Менехм і

110 Якби не зла ти й не дурна;

Дика така і без ума,

Що чоловік твій не любить і ти

Також не любила б.

А тепер, як ще раз зробиш ти щось таке,

Я тебе, як вдову, відішлю до батьків!

Скільки раз хочу я вийти кудись, -

Здержуєш, кличеш, питаєш мене,

115 Йду куди, що роблю, діло де і яке,

І пощо, що несу, що робив на дворі.

Митника я собі в хату взяв, щоб усе

Розказать, що роблю і що десь я зробив.

Розпестив тебе я надто.

А тепер ось що зроблю я:

120 Якщо даю їжу та слуг,

І вовну, пурпур, золото,

Й тобі нічого тут не брак —

Як мудра ти, то бережись,

122 За чоловіком не слідкуй!

Щоб за мною ти даремне не слідила пильно так,

Я візьму сьогодні любку й з нею десь бенкет зроблю!

(жінка заходить в хату)

Пенікул

(на боці про себе)

125 Ніби жінку він тут лає, дійсно лає він мене.

Як вечерятиме в місті, мстить не жінці, лиш мені!

(під час цих слів матрона заходить у хату)

Менехм і

(виходить з хати, під плащем має надягнену жіночу сукню)

Браво! Лайкою я жінку раз відкинув від дверей!

Любовники жонаті, де? Чому дарунків не несуть

Мені й привітів не складають? Я ж хоробро так боровсь!

(підносить плащ і показує жіночу сукню)

130. Ось цю сукню вкрав я в жінки і до любки понесу!

Так на сухеньке виводити треба хитрих сторожів.

Це ж вчинок гарний, чесний, милий, дуже зручно зроблений.

Собі на лихо від лихої вкрав: на страту понесу!

Я ж вирвав здобич ворогам без жодних втрат союзників!

Пенікул

(підходить з боку)

135. Гей, ти юначе із добичі пай який мені даси?

МЕНЕХМІ

(зніяковів)

Я пропав! Попав в засаду!

ПЕНІКУЛ

Ні, це захист! Не лякайсь!

МЕНЕХМІ

Хто це?

ПЕНІКУЛ

Я.

МЕНЕХЕМ І

Моє ти "щастя"! Ох, моя "нагодонько"! Здрастуй!

ПЕНІКУЛ

Здрастуй!

Що ти робиш?

ПЕНІКУЛ

Тисну руку генія.

МЕНЕХМ І

Славно! Вчасно ти приходиш, краще б і не міг прийти.

ПЕНІКУЛ

Це ж мій звичай: добре знаю всі статті «нагодоньки».

МЕНЕХМІ

Хочеш щось побачить пишне?

ПЕНІКУЛ

Кухар це який варив? Знатиму, чи спаталашив, рештки як побачу я.

МЕНЕХМ І

Ти сказав: колись ти бачив малювання на стіні, Де Адоніса Венера - Катаміта крав орел.

ПЕНІКУЛ

Часто, що ж мені до того?

МЕНЕХМІ

(розкриває плащ і показує сукню своєї жінки, розтягаючи руки)

Чи до нього я подібний?

ПЕНІКУЛ

Що за одяг в тебе це?

МЕНЕХМ І

Ти скажи, чи я не милий?

ПЕНІКУЛ

Де підемо на обід?

МЕНЕХМ І

Говори, про що питаю!

ПЕНІКУЛ

Так скажу: "Ох милий ти".

МЕНЕХЕМ І

А від себе не докинеш?

ПЕНІКУЛ

І жартун і весельчак!

МЕНЕХМ І

150 Дала, далі!

ПЕНІКУЛ

Ні, не "далі", як не знаю я, за що.

151-52 3 жінкою ти посварився: мушу стерегтись тебе.

МЕНЕХМ І

Тайкома, щоб ми від жінки "поховали" десь цей день.

ПЕНІКУЛ

(перебиває з пожвавленням)

Саправді мудре це бажання! Чи багаття запалить?

155 День дійшов уже до пупа, вже напів він неживий.

МЕНЕХИІ

Сам припізнюєш втручанням.

ПЕНІКУЛ

Око вилупи мені і кинь на землю, як скажу щось більше, ніж накажеш сам!

МЕНЕХМ ї

(відсуває Пенікула від дверей своєї хати, оглядаючись раз у раз,

щоб хтось їх не підслухав)

Відійди тут від дверей!

ПЕНІКУЛ

Вже.

МЕНЕХМ І

Підійди сюди!

ПЕНІКУЛ

Гаразд.

МЕНЕХМ І

Від лігва левиці сміло трішки далі відійти!

ПЕНІКУЛ

160 Ех, їй богу, був би з тебе, думаю, мистець-візник!

МЕНЕХМ І

Як це?

ПЕНІКУЛ

Жінка, щоб не гналась, оглядаєшся раз в раз.

МЕНЕХМ І

(повертається до теми влаштування учти)

Що скажеш?

ПЕНІКУЛ

(вдає обуреного і не хоче говорити)

Я? Що хочеш! Так, чи ні - усе одно.

МЕНЕХМ І :

А по запаху ти можеш, щось, понюхавши вгадать?

ПЕНІКУЛ

Правду мовити, я міг би розказати все тобі, Що варилось, навіть краще, ніж цех цілий кухарів.

менехм І

(підносить йому до носа сукню)

На, понюхай ти цю сукню. Чим це пахне? Крутиш ніс?

ПЕНІКУЛ

Сукню жінки треба завжди нюхати лише згори:

Звідси щось не милим трохи запахом вдаряє в ніс.

МЕНЕХМ І

Отже ти понюхай звідси! Що за міна?

