1.Предмет навчальної дисципліни ОСПО.Предметом будь-якої навчальної дисципліни є коло питань та проблем, що в ній вивчаються. Предмет навчальної дисципліни ОСПО містить в собі характеристику правоохоронної діяльності, відомості про органів,що її здійснюють,структуру, повноваження, а також про статус посадових осіб, що працюють в цих органах.До предмету курсу входять такі питання:1)завдання курсу;2)основні засади побудови;3)основні напрями діяльності судових та правоохоронних органів України.

2.Система та завдання навчального курсу ОСПОЗавданням курсу є ознайомлення з основними поняттями даного курсу,предмету і системою судових і правоохоронних органів,ознайомлення з чинним законодавством та іншими нормативно-правовими актами,щодо правоохоронних органів,а також вивчення основних засад правосуддя та їх принципів.Система курсу-це сукупність розділів,або тем і послідовність їх вивчення.Курс складається з загальної частини і особливої. До системи входять такі питання:предмет і основні поняття курсу,принципи побудови,система та компетенція суддів,принципи правосуддя,статус суддів,судова система України,Міністерство юстиції,СБУ,органи дізнання та судового слідства,адвокатура,нотаріат,прокуратура,міліція,органи РАЦСу

3.Система законодавства,що регулює правовідносини в сфері судочинства та правоохоронних органів.Система законодавства –цілісна сукупність усіх упорядкованих певним чином нормативно-правових актів, що являють собою зовнішній вираз системи права.Джерела: Конституція України(28.06.96); «про судоустрій та статус суддів»(7.07.11); Закон України «про Конституційний суд України»; Закон України «про державний захист працівників суду і правоохоронних органів»; «про господарські суди»; «про державну виконавчу службу»; «про адвокатуру»; «про прокуратуру»; «про міліцію»; «про СБУ»; «про нотаріат»; «про оперативно-розшукову діяльність»; Кодекс адміністративного судочинства.

4.Взаємозв*язок навчального курсу «ОСПО» з іншими навчальними дисциплінами.Курс ОСПО тісно пов*язаний з : Теорією держави і права,яка розглядає сутність держави,її функції,етапи розвитку,вона висвітлює питання щодо права і законності.Історія держави і права-пізнання багатьох питань організації та діяльності суду України вимагає бачення конкретних правових явищ у розвитку на фоні історичних подій порівняно з накопиченим правовим досвідом як у нашій країні так і за її межами.Конституційне право-визначає принципи організації та діяльності судових та правоохоронних органів,роль і місце суду в системі органів влади.Адміністративне право-оскільки судді розглядають адміністративні справи,матеріали по адміністративним злочинам,притягують до адміністративної відповідальності,тому адміністративне право вивчає відносини,що виникають при організації адміністративної влади суддями,правила застосування адміністративної відповідальності.Особливо тісно курс ОСПО пов*язаний з кримінальним процесом,цивільним процесом,якщо в навчальному курсі ОСПО вивчається організаційна побудова правоохоронних органів, то в курсах «кримінального процеса» і «цивільного процеса» вивчається порядок діяльності судових органів по розгляду кримінальних і цивільних справ, а також діяльність прокуратури по здійсненню і нагляду законності.

5. теорія поділу влади. Історичні аспекти виникнення та становлення судової влади в Україні.Мислителі минулого характеризуючи характер держави поділили її на законодавчу,виконання законів або управління і на правосуддя. Вони підкреслювали,що різні органи держави спеціалізуються на виконанні того чи іншого виду діяльності. Однією з владних функцій давнього суспільства тоді вже була функція судова. Виходячи з аналізу античних політико-правових поглядів з проблем класифікації різних органів держави можна зробити висновок,що вже тоді почав зароджуватися принцип поділу влади. Це можна дослідити на прикладі філософів Аристотеля, Полібія. Черговий етап розвитку теорії,поділу влади,визначення ролі та місця судової влади,пов*язані з іменем Джона Локка,який розглядав проблеми державної влади. Один із найвідоміших французьких істориків і філософів Ж.Монтеск*є логічно завершив теорію поділу влади. Він виділив 3 гілки влади:законодавчу,виконавчу,судову і досконало охарактеризував галузь діяльності кожної з них. На його думку 3 гілка влади покликана карати за злочини і вирішувати спори приватних осіб. Він визначив суд як незалежну владу. В історії української державності проблема закріплення судової влади вирішена вже на початку 18 століття,так у 1710 році була створена Конституція прав та вольностей Запорізького війська Пилипом Орликом. В цьому документі відображені основні положення судової влади. В подальшому- 3 універсал УНР містив в собі ідею створення в Україні справедливого суду. Конституція УНР 29.04.1918 р. фактично закріплює принцип поділу влади, а Конституції УРСР 1919р. про судову владу мова не йшла. Лише 8.06.1995р. між Верховною Радою та Президентом України було підписано конституційний договір про загальні засади організації і функціонування державної влади в Україні на період до прийняття нової Конституції України. В ньому вказувалося, що державна влада базується на засадах її поділу. 28.06.1996р. була прийнята Конституція України,яка виділила судову владу як самостійно існуючу.

6.поняття судової влади та її характерні риси(ознаки)Основу судової влади складає сукупність судових органів,що наділені різною компетенцією. Головним їх призначенням є вирішення правових конфліктів,що виникають в суспільстві між людьми,між людиною і державою,між різними структурами держави.Ознаки судової влади: Виключність судової влади(здійснення правосуддя виключно судами);самостійність судової влади;під законність суд.влади;незалежність суд.влади;обов*язковість судових рішень;недоторканність суддів.

7.поняття правосуддя та його завдання.Правосуддя-це державна діяльність,яку проводить суд шляхом розгляду і вирішення у судових засіданнях в особливій встановленій законом процесуальній формі цивільних,кримінальних,господарських і адміністративних справ,а також конституційне судочинство. Судочинство здійснюється Конституційним судом України та судами загальної юрисдикції. Суд здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами,згода на обов*язковість яких надала Верховна Рада України.

8.ознаки правосуддя.Правосуддю притаманні ознаки,що відрізняють діяльність суду від правоохоронної діяльності: - його здійснюють шляхом розгляду й вирішення у судових засіданнях:цивільних справ щодо спорів,захисту прав і законних інтересів фізичних,юридичних осіб,держави; розгляду кримінальних справ і вжиття встановлених законом заходів покарання до осіб винних у вчиненні злочину або виправдання невинних; розв*язання господарських спорів,що виникають між учасниками господарських правовідносин; розгляду адміністративних справ,яких здійснюється захист прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно правових відносин.- розгляд і вирішення у судових засіданнях справ ґрунтуються на конституційних засадах.- правосуддя здійснюють відповідно до законодавства України(ЦПК,КПК,ГПК,КАС),яке докладно регламентує порядок,процесуальну форму судового розгляду й рішень, які виносять суд.- судові рішення ухвалюють суди іменем України,вони обов*язкові до виконання на всій території України,рішення, що набрали законної сили у кожній конкретній справі є обов*язковими для всіх фізичних та юридичних осіб,яких стосуються.

9.завдання кримінального,цивільного,господарського,адміністративного судочинства.Завдання кримінального судочинства:- охорона прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб,які беруть у ньому участь.- викриття винних- забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб кожний хто чинив злочин був притягнутий до відповідальності й жоден не винний не був покараний.Завданням цивільного судочинства є справедливий,неупереджений та своєчасний розгляд цивільних справ з метою захисту порушених або оспорювальних справ чи інтересів фізичних та юридичних осіб,інтересів держави. Завданням господарського судочинства є захист порушених або оспорювальних справ і інтересів підприємств,установ,організацій інших юридичних осіб(в тому числі іноземних),громадян,які здійснюють підприємницьку діяльність.Завданням адміністративного судочинства є захист прав та інтересів фізичних осіб,юридичних осіб у сфері публічно правових відносин від порушень з боку органів державної влади,органів місцевого самоврядування і їхніх посадових і службових осіб.

