1.Поняття, цілі та основні завдання комунікаційної політики підприємства.

2.Характеристика елементів системи маркетингових комунікацій підприємства.

3.Переваги та недоліки методів просування товарів на ринок. Комунікаційна суміш.

4.Модель процесу комунікації у маркетингу.

5.Процес розробки стратегії маркетингових комунікацій (комунікаційної програми) на підприємстві.

6.Постановка цілей стратегії комунікацій. Вимоги до етапу розробки цілей.

7.Вибір комунікаційної мети в залежності від ступенів купівельної готовності потенційних покупців.

8.Визначення та структура цільової аудиторії.

9.Класифікація радників.

10.Переваги та недоліки використання особистої та неособистої комунікації.

11.Фактори, які впливають на вибір структури системи просування.

12.Моделі розробки звернень: AIDA, AIDMA та інші.

13.Види комунікаційних стратегій підприємства, їх порівняльна характеристика.

14.Планування використання засобів розповсюдження інформації.

15.Розробка бюджету комунікаційної політики підприємства.

16.Основні етапи персонального продажу.

17.Комунікаційні рекомендації щодо проведення особистого продажу.

18.Прийом та встановлення контакту з потенційним покупцем. З`ясування потреб клієнта.

19.Аргументація та показ товару під час особистого продажу.

20.Етап здійснення персонального продажу «Відповіді на заперечення». Прийоми спростування заперечень потенційних покупців.

21.Психологічні прийоми щодо вирішення проблеми цін під час особистого продажу.

22.Завершення угоди як останній етап персонального продажу товарів або послуг.

23.Прийоми, які сприяють завершення бесіди угодою.

24.Характеристика засобів стимулювання продажу, спрямованих на споживачів.

25.Характеристика засобів стимулювання збуту, спрямованих на посередників.

26.Знижки: види та особливості їх реалізації.

27.Характеристика засобів стимулювання продавців.

28.Розробка умов проведення стимулювання збуту, інтенсивність стимулювання.

29.Реклама як елемент системи маркетингових комунікацій.

30.Класифікація видів реклами за різними критеріями.

31.Основні характеристики носіїв реклами.

32.Переваги та недоліки основних засобів розповсюдження реклами.

33.Структура рекламного звернення.

34.Вимоги до створення рекламного слогану.

35.Рівні впливу рекламного звернення на людину.

36.Психологічні прийоми, які застосовуються в рекламі.

37.Раціональні мотиви в рекламі.

38.Моральні мотиви в рекламі.

39.Емоційні мотиви в рекламі.

40.Зв’язки з громадськістю – основний засіб створення іміджу підприємства.

41.Методи і характеристика заходів щодо встановлення зв’язків із засобами масової інформації.

42.Особливості підготовки прес-релізів.

43.Ознайомлення з роботою фірми – презентація. Вимоги до її проведення.

44.Встановлення та підтримка доброзичливих стосунків з клієнтами.

45.Встановлення та підтримка доброзичливих стосунків між персоналом та керівництвом підприємства.

46.Встановлення зв’язків з органами державного управління.

47.Проведення спонсорських та благочинних акцій підприємством.

48.Основні напрямки діяльності служб зв’язків з громадськістю на підприємстві.

49.Критерії вибору ярмарків і виставок для участі в них підприємства.

50.Узгодження участі в ярмарках та маркетингової політики підприємства.

51.Розробка та оцінка бюджету підприємства для участі фірми у виставці/ярмарку.

52.Розробка проекту виставкового стенду.

53.Оцінка результативності участі фірми у виставці/ярмарку.

54.Фактори, які впливають на вибір засобів масової інформації як рекламних носіїв.

55.Критерії оцінки комунікаційної привабливості засобів масової інформації.

56.Формулювання плану рекламної кампанії.

57.Розробка медіа-плану та плану проведення комунікаційних заходів.

58.Фактори, від яких залежить періодичність виходу реклами.

59.Складання графіка виходу засобів комунікації.

60.Принципи організації комунікаційної діяльності підприємства.

61.Типи організаційних структур комунікаційних служб.

62.Комунікативна та економічна ефективність маркетингових комунікацій.

1.Поняття, цілі та основні завдання комунікаційної політики підприємства.

