4.Характеристика культурно-історичних ресурсів

Історико-культурні туристичні ресурси (ІКТР) - це пам'ятки історії і культури, створені людиною, які мають суспільно-виховне значення, становлять пізнавальний інтерес і можуть бути використані в туристичній діяльності. До складу ІКТР входять пам'ятки історії, архітектури, мистецтва, етнографічні пам'ятки і пам'ятки народної творчості.

Історико-культурний заповідник (м. Дубно).Заповідник створено у 1996 році(Додаток 13).До складу входить 29 об’єктів - пам’яток архітектури національного та місцевого значення:Дубенський замок XV-XVIII ст. (палац князів Острозьких, палац князів Любомирських, надбрамний корпус), Луцька брама XVI ст., Синагога XVI ст., Спасо-Преображенська церква XVII ст., Свято-Юріївська церква XVII ст., монастир кармеліток XVII ст., костел бернардинів і його келії XVII ст., костел Яна Непомука ХХ ст., Свято-Іллінський собор поч. ХХ ст., світські будівлі XVIII-XIX ст. у центральній частині міста. До складу Заповідника входить і краєзнавчий музей.

Історико-культурний заповідник ( м. Острог).(Додато14) Заповідник створено у 1981 році.До складу входить 12 об’єктів - пам’яток архітектури національного та місцевого значення та пам’ятки історії місцевого значення:Вежа мурована (Сторожева башта), ХІV ст.Башта Нова (Кругла), ХVІ ст.Церква Богоявлення Господнього, 1521 р.Луцька вежа, ХVІ ст.Житловий будинок, ХІХ-ХХ ст.Башта надбрамна Татарська, ХVІ ст. Костел Успіння Діви Марії, ХV-ХІХ ст.Садиба князів Яблоновських, ХVІІІ ст.Монастир-фортеця св. Трійці, ХV- ХVІІ ст. – с. Межиріч, Острозький район.Брама міська із земляними укріпленнями, ХVІІ ст. – с. Межиріч, Острозький район.Піч, ХVІІ ст. – с. Межиріч, Острозький район. Будинок, в якому проживав М.А. Островський, 1904-1913 рр. – с. Вілія, Острозький район.

Визначною історико-архітектурною пам’яткою кінця ХІХ ст. є Тараканівський форт (Додаток15) (Дубенський район) Тараканівський форт, який був збудований за останнім словом військової техніки на той час.Це бетонно-земляне укріплення, виконане з використанням цегли, цементу, чавунно-ливарних деталей. У центрі чотирикутного форту знаходилась двоповерхова казарма для господарських, складських і житлових приміщень гарнізону, який складався з артилерійської роти і штату коменданта, а також гарнізонна фортечна церква.Форт-застава біля Дубна був збудований силами головного інженерного укріплення при військовому міністерстві Російської імперії.На кінець XIX ст. Дубенський (Тараканівський) форт являв собою велике досягнення інженерної думки і був справжньою перлиною фортифікаційного мистецтва. Але після того, як він вже був повністю збудований, під час інспекції було виявлено, що його розташування не відповідає тим завданням, які перед ним ставились. Це означало, що мільйони царських карбованців Російської імперії були фактично поховані в землю. Через це форт вже на початку XX ст. був залишений росіянами і зайнятий австрійцями. Відбили його росіяни під час Брусиловського прориву 1916 р., хоча масованих боїв у форту не було і він майже не був на той час зруйнований. Набагато більш руйнівним виявився вплив часу і відсутність звичайного догляду.

На території Рівненської області функціонує 11 державних музейних закладів, з них : Національний історико-меморіальний музей-заповідник «Поле Берестецької битви».(Додаток 16) Саме тут, біля сіл Пляшева, Острів, Солонів, Рідків, Митниця, у роки Національно-визвольної війни українського народу під проводом гетьмана Богдана Хмельницького в 1651 році відбулася одна зі значних битв в історії України. Козаки, селяни зійшлися у смертельному бою з поневолювачами рідної землі – польською шляхтою.Битва закінчилась перемогою польського війська, однак козацька армія не була розгромлена.У 1910 – 1914 роках на острові Журавлиха побудовано величний храм-пам’ятник – Георгіївську церкву(Додаток 17), у підземеллях якої зберігаються численні кості героїв, які загинули на полі бою під Берестечком.У 1912 році з Острова на Журавлиху було перевезено Михайлівську церкву, один із кращих зразків української дерев’яної архітектури середини XVII століття. У ній, за народними переказами, напередодні битви побував Б. Хмельницький.У 1966 році створено музей-заповідник „Козацькі могили”.У 1991 р. відкрито пам’ятник козакам. У 2001 р. за сприянням облдержадміністрації було виконано великий обсяг робіт із благоустрою.

