, столяр, мудрець, робітник, фольклорист, романіст, учитель, питання, радість, патріотизм, гуманізм.
Прикметник	Суфікси та префікс якісних прикметників для утворення ступенів порівняння — -ш- (-іш-), най-: старий → старший → найстарший, світлий → світліший → найсвітліший. Префікси та суфікси якісних прикметників для передачі більшої чи меншої міри ознаки, якості - пре-, за-, над-, -езн-, -уват- (-юват-), -еньк-, -есеньк- (-ісіньк-, -юсіньк-), -аст- (-яст-): предобрий, зависокий, надпотужний, величезний, довгуватий, синюватий, маленький, гарнісінький, тонюсінький, довгастий, червонястий. Суфікси та префікси, за допомогою яких утворюються відносні прикметники від іменників — -ов-, -ан- (-ян-), -ат, -ськ-: дуб → дубовий, вода → водяний, зуб → зубатий, слюсар → слюсарський, батьків → батьківський, дерево → дерев'яний, від іменників з прийменниками — -н-: без упину → безупинний, між областями → міжобласний, без меж → безмежний, від дієслів — -лив-, не-: балакати → балакливий, непролазний, непроникний, від прислівників — -ш- + -н-: сьогодні → сьогоднішній, вчора → вчорашній, дома → домашній. Суфікси для утворення присвійних прикметників від іменників чоловічого роду — -ів- (-ов-, -ев-), -ів- (-їв-, -єв-): батько → батьків, батькова, батькове, батькові; лікар → лікарів, лікарева, лікареве, лікареві; Матвій → Матвіїв, Матвієва, Матвієве, Матвієві. від іменників жіночого роду — -ин-, -їн-: жінка → жінчин, жінчина, жінчине, жінчині; Надія → Надіїн, Надіїна, Надіїне, Надіїні.
Дієслово	З одним дієслівним коренем можуть поєднуватися два, рідше три префікси: понаносити, понаприносити. Префікси зі значення напряму дії — ви-, в-, об-, за-, пере-, до-: виїхати, в'їхати, об'їхати, заїхати, переїхати, доїхати. Префікси зі значенням початку або кінця дії — за-, до-, при-: запрацювати, донести, принести. Префікси зі значенням повторюваності дії — по-: постукувати, потрушувати. Словозмінні префікси для утворення форми доконаного виду — з-, по-, про-, на-: їсти → з'їсти, шити → пошити, читати → прочитати, писати → написати. Суфікси для утворення дієслів від іменників — -ат-(-ят-), -ит-, -уват- (-юват-): обід → обідати, сідло → сідлати, мир → мирити, робітник → робітникувати. Суфікси для утворення дієслів від прикметників — -іт-,-ішат-, -ит-: білий → біліти, чорніший → чорнішати, молодий → молодити. Суфікси для утворення дієслів від займенників, вигуків, часток — -к- + -ат-: ви → викати, йой → йойкати, так → такати. Словозмінні суфікси для творення форм недоконаного виду від форми дієслова доконаного виду — -уват- (-юват-), -ат- (-ят-), -иват-: розв’язати → розв’язувати, розвеселити → розвеселяти, пробити → пробивати.
Прислівник	Прислівники давнього утворення з погляду сучасної мови не поділяються на значущі частини. Переважна більшість прислівників утворилася від прикметників (чистий → чисто, теплий → тепло, добрий → добре), іменників (дім → дома, мить → миттю, ранок → ранком, місце → місцями), іменників з прийменниками (з верху → зверху, з-під споду → спідсподу, в голос → вголос, в горі → вгорі), інших прислівників (куди → декуди, коли → деколи, інколи, як → абияк), дієприслівників (сидячи, лежачи, крадучись), від тих форм іменників, прикметників, дієслів, які тепер уже не існують (здалека, звисока (короткі прикметники далек, висок поєдналися з прийменником з), верхи (колишня форма орудного відмінка множини іменника верх), сидя, нехотя (колишні дієприкметники чоловічого роду)). Прислівники на кшталт де, там, куди, коли, так, доки, досі, тут, тоді, туди з точки зору сучасної мови є непохідними. Прислівникові префікси для утворення прислівників від прикметників та числівників — по-, що-: по-батьківському, по-батьківськи, по-перше, щоночі. Прислівникові суфікси у відприкметникових прислівниках — -о, -е, -ому, -и (-ому, -и вживаються разом з префіксом по-): швидко, терпляче, по-хазяйському, по-хазяйськи. Суфікс -чі в числівниках: двічі, тричі. Суфікси, запозичені у прикметників -ечк-, -еньк-, -ісіньк-, -есеньк- для вираження здрібніло-пестливого значення: швиденько, точнісінько, тихесенько, такечки, ондечки. Прислівники, утворені від якісних прикметників, зберігають ступені порівняння, що утворюються за допомогою прикметникових словозмінних суфіксів -ш- (-іш-) та префікса най-: тепло → тепліше → найтепліше, тонко → тонше → найтонше.