Під комунікаційної політикою розуміється комплекс заходів, які покликані дати цільовій аудиторії уявлення про загальну маркетингову стратегію фірми шляхом направлення їм спеціальних повідомлень про товар, його ціну, способи продажу з метою викликання їхнього інтересу або переконати прийняти певну точку зору. Комунікаційна політика на фірмі повинна випливати з загального маркетингового плану.

Маркетингова політика комунікацій на підприємствах складається з таких основних засобів впливу на чітко визначену ринкову або конкретну його частину:

- реклама;- стимулювання збуту;- популяризація;- участь у виставках:- формування суспільної думки;- ділове листування;- пряма поштова реклама та Internet.

Цілі маркетингових комунікацій витікають безпосередньо з аналізу можливих проблем і сприятливих можливостей

Комунікаційні цілі можуть плануватися з використанням моделей ієрархії результатів, які будуть служити основою для визначення ступеня впливу розробляється плану на споживачів. Цілі маркетингових комунікацій зазвичай потрапляють до однієї з наступних пяти категорій: 1) створення обізнаності, +2) досягнення розуміння, 3) забезпечення змін у ставленні до товару і в його сприйнятті, 4) досягнення змін у поведінці споживачів, 5) підкріплення попередніх рішень.Основними завданнями маркетингових комунікацій є:1. Інформування - повідомлення ринку про новинку чи про нове застосування існуючого товару, інформування про зміну ціни, пояснення принципів дії товару, опис послуг, що здійснюються, виправлення неправильних уявлень чи розсіювання побоювань споживача, формування образа фірми/товару/марки.

2. Умовляння - формування переваги до марки/товару/фірми, заохочення до переключення на іншу марку, зміна сприйняття споживачем властивостей товару, переконання споживача не відкладаючи зробити покупку, переконання споживача прийняти торгового агента.

3. Нагадування (переважає на етапі зрілості, щоб змусити споживача згадати про товар) - нагадування споживачам про те, що товар може знадобитися їм у найближчому майбутньому, нагадування споживачам про те, де можна купити товар, утримання товару в пам'яті споживачів у періоди міжсезоння, підтримка поінформованості про товар на вищому рівні..

2. Характеристика елементів системи маркетингових комунікацій підприємства.

Маркетингова політика комунікацій на промислових підприємствах складається з таких основних засобів впливу на чітко визначену ринкову або конкретну його частину:

- реклама;

- стимулювання збуту;

- популяризація;

- участь у виставках:

- формування суспільної думки;

- ділове листування;

- пряма поштова реклама та Internet.

1) Реклама- спеціальна інформація про осіб чи продукцію, що розповсюджується в будь-якій формі та в будь-який спосіб з метою прямого чи опосередкованого одержання прибутку.;

2)Стимулювання збуту — різні види маркетингової діяльності, що на визначений час збільшують вихідну цінність товару чи послуги та прямо стимулюють купівельну активність споживачів, роботу дистриб'юторів і торгового персоналу;

3) Формування громадської думки — взаємодія індивідуаль­них, групових, колективних суджень, утворення на їх основі громадської думки, тобто думки, що внутрішньо єдина і впли­ває на практичну діяльність людей і соціальних інститутів.

4) Діловий лист – завжди офіційне повідомлення. Інформація, що міститься в діловому листі, носить протокольний характер.

5) Пряма поштова реклама (директ мейл) представляє собою розсилання рекламних повідомлень (у тому числі і персоналізованих) на адресу визначеної групи осіб-споживачів або можливих ділових партнерів.

3.Переваги та недоліки методів просування товарів на ринок. Комунікаційна суміш. +табл

Вирізняють чотири основних кошти маркетингових комунікацій :

1) Реклама- спеціальна інформація про осіб чи продукцію, що розповсюджується в будь-якій формі та в будь-який спосіб з метою прямого чи опосередкованого одержання прибутку.;

2) Робота з громадськістю (public relations) - мистецтво досягнення взаємопорозуміння та згоди між людьми, соціальними групами, класами, націями, державами на основі цілеспрямованого формування громадської думки та управління нею;

3) Стимулювання збуту — різні види маркетингової діяльності, що на визначений час збільшують вихідну цінність товару чи послуги та прямо стимулюють купівельну активність споживачів, роботу дистриб'юторів і торгового персоналу;

4) Особистий продаж- особиста форма комунікації з потенційним покупцем за допомогою бесіди з метою продажу пропонованого товару.

що утворюють взаємопов'язаний комплекс під терміном "комунікаційна суміш".