- •6. Екзистенційний підхід в консультуванні.
- •7.Етапи консультування – загальна характеристика.
- •8. Загальні вимоги до особистості консультанта.
- •9. Ігрові методи в психологічному консультуванні
- •10. Інтервенція в консультуванні
- •11. Інтернет-консультування та його особливості.
- •12. Клієнт-центрований підхід в консультуванні.
- •13. Консультативна робота з немотивованими клієнтами.
- •14. Консультативний контакт та його складові.
- •15. Консультування батьків
- •16. Консультування вчителів.
- •18. Консультування з проблем самооцінки та самовизначення.
- •19. Консультування з проблем шкільної неуспішності.
- •20. Консультування людей з особливими потребами
- •21. Метод інтерв’ю в консультуванні.
- •22. Методи психодіагностики в консультуванні.
- •23. Мова консультанта – її вплив на перебіг консультативного процесу.
- •24. Надання спеціальної консультативної допомоги
- •25. Опір і способи його подолання в консультуванні.
- •26. Організація психологічного консультування.
- •27. Основи організаційного консультування.
- •28. Основні рамки проведення консультування.
- •29. Особливості консультування підлітків
- •30. Первинний контакт – значення та особливості встановлення.
- •31. Перенесення та контрперенесення в консультуванні
- •32. Перефразування в консультуванні
- •33. Правила завершення консультативного контакту.
- •34. Практичний досвід консультанта.
- •35. Принципи психологічного консультування.
- •36. Професійна деформація консультанта та її профілактика.
- •37. Профорієнтаційне консультування
- •38. Психоаналітичний підхід в консультуванні. Психоаналітичний напрямок
- •39. Психологічне консультування та психотерапія.
- •40. Психологічне консультування як вид діяльності практичного психолога
- •41. Робота із агресією в консультуванні
- •42. Робота із афективними проявами в консультуванні
- •43. Роль і місце емпатії в психологічному консультуванні.
- •44. Роль досвіду консультанта в консультуванні
- •45. Роль уточнення в консультуванні
- •46. Сльози як матеріал для консультативної роботи
- •47. Спеціальні техніки в консультуванні
- •48. Спостереження як метод психологічного консультування.
- •49. Телефонне консультування та його особливості.
- •50. Техніка мовчання в консультуванні
- •51. Типові помилки психолога-консультанта.
- •52. Укладання контракту в консультативній діяльності.
- •1.1.3. Укладання контракту
- •53. Універсальні техніки в консультуванні.
- •54. Функції відкритих запитань
- •55. Функції закритих запитань
- •56. Характеристика заключного етапу
- •57. Характеристика заключного етапу консультування.
- •2.2. Етап четвертий. Заключний
- •2.2.1. Узагальнення висновків щодо зміни поведінки клієнта
- •2.2.2. Закріплення мотивації клієнта щодо змін
- •2.2.3. Обговорення питань, що стосуються подальших відносин клієнта з консультантом
- •58. Характеристика змістовного етапу консультування.
- •1.1.1. Збирання відомостей і встановлення контакту
- •1.1.2. Виявлення очікувань
- •1.1.3. Укладання контракту
- •1.2. Етап другий. Діагностичний
- •1.2.1. Перша фаза: клієнт говорить, консультант слухає
- •59. Характеристика початкового етапу консультування.
- •60. Цілі та завдання психологічного консультування.
20. Консультування людей з особливими потребами
Інваліди — люди з особливими потребами, які живуть поруч із нами і, часом, майже повністю від нас залежать. Неможливо бути байдужими до них і залишатися осторонь від їхніх проблем. Допомогти цим людям вижити, вистояти в цей нелегкий час можна лише об’єднавши зусилля держави, органів місцевої влади, керівників установ, фондів і громадських організацій інвалідів, усіх громадян нашої країни.
Психологічнеконсультування - один із видівпсихологічноїдопомоги, що виділився з психотерапії. Данапрофесійнадіяльність виникла увідповідьна потреби людей, які, не маючи клінічних порушень, шукалипсихологічнудопомогу.Саметому, фахівці з психологічного консультування допомагають, перш за все людям, що зазнають труднощі в повсякденному житті, діяльності, спілкуванні і т. д. Цілі психологічного консультування залежать від конкретної психологічної школи. Бихевиорально-орієнтований напрям у консультуванні ставить своєю метою зміну поведінки людини. Для екзистенціального напрямку, мета психологічного консультування націлена на пошук власного напрямку в житті. Данийпроцеспередбачає осмислення цілей і намірів людини, а також його загального ставлення дожиття. У даній роботі розглядається використання методів психологічного консультування в роботі з дітьми «групи ризику» і з дітьми, потерпілими від насильства. Особливостіпроцесуконсультування в цьому віковому періоді: 1. Діти майже ніколи не звертаються за допомогою самі, зазвичай, у зв'язку з їхніми проблемами звертаються до консультанта дорослі; 2. Психотерапевтичний ефект повинен бути досягнутий дуже швидко, так як одна проблема породжує нові, що в дитячому віці істотно відбивається на психічному розвитку дитини в цілому; 3. Консультант не може покласти на дитинувідповідальністьза вирішення існуючих у нього проблем, оскількимисленняі самосвідомість в дитячому віці ще недостатньо розвинені, а крімтого, життя дитини майже повністю залежить від дорослих. У зв'язку із зазначеними вище особливостями з особливою гостротою постає проблема методів консультування. Дитина рідко схильний самрозповідатипро свої проблеми чужому дорослому, а крім того, вінне завжди розуміє, що є джерелом його бід. У більшості випадків в основі дитячого поведінки, з приводу якого звертаються зі скаргою дорослі, лежать негативні афективні переживання дитини, в основі яких лежить незадоволеність будь-яких життєво важливих для дитини потреб чиконфліктміж ними. Як правило, афективні переживання усуваються у дітей тільки після того, як змінюєтьсяситуація, що провокує ці переживання. Але буває так, що змінити ситуацію неможливо в силу якихось об'єктивних причин. Тодіпсихологповинен зуміти змінитиособистіснийсенс ситуації для дитини і тим самим змінити його переживання. Змінити особистісний сенс можливо в тому випадку, якщо консультант покаже дитині ситуацію не зі звичною для нього точки зору, а зовсім з іншої, нової позиції. Причому ця нова позиція, яку консультант пропонує зайняти дитині, повинна бути привабливою для консультованого івідповідатийогоособистіснимдомаганням. Змінаособистісногосенсу ситуації дозволяє згладити, а іноді й зовсім усунути афективні переживання, викликані даноюситуацією, івідповіднодомогтися зміни поведінки дитини. Знайти нову точку бачення подійпсихологможе з допомогою виходу зістанупоглинання життєдіяльністю в якусь зовнішню позицію, звідки дана ситуація постає в зовсім іншому вигляді.Вихідв рефлексивну позицію дозволяє консультанту провести аналіз існуючого положення справ і зрозуміти, з якого боку подати ситуацію дитині, щоб вона набула б для ньогоновий особистісний сенс.