- •6. Екзистенційний підхід в консультуванні.
- •7.Етапи консультування – загальна характеристика.
- •8. Загальні вимоги до особистості консультанта.
- •9. Ігрові методи в психологічному консультуванні
- •10. Інтервенція в консультуванні
- •11. Інтернет-консультування та його особливості.
- •12. Клієнт-центрований підхід в консультуванні.
- •13. Консультативна робота з немотивованими клієнтами.
- •14. Консультативний контакт та його складові.
- •15. Консультування батьків
- •16. Консультування вчителів.
- •18. Консультування з проблем самооцінки та самовизначення.
- •19. Консультування з проблем шкільної неуспішності.
- •20. Консультування людей з особливими потребами
- •21. Метод інтерв’ю в консультуванні.
- •22. Методи психодіагностики в консультуванні.
- •23. Мова консультанта – її вплив на перебіг консультативного процесу.
- •24. Надання спеціальної консультативної допомоги
- •25. Опір і способи його подолання в консультуванні.
- •26. Організація психологічного консультування.
- •27. Основи організаційного консультування.
- •28. Основні рамки проведення консультування.
- •29. Особливості консультування підлітків
- •30. Первинний контакт – значення та особливості встановлення.
- •31. Перенесення та контрперенесення в консультуванні
- •32. Перефразування в консультуванні
- •33. Правила завершення консультативного контакту.
- •34. Практичний досвід консультанта.
- •35. Принципи психологічного консультування.
- •36. Професійна деформація консультанта та її профілактика.
- •37. Профорієнтаційне консультування
- •38. Психоаналітичний підхід в консультуванні. Психоаналітичний напрямок
- •39. Психологічне консультування та психотерапія.
- •40. Психологічне консультування як вид діяльності практичного психолога
- •41. Робота із агресією в консультуванні
- •42. Робота із афективними проявами в консультуванні
- •43. Роль і місце емпатії в психологічному консультуванні.
- •44. Роль досвіду консультанта в консультуванні
- •45. Роль уточнення в консультуванні
- •46. Сльози як матеріал для консультативної роботи
- •47. Спеціальні техніки в консультуванні
- •48. Спостереження як метод психологічного консультування.
- •49. Телефонне консультування та його особливості.
- •50. Техніка мовчання в консультуванні
- •51. Типові помилки психолога-консультанта.
- •52. Укладання контракту в консультативній діяльності.
- •1.1.3. Укладання контракту
- •53. Універсальні техніки в консультуванні.
- •54. Функції відкритих запитань
- •55. Функції закритих запитань
- •56. Характеристика заключного етапу
- •57. Характеристика заключного етапу консультування.
- •2.2. Етап четвертий. Заключний
- •2.2.1. Узагальнення висновків щодо зміни поведінки клієнта
- •2.2.2. Закріплення мотивації клієнта щодо змін
- •2.2.3. Обговорення питань, що стосуються подальших відносин клієнта з консультантом
- •58. Характеристика змістовного етапу консультування.
- •1.1.1. Збирання відомостей і встановлення контакту
- •1.1.2. Виявлення очікувань
- •1.1.3. Укладання контракту
- •1.2. Етап другий. Діагностичний
- •1.2.1. Перша фаза: клієнт говорить, консультант слухає
- •59. Характеристика початкового етапу консультування.
- •60. Цілі та завдання психологічного консультування.
36. Професійна деформація консультанта та її профілактика.
Спеціалісти з сучасної психології праці наголошують, що в середовищі професіоналів системи «людина-людина» має місце явище професійної деформації особистості. В загальних рисах це звуження інтересів людини до суто професійних, зрощення особистості з професійними ролями у сполученні з недорозвиненістю іншого рольового репертуару, наявність в поведінці людини компонентів неадекватного самоствердження за рахунок професійної діяльності.
Професійна деформація особистості – це своєрідна реакція на опір середовища в якому відбувається професійна діяльність. Професіонали системи «людина-людина» працюють серед людей і зазнають соціального тиску, а неврахування його веде до деформації особистості. Наведемо тільки один приклад. Уявіть собі силу деформуючого впливу лестощів з боку підлеглих на особистість керівника, якщо керівник не рефлектує самої можливості маніпулювання з боку підлеглих. Явище професійної деформації особистості виявляється на естраді та в кіно в комічних постатях вчителя, міліціонера, директора, … психоаналітика.Професійна деформація особистості психолога, з одного боку, виявляється у прагненні останнього опікати клієнта все життя, бути для нього гуру, дружити з ним, а з другого боку це може виявлятися у формі комплексу переваги над клієнтами, бажання самоствердження за їх рахунок.
