Тема 6. Українська культура та її роль у культурному життi Росiйської iмперiї наприкінці XVIII – початку хіх ст.

Загальні умови культурного життя в Україні в ХVIII ст. Остаточне скасування гетьманщини. Ліквідація решток української самостійності та церковної автономії. Закріпачення селянсько-козацьких лав Лівобережжя та надання дворянства козацькій старшині. Ситуація на Правобережжі: відновлення влади польських магнатів. Гайдамаки і Коліївщина, її придушення та посилення російських позицій у Польщі. Розділи Речі Посполитої та приєднання до Росії українських земель західніше від Дніпра. Новий адміністративний устрій України та заходи уряду щодо її русифікації. Приєднання Галичини і Буковини до Австро-Угорщини, політика Габсбурзької держави щодо населення та його культури, підвищення ролі греко-католицької церкви в національно-культурному житті західноукраїнських областей.

Григорій Сковорода: його життя, світогляд і творчість. Життя Сковороди, його навчання та просвітницька діяльність. Біблійні та античні першоджерела його духовності, зв'язок з традиціями народного світогляду, гуманістичний і волелюбний пафос. Антропоцентризм і етична спрямованість його філософії, заклик до самопізнання. Уявлення про світ духовний, світ природний і світ культурний і про місце в них людини. Сковорода і криза української культури часів скасування гетьманщини.

Архітектура та образотворче мистецтво. Творчість українських за походженням живописців у Росії. Розвиток українського архітек­турного бароко протягом ХУШ ст. Велика лаврська дзвіниця та інші споруди Києво-Печерського ансамблю, їх характерні стилістичні особливості. Творчість Івана Григоровича-Барського та Ковніра. Растреллі в Україні: Андріївська церква, Козелецький собор, Маріїнський палац. Розвиток паркової архітектури: Царський парк у Києві, уманська Софіївка. Фортифікаційні споруди і будинки громадського призначення. Містобудівництво, зокрема заснування нових міст на півдні і в Причорномор’ї: Катеринослава, Одеси, Севастополя, Херсона, Миколаєва. Барочна архітектура західноукраїнських земель ХVIII ст., зокрема Львова: храм Св. Юри. Народне малярство: іконопис і козацькі сюжети, образ козака Мамая в народному живопису. Професійні іконописні школи, зокрема лаврська. Український портретний живопис ХVIII ст., родові портретні галереї козацької старшини. Українці в художньо-образотворчому мистецтві Російської імперії середини ХVIII - початку XIX ст.: творчість Левицького, Боровиковського у загальноєвропейському контексті класицизму та сентименталізму, їх початковий зв'язок з українською живописною традицією та місце в історії російського живопису.

Видатні українські композитори ХVIII ст. Народна пісенно-музична культура в Україні в ХVII-ХVIII ст., народні співці - бандуристи і кобзарі як носії національної самосвідомості та історичної пам'яті. Культура церковного співу в Україні, її давні джерела та оновлення під впливами ренесансних і барочних традицій. Київський розспів і його поширення в Росії. Творчість композиторів Дмитра Бортнянського, Максима Березовського, Артема Веделя, її зв'язок з традиціями староукраїнської музики та європейською музичною культурою того часу. Музичне навчання в Україні, відкриття в Києві першої професійної музичної школи.

Українська історіографія ХVIII - початку XIX ст. Українці в науковому, філософському і політичному житті того часу. Пізньокозацька культура і козацькі літописи - Самовидця, Величка, Граб'янки. Туга за героїчним минулим і його романтизація. Культурні наслідки станового розколу національного життя в Подніпров'ї та на Слобожанщині, закріпачення народу та навернення старшини у дворянство. Роздвоєння свідомості нащадків козацької старшини: пестування спогадів про минуле і культурно-мовна асиміляція, формування «малоросійського менталітету», зміни в побутовій культурі. Світогляд і творчість Хмельницького, Полетики, Гамалії, Кониського, їхня адаптація до умов життя Російської імперії, напрями ідейних пошуків, зв'язок з філософією просвітництва. Життя, творчість, погляди Капніста. Державна діяльність Олександра Безбородька та Віктора Кочубея.