Афікси в українській мові можуть бути продуктивними та непродуктивними (рідко вживаними).

Афікси	Приклади
Продуктивні префікси	у дієсловах — ви-, до-: виходити, виносити, виписувати, доходити, доносити, дописувати, дорощувати, доробляти.
	словозмінний прикметниковий префікс най-: найбільший, наймогутніший, найкращий.
	словотворчі прикметникові префікси пре-, без-, за-: прегарний, предобрий, премудрий, безголосий, безбородий, безкрилий, завеликий, зависокий, задовгий.
	прислівниковий префікс по-: по-товариському, пo-українському, по-французьки.
Непродуктивні префікси	в іменниках — па-, пра-, су-, уз- (вз-): пагорб, пасинок, паросток, прадід, прабаба, прабатько, супутник, сузір'я, узлісся, узгір'я.
Продуктивні суфікси	іменникові суфікси на означення осіб за характером їх діяльності: робітник, вугільник, будівник, керівник, подавальник, в'язальник, будильник, фольклорист, геодезист; на означення осіб за належністю до партій, ідейно-політичних напрямів: матеріаліст, атеїст, націоналіст, соціаліст; за походженням з якоїсь місцевості — -анин (-янин), -чанин: полтавчанин, подолянин, харків'янин, лубенець.
	дієслівні суфікси — -ува- (-юва-), -а- (-я-), -и- (-ї-), -і-: головувати, слюсарювати, вивершувати, вибігати, виступати, вселяти, рибалити, важити, доїти, біліти.
Непродуктивні суфікси	деякі назви жителів міст, сіл, областей — -ець, -ит: криворіжець, дніпропетровець, чернігівець, одесит.
	дієслівний суфікс -ва-: забувати, встрявати, повівати.

новенький новесенький

новітній

новина новинка

новизна

новачок

новак

новачка

новаторка

новатор новаторство

новаторський

Новий

нова

новіший новішати

заново

по-новому

знову

понова

поновити поновлення

поновлювати поновлювання

поновлювальний

обновка

обнова

обновити обновочка

обновитель обновителька

обновлювати обновлення

обновлювання

обновлювальний

новостворений

новобудова

новенький новесенький

новітній

новина новинка

новизна

новачок

новак

новачка

новаторка

новатор новаторство

новаторський

Новий

нова

новіший новішати

заново

по-новому

знову

понова

поновити поновлення

поновлювати поновлювання

поновлювальний

обновка

обнова

обновити обновочка

обновитель обновителька

обновлювати обновлення

обновлювання

обновлювальний

новостворений

новобудова

ТЕКСТИ

1. Спільнокореневі слова — це:

а) слова зі спільним коренем, але з різним лексичним значенням;

б) слова, однакові за звучанням і написанням, але різні за лексичним значенням;

в) слова, різні за звучанням і написанням, але однакові або близькі за лексичним значенням.