10.основні засади та принципи здійснення правосуддя,їх характеристика.У законі «про судоустрій і статус суддів» визначають такі засади здійснення правосуддя:- здійснення правосуддя виключно суддями(стаття 5)- самостійність суддів(ст.6)- право на судовий захист(ст7)- право на повноважений суд(ст..8)- рівність перед законом і судом(ст..9)- правова допомога при реалізації права на справедливий суд(ст..10)- гласність і відкритість правового процесу(ст..11)- мова судочинства і діловодства в судах(ст..12)- обов*язковість судових рішень(ст..13)- право на оскарження судових рішень(ст..14)- одноособовий та колегіальний розгляд справ(ст..15)

11.поняття судової системи. Діюча судова система України.Судову систему складають суди загальної юрисдикції та суд конституційної юрисдикції. Суди загальної юрисдикції утворюють єдину систему суддів. Єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний суд України. Порядок організації і діяльності Конституційного суду України встановлюється Конституцією України та законом України «Про Конституційний суд України».

12. порядок утворення,формування судів.Суди загальної юрисдикції створюються Президентом України за поданням Міністра юстиції України, що узгоджується з Головою Верховного Суду України чи головою вищого спеціалізованого суду. Місцезнаходження і статус суду визначається з урахуванням принципів територіальності і спеціалізації. Кількість суддів у судах визначається Президентом України за поданням Голови Державної судової адміністрації України, погоджена з Головою Верховного Суду чи головою вищого спеціалізованого суд, з урахуванням обсягу роботи суду, і в межах витрат, затверджених у Державному бюджеті на утримання судів.  Будь-який окремо взятий суд є структурною частиною судової системи України.

13.судова система загальних судів.Суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних,кримінальних,господарських,адміністративних справ,а також справ про адміністративне правопорушення. У судах загальної юрисдикції може запроваджуватися спеціалізація судів з розгляду конкретних категорій справ. Система судів загальної юрисдикції визнана в законі України і складається з 3 відокремлених підсистем. Загальні суди розглядають кримінальні та цивільні справи,а також справи про адміністративні правопорушення. Місцевими загальними судами 1 рівня є районні у містах,міські та міськрайонні суди. 2 рівень складають апеляційні суди,які переглядають справи в апеляційному порядку-кримінальна справа, а також справи про адміністративні правопорушення переглядають апеляційні суди областей,міст Києва та Севастополя,апеляційний суд АРК. На 3 рівні системи судів загальної юрисдикції діють Вищі спеціалізовані суди,як суди касаційної інстанції з розгляду цивільних та кримінальних,господарських,адміністративних справ. Вищим спеціалізованим загальним судом є Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

14. система господарських,адміністративних судів. Їх завдання.Господарські суди розглядають справи,що виникають із господарських правовідносин. Місцевими господарськими судами 1 рівня є господарські суди АРК,областей,міст Києва та Севастополя. Судами господарських справ 2 рівня є апеляційні господарські суди. На 3 рівні системи судів загальної юрисдикції Вищим спеціалізованим судом є Вищий господарський суд України.Адміністративні суди розглядають справи, що пов*язані з правовідносинами у сфері державного управління й самоврядування(справи адмін..юрисдикції). місцевими адміністративними судами є окружні адміністративні суди, а також інші суди передбачені процесуальним законом. На 3 рівні системи судів загальної юрисдикції Вищим спеціалізованим судом є Вищий адміністративний суд України.

15. суддя-носій судової влади. Загальні поняття про статус суддів. Законодавство про статус суддів.Суддя та залучені до здійснення правосуддя представники народу є носіями судової влади в Україні, які реально здійснюють правосуддя. Судді є посадовими особами судової влади,яких наділено повноваженнями здійснювати правосуддя на основі Конституції та Законів України й виконувати свої обов*язки на професійній основі в Конституційному суді і судах загальної юрисдикції(загальні,господарські,адміністративні). Статус суддів-це сукупність обов*язків закріплених чинним законодавством стосовно порядку обрання суддів,їхніх повноважень,гарантій їхньої діяльності та відповідальності. Статус суддів Верховного суду України та інших суддів загальної юрисдикції визначається «Законом України про судоустрій і статус суддів України»(07.07.2010). статус суддів Конституційного суду України визначається законом України «про Конституційний суд України»(16.10.1996). особливого статусу суддів господарських судів визначається законом України «про господарські суди»(04.06.1991). статус суддів адміністративних судів визначається Кодексом адміністративного судочинства України(06.07.2005). трудові відносини суддів не врегульовані законом України про судоустрій та статус суддів, а визначені законодавством про працю.

16. вимоги,що ставляться до судді.Перебування на посаді судді не сумісне із заняттям посади в будь-якому іншому органі державної влади,органів місцевого самоврядування з представницьким мандатом. Суддя не має право поєднувати свою діяльність з підприємницькою або адвокатською діяльністю,будь-якого іншого оплачуваною роботою(крім викладацької,наукової,творчої),а також входять до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації,що має на меті одержання прибутку. Суддя не може належати до політичної партії чи профспілки,проявляти прихильність до них,брати участь у політичних акціях,мітингах,страйках. Суддю за його заявою може бути відряджено для роботи у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України,Національній школі суддів України зі збереженням заробітку за основним місцем роботи.

17. обов*язки суддів.Права суддів пов*язані зі здійсненням правосуддя визначеним Конституцією України,Процесуальним та іншими законами. Суддя має право брати участь у суддівському самоврядуванні для вирішення питань внутрішньої діяльності суду. Судді можуть утворювати об*єднання та брати участь в них з метою захисту своїх прав та інтересів,підвищення професійного рівня. Суддя зобов*язаний:- своєчасно справедливо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.- дотримуватись правил суддівської етики.- виявляти повагу до учасників процесу.- додержуватися присяги судді.- не розголошувати відомості,які становлять таємницю,що охороняється законом в тому числі і таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання.- дотримуватися вимог щодо несумісності.- подавати щорічно не пізніше 1 травня до Державної судової адміністрації України копію декларації про майновий стан і доходи.Суддя призначений на посаду суддів вперше проходить щорічно 2-тижневу підготовку в Національній школі суддів України. Суддя, який обіймає посаду судді безстроково проходить 2-тижневу підготовку там же не менше ніж раз на 3 роки.

18. право на зайняття судової посади.На посаду судді може бути рекомендований громадянин України не молодший 25 років,який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менше як 3 роки,проживає в Україні не менше як 10р. та володіє державною мовою.До складу апеляційного суду входять судді які мають стаж роботи на посаді судді не менше 5р.До складу Вищого спеціалізованого суду входять судді обрані на посаду судді безстроково.Суддею Верховного суду може бути особа,яка має стаж роботи на посаді судді не менше 15р. або суддя Конституційного суду України. Особливі вимоги необхідні для заняття посади судді Конституційного суду України,які визначаються Конституцією та законом України «про Конституційний суд України». Не можуть бути рекомендовані на посаду судді громадяни: визнані законом обмежено дієздатними,або недієздатними; які мають хронічні,психічні чи інші захворювання,що перешкоджають виконанню обов*язків судді; які мають не зняту чи непогашену судимість.

19. добір кандидатів на посаду судді. Кваліфікаційний іспит.Добір кандидатів на посаду судді здійснюється з числа осіб,які відповідають вимогам та за результатами проходження спеціальної підготовки,яка включає теоретичне та практичне навчання в Національній школі суддів України та складення кваліфікаційного іспиту. При доборі кандидатів забезпечується рівність їхніх прав незалежно від раси,кольору шкіри,політичних,релігійних переконань,статі,етнічного та соціального походження,майнового стану,місця проживання,мовних або інших ознак. Кожен хто відповідає встановленим вимогам має право звернутися до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з заявою про участь у доборі кандидатів на посаду судді. Кваліфікаційний іспит - є тестуванням особи,яка пройшла спеціальну підготовку і виявила бажання бути рекомендованою для призначення на посаду судді. Іспит полягає у виявленні належних теоретичних знань та рівня професійної підготовки кандидата на посаду судді,ступеня його готовності здійснювати правосуддя з питань юрисдикції відповідного суду,а також особистих і моральних якостей. Іспит проводиться шляхом складення письмового тестування та виконання практичного завдання з метою виявлення рівня практичних навичок та умінні в застосуванні закону. Тестування проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України. Результати іспиту дійсні протягом 3р. Особа яка не склала іспит може бути допущена до складення іспиту повторно не раніш як через 1 рік. Особа яка не склала іспит повторно може бути допущена до наступного іспиту не раніш як через 2 роки. Результати іспиту можуть бути оскаржені до Вищої ради юстиції,яка може скасувати рішення ВККСУ та зобов*язати її провести повторний кваліфікаційний іспит кандидата на посаду судді,який подав скаргу.