ПЕНІКУЛ

Треба так.

МЕНЕХМ І

170 Ну, і що? Скажи, чим пахне?

ПЕНІКУЛ

Крадіж, любка і бенкет.

МЕНЕХМ І

Варт за це ти нагороди! Ти, їй-богу, все вгадав, І сказав, бо я цю сукню у своєї жінки вкрав. А тепер її до любки Еротіон занесу, їй скажу для нас й для тебе приготовити обід.

ПЕНІКУЛ

(еродований)

175 Браво!

МЕНЕХМ І Далі будем пити аж до ранньої зорі.

ПЕНІКУЛ

(підбігає до дверей Еротіон)

Цосконало ти сказав це! Чи постукать?

МЕНЕХМ І

Стукай! Так! Може підожди!

(хапає його поспішно за руку)

ПЕНІКУЛ

(незадоволено)

Бенкет наш на кілометр віддаливсь!

МЕНЕХМ І

Стукай легко!

ПЕНІКУЛ

(глумливо)

Ти боїшся? Мабуть двері з черепків? Щоб тим часом не розбились, як сильніше стукнути!

МЕНЕХМІ

180 Ради бога, підожди ще!

Ось виходить вже сама.

(в дверях показується Еротіон)

Перед блиском її тіла сонце потемніло! Глянь!

СЦЕНА 3

З цієї сцени видно, що Менехм І має інтимні стосунки з Еротіон і час­то ходить до пхати обідати, очевидно за свійрахунок, бо Еротіон є з тих жінок, до яких не можна йти з порожніми руками. Отже, він несе до Еротіон сукню і наказує приготовити обід для трьох, очевидно, за­прошує також парасіта Пенікула, який знаходить спосіб кинути декілька дотепів про добродійство Менехма І і шельмовство Еротіон.

Еротіон, Пенікул, Менехм І

(перед дверима Еротіон)

ЕРОТІОН

182 Серце, мій Менехме, здрастуй!

ПЕНІКУЛ

Так, а я?

ЕРОТІОН

Ти зайвий тут!

ПЕНІКУЛ

В легіоні теж бувають надчисельні воїни.

МЕНЕХМІ

184-5 Я казав сьогодні в тебе приготовити тут "бій".

ЕРОТІОН

Буде нині.

МЕНЕХМІ

І в бою тім ми обидва будем пить,

Хто при чарці буде кращим воїном із нас обох,

Вибирай, суди з ким хочеш, ти цю нічку провести!

Розкоше моя, на вид твій, жінку як ненавиджу!

ПЕНІКУЛ

(показує на сукню жінки, яку видно з-під плаща) по

А тим часом ти не можеш обійтися без шат її.

(Пепікул розгортає плащ, який накриває сукню)

ЕРОТІОН

Що це?

(показує па сукню)

МЕНЕХМІ

Н "Знимка", розо, а для тебе це "убір"!

ЕРОТІН

(сміючись)

Легко ти всіх побиваєш, ти для мене понад всіх!

ПЕНІКУЛ

(про себе)

Любка ластиться так довго, поки бачить в тім дохід.

(до Еротіон)

Якби ти його любила, відкусила би вже ніс!

МЕНЕХМ І

(хоче скинути сукню і подає Пенікулові плащ).

Держи це, Стирко, хочу "знимку", як сказав, зробить.

ПЕНІКУЛ

Дай, прошу, клянусь Гераклом: затанцюй ти в сукні цій!

МЕНЕХМ І

Танцювати?

Збожеволів?

ПЕНІКУЛ

Хто з нас більше, - я, чи ти?

Не танцюєш, так знімай же!

МЕНЕХМ І

(знімає сукню)

Нині я її стягнув

В небезпеці превеликій.

ПЕНІКУЛ

Мабуть навіть сам Геракл Пояс

Гіпполіти з риском так великим не стягнув.

МЕНЕХМІ

(подає їй сукню)

На візьми, бо ти єдина, дружня, люба, віддана.

(з тими словами Мепехм 1 дає Еротіон сукню. Сам залишається тільки в туніці, але зараз вбирає плащ)

ЕРОТІОН

Ось такі повинні бути чесні всі любовники!

ПЕНІКУЛ

(про себе)

Що з торбами незабаром в жебри хочуть йти самі.

МЕНЕХМ І

(дає сукню)

205 Жінці я торік купив це і чотири міни дав.

ПЕНІКУЛ

(про себе)

І чотири міни чорт взяв ось ракунок це тобі.

МЕНЕХМ1

Знаєш, що ти зробиш?

ЕРОТІОН

Знаю. Що захочеш, все зроблю.

МЕНЕХМ1

Накажи для трьох нас в себе приготовити бенкет.

ПЕНІКУЛ

На базарі накупити смаколиків накажи:

210. Підгорлинську - вепровинську, солонинську, шинківську,

Чи свинячу головище, чи подібне щось таке,

Що піднесене печене вовчий голод виклика.

МЕНЕХМ

Це в тій хвилі!

ЕРОТІОН

Очевидно.

МЕНЕХМ І

Ми тим часом на базар

І назад, а поки зварять, будем попивати тут.

ЕРОТІОН

Приходи, коли захочеш: все готове.

МЕНЕХМ І

Лиш спіши!

(Зо Пенікула)

Йди за мною.

ПЕНІКУЛ

Йду, клянуся, не покину я тебе!

Не відступлюся сьогодні за небесні всі скарби.

відходять)

ЕРОТІОН

(відкриває двері своєї кімнати і говорить до рабів перед домом)

Ви Куліндра тут покличте зараз кухаря мені!

(входить кухар)