Дібрати й записати 3—4 спільнокореневих слова.

2. Основа слова — це:

а) головна значуща частина слова;

б) змінна значуща частина слова;

в) частина слова без закінчення.

Записати самостійно дібране слово, виділити в ньому основу й закінчення.

3. Корінь — це:

а) частина слова без закінчення, що виражає лексичне значення слова;

б) головна значуща частина слова, яка містить спільне значення споріднених слів; P

в) змінна значуща частина слова, яка виражає його граматичне значення.

Дібрати й записати два-три спільнокореневих слова, виділити в них корінь.

4. Префікс — це:

а) значуща частина слова, що стоїть перед коренем; P

б) значуща частина слова, що стоїть після кореня;

в) значуща частина слова, що може стояти як перед коренем, так і після нього.

Дібрати й записати два-три слова з тим самим префіксом, префікс виділити. (Напр.: полетіти, показати, полюбити.)

5. Коренем у словах голова, головний, головешка є:

а) гол;

б) голов;

в) голови.

Дібрати й записати слово, що складається з префікса, кореня, суфікса й має нульове закінчення. (Напр.: підсніжник, прикордонний.)

6. За допомогою суфіксів -еньк-, -есеньк-, -юсіньк-, -ісіньк- можна утворити:

а) прикметники із значенням здрібнілості, пестливості; P

б) прикметники із значенням збільшеної ознаки;

в) іменники — назви людей за національністю.

Дібрати й записати два-три іменники на позначення назви людей за професією, виділити в них суфікси. (Напр.: учитель, лікар, комбайнер, таксист).

Граматичні завдання.

1. Запишіть слова й визначте їх будову.

Повалений, назустріч, усміхнеться, посадять.

Приморський, всупереч, стережіться, привезу.

Запишіть слова, котрі відповідали б таким схемам:

2. Дайте обґрунтовану відповідь на запитання:

Чому в слові “Гарний” є закінчення. А в слові “гарно” нема?

Граматичні завдання.

1. Морфема — це…:

а) найменша одиниця звукової системи мови, за допомогою якої розпізнаються значущі одиниці

мови;

б) найменша неподільна значуща частина слова, яка є носієм певного лексичного чи

граматичного значення;

в) частина фразового такту, що має переважно кілька звуків, об’єднаних навколо складотворного

центра;

г) виділення фонетичними засобами одного із складів фразового такту.

2. Укажіть рядок, у якому всі слова мають префікс:

а) вимога, вимолот, винахід, вибити, вигода;

б) випал, випас, випар, вибороти, вивести;

в) виправляти, вираховувати, виражати, вигнати, вигідний;

г) винагородити, виразити, висловити, вибрати, вибачити.

3. Укажіть рядок, усі слова якого мають таку структуру: префікс, корінь, суфікс, закінчення:

а) терти, гірський, маненький, зустріти, апелювати;

б) передбачення, прізвисько, походити, навантажити, зосереджений;

в) задзеленчати, потроїти, дотримуватися, аналітичний, зрушити;

г) виділити, штовхнути, вказувати, нагромаджувати, дотепний.

4. Корінь слова — це…

а) основна, стрижнева морфема, що виражає загальне лексичне значення слова;

б) носій словотвірного і граматичного значень слова, що уточнює речове значення основної

морфеми в слові;

516 Тестові завдання ді того контролю

в) конкретний вияв морфеми, найменші значуща частина, що внділяспся у складі певної

конкретної словоформи слова;

г) морф певної морфеми, що зазнав фонетичної модифікації.

5. Укажіть рядок, у якому в усіх словах наявні варіактн однієї морфеми;

а) веселий, веселіший, найвеселіший, превеселий, веселенький;

б) ліс, лісовий, лісовик, лісостеп, залісся;

в) дрібнісінький, дрібнесенький, дрібнюсінький;

г) зелено, весело, відверто, щедро, міцно.