20. порядок обрання,призначення судді.1. Судді Конституційного Суду України призначаються Президентом України, Верховною Радою України та з'їздом суддів України відповідно до Конституції України та Закону України "Про Конституційний Суд України" 2. Судді судів загальної юрисдикції обираються Верховною Радою України безстроково. Судді, які вперше пройшли конкурсний відбір, призначаються на посаду судді строком на п'ять років Президентом України. Порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України визначається Законом України "Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України"

21.припинення повноважень судді.Суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі: 1) закінчення строку, на який його обрано чи призначено; 2) досягнення суддею шістдесяти п'яти років; 3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я; 4) порушення суддею вимог щодо несумісності; 5) порушення суддею присяги; 6) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього; 7) припинення його громадянства; 8) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим; 9) подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням. Повноваження судді припиняються у разі його смерті.

22.народні засідателі та присяжні. стаття 57-63

23. Види і склад місцевих судів. Місцевими загальними судами є: районні, районні у містах, міські, міськрайонні.Місцевими господарськими судами є: Господарські суди АР Крим, міст Києва та Севастополя.Суд скл. з суддів, голови суду та заступникаголови суддів. У місцевому суді у якому к-сть суддів перевищує 15 може бути призначено не більше 2-х заступників.

24. Повноваження місцевого суду. Місцевий суд є судом 1 інстанції і розглядає справи віднесені процесуальним законом до його підсудності. Місцеві загальні суди розглядають: цив, крим, адмін справ, а також справи про адмін. Правопорушення. Місц. Господ. Суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин. Місц. Адмін. Суди розглядають адмін. Справи повязані з правовідносинами у сфері держ. Управління та місцевого самоврядування.

25. Суддя місцевого суду, вимоги що ставляться до судді, порядок призначення, його повноваження. 1.судочинство порядку встановленому процесуальним законом. 2. процесуальні дії та організаційні заходи з метою забезпечення розгляду справи. 3.контроль за своєчасним зверненням до виконання судових рішень постановлених під його голосування.

26. Голова місцевого суду та йго заступни, порядок їх призначення, повноваження. Призначається на посади на 5 років. Звільняється з посади Вищою радою юстиції за паданням відповідної ради суддів. Зам. Не може обіймати 1 адмін. Посаду відповідного суду більш як 2 строки підряд.Голова місцевого суду: 1.представляєсуд, як орган держ. Влади у зносинах з іншими органами держ. Влади, орг. Місцевого амоврядування, фіз. Та юрид. Особами. 2. взначає адмін. Повноваження заступника голови місцевого суду. 3. контролює діяльність апарату суду. 4. видає на підставі акта про призначення суддею чи звільнення судді з посади з посади відповідний наказ. 5. Повідомляє вищу кваліфікаційну комісію суддів України про наявність вакантних місць у суді 10-ти денний срок з дняя їх утворення. 6. забезпечує виконання рішень, зборів суддів місцевого суду. 7. контролює введення в суді судової статистики. 8. забезпечує виконання вимог, щодо підвищення кваліфікації суддів місцевого суду. 9. голова місцевого суду з питань, що належатьдо його адмін. Повноважень, видає накази і розпорядження. У разі відсутності голови суду виконання йго обовязків виконує його заступник.

27. Види та склад апеляційних суддів, їх повноваження. Це суди 2 ланки єдиної судової системи судів загальної юрисдикції. Вони є судами вищого рівня для місцевих і нищими стосовно Вищих і Верховного Суду. У с-мі судів загальної юрисдикції діють апеляційні суди, як суди апеляційної інстанції з розгляду цивідьних, крим, господ, адмін. Справ про адмін. Правопорушення.Апеляційними судами з рзгляду цивільних справ, крим., а також справ про адмін. Правопорушення є: апеляційні суди областей, апеляційні суди міст києва і севастополя апеляційний суд АР Крим.До сладу апел.суду входять:судді, голова суду та його заступник.В апел.судді к-сть суддів в якому перевищує 35 може бути призначено не більш як 3 застипників голови суду.Повноваження: 1.розглядає спрви в апел.порядку згідно з процесуальним законом. 2. у випадках передбачених процесуальним законом розглядає справи як суд 1 інстанції.3. аналізує судову статистику, вивчає та узагальнєю судову практику. 4. надає місцевим судам методичну допомогу в застосуванні законодавстава.

28. Суддя апел.суду: порядок призначення, повноваження. До складу апел. Суду входять судді які мають стаж роботи на посаді судді не менше 5 років. Суддя здійснює: 1.судочинство порядку встановленому процесуальним закном. 2. процесуальні дії та організаційні заходи з метою забезпечення розгляду справи. 3 контроль за своєчасним зверненням до виконання постановлених за його участі судових рішень.

29. Голова апел. Суду: порядок призначення, повноваження. Прзначається на посаду строком на 5 років з числа суддів цього суду та звільняється з посад Вищою Радою Юстицій за поданням відповідної Ради судді Суддя не може обіймати одну адмін. Посаду відповідного суду більш як 2 строки підряд. Голова апел.суду: 1.представляє суд, як орган держ.влади у зносинах з іншими органами держвлади, органом місцевого самоврядування, фізичними та юрид. Особами. 2. визначає адмін. Повноваження своїх заступників. 3.контролює адмін. Повноваження своїх заступників. 4.видає на підставі акта на посаду судді чи його звільнення відповідний наказ.5. повідомляє ВККСУ про наявніть вакантних посад у апеляційному суді в 10-ий строк для їх утворення. 6. забезпечує виконання рішень зборів суддів апеляц.суду. 7. Контролює введення та аналіз судової статистики, організовує вивчення та узагальнення судової практики.8. забезпечує підвищення кваліфікації суддів апеляц.суду. 9. віддає накази і розпорядження.

30. Заступники голови апеляційного суду, порядок призначення повноваження. У разі відсутності голови, його адмін. Повноваження здійснює 1 із його заступників за його визначенням, здійснює 1 з його заступників за його визначенням, а за відсутності такого визначення заступник голови, який має більший стаж роботи на посаді судді, а в разі відсутності заступника голови – суддя цього суду, який має більший стаж роботи на посаді судді.

31. Види і склад вищих спеціалізованих судів, їх повноваження. У с-мі судів загальної юрисдикції діють вищі спеціалізовані суди, як суди касаційної інстанції з розгляду: цивільних, крим, господ,адмін. Справ. Вищими спец.судами є: Вищий господарський суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий господ. Суд України. До складу Вищого спец.суду входять:судді обраніна посаду судді безтроково,голова судді та його заступники. У Вищому спец. Суді к-сть суддів у якому перевищує 45 може бути призначено не більше 3-х заступників голови суду. У Вищому спец суді утв. Палати з розгляду окремих категорій справ. Судову палату очолює секретар судової палати, який призначається з числа суддів цього суду. У Вищому спец. Суді діє пленум також утв. Науково-консультативна рада, також він має офіційний друкований орган та може бути співзасновником інших друкованиз видань. Вищий спец.суд: 1. розглядає справи в касаційному порядку згідно з процесуальним закном. 2. у випадках передбачених процесуальним законом розглядає справи, як суд 1 або апеляційної інстанції. 3. аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику. 4. надає методичну допомогу судам нижчого рівня з метою однакового застосування законів України у судовій практиці та рекомендаційне розяснення з питань застосування законодавста щодо вирішення справ.

32. Суддя вищого спеціалізованого суду: вимоги що ставляться до судді, порядок обрання, повноваження. Суддя вищого спец. Суду може бути суддя обраний на посаду безстроково. Суддя здійснює судочинство порядку встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження визначані законом. Адмін. Посадами в суді вважаються посади голови суду та його заступників. Суддя не може обіймати 1 адмін. Посаду відповідного суду більш як 2 строки підряд.

33.Голова вищого спеціалізованого суду: порядок призначення, повноваження. Адмін. Посадами в суді вважаються посади голови суду та його заступників Голова Вищого спец суду, його заступники призанчаються на посади строком на 5 років із числа суддів цього суду та звільняється з посад Вищою радою юстицій за поданням відповідної ради суддів.Стаття 34.

34. Заступники голови вищого спец. Суду: порядок призначення, повноваження. Адмін. Посадами в суді вважаються посади голови суду та його заступників Голова Вищого спец суду, його заступники призанчаються на посади строком на 5 років із числа суддів цього суду та звільняється з посад Вищою радою юстицій за поданням відповідної ради суддів.Стаття 35.