Серед туристичних ресурсів важливу роль відіграють місця пов’язані з життям і діяльністю видатних людей краю .

Рівненщина – край, що займає особливе місце на карті України, край, що впродовж віків перебував в епіцентрі європейських історичних подій, наукової та творчої діяльності, серце древньої Волині. Тут жили і творили видатні постаті української культури і писемності. Рiвненськiй гімназії (Додаток 18) в 1844-1845 роках викладав iсторик, письменник та громадсько-полiтичний дiяч Микола Костомаров, у 1866-1871 - навчався письменник-гуманiст Володимир Короленко. З першим вищим навчальним закладом східнослов’янських народів – Острозькою слов’яно-греко-латинською академією (Додаток 19), заснованою у 1576 році, пов’язується ренесанс українського народу. Тут вперше поєдналися два типи культур: візантійська і західноєвропейська. Серед випускників академії – гетьман війська Запорізького Петро Конашевич-Сагайдачний, перший ректор Києво-Могилянської академії Іов Борецький, лаврський архімандрит Єлисей Плетенецький, письменник Мелетій Смотрицький, автор знаменитої “Палінодії” Захарія Копистенський, відомий церковний і культурний діяч Ісакія Борискович та ін. Другого ректора Острозької академії Кирила Лукаріса було обрано Олександрійським, а згодом - Константинопольським патріархом. В острозькому культурному осередку разом з академією постало найпотужніше тогочасне видавництво – кирилична друкарня(Додаток 20) Івана Федорова (Федоровича).

Сакральна архітектура Рівненської області представлена :церквами,костелами, монастирями . Петропавлівська церква(Додаток 21) у (Великих Межирічах). збереглася дерев'яна церква, зведена в 1848 р., тобто за панування царської Росії. Пам'ятка архітектури побудована у класичному стилі з елементами неоруської стилізації. Дерев'яна, трирубна, трохи витягнута догори вона нічим особливим не відрізняється від багатьох православних дерев'яних церков, побудованих у ті часи на Волині. До фасаду прибудована шатрова триярусна дзвіниця.

Михайлівська церква (Додаток 22) є туристично привабливим об’єктом . Заснований був смоленською каштелянкою, княгинею Регіною Соломирецькою-Гойською в Гощі 1639р. При чому навіть в книгах луцького замку був запис для кого саме цей монастир призначався – “для іноків та приємників грецького віросповідання, які не знаходяться у єднанні з римською церквою, а підлягають під послушання св.Отця Константинопольського патриарха”. У 18ст монастир стає уніатським. Тоді первісний вигляд храму монастиря було змінено. А виглядала церква Архістратига Михаїла так. Храм був тридільним та триверхим зі склепом під навою та апсидою. Структура була гармонійною та простою саме в простоті і була довершеність. Кожен з трьох обємів в інтерєрі мав вигляд невеликого купольного залу, проте сприймався цілком споріднено завдяки високим подвійним аркам. Відлуння готичного стилю позначилося на стрільчатій формі вікон. В оздобленні храму поєднується елементи ренесансу та бароко. У ризниці Михайлівської церкви зберігається портрет фундаторки Регіни Соломирецької-Гойської. Художню цінність має запрестольна ікона у вівтарі та декілька стародруків, серед яких книга “Мінеї” 1761р видані в Почаївській лаврі.