6 Укажіть рядок, у якому всі слова мають таку структуру: корінь, суфікс, закінченні:

а) безстрашний, абітурієнт, аварія, подяка, думати;

б) адресував, авансувати, актуальність, економіка, дощечка;

в) багристий, зеленішого, душевний, чекати, дрібний;

г) опановувати, стрімко, зустрічати, акуратність, драматичний.

7. Типами афіксальних морфем є…:

а) корінь, префікс, суфікс, постфікс;

б) префікс, інтерфікс, флексія, постфікс;

в) префікс, інтерфікс, суфікс, флексія;

г) префікс, суфікс, постфікс, флексія.

8. Укажіть рядок, у якому в усіх словах нульова флексія:

а) абиякий, абітурієнт, хтозна-що, стиха, зимовий;

б) згадай, багрець, авансував, приходь, міць;

в) абсолютно, стіл, анатом, пательня, свято;

г) блажен, апеляція, вітер, гай, коромисло.

9. Укажіть рядок, у якому всі слова мають таку структуру: корінь, суфікс:

а) гарно, весело, щиро, даром, густо;

б) красиво, сонно, міцно, якісно, голосно;

в) блаженно, синьо, мирно, трубо, старанно;

г) відверто, цікаво, принагідно, художньо, стомлено.

10. Морф — це…:

а) основна, стрижнева морфема, що виражає загальне лексичне значення слова;

б) конкретний вияв морфемн, найменша значуща частина, що виділяється у складі певної

конкретної словоформи слова;

в) носій словотвірного і граматичного значень слова, шо уточнює речове значення основної

морфеми в слові;

г) морф певної морфеми, що зазнав фонетичної модифікації.

11. Укажіть рядок, у якому всі слова мають формотворчі афікси:

а) слідкував, най щиріший, писали, вищий, ходила;

б) синочок, лісовик, праліс, передумати, веселіший;

в) довший, найдовший, переходити, віддати, пречудовий;

г) прилетіти, відлетіти, перелетіти, відчувати, переписав.

12. Укажіть рядок, у якому всі слова мають таку будову: префікс, корінь, суфікс, закінчення:

а) надбрів’я, перестати, відвар, навчити, науковий;

б) наділ, виклик, виїзд, напис, натрапити;

в) видобути, визбираний, виконати, абиякий, небезпечний;

г ) пригадати, відварити, присісти, бувалий, національний.

13. Аломорфи — це…

а) носії словотвірного і граматичного значень слова;

б) омонімічні афікси;

в) морф певної морфеми, що зазнав фонетичної модифікації, зумовленої звуковим складом

сусідніх морфів або формальною будовою слова;

г) конкретний вияв морфеми, найменша значуща частина, що внділяєтьса у складі певної

конкретної словоформи слова.

517 СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА

14. Упшпть рядок, у якому основа кожного слова с зв’язаною:

•) підводний, пташечка, провулок, відвертість, кадровий;

б) добавка, домашній, вітровій, лінійка, народження;

•) абонемент, важливий, кінець, думка, місцевий;

г) абонент, надбавка, німець, звичка, палець.

15. Укажіть рядок, усі слова якого мають таку будову: корінь, суфікс, суфікс, закінчення:

а) писаний, науковість, броньований, публікування, м’якшити;

б) загадковість, визнаний, вишити, обов’язок, знайомити;

в) виспівують, старанний, кошений, знищити, іронічний;

г) степовий, пружність, братерство, ніяковіти, вираження.

16. Варіанти морфеми — це…

а) найменші значущі неподільні частини слова;

б) морфи, які характеризуються фонемною близькістю, наділені тотожним значенням, здатні

замінити один одного в складі того ж слова чи словоформи;

в) морф певної морфеми, що зазнав фонетичної модифікації, зумовленої звуковим складом

сусідніх морфів або формальною будовою слова;

г) конкретний вияв морфеми, найменша значуща частина, що виділяється у складі певної

конкретної словоформи слова.