35. Пленум Вищого спец. Суду: склад, повноваження. Пленум Вищого спец суду діє у складі всіх суддів Вищого спец. Суду для вирішення питань повязаних із забезепечення єдності судової практики у справах відповідної судової юрисдикції. Стаття 36.

36. Науково-консультативна рада та офіційний друкований орган вищого спец суду. Науково-консультативна рада утв. При Вищому спец. Суді з числа висококваліфікованих фахівців у галузі права для попереднього розгляду проектів постанов Вищого спец. Суду підготовка яких потребує наукові забезпечення. Порядок організації та її діяльності визначається положенням, що затверджується пленумом Вищого спец.суду.Вищий спец. Суд має офіційний друкований орган в якму публікується матеріали судової практикиВищого спец.суду та інших судів відповідної судової юрисдикції матеріали з питань організації діялності цих судів та інші матеріали.

37. Верховний суд України: склад, завдання, повноваження. ВСУ є найвищим органом у с-мі судів загальної юрисдикції. ВСУ: 1. переглядає справи з підстав неоднакового застосування судами(ом) касаційної інстанції 1 і тієї ж норми матеріального права у подібних правовідносинах передбаченому процесуальним законом. 2.переглядає справи у разі становлення міжнародною судовою установою юрисдикція яка визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобовязань при вирішенні справи судом.3. надає висновок про наявніть чи відсутність у діяннях в яких звинувачується ПУ ознак державної зради або іншого злочину, вносить за зверненням ВРУ письмове подання про неможливість виконання ПУ своїх повноважень за станом здоровя. 4 звертається до Конституційного Суду України щодо Конституційності законів. Інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції та ЗУ.До складу ВСУ входять 20 суддів по 5 суддів від кожної спец. Юрисдикції (цивіл, крим, господ,адмін) з числа яких обираються Голова ВС ТА ЙОГО ЗАСТУПНИК.

38.Судові палати ВСУ: види , склад, повноваження.У складі Верховного Суду України діють: 1) Судова палата у цивільних справах; 2) Судова палата у кримінальних справах; 3) Судова палата у господарських справах; 4) Судова палата в адміністративних справах. Судові палати Верховного Суду України: 1) здійснюють судочинство у справах, віднесених до їх відання, в порядку, встановленому процесуальним законом; 2) аналізують судову статистику та вивчають судову практику; 3) готують проекти постанов Пленуму Верховного Суду України; 4) здійснюють інші повноваження, передбачені законом. 2. Судова палата Верховного Суду України утворюється за рішенням Пленуму Верховного Суду України за поданням Голови Верховного Суду України. Судову палату Верховного Суду України очолює голова Судової палати. 3. Голова Судової палати: 1) організовує роботу відповідної Судової палати; 2) формує колегії суддів для розгляду судових справ, головує в судових засіданнях або призначає для цього суддів; 3) організовує ведення та аналіз судової статистики, вивчення і узагальнення судової практики у справах юрисдикції Судової палати; має право витребувати з відповідних судів справи, судові рішення в яких набрали законної сили; 4) інформує Президію Верховного Суду України про діяльність Судової палати; 5) вносить на розгляд Пленуму Верховного Суду України пропозиції щодо необхідності роз'яснення судам окремих питань застосування законодавства у судовій практиці; 6) забезпечує надання методичної допомоги відповідним судам нижчого рівня з метою правильного застосування законодавства;. 4. Голова Судової палати Верховного Суду України призначається на посаду за рекомендацією Президії Верховного Суду України з числа суддів Верховного Суду України строком на п'ять років та звільняється з посади Пленумом Верховного Суду України шляхом таємного голосування. 5. Голова Судової палати має заступника, який забезпечує організацію розгляду справ у судових засіданнях, виконує інші доручення голови палати щодо організації діяльності Судової палати, а також виконує обов'язки голови Судової палати за його відсутності. Заступник голови Судової палати призначається на посаду з числа суддів Верховного Суду України та звільняється з посади в порядку, передбаченому для призначення голови Судової палати. 7. Голова Судової палати та його заступник можуть бути призначені на адміністративні посади повторно. 8. Військову судову колегію очолює голова колегії, який за посадою прирівнюється до заступника голови Судової палати. 9. При Судовій палаті діє група наукових консультантів Верховного Суду України.

39. Суддя ВСУ: вимоги що ставлятьсядо судді, порядок обрання, повноваження. Суддею ВСУ може бути особа яка має стаж роботи на посаді судді не менше 15 років, або суддя Конституційного суду України. Суддя: 1. бере участь у розгляді справи в порядку встановленому процесуальним законом 2. бере участь у розгляді питань, що виносяться на засідання Пленусу ВСУ. 3. аналізує судову практику , вносить пропозиції щодо вдосконалення законодавтса та його застосування.

40.Голова ВСУ та його заступник: порядок обрання, повноваження. Голова ВСУ обирається на посаду строком на 5 р. Та звільняється з посади пленумлм ВСУ більшістю голосів від загального складу пленуму шляхом таємного голосування. Пленум скликається не пізніш 1 місяця з дня припинення повноважень попереднього голови ВСУ.Повноваження голови(стаття 41)

41.Пленум ВСУ, склад і повноваження. Пленум ВСУ Є КОЛЕГІАЛЬНИМ ОРГАНОМ, ДО ЙОГО СКЛАДУ ВХОДЯТЬ УСІ СУДДІ.. Повноваження пленуму (стаття 45)

42. Науково-консультативна рада та офіційний друкований орган ВСУ. Науково-консультативна рада утв. При ВСУ з числа високо-кваліфікованих фахівців у галузі права з попереднього розгляду проектів постанов пленуму ВСУ стосовно надання висновків щодо проектів законодавчих актів та з інших питань діяльності ВСУ підготовка яких потребує наукового забезпеення що затверджується пленумом ВСУ. Всу має офіційни-друкований орган в якому публікуються матеріали судової практики ВСУ та інших судів загальної юрисдикціїї, матеріали з питань організації їх діяльності та інші матеріали

43. Конституційний суд України: порядок формування, склад, структура і повноваження. КСУ – ЦЕ ЄДИНИЙ ОРГАН Конституційної юрисдикції в Україні. Завдання: 1. Гарантування Верховентсва Конституції, як основного закону держави на всій території України. 2. Його рішення є остаточними і не можуть бути оскаржені. Повноваження: приймає рішення та дає висновки у справах щодо: 1. Контитуційності законів та інших правових актів ВРУ, актів Пу, актів Кабміну, правових актів АР Крим. 2. Відповідності Контитуції України чинних міжнародних договорів, які вносяться до ВРУ ДЛЯ НАДАНН ЗГОДИ на їхню обовязковість. 3. Додержання Конституційності процедури розслідування і розгляду справи про усунення ПУ з поста порядку імпічменту. 4. Офіційного тлумачення Конституцыъ та ЗУ. До його повноважень не належать питання щодо законності актів органів державної влади, органів влади АР Крим та оргаів місцевого самоврядування, а також інші питання віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції.Підставами для прийняття рішення про неконстуційність правових актів повністю чи в їхніх окремих частинах є:- невідповідність КУ, - порушення встановленоъ Конституцыэю процедури ъх розгляду ухвалення або набрання ними чинності – перевищення конституціних повноважень при їх прийнятті.Формами звернення до КСУ є Конституційне подання та Контитуційне звернення.КСУ скл. з 18 суддів , з яких обираються голова та його 2 заступники)

44. Завдання,принципи КСУ. Завдання:1)Гарантування Верховенства Конституції,як основного закону держави на всій території України.2)Його рішення є остаточними і не можуть бути оскаржені

45. Порядок призначення суддів КСУ,їх повноваження та припинення їхніх повноважень. Призначення суддів КСУ:Президент України та Верховна Рада України,З’їзд суддів України призначають по 6 суддів КСУ.Суддя КСУ призначається строком на 9 років,без права бути призначеним повторно.Суддею може бути громадянин України, який на день призначення досяг 40 років,має вищу юрид. освіту ,має стаж практичної наукової або педагогічної роботи за фахом не менше 10 років,володіє державною мовою і проживає в Україні протягом останніх 20 років.Повноваження судді КСУ:Особа судді є не доторканню він не може бути затриманий чи заарештований без згоди ВРУ до висунення обвинувального вироку суду.Припинення повноважень судді КСУ:1)закінчення строку на який призначено2)досягнення суддею 65 роківі3)неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров*я4)порушення суддею вимог щодо несумісності5)порушення суддею присяги6)набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього7)припинення його громадянства8)визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим9)подання суддею заяви про відставку або звільнення з посади за власним бажанням10)повноваження судді припиняються у разі його смерті

46.Статус суддів КСУ:Статус судді Конституційного Суду України визначається Конституцією та законами України.Суддя Конституційного Суду України має право публічно висловлювати свою думку з питань, що стосуються провадження у Конституційному Суді України лише щодо тих справ, у яких Конституційним Судом України прийнято рішення чи дано висновок.

