- •Тема 4. Господарство та економічна думка суспільства Європейської цивілізації в період Середньовіччя ( V – XV ст.)
- •1.Загальна характеристика господарства Європи в V – XV ст.
- •2. Особливості розвитку сільського господарства. Агрокультура і сільськогосподарська техніка
- •3. Розвиток ремесел і міст у Середньовіччі
- •4. Зростання торгівлі, розвиток банківської системи і кредиту
- •5. Економічна думка Середньовіччя
- •Тема 5. Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (XVI – перша половина XVII ст.)
- •1. Основні аспекти розвитку господарства країн Західної Європи
- •2. Особливості економічного розвитку країн Центральної, Південо-Східної та Східної Європи
- •3. Меркантилізм та його історичне значення
- •Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина XVII - перша половина XIX ст.)
- •1. Суть промислового перевороту
- •2. Характеристика промислового перевороту у провідних країнах світу. Особливості промислового розвитку
- •3. Класична школа політичної економії
- •4. Еволюція класичної політичної економії в першій половині
- •Тема 7. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції ( друга половина XIX - початок хх ст.)
- •1. Основний зміст процесу індустріалізації
- •2. Аграрний розвиток провідних країн світу в період їх індустріалізації
- •3. Формування світового ринку
- •4. Передумови виникнення й методологічні принципи маржиналізму і неокласичної теорії
- •5. Формування і розвиток історичної школи
- •6. Виникнення інституціоналізму і його розвиток на початку хх ст.
- •Тема 7. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції ( друга половина XIX - початок хх ст.)
- •1. Основний зміст процесу індустріалізації
- •2. Аграрний розвиток провідних країн світу в період їх індустріалізації
- •3. Формування світового ринку
- •4. Передумови виникнення й методологічні принципи маржиналізму і неокласичної теорії
- •5. Формування і розвиток історичної школи
- •6. Виникнення інституціоналізму і його розвиток на початку хх ст.
- •Тема 8. Особливості розвитку ринкового господарства й основні напрямки економічної думки в Україні ( друга половина хіх - початок хх ст.)
- •1. Промисловий переворот в Україні
- •2. Сутність аграрної реформи 1848 року і селянська реформа 1861р.
- •3. Суть індустріалізації в Україні. Її найважливіші фактори
- •4. Столипінська аграрна реформа, її прогресивне значення Зрушення в сільському господарстві
- •5. Зародження і розвиток української кооперації
- •6. Фінанси та кредит
- •7. Загальні умови і основні напрямки розвитку економічної думки в Україні наприкінці хіх – початку хх ст
- •Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств Європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •1. Подолання економічних наслідків першої світової війни
- •2. Світова економічна криза 1929 -33 рр. І економічний розвиток країн у 30-х роках хх ст.
- •3. Історичні передумови виникнення і сутність кейнсіанства
- •4. Неокласичні теорії на початку хХст.
- •Тема 10. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх ст.)
- •1. Економіка країн світу в роки другої світової війни. Економічні наслідки другої світової війни
- •2. Тенденції й напрями розвитку світового господарства другої половини хх ст.
- •3. Індустріалізація сільського господарства
- •4. Основні форми і напрями розвитку міжнародних економічних відносин
- •5. Економічні концепції монетаристів
- •6. Теорії «економіки пропозиції» та «раціональних очікувань»
- •7. Неоінституціоналізм та його особливості
- •Тема 11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції ( кінецьXx - початок XXI ст.)
- •1. Динаміка світового господарського розвитку другої половини хх – початку ххі ст.
- •2. Економічний розвиток країн, що розвиваються. Основні риси стратегії їхніх економічних програм
- •3. Характерні особливості сучасних міжнародних економічних відносин
- •4. Соціально-інституціональний напрям в сучасній економічній науці
- •Тема 12. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці
- •1. Економічне становище в Україні в 1914 – 1919 рр.
- •2. „Воєнний комунізм” і нова економічна політика в Україні
- •3. Індустріалізація та колективізація урср
- •4. Господарство України в роки Другої світової війни та повоєнної відбудови
- •5. Причини і форми застійних явищ в економічному житті 70-х – першій половині 80-х років хх ст.
- •6 . Пошуки шляхів реформування господарської системи в другій половині 80-х років хх ст.
- •7. Економічна думка України в період панування радянської економічної системи
- •Тема13. Формування засад ринкового господарства в Україні (90-ті роки хх ст.)
- •1. Проблеми соціально-економічного реформування української економіки в перші роки незалежності
- •2. Участь України в світовому господарстві
- •3. Сучасний етап розвитку української економічної думки
3. Формування світового ринку
Світовий ринок сформувався як підсистема господарства у першій половині ХІХ ст. Він був пов’язаний з обміном товарів за межами національної економіки й валютно - фінансовим забезпеченням такого обміну, став формою усталених зв’язків між національними ринками, що внаслідок успіхів на транспорті, особливо залізничному, в будівництві доріг остаточно утвердилися як складова частина загальносвітової ринкової господарської системи. Зовнішня торгівля набула світового характеру. Формувалися світовий кредитний і валютний ринки. Масова міграція трудових ресурсів свідчила про виникнення міжнародного ринку праці. Таким чинам, склалася система міжнародних економічних відносин як результат взаємодії всієї сукупності світових господарських зв’язків. Основними чинниками цього процесу були розвиток великої машинної індустрії, утворення колоніальної системи, міжнародний поділ праці, що розподілив світ на промислово розвинені й економічно відсталі країни. Збільшення масштабів виробництва привело до розширення зовнішньої торгівлі.
Визначилися галузі, які працювали на основі імпортних надходжень або на експорт. Тільки зовнішній ринок міг поглинути масовий випуск фабричних товарів. Для збереження панування на внутрішньому ринку національні корпорації повинні були забезпечувати світовий рівень цін.
Важливим фактором формування світового ринку було утворення колоніальних володінь. Найбільшими колоніальними імперіями стали Великобританія, Франція.
Основою формування світового ринку став міжнародний поділ праці зі спеціалізацією окремих країн у виробництві певних видів продукції для задоволення потреб світового ринку. Протягом ХІХ ст. переважала міжгалузева предметна спеціалізація. З другої половини ХІХ ст. набула розвитку така форма МПП, як внутрішньогалузева спеціалізація. Зароджувалися елементи кооперації з виробництва й взаємообміну. Почався процес інтернаціоналізації виробництва.
Провідною і найстарішою формою світогосподарських зв’язків була міжнародна торгівля, до якої були залучені всі незалежні й колоніальні країни. У 80-х роках ХІХ ст. почалася стагнація міжнародної торгівлі. Це було пов’язано з падінням цін на промислові й сільськогосподарські товари через зміни у промисловому виробництві в межах світового господарства, а також із загостренням економічної боротьби між європейськими країнами і США.
З 1896 р. почався перелом у світовій торгівлі, що розвивалася швидшими темпами порівняно з промисловістю. Ціни зростали внаслідок монополізації виробництва і відкриття золотих копалень на Алясці, в Канаді, Південній Африці. У світовій торгівлі зменшилася частка Європи, одночасно зросло значення американських і азіатських країн. Для світової торгівлі сільськогосподарськими продуктами був притаманний аграрний протекціонізм. З кінця ХІХ ст. для зовнішньої торгівлі характерною була тенденція зростання протекціонізму і встановлення монопольних цін. Країни укладали торгові договори, підписували інвестиційні угоди. З розвитком міжнародної торгівлі, починаючи з 70-х років, дедалі більшого значення набув експорт капіталу.
Відбулися зміни у валютних відносинах між капіталістичними країнами. Система металевих грошей у формі біметалізму, коли роль грошей закріплювалася золотом і сріблом, була витіснена валютною системою золотого стандарту ( системою класичного монометалізму). Ця система виникла у Великобританії в кінці XVIII ст., а в кінці - на початку ХХ ст. стихійно сформувалася як сукупність національних валютних систем. Основу валютних курсів становив золотий паритет, коли грошова одиниця будь-якої країни мала відповідний золотий вміст. Золото було основою міжнародних розрахунків. Не обмежувався обмін національної валюти на іноземну. Золото вільно вивозилося і ввозилося. Крім золотих монет в обігу були білонни (розмінні) монети, що виготовлялися із срібла, міді, бронзи та інших металів, паперові гроші у формі білетів державної скарбниці, банківські білети. Система класичного золотого стандарту була зруйнована під час першої світової війни. Золотий обіг законодавчо був скасований.