і 7. Укажіть рядок, у якому всі слова мають похідну основу:

а) напис, хід, письмо, щедрість, чуття;

б) старанний, стіл, щастя, кран, корінь;

в) навпіл, надійно, сніг, ялинка, віяти;

г) біг, навчання, вітер, ліра, миска.

18. Укажіть рядок, у якому всі слова мають таку будову: префікс, корінь, суфікс, закінчення:

а) виражати, виручати, віддалятися, ставити, відсторонитися;

б) виривати, наднормовкй, смішно, розцінити, віддати;

в) розпродаж, надвечір’я, прихід, роз’яснити, розшукати;

г) виспівуючи, вишитий, відблиск, привітання, впасти.

19. Аломорфи перебувають між собою у відношеннях…

а) градації; б) взаємозамінності;

в) взаємовикл ючення; г) взаємообумовл еності.

20. Укажіть рядок, у якому всі слова не мають закінчення:

а) вітер, паралелепіпед, льон, радіо, марно;

б) кіно, сумно, висміюючи, бордо, швидко;

в) правильно, комп’ютер, словотвір, консенсус, вірус;

г) суфлер, балет, кохаючи, бартер, танго.

21. Укажіть рядок, у якому всі слова мають таку будову: корінь, суфікс, закінчення:

а) осінній, зубрити, лікар, несений, пустити:

б) подушка, майстерність, врешті, олівець, рахувати;

в) кіт, словник, щоденник, собачий, майстровий;

г) снігопад, хімія, вчитель, робота, любов.

22. Варіанти морфеми перебувають між собою у відношеннях…:

а) взаємовиключення;

б) градації;

в) взасмообумовлсності.

г) взаємозамінності.

23. Укажіть рядок, у якому всі слова мають нульовий суфікс:

а) хід, перепис, землекоп, біг, пошук;

б) ходьба, брат, радість, стислий, відійшов;

в) снігопад, лісництво, возз’єднати, лагодити, дружба;

г) весніти, амплуа, вітати, привіт, зимно.

518 Тестові завдання для тематичного контролю

24 Укажіть рядок, у якому всі слова мають таку будову: префікс, корінь, суфікс, закінчення:

а) розбивати, затриманий, заробіток, присісти, цілуватися;

б) прив’язь, замовлення, розв’язок, змерзнути, вбачати;

в) прижиттєвий, прив’язь, приходити, завантажити, бухгалтерія;

г) захисник, двох’ярусний, заправка, відібрати, сміятися.

25. Функції афіксів такі:

а) дериваційна, формозмінна; вираження граматичних значень і синтаксичних відношень слів;

б) дериваційна; вираження загального лексичного значення слова;

в) формотворча, словотворча;

г) формотворча, словотворча; вираження загального лексичного значення слова.

26. Укажіть рядок, усі слова якого мають вокалічну основу:

а) ступив, віднайти, осінь, капати, віхола;

б) приказка, стан, вічність, економіст, генератор;

в) темно, полум’яно, перепрошуючи, копати, ставши;

г) відверто, щирий, ходити, заважати, довгий.

27. Укажіть рядок, у якому всі слова мають таку будову: корінь, суфікс, закінчення:

а) сказати, віднаходити, сприяти, відхилити, можливий;

б) адресувати, книжний, валити, відвідати, ламати;

в) вічність, відбудувати, квадратний, багатий, безвідмовний;

г) говорити, фантазії, козеня, жалість, безстрашний.

28. Функція флексії — це…

а) формотворча;

б) словотворча;

в) показ граматичних значень і синтаксичних відношень між словами;

г) дериваційна.