47. Голова КСУ: порядок обрання, повноваження та його заступники.Голова КСУ очолює КСУ та організовує його діяльність, він обирається таємним голосуванням на спеціальному пленарному засіданні зі складу КСУ лише на 1 трьохрічний строк .Головою КСУ вважається обраний кандидат за якого проголосувало більше половини конституційного складу суддів КСУ.Повноваження Голови КСУ: 1)організовує роботу колегій суддів КСУ ,комісій та секретаріату КСУ 2)скликає і проводить засідання пленарного засідання КСУ 3)розпоряджається бюджетними коштами на утримання і забезпечення діяльності КСУ відповідно до кошторису затвердженого КСУ Заступники Голови КСУГолова КСУ має двох заступників вони за його дорученням виконують окремі його повноваження. У разі відсутності Голови або не можливості здійснення ним своїх повноважень його обов*язки виконує заступник старший за віком.У разі відсутності обох заступників обов*язки ГОлови виконує найстарший за віком судя КСУ.Обирають заступників Голови КСУ за його пропозицією лише на 3-ий строк таємним голосуванням .Голова та його заступники мають право достроково звільнятися з посад , які обіймають за їх заявами рішення про дщострокове звільнення вважається дійсним якщо за нього проголосувало більше половини КСУ.Звільнення з посад Голови і заступників не позбовляє їх повноважень судді.

48. Організаційні форми діяльності КСУ. Аппарат КСУ.Організаційне, інформаційно-довідкове та інше забезпечення діяльності КСУ здійснює секретаріат КСУ на чолі з керівником секретаріату ,положення про секретаріат і штати затвержуються КСУ.Допоміжними робочим органом з питань організації внутрішньої діяльності КСУ є постійні комісії які утворюють з числа суддів КСУ.Голови постійних комісій призначаються Головою КСУ на строк своїх повноважень.КСУ може утворювати на своїх пленарних засіданнях тимчасові комісії для додаткового дослідження питань пов*язаних з конституційним провадженнм у справі за участь фахівців у відповідних галузей права.Матеріали діяльності КСУ зберігаються у архівві КСУ.Матеріали справи щодо яких КСУ прийнято рішення або дано висновок зберігають 100 років,а оригінали рішень та висновків безтроково. Інші матеріали щодо діяльності КСУ зберігаються на загальних підставах.Для забезпечення КСУ нормативно –правовими актами науковою та іншою спеціальною літературою утвор. Бібліотека КСУ.Друкованим органом КСУ є « Вісник КСУ»

49.Підстави дисциплінарної відповідальності судді.1) істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов'язані, зокрема, з відмовою у доступі особи до правосуддя з підстав, не передбачених законом, порушення вимог щодо автоматичного розподілу та реєстрації справ у суді, правил підсудності та підвідомчості справ, необґрунтованого вжиття заходів забезпечення позову, безпідставне надання терміну для усунення строків позовної заяви та її повернення;2) невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого Законом; 3) порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, зокрема щодо відводу чи самовідводу; 4) систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя. Поведінка судді розглядається на службі в суді і за ним. Щодо поведінки судді в суді, то підставами для притягнення до дисциплінарної відповідальності може бути:  - порушення обов'язків безсторонності (несамоусунення від слухання справи, коли виникає конфлікт інтересів);    - порушення обов'язків добропристойності в стосунках із сторонами, їх представниками, свідками, колегами, (наприклад втручання в роботу іншого судді);  - порушення закону в зв'язку із кричущою недбалістю або невисловлення своєї думки в письмовій формі, коли цього вимагає закон або висловлення своєї думки без наведення фактів, які змусили суддю ухвалити таке рішення;   - неодноразові або необґрунтовані затримки в ухваленні рішення або здійснення інших дій, які стосуються виконання судових функцій, будь-яке інше нехтування своїми обов'язками;   - участь у діяльності, несумісній з обов'язками судді, передоручення виконання своєї роботи іншій особі, позапроцесуальне внесення змін і доповнень у судові рішення, будь-яка інша поведінка, яка компрометує безсторонність або добропристойність судової системи.Що стосується поведінки суддів поза судом, то до цього відноситься використання посади судді з метою одержання неправомірних переваг, дружні стосунки із сторонами у справах різних юрисдикцій, участь у позасудовій діяльності на яку не було дано згоди з боку уповноваженого на те органу чи посадової особи, будь-яка інша діяльність чи поведінка яка загрожує втратою довіри до судової системи, принижує її честь та гідність.5) розголошення таємниці, що охороняється законом, в тому числі таємниці нарадчої кімнати або таємниці, яка стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні; 6) неподання, або несвоєчасне подання для ознайомлення декларації про майновий стан, відображення в ній завідомо неправдивих відомостей. Скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь при ухваленні цього рішення, якщо при цьому не було допущено навмисного порушення норм права чи несумлінного ставлення до службових обов'язків, що потягло за собою істотні наслідки.(ст. 83)

50. Дисциплінарне провадження щодо судді.1. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду визначеним законом органом звернення, в якому містяться відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи присяги судді.2. Право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, має кожен, кому відомі такі факти.3. Не допускається зловживання правом звернення до органу, уповноваженого здійснювати дисциплінарне провадження, зокрема ініціювання питання відповідальності судді без достатніх підстав, і використання вказаного права як способу тиску на суддю у зв'язку із здійсненням ним правосуддя.4. Дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за заявою чи повідомленням, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями.(стаття 84)

51.Органи, що здійснюють дисциплінарне провадження щодо судді.1)ВККСУ-щодо суддів місцевих та апеляц.судів.2) Вища рада юстиції - щодо суддів вищих спеціалізованих судів та суддів Верховного Суду України.(стаття85)

52.Порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо судді.1. Дисциплінарне провадження передбачає здійснення перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, порушення дисциплінарної справи та її розгляд і прийняття рішення органом, що здійснює дисциплінарне провадження.2. Перевірку даних про наявність підстав для притягнення судді місцевого чи апеляційного суду до дисциплінарної відповідальності здійснює судовий інспектор протягом одного місяця за письмовим дорученням колегії Дисциплінарної комісії суддів України у складі трьох членів. Якщо із заяви чи повідомлення не вбачається таких підстав, колегія залишає заяву чи повідомлення без розгляду, крім випадків, коли хоча б один із членів колегії дійшов іншого висновку.3. Під час здійснення перевірки судовий інспектор має право ознайомлюватися з матеріалами судових справ, робити їх копії, опитувати суддів та інших осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, витребувати та одержувати від Державної судової адміністрації України та апаратів місцевих і апеляційних судів необхідну інформацію.(стаття 86)

53. Рішення у дисциплінарній справі стосовно судді.1. Вища кваліфікаційна комісія суддів України обговорює результати розгляду дисциплінарної справи за відсутності судді, стосовно якого розглядалася справа, і запрошених осіб. Рішення у дисциплінарній справі приймається Вищою кваліфікаційною комісією суддів України більшістю від загального складу Комісії.2. При обранні дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.3. Якщо Вищою кваліфікаційною комісією суддів України прийнято рішення про відсутність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, Комісія припиняє дисциплінарне провадження та повідомляє про це заінтересованих осіб.4. Дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше шести місяців із дня відкриття Вищою кваліфікаційною комісією суддів України провадження в дисциплінарній справі, але не пізніше року з дня вчинення проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці.5. За наслідками дисциплінарного провадження Вища кваліфікаційна комісія суддів України може прийняти рішення про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення судді з посади за наявності для цього підстав.6. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України викладається в письмовій формі, підписується головуючим і членамиВищої кваліфікаційної комісії суддів України, які брали участь у розгляді дисциплінарної справи, і оголошується на засіданні. Рішення у дисциплінарній справі повинно містити:1) прізвище, ім’я, по батькові і посаду судді, який притягається до дисциплінарної відповідальності;2) встановлені обставини у справі з посиланням на докази;3) мотиви, з яких ухвалено рішення;4) суть рішення за результатами розгляду із зазначенням дисциплінарного стягнення в разі його застосування;5) порядок і строк оскарження рішення.7. За наявності окремої думки вона викладається членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у письмовій формі і додається до справи, про що головуючий повідомляє на засіданні. Зміст окремої думки оголошенню на засіданні не підлягає.8. Копія рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України вручається судді, стосовно якого розглядалася дисциплінарна справа, а в разі його відсутності під час оголошення рішення надсилається у семиденний строк поштою.(87)