Свято-Успенська церква місто Рівне(Додаток 23). Старовинний храм, єдина споруда, що зберіглася від Пречистенського монастиря , заснованого в XІ ст., пофарбований в рожевий колір. Змінивши блакитний кольор , храм ще помолодшав, відносити церкву до 1577років - хибно. Вона значно старша. Хоча храму на вигляд не даси і 100 років. Дві дати 1577 та 1582 вважаються дійсно лише датами перебудови добудови чи відновлення храму ХІ ст. В інтер’єрі церкви голосники на внутрішній поверхні склепіння та лихтарики свідчать про давньоруські будівельні традиції. Це також мурування з якісно випаленої плінфоподібної цегли все це вказує на користь того, що Успенська церква таки була дійсно перебудована з давньоруського храму. У 1786р споруду настільки було перебудовано, що класифікувати її за архітектурним стилем важко. Храм за розмірами не можна вважати великим - 20,5 на 12м, але однонавова буділя укріплена позаду моцними контрфорсами, все це надає масивності та якогось відчуття середньовічності, навіть незважаючи на колір .

Церква Святої Катерини (Здолбунів). (Додаток 24) Будівля молода - всього 1914р.н. Вона знаходиться не подалік від залізниці і побудована була на місті старої деревяної церкви. Оригінальна за своїм виглядом церква виграє на фоні одноманітних храмів Волині. В архітектурі поєднанно і встановленні канони для храму і новітні тенденції. Екстерьер храму за стилем перегукується з будівництвом Моковії 16-17ст. Тут навіить не треба приглядуватися. Одразу впадають в око перспективні портали входів, пояс з пілястр на кронштейнах, кілеподібні кокошники, кесоновані ніші, півколонки. Новинкою на той час і було встановлення одразу пароповітряного опалення. Всередині світло настільки просторно то сприймається зовсім не великим триярусний вівтар кольору слонової кістки. Царські врата і площини між іконами покриває деревяний різбляний рослинний орнамент.

Церква Різдва Христового (Клевань). (Додаток 25) В 1777 році за Казимежа Костки Чарторийського, в Клевані зводиться мурована церква Різдва Христового.Головний фасад вирішено у суворих формах класицизму, оформлений глухим пілястровим портиком тосканського ордера з трикутним фронтоном, завершено аттиком, центральна частина якого вирішена у вигляді високого Напівциркулярна фронтону з люнетом про тимпані. Композиція фасаду доповнена великим прямокутним вікном з аркової перемичкою, обрамленим простими наличниками з імпостами. Інші фасади мають по одному високо розташованому круглому вікну. Кути обсягів підкреслені лопатками. У середині ХІХ ст. середня частина споруди перекрита невеликим дерев'яним верхом, висотно поділяючим внутрішній простір в традиціях українського дерев'яного зодчества.

Церква Покрова(селище Лючин).(Додаток 26)Датується 1877р. Невелика деревяна блакитна як більшість церков на Волині. Біля церкви козацький білий камяний старий хрест. В середині церква невелика. Над входом Оранта. Іконостас простий невеликий, але незважаючи на свою скромність він затримуює погляд на своїх образах. Всередині дзвіниці всі стіни в надписах, коли і що відпубавалося з церквою, або яке було свято Пасхи. Так можна дізнатися, що у 1943р церкву спалили німці, вже в 1946 роках "малювали" цервку,а в 1993 церкву ззовні пофарбував Яцко, що в 1951 році, рівно як і в 2000р. пасха була теплою. Біля церкви памятник на честь 2000річчя Різдва Христова.

Миколаївська церква ( м.Корець ).Побудовано церкву(Додаток 27) в 1836р на кошти князів Чарторийських. Церква в стилі ампір, хрещата в плані, з двоярусною дзвіницею. Над центральною частиною купол, в основі якого овал, діаметр 11,87-12,88м, і зроблений з дошок. По торцям портики з чотирма тосканськими колонами.

Костел святого Антонія ордену піарів (селище Великі Межиричі) (Додаток 28) будували майже 25 років, починаючи з 1702 р., коштом власника Межирічів Єжі Любомирського за проектом архітектора Ленартовича. Костел збудований на місці старого дерев'яного храму, який було зведено ще Костянтином Острозьким і який згорів у 1601 р. Цегляний тринавний костел Св. Антонія має дві квадратні у плані вежі- дзвіниці. Храм і дотепер вражає своєю масивністю, але, на жаль, стоїть пусткою, поступово руйнуючись. Внутрішня велич костелу підкреслюється лише великим об'ємом – фрески, на жаль, майже не збереглися. Перед головним входом є сходи, вони ведуть до підземелля , зовні ходи теж ведуть до підземель.