29. Укажіть рядок, у якому в усіх словах у процесі історичного розвитку відбулося спрощення:

а) вилиця, коричневий, дар, висок, пир;

б) кориця, сметана, весло, бригада, взимку;

в) пир, розумник, обертати, стискати, письмо;

г) мир, пир, жир, командир, ставка.

30. Укажіть рядок, у якому всі слова мають таку будову: корінь, суфікс, закінчення:

а) бувалий, бомбардувати, брити, праліс, відібрати;

б) братик, будити, буфетник, господар, гранітний;

в) скляр, вабити, валяний, легкий, ластівка;

г) вантажник, вапно, бухгалтер, множити, модернізувати.

31. Деривація — це…;

а) утворення форм того самого слова;

б) процес, наслідком якого є втрата похідним словом здатності виділяти наявну в ньому первісну

морфему;

в) мовний процес, наслідком якого є зміна зовнішнього випаду службових морфем, переміщен­

ня меж між похідною основою і словотворчим афіксом;

г) процес утворення нових слів на основі інших як твірних за допомогою афіксів чи безафіксним

способом.

32. Укажіть рядок, у якому всі слова мають формотворчі афікси:

а) веретено, військкомат, ілюзія, вітання, очистила;

б) прийшов, найкращий, надіслала, красивіший, мріяв;

в) безвусий, застерігати, мережений, пакувати, охопив;

г) сумнівний, дешевший, найвеселіший, престарий, опитаний.

33. Укажіть рядок, у якому всі слова мають таку будову: корінь, суфікс, суфікс, закінчення:

а) паяний, весільний, кінний, афіксальний, словниковий;

б) мовчун, зимувати, кидання, маслянистий, мармурувати;

в) копаний, школярство, рішучість, міркування, рятувальник;

519 СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА

г) український, будівельний, масштабність, друкувати, доторкатися.

34. Кпмфіксом називається…

а) афікс, який маг неподільне значення і складається з двох частин;

б) службова морфема, що розташована перед коренем і виконує словотворчу або граматичну

функцію;

в) основна, стрижнева морфема, що виражає загальне лексичне значення слова;

г) службова морфема, яка розташована після кореня й надає слову нового значення або ж його

відтінку

35. Укажіть рядок, у якому всі слова мають зв’язаний корінь;

а) взуття, комора, крилатість, звиклий, чергувати;

б) гілля, німець, відро, вулиця, ступати;

в) туризм, хімія, перцепція, марширування, стогнати;

г) вулиця, відвикати, безпалий, роздягнути, взуття.

36. Укажіть рядок, у якому всі слова мають таку будову; корінь, суфікс, закінчення:

а) педагогічний, товариський, графітовий, зеленуватий, атлетика;

б) мідяний, восени, прийшовши, основний, ахати;

в) зав’язавши, учений, мирно, асоціювати, післязавтра;

г) морфеміка, пригнічений, дієвий, достойний, дивитися.

37. Спрощенням називається…

а) мовний процес, наслідком якого є зміна зовнішнього вигляду службових морфем, переміщен-|

ня меж між похідною основою і словотворчим афіксом;

б) процес перетворення в морфологічній будові слова, коли похідна основа стає непохідною;

в) процес утворення нових слів на основі інших як твірних за допомогою афіксів чи безафіксним

способом.

г) утворення форм того самого слова.

38. Укажіть рядок, у якому всі слова мають консонантну основу;

а) кінь, подорож, хотіти, чепурився, кіно;

б) прийняти, ламаний, червень, святкував, лежачи;

в) елеватор, протилежний, магія, феєрверк, пес;

г) піаніно, радісно, червоніти, терміни, кав’ярня.

39. Укажіть рядок, у якому всі слова мають таку будову; префікс, корінь, суфікс, закінчення, пост-|

фісс:

а) насміятися, прислухатися, надивитися, прицінитися, замріятися;

б) наклеювати, прижитися, перехотіти, відчувати, зупинитися;

в) нестися, веселитися, втомитися, ночувати, мружитися;

г) цілуватися, копатися, вгамуватися, танути, захоплюватися.