54. Дисциплінарне стягнення стосовно судді та порядок його зняття1. До суддів може застосовуватися дисциплінарне стягнення у виді догани.2. Інформація про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності оприлюднюється на офіційному веб-порталі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Ця інформація повинна містити дані про суддю, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, накладене дисциплінарне стягнення та копію рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про накладення такого стягнення.3. Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення суддю не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, він вважається таким, який не має дисциплінарного стягнення.4. Дисциплінарне стягнення, накладене на суддю, може бути достроково знято Вищою кваліфікаційною комісією суддів України за пропозицією відповідної ради суддів.(ст..88)

55. Оскарження рішення у дисциплінарній справі стосовно судді1. Суддя місцевого чи апеляційного суду може оскаржити рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про притягнення його до дисциплінарної відповідальності до Вищої ради юстиції або Вищого адміністративного суду України не пізніше одного місяця з дня вручення йому чи отримання поштою копії рішення.2. Скарга до Вищої ради юстиції подається суддею через Вищу кваліфікаційну комісію суддів України.3. Вища кваліфікаційна комісія суддів України не пізніш як у триденний строк після отримання скарги надсилає її разом із матеріалами дисциплінарної справи до Вищої ради юстиції.4. Розгляд скарг Вищою радою юстиції здійснюється в порядку, визначеному Законом України “Про Вищу раду юстиції” 5. Розгляд адміністративного позову щодо оскарження рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності здійснюється у порядку, передбаченому процесуальним законом.6. Подання скарги до Вищої ради юстиції чи адміністративного позову до суду на рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності зупиняє застосування дисциплінарного стягнення.(ст 89)

56. ВККСУ:статус,повноваження,склад1. Вища кваліфікаційна комісія суддів України є постійно діючим органом у системі судоустрою України.2. Вища кваліфікаційна комісія суддів України є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс та рахунки в органах Державного казначейства України.3. Порядок роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визначається її регламентом, прийнятим більшістю від загального складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Повноваження ВККСУ:1) веде облік даних про кількість посад судді у судах загальної юрисдикції, в тому числі вакантних;2) веде облік даних про кількість адміністративних посад у судах загальної юрисдикції та негайно повідомляє відповідну раду суддів, Вищу раду юстиції про утворення вакантної посади голови суду, заступника голови суду;3) проводить добір кандидатів на посаду судді вперше, в тому числі організовує проведення щодо них спеціальної перевірки відповідно до закону та приймає кваліфікаційний іспит;4) вносить до Вищої ради юстиції рекомендацію про призначення кандидата на посаду судді для подальшого внесення відповідного подання Президентові України;5) надає рекомендацію про обрання на посаду судді безстроково або відмовляє у наданні такої рекомендації;6) визначає потреби в державному замовленні на професійну підготовку кандидатів на посаду судді у Національній школі суддів України;7) приймає рішення про відсторонення судді від посади у зв’язку з притягненням його до кримінальної відповідальності на підставі вмотивованої постанови Генерального прокурора України;8) розглядає заяви та повідомлення про дисциплінарну відповідальність суддів місцевих та апеляційних судів та за наявності підстав порушує дисциплінарні справи і здійснює дисциплінарне провадження;9) приймає рішення за результатами дисциплінарного провадження і за наявності підстав застосовує дисциплінарне стягнення до суддів місцевих та апеляційних судів;10) приймає рішення про дострокове зняття застосованого до судді дисциплінарного стягнення;

Склад ВККСУ: ВККСУ діє у складі одинадцяти членів, які є громадянами України, мають вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менше двадцяти років. До складу Комісії входять:1) шість суддів, які призначаються з’їздом суддів України;2) дві особи, які призначаються з’їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ;3) одна особа, яка призначається Міністром юстиції України;4) одна особа, яка призначається Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини;5) одна особа, яка призначається Головою Державної судової адміністрації України. Строк повноважень члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України становить три роки з дня призначення. Одна і та сама особа не може здійснювати повноваження члена Комісії два строки підряд. Члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на час здійснення повноважень відряджаються до Комісії і не можуть виконувати професійних повноважень за основним місцем роботи. За членом ВККСУ на час здійснення повноважень зберігаються статус та місце роботи.

57.Порядок формування ВККСУ

1. Члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з числа суддів призначаються з’їздом суддів України відкритим або таємним голосуванням. З’їзд суддів може обрати більше ніж шість суддів на випадок вибуття одного або кількох членів зі складу Комісії, призначених за квотою з’їзду суддів України, визначивши черговість їх включення до складу Комісії. Такі особи автоматично набувають повноважень члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в разі вибуття одного або кількох членів Комісії, обраних за квотою з’їзду суддів України. Особи, призначені з’їздом суддів України до складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на випадок вибуття одного або кількох її членів, продовжують виконувати обов’язки судді до моменту зайняття ними посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відповідно до встановленої черговості.2. Члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України призначаються з’їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ відкритим або таємним голосуванням.3. Міністр юстиції України призначає члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України своїм наказом.4. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини призначає члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України своїм розпорядженням.5. Голова Державної судової адміністрації України призначає члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України своїм наказом.6. До складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не можуть бути призначені народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, голови судів, їх заступники, секретарі судових палат, члени Ради суддів України, Вищої ради юстиції, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, а також посадові особи, які мають дисциплінарне стягнення.7. Вища кваліфікаційна комісія суддів України вважається повноважною за умови призначення до її складу не менше восьми членів.(ст.. 93)

58.Організація роботи та засідання ВККСУ її рішення.

1. Вища кваліфікаційна комісія суддів України обирає зі свого складу відкритим або таємним голосуванням голову Комісії, одного заступника голови, секретаря Комісії. Обраним вважається кандидат, за якого проголосувала більшість від загального складу Комісії.2. Голова Комісії організовує роботу Комісії, визначає обов’язки заступника, веде засідання Комісії. Обов’язки голови Комісії в разі його відсутності виконує заступник голови Комісії, а за відсутності заступника голови – член Комісії, обраний за квотою з’їзду суддів України, який має більший стаж роботи на посаді судді.3. Для здійснення перевірки даних щодо наявності підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України діє автоматизована система визначення члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який проводитиме таку перевірку. Положення про автоматизовану систему визначення члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України затверджується Радою суддів України за погодженням з Державною судовою адміністрацією України.4. Секретар Комісії здійснює підготовку засідань Комісії та несе відповідальність за організацію діловодства Комісії.5. Порядок роботи Комісії визначається її Регламентом, прийнятим більшістю від загального складу Комісії.6. Засідання Комісії проводяться відкрито і гласно, крім випадків, установлених законом. Засідання Комісії є повноважним, якщо в ньому бере участь не менше двох третин від загального складу Комісії.7. Голова Комісії визначає дату, час і місце проведення засідання Комісії, перелік питань, що виносяться на засідання, і не пізніш як за десять днів до засідання повідомляє про це особу, щодо якої має розглядатися питання.Рішення ВККСУ:1. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України приймається більшістю від її загального складу. Голосування проводиться за відсутності особи, щодо якої вирішується питання, і запрошених осіб.2. Рішення Комісії викладаються в письмовій формі. У рішенні зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад Комісії, питання, що розглядалося, мотиви прийнятого рішення. Рішення підписується головуючим і членами Комісії, які брали участь у засіданні.3. За наявності окремої думки вона викладається членом Комісії у письмовій формі і додається до справи, про що головуючий повідомляє на засіданні, але зміст окремої думки виголошенню на засіданні не підлягає.4. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України може бути оскаржене до суду в порядку, встановленому процесуальним законом.5. У випадках, передбачених цим Законом, рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України може бути оскаржене до Вищої ради юстиції.

59.Суддівське самоврядування. Завдання органів суддівського самоврядування.Для вирішення питань внутрішньої діяльності судів в Україні діє суддівське самоврядування – самостійне колективне вирішення зазначених питань суддями.До питань внутрішньої діяльності судів належать питання організаційного забезпечення судів та діяльності суддів, соціальний захист суддів та їхніх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов’язані із здійсненням правосуддя Завдання:1) забезпечення організаційної єдності функціонування органів судової влади;2) зміцнення незалежності судів, суддів, захист від втручання в їхню діяльність;3) участі у визначенні потреб кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів та контроль за додержанням установлених нормативів такого забезпечення;4) вирішення питань щодо призначення суддів на адміністративні посади в судах у порядку, встановленому цим Законом;5) призначення суддів Конституційного Суду України;6) призначення суддів до складу Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, встановленому законом.

60.Організаційні форми суддівського самоврядування їх статус та повноваження.1. Організаційними формами суддівського самоврядування є збори суддів, ради суддів, конференції суддів, з’їзд суддів України.2. Суддівське самоврядування в Україні здійснюється через:1) збори суддів місцевого суду, апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду, Верховного Суду України;2) ради суддів відповідних судів;3) конференції суддів відповідних судів;4) Раду суддів України;5) з’їзд суддів України.3. Порядок здійснення суддівського самоврядування визначається відповідно до Конституції України цим Законом, іншими законами, а також регламентами і положеннями, що приймаються органами суддівського самоврядування згідно з цим Законом. Статус:-збори суддів(ст. 115-117)-конференції суддів (ст. 118-121)-ради суддів (ст. 122)-з*ізд суддів України (ст. 123-126)-Рада суддів України (ст. 127-128)

61.Збори суддів місцевого суду та питання що на них обговорюються.Збори суддів – це зібрання суддів відповідного суду, на якому вони обговорюють питання внутрішньої діяльності цього суду та приймають колективні рішення з обговорюваних питань.Збори суддів скликаються головою відповідного суду за власною ініціативою або на вимогу не менш як третини від загальної кількості суддів даного суду.Збори суддів місцевого суду скликаються у міру потреби, але не рідше одного разу на три місяці. Збори місцевих судів:1) обговорюють питання щодо внутрішньої діяльності суду чи роботи конкретних суддів або працівників апарату суду та приймають з цих питань рішення, які є обов’язковими для суддів та працівників даного суду;2) визначають спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій справ відповідної судової юрисдикції за пропозицією голови суду;3) заслуховують звіти суддів, які обіймають адміністративні посади в даному суді, та керівника апарату суду;4) подають відповідній раді суддів пропозиції щодо делегатів на конференцію суддів;5) здійснюють інші повноваження, передбачені цим Законом.6. Збори суддів можуть звертатися з пропозиціями щодо питань діяльності суду до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які зобов’язані розглянути ці пропозиції і дати відповідь по суті.7. Збори суддів можуть обговорювати питання щодо практики застосування законодавства, розробляти відповідні пропозиції щодо вдосконалення такої практики та законодавства, вносити свої пропозиції на розгляд вищого спеціалізованого суду та Верховного Суду України.

62.Повноваження конференції суддів.1. Конференція суддів – це зібрання суддів (делегатів) відповідних судів, на якому вони обговорюють питання діяльності цих судів та приймають колективні рішення з обговорюваних питань.2. Конференція суддів відповідних судів:1) обговорює і вирішує питання щодо фінансування та організаційного забезпечення діяльності відповідних судів, заслуховує з цих питань інформацію представників Державної судової адміністрації України;2) заслуховує звіти відповідних рад суддів, інформацію Голови Державної судової адміністрації України;3) формує відповідну раду суддів;4) затверджує положення про раду суддів;5) розробляє пропозиції для внесення на розгляд з’їзду суддів України;6) звертається з пропозиціями щодо вирішення питань діяльності відповідних судів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;7) обирає делегатів на з’їзд суддів України;8) ініціює проведення позачергового з’їзду суддів України в порядку, встановленому цим Законом;9) обговорює інші питання, віднесені до повноважень органів суддівського самоврядування відповідно до цього Закону.3. Конференція суддів приймає рішення, які є обов’язковими для рад суддів та суддів відповідних судів.4. Конференція суддів обирає відкритим або таємним голосуванням з числа делегатів конференції раду суддів, яка є виконавчим органом конференції суддів.

63.Повноваження ради суддів1. У період між конференціями суддів функції суддівського самоврядування виконує відповідна рада суддів.2. У системі судоустрою утворюються і діють відповідно до системи судів рада суддів загальних судів, рада суддів господарських судів, рада суддів адміністративних судів.3. До рад суддів входять по 11 суддів, обраних відповідними конференціями суддів.4. Рада суддів обирає із свого складу голову ради, заступника голови і секретаря ради суддів. Судді, які займають адміністративні посади в судах, секретарі судових палат не можуть бути членами ради суддів.5. Рада суддів у період між конференціями суддів організовує виконання рішень конференції та контроль за їх виконанням, а також вирішує питання про скликання конференції суддів. Повноваження і порядок роботи ради суддів визначаються цим Законом та положенням про раду суддів, що затверджується конференцією суддів.6. Рада суддів:1) здійснює контроль за організацією діяльності відповідних судів, заслуховує інформацію голів цих судів про діяльність судів, інформацію Голови Державної судової адміністрації України з питань організаційно-матеріального забезпечення відповідних судів;2) розглядає питання правового захисту суддів, соціального захисту і побутового забезпечення суддів та їхніх сімей, заслуховує з цих питань представників Державної судової адміністрації України, приймає відповідні рішення;3) вносить подання Вищій раді юстиції щодо призначення суддів на адміністративні посади в судах та звільнення їх з таких посад;4) визначає на основі поданих зборами суддів пропозицій щодо делегатів на конференцію суддів, склад відповідної конференції суддів виходячи з досвіду роботи кандидатів у делегати та їх авторитету;5) звертається з пропозиціями щодо вирішення питань діяльності відповідних судів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;6) приймає інші рішення з питань, віднесених до її повноважень.7. Рада суддів звітує про свою діяльність перед відповідною конференцією суддів.8. Рішення ради суддів є обов’язковими для суддів, які займають адміністративні посади в судах відповідної судової юрисдикції. Рішення ради суддів може бути скасовано конференцією суддів.

64. Повноваження з*їзду суддів України1. Найвищим органом суддівського самоврядування є з’їзд суддів України.2. З’їзд суддів України:1) заслуховує звіти Ради суддів України та рад суддів про виконання завдань органів суддівського самоврядування щодо забезпечення незалежності судів і суддів, стан фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів;2) заслуховує інформацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та голови Державної судової адміністрації України про їх діяльність;3) призначає та звільняє суддів Конституційного Суду України відповідно до Конституції і законів України;4) призначає членів Вищої ради юстиції та приймає рішення про припинення їх повноважень відповідно до Конституції і законів України;5) призначає членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;6) звертається з пропозиціями щодо вирішення питань діяльності судів до органів державної влади та їх посадових осіб;7) обирає Раду суддів України;8) розглядає інші питання суддівського самоврядування відповідно до закону.3. З’їзд суддів України приймає рішення, що є обов’язковими для всіх органів суддівського самоврядування та всіх суддів.

65. Рада суддів України :обрання та повноваження.1. У період між з’їздами суддів України вищим органом суддівського самоврядування є Рада суддів України.2. Рада суддів України обирається з’їздом суддів України у складі одинадцяти суддів. До складу Ради суддів України входять по три представники від кожної конференції суддів та по одному представнику від Конституційного Суду України та Верховного Суду України. Пропозиції щодо кандидатур до складу Ради суддів України можуть вносити конференції суддів, а також окремі делегати з’їзду. Не можуть бути обраними до складу Ради суддів України судді, які обіймають адміністративні посади в судах, та секретарі судових палат.3. Члени Ради суддів України на засіданні Ради обирають зі свого складу голову Ради суддів України, його заступника та секретаря.4. Рада суддів України у період між з’їздами суддів України організовує виконання рішень з’їзду та контроль за їх виконанням, а також вирішує питання про скликання з’їзду. Повноваження та порядок роботи Ради суддів України визначаються цим Законом та положенням про Раду суддів України, яке затверджується з’їздом суддів України.5. Рада суддів України:1) розробляє та організовує виконання заходів щодо забезпечення незалежності судів і суддів, поліпшення стану організаційного забезпечення діяльності судів;2) розглядає питання правового захисту суддів, соціального захисту суддів та їхніх сімей, приймає відповідні рішення з цих питань;3) призначає та звільняє Голову Державної судової адміністрації України та його заступників;4) здійснює контроль за організацією діяльності судів;5) звертається з пропозиціями щодо питань діяльності судів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;6) затверджує зразки посвідчень судді, судді у відставці, народного засідателя, присяжного;7) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.6. Рішення Ради суддів України, прийняті в межах визначених цим Законом повноважень, є обов’язковими для всіх органів суддівського самоврядування. Рішення Ради суддів України може бути скасовано з’їздом суддів України.7. На засідання Ради суддів України запрошується Міністр юстиції України.8. При розгляді питань, пов’язаних із фінансуванням судів, на засідання Ради суддів України запрошується Міністр фінансів України.

66. Державна судова адміністрація України, її статус та повноваження.ДСАУ здійснює забезпечення діяльності органів судової влади, вона підзвітна з’їзду суддів України. Територіальні управління ДСАУ утворюються в АР Крим, областях, містах: Києві і Севастополі. Посадові особи ДСАУ, її територіальних управлінь є державними службовцями. ДСАУ є юридичною особою, має печатку із зображенням державного герба України та своїм найменуванням. Положення про ДСАУ затверджується Радою суддів України.ДСАУ:

1. Представляє суди у відносинах із Кабінетом міністрів України та Верховною Радою України під час підготовки проекту закону «Про державний бюджет України»;

2. Забезпечує належні умови діяльності судів загальної юрисдикції, ВККСУ, Національної школи суддів України та органів суддівського самоврядування;

3. Вивчає практику організації діяльності судів, розробляє і вносить пропозиції щодо її вдосконалення;

4. Вивчає кадрові питання апарату судів;

5. Забезпечує умови для підвищення кваліфікації працівників апарату судів;

6. Організовує роботу з ведення судової статистики, діловодства та архіву;

7. Готує пропозиції щодо бюджету судів;

8. Організовує комп’ютеризацію судів;

9. Забезпечує ведення єдиного Державного Реєстру судових рішень;

10. Взаємодія з відповідними органами та установами, в тому числі інших держав, з метою вдосконалення організаційного забезпечення діяльності судів;

11. Організовує діяльність служби судових розпорядників;

12. Затверджує положення про бібліотеку суду.

67. Голова державної судової адміністрації України та його заступники: порядок призначення, повноваження.ДСАУ очолює Голова ДСАУ, який призначається на посаду і звільняється з посади Радою суддів України. Він не має права суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, крім викладацької , наукової і творчої діяльності; у позаробочий час входити до складу керівного органу чи наглядової ради, господарської організації, що має на меті одержання прибутку.Повноваження Голови ДСАУ (стаття 147, пункт 4,5):4. Голова Державної судової адміністрації України:

1. керує діяльністю Державної судової адміністрації України, несе персональну відповідальність за виконання покладених на неї завдань;

2. організовує роботу Державної судової адміністрації України;

3. призначає на посади за результатами проведеного Державною судовою адміністрацією України відповідно до законодавства про державну службу конкурсного добору та звільняє з посад працівників Державної судової адміністрації України; за поданням голови відповідного суду призначає на посади керівників апаратів апеляційних судів, вищих спеціалізованих судів, Верховного Суду України, їх заступників та звільняє їх з цих посад;

4. призначає члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

5. за поданням голови відповідного суду застосовує до керівників апаратів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду, Верховного Суду України, їх заступників заохочення або накладає дисциплінарні стягнення відповідно до закону;

6. присвоює керівникам апаратів апеляційного суду, вищого спеціалізо­ваного суду, Верховного Суду України, їх заступникам ранги державного службовця відповідно до законодавства про державну службу;

7. затверджує положення про територіальні управління Державної судової адміністрації України та визначає службові обов’язки працівників Державної судової адміністрації України;

8. встановлює посадові оклади працівників Державної судової адміністрації України та її територіальних управлінь, присвоює їм ранги державного службовця, застосовує заохочення та накладає дисциплінарні стягнення відповідно до закону;

9. звітує про діяльність Державної судової адміністрації України перед з'їздом суддів України, інформує про діяльність Державної судової адміністрації України Раду суддів України та конференції суддів щодо питань організаційно-матеріального забезпечення діяльності судів відповідної судової спеціалізації;

10. бере участь у підготовці пропозицій до проекту Державного бюджету України щодо фінансування судової влади;

11. здійснює інші передбачені законом повноваження.

5.Голова Державної судової адміністрації України з питань, що належать до його повноважень, видає накази.

Голова ДСАУ має заступників, які призначаються на посаду та звільняються з посади Радою суддів України за поданням Голови ДСАУ.Його заступники виконують функції визначені самим же Головою.

68. Територіальні управління державної судової адміністрації України, їх статус, повноваження.Територіальні управління ДСАУ є територіальними органами ДСАУ. Територіальні управління очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади Головою ДСАУ. Начальник територіального управління, за поданням голови місцевого суду, призначає на посаду керівника апарату місцевого суду, його заступника та звільняє їх з посади, застосовує до них заохочення або накладає дисциплінарні стягнення, присвоює керівнику апарату місцевого суду, його заступнику ранги державного службовця. Структура і штатний розпис територіального управління затверджуються Головою ДСАУ за поданням начальника територіального управління. Територіальне управління є юридичною особою, має печатку із зображенням державного герба України та своїм найменуванням. Територіальні управління здійснюють свою діяльність на основі положення про них та затверджуються Головою ДСАУ.

69. Апарат суду. Особливості апаратів Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів. Помічники суддів судів загальної юрисдикції. Бібліотека суду. Служба судових розпорядників. Забезпечення охорони та підтримання громадянського порядку в судах.

Стаття 149. Апарат суду

1. Організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат, який очолює керівник апарату.

2. Керівник апарату суду несе персональну відповідальність за належне організаційне забезпечення суду, суддів та судового процесу, функціону­вання автоматизованої системи документообігу, інформує збори суддів про свою діяльність. Збори суддів можуть висловити недовіру керівнику апарату суду, що тягне за собою звільнення його з посади.

3. Керівника апарату місцевого суду, його заступника призначає на посаду та звільняє з посади начальник відповідного територіального управління Державної судової адміністрації України за поданням голови місцевого суду, а керівників апаратів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду, Верховного Суду України, їх заступників - Голова Державної судової адміністрації України за поданням голови відповідного суду.

4. Керівник апарату суду призначає на посаду та звільняє з посади працівників апарату суду, застосовує до них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення. Добір працівників апарату суду здійснюється на конкурсній основі.

5. Правовий статус працівників апарату суду визначається Законом України "Про державну службу". Умови оплати праці, матеріально- побутового, медичного, санаторно-курортного і транспортного забезпечен­ня працівників апарату суду визначаються на засадах, що встановлені для відповідної категорії працівників апаратів центральних та місцевих органів виконавчої влади.

6. Структура і штатна чисельність апаратів місцевих судів за погодженням з головою суду затверджуються відповідним територіальним управлінням Державної судової адміністрації України, апаратів апеляційних судів - Державною судовою адміністрацією України за погодженням із головою суду, в межах видатків на утримання відповідного суду.

7. В апаратах судів загальної юрисдикції можуть створюватися управлін­ня, відділи, що здійснюють свої функції на підставі положення про відповідне управління, відділ, затвердженого керівником апарату відповідного суду.

8. В апараті суду загальної юрисдикції утворюється канцелярія, яка щоденно протягом робочого часу суду забезпечує прийняття та реєстрацію документів, що подаються до відповідного суду. Канцелярія також виконує інші завдання, визначені положенням, затвердженим керівником апарату відповідного суду.

9. До штату апарату судів загальної юрисдикції входять також секретарі судового засідання, наукові консультанти та судові розпорядники. Наукові консультанти повинні мати науковий ступінь кандидата або доктора юридичних наук.

Стаття 150. Особливості апаратів Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів

1. Організаційне забезпечення діяльності Верховного Суду України, вищого спеціалізованого суду здійснюється апаратом відповідного суду.

2. Положення про апарат, структура і штатний розпис апарату Верховного Суду України, апарату вищого спеціалізованого суду затверджуються зборами суддів відповідного суду за поданням голови відповідного суду.

3. Апарат Верховного Суду України очолює керівник апарату. Керівник апарату Верховного Суду України представляє Верховний Суд України як юридичну особу, затверджує положення про структурні підрозділи апарату Верховного Суду України.

4. Матеріали, пов'язані з діяльністю Верховного Суду України, вищого спеціалізованого суду зберігаються в архіві відповідного суду.