Окремим видом професійної деформації психолога є синдром емоційного згорання, який характеризується втратою інтересу до професійної діяльності, апатією, легким депресивним станом.
Профілактика професійної деформації особистості починається з усвідомлення індивідом можливості її виникнення. Для психолога-консультанта важливим фактором профілактики професійної деформації є робота під опікою супервізора. Молодому психологу консультанту можуть стати у пригоді наступні поради:- необхідно чітко розгалужувати сторони своєї професійної діяльності та власного приватного життя;- у приватному житті важливо дозволити собі реалізувати різні соціальні ролі, які не пов’язані з роботою.- задоволення емоційних людських потреб психолога-консультанта у дружбі, коханні, значущих стосунках повинно відбуватися на території приватного життя, а не в сфері професійної діяльності.
Висновок на перший погляд парадоксальний: чим краще налагоджене приватне життя людини, тим кращий з неї працівник. Гармонійно розвинута особистість психолога-консультанта є важливою передумовою успішності професійної діяльності. Дискусія про те, наскільки індивідуальність і особа психолога включена в психотерапевтичний процес, які головні професіонально значущі якості особи психолога-психотерапевта, де межа між приватним життям психолога і його професійною діяльністю хвилює кожного, хто планує присвятити своє життя практичної психології.
37. Профорієнтаційне консультування
Проблема професійного самовизначення учнівської молоді посідає важливе місце в сучасній психологічній науці, оскільки стосується вирішального моменту в життєвому становленні особистості. Особливої актуальності вона набуває в старших класах. Усвідомлений вибір професії впливає на подальше життя особистості, визначає успішність її самореалізації, соціалізації, кар'єрного й професійного розвитку та зростання. У зв'язку з цим центральним і досить складним завданням сучасної школи є формування в учнівської молоді здатності до свідомого та самостійного вибору професії. Розв'язання цього завдання багато в чому залежить від вибору професії та активної позиції молодої людини. Саме тому значення психологічного супроводу не викликає сумніву.
Професійне самовизначення - це процесе формування особистістю свого ставлення до професійної діяльності й спосіб його реалізації через узгодження особистісних і соціально-професійних потреб [4].
Професійне самовизначення є частиною життєвого самовизначення та умовно поділяється на такі етапи:
- дошкільний - формування первинних трудових навичок та умінь;
- початкова школа - поява розуміння ролі праці в житті людини через участь в різних видах діяльності (ігровій, навчальній, трудовій);
- перший ступінь основної школи (5-7 класи) - усвідомлення своїх інтересів і здібностей, повязаних з вибором професії;
- другий ступінь основної школи (8-9 класи) - початок формування професійної самосвідомості;
- повний середній навчальний заклад - професійна орієнтація на основі поглибленого вивчення окремих навчальних предметів;
- професійний навчальний заклад - оволодіння професією;
- професійна діяльність - підвищення кваліфікації або переорієнтація на іншу професійну діяльність [4, 223].
Проте особливості профорієнтаційного консультування та його впливу на професійне самовизначення старшокласників вивчені недостатньо.
Психологічний тренінг може дати підлітку, що самовизначається, можливість розібратися в світі професій і знайти себе в ньому, усвідомивши свої особливості, здібності та потреби, свої сильні та слабкі сторони.
На думку Н. Афанасьєвої [2], тренінг виконує функцію помічника в ухваленні рішення про вибір професії і в пошуку шляхів подальшого розвитку учнів.
Основними завданнями тренінгу профорієнтації є:
- активізація роздумів учасника тренінгу про вибір професії;
- отримання учнем знань про професії;
- ознайомлення школярів з характеристиками різних професій;
- отримання учасником нового досвіду (позитивного і негативного) у вибраній професії, освоєння моделей професійної поведінки;
- створення умов для аналізу та висновків, для самостійного ухвалення рішень;
- отримання зворотного зв'язку про себе як професіонала в ігровій діяльності
Існує серія тренінгів, які дозволяють учням розвинути свої здібності і навики в тих галузях, які їм необхідні для майбутньої професійної діяльності. У таких тренінгових програмах виділяють три напрямки