40. Перерозклад — це…:

а) утворення форм того самого слова;

б) процес утворення нових слів на основі інших як твірних за допомогою афіксів чи безафіксним

способом;

в) процес, наслідком якого є втрата похідним словом здатності виділяти наявну в ньому первісну

морфему;

г) історична зміна морфемної будови слова, пов’язана з іншим членуванням слова на похідну^

основу та афікси.

41. Укажіть рядок, у якому всі слова мають нульову морфему:

а) сестра, мати, рядок, щедрість, знахідка;

б) брат, заслаб, розправа, кисень, приходив;

в) тінь, сінокіс, стеля, закуток, міць;

г) пароплав, обнова, дерево, револьвер, дід.

42 Укажіть рядок, у якому всі слова мають таку будову; префікс, корінь, суфікс, закінчення:

а) безрукий, перехотіти, обновити, довозити, зв’язувати;

б) причепа, перечитувати, слюсарювати, командувати, заслонити;

520 в) різання, спостережливість, обробка, дотепний, ходите;

г) засекречувати, міжобласний, могутній, привітати, віддаючи.

. ускладненням називається…:

а) процес утворення нових слів на основі інших як твірних їв допомогою афіксів чи безафіксним

способом;

б) процес, наслідком якого є втрата похідним словом здатності виділяти наявну в ньому первісну

морфему;

в) збільшення кількості виділюваних у слові морфем;

г) мовний процес, наслідком якого є зміна зовнішнього випаду службових морфем, переміщен­

ня меж між похідною основою і словотворчим афіксом.

44 Укажіть рядок, у якому всі слова мають омонімічні суфікси:

а) горобина, купець, стовпець, англієць, покупець;

б) рука, студентка, гадка, ставка, кішка;

в) горошина, морквина, цибулина, піщина, картоплина;

г) грузин, данець, іркутянин, москвич, одесит.

45. Укажіть рядок, у якому всі слова мають таку будову: корінь, суфікс, суфікс:

а) високо, радісно, готувавши, темно, кинувши;

б) струнко, ставити, візерунок, буряний, направити;

в) вітання, вільно, зробивши, декламувати, квітникар;

г) вказувати, нарізно, штовхнувши, докоряти, бурити.

46. Вільна основа — це…:

а) основа, що має здатність до вільного вияву свого морфемного складу;

б) основа, яка не має здатності вільно виявляти свій морфемний склад;

в) основа, у складі якої не виділяються словотворчі афікси і яка не мотивується через зв’язки з

словами того самого кореня;

г) основа, у складі якої, крім кореневої морфеми, виділяється один чи кілька словотворчих

афіксів і яка мотивується через семантико-словотвірні зв’язки з іншими словами того самого

кореня.

47. Укажіть рядок, у якому всі слова — похідні:

а) озеро, вічно, водопровідний, снігопад, чесність;

б) онук, вовна, воювати, книга, вересень;

в) класик, класний, клас, лід, заєць;

г) біг, стрільба, письмо, хід, друк.

48. Укажіть рядок, у якому всі слова мають таку будову: корінь, суфікс, закінчення:

а) ставок, письмо, кліпати, осінній, бордовий;

б) кістка, м’якошерстий, м’ясистий, чесати, дивувати;

в) навантажити, наглий, нагнути, докірливий, єдиний;

г) кобзар, півколо, письменних, затишний, модернізувати.

49. Зв’язана основа — це…:

а) основа, у складі якої не виділяються словотворчі афікси і яка не мотивується через зв’язки і

словами того самого кореня;

б) основа, у складі якої, крім кореневої морфеми, виділяється один чи кілька словотворчих

афіксів і яка мотивується через семантико-словотвірні зв’язки з іншими словами того самого

кореня;

в) основа, яка не мас здатності вільно виявляти свій морфемний склад,

г) основа, що має здатність до вільного вияву свого морфемного складу.

50- Укажіть рядок, у якому в усіх словах основа похідна:

а) агрусовий, восени, частковий, відверто, хід;

б) єхидна, баритися, ясність, кіт, ставок;

в) Європа, яблуко, їжак, ставлення, кінь;

г) піротехніка, ймовірно, їсти, жар, бажання.

51 Укажіть рядок, у якому всі слова мають таку будову: корінь, суфікс, закінчення:

а) кошеня, гіпербола, кріпацтво, вродити, всебічний;

б) акомпанувати, романтичний, мебляр, ворогувати, тішити.

в) баштанник, чавунний, пишучи, гудіння, держава;

г) столяр, чіпляти, приголубити, декорація, демократія.

52. Мотивована основа — це…

а) основа, яка не має здатності вільно виявляти свій морфемний склад;

б) основа, у складі якої, крім кореневої морфеми, виділяється один чи кілька словотворчих

афіксів і яка мотивується через семантико-словотвірні зв’язки з іншими словами того самого

кореня;

в) основа, у складі якої не виділяються словотворчі афікси і яка не мотивується через зв’язки з

словами того самого кореня;

г) основа, шо мас здатність до вільного вияву свого морфемного складу.

53. Укажіть рядок, у якому всі слова є непохідними;

а) дар, вітрило, степовик, суховій, стіл;

б) жир, кориця, залізо, ліс, вітер;

в) весло, висок, книжка, стадіон, вчитель;

г) червоний, дар, автоматичний, кисень, віддавати.

54. Укажіть рядок, у якому всі слова мають таку будову: префікс, корінь, суфікс, закінчення:

а) перемога, злісний, беззубий, якісно, тріснути;

б) відправити, завдання, закінчення, вихід, динаміка;

в) застілля, намальована, безбородий, відданий, превеселий;

г) безногий, відданий, розділ, безстрашний, побагровіти.

55. Немотивована основа — це…

а) основа, у складі якої не виділяються словотворчі афікси і яка не мотивується через зв’язки з

словами того самого кореня;

б) похідна основа;

в) вільна основа;

г) зв’язана основа.

56. Укажіть рядок, у якому всі слова мають вокалічну основу:

а) осінь, путь, зима, сходи, єхидна;

б) близько, гілка, ораторія, озеро, читати;

в) сумно, хотіти, чистити, вартісний, стати;

г) балансувати, темно, клекочучи, вимітати, відкопавши.

57. Укажіть рядок, у якому всі слова мають таку будову: корінь, суфікс, суфікс, закінчення:

а) малесенький, білченя, снування, важливий, змагайтесь;

б) ламання, гонористість, працюючий, жартівливий, життєвий;

в) ламаний, читання, майстер, забрати, золотистий;

г) плавкість, школярство, знаходити, гордовитий, головувати.

58. Префіксоїди та афіксоїди — це…

а) морфеми, які приєднуються до твірної основи при словотворенні;

б) формотворчі афікси;

в) засіб словотворення зворотних дієслів;

г) початкові або кінцеві елементи складних слів.

59. Укажіть рядок, у якому всі слова мають консонантну основу:

а) гірський, перо, колія, земля, надвечір;

б) оратор, читати, побачивши, біг, готувалися;

в) собака, стояти, опіка, пробачення, виручати;

г) конфікс, перекладати, плащ, весело, надзвичайно.

60. Укажіть рядок, у якому всі слова мають таку будову: префікс, корінь, суфікс, суфікс, закінчення:

а) вигадування, заспокійливість, зволожувач, виблискування, вимогливість;

б) створення, шкільний, їдальня, дивувати, дізнатися; г

Тестові завдання для тематичного контролю

в) відданість, коханім, вчитель, відправлення, відрізнити;

г) викопування, заготівельник, пристосувати, відділення, витримати.