Благовіщенський костел ( Клевань )є туристично привабливим об’єктом (Додаток 29).Засновник костелу Юрій Чарторийський. Спочатку костел був дерев'яний у 1590 р., а потім на тому ж місці – кам'яний. Закінчено будівництво було в 1610 р., однак освячений він був лише в 1637 р. Зорієнтований на захід головний фасад розчленований відповідно по трьом нефам. Середня частина, увінчана високим трикутним фронтоном, фланкірується з обох боків високими чотирьохскатними шатрами з невеликими заломами. З фронтоном вежі об'єднуються невисокими стінками криволінійного профілю. Шість пучків вертикальних пілястр на головному фасаді суттєво скрашують його приземленість, надаючи йому стрункості і навіть певну ступінь величності. Але варто обійти костел з півдня і подивитись на нього з алтарного боку, як це відчуття замінюється суровою масивністю об’ємів. Особливо вражає єдина полу циліндрична апсида на висоту і ширину середнього нефу з гладко оштукатуреною поверхнею і маленьким, зовсім непримітним розп’яттям посередині. Більш південніше і західніше від костелу розташувалась двохярусна кам'яна дзвіниця з невеликим декоративним ліхтариком на вершині чотирьохскатного шатра, що її вінчає. У першому ярусі був влаштований невисокий проїзд з коробовим зводом і великим замковим камнем з лицьового боку. Зараз проїзд закладений цеглою.

Костел Святої Трійці ( Невірків ). (Додаток 30)Польські джерела подають, що з 1698 р. костел Св. Трійці належав ордену домініканців. М. Орлович пише, що заснував його такий собі Миколай Рокшицький (Mikolaj Rokszycki). На той час костел був дерев'яний, зараз – мурований. Під фрескою над входом напис: "З дарів твоїх, Боже, тобі жертвує 1807 р. Ян Стецький". За радянських часів костел використовували як зерносховище. Храм побудований у класичному стилі, головний фасад прикрашений чотириколонним портиком, а вівтарну стіну підпирають контрфорси. З кожної сторони фасад прикрашають одноповерхові ризаліти (ризаліт – частина споруди, що виступає за основну лінію фасаду). На першому поверсі вікна зроблені у вигляді арок, вікна другого поверху – класичні, прямокутні. В середині збереглося кілька фресок. Перед костелом стоїть стовп, на ньому колись була фігура святого; за храмом – монастирська будівля, мабуть, колишні келії.

Свято-Троїцький монастир-фортеця(Дермань).(Додаток 31)Монастир-фортеця заснований в середині XV Василем Федоровичем Острозьким. Розташований на вершині невеликого пагорба і захищений з півдня ставком, а з заходу болотистим лугом, монастир займав доволі непогане стратегічне місце. На подвір'ї монастиря розмістилися також Троїцька церква, корпус келій, криниця, а господарчі споруди виникли лише у XIX ст .

Острозький заснував школу при монастирі, було засновано і друкарню, керівником якої був брат Северина Наливайка - Дем'ян Наливайко. З заснуванням друкарні монастир став одним з осередків книгодрукування та освіти. Більшість видань було надруковано літературною українською мовою. Але друкарня проіснувала недовго всього три роки, потім її було закрито. В період 1627-1631 настоятелем монастиря був вихованець острозької академії , син її ректора, Мелентій Смотрицький - архієпископ Полоцький. З 1712р настоятелем став греко-католик Януарій Огурцевич, монастир став уніатським і пробув таким до 1795р., коли Волинь у разі розподілу Польщі опинилася під владою Росії. У 1828р монастир був пошкоджений пожежею. Так згорів іконостас XVII ст., новий був облаштований лише у 1850-их рр. Він був дерев'яний різьблений, на блакитному фоні з позолотою. На жаль і цей іконостас не зберігся. На той час в церкві були три портрети Петра І та двох настоятелів - єпископів Смотрицького та Володковича.В монастирі була велика бібліотека, де зберігалися не тільки церковні книги, були і рукописні, і стародруки слов'янською, російською, польською, латинською, грецькою, німецькою мовами.

Бернардинський монастир Непорочного Зачаття Діви Марії (Дубно).(Додаток 32) У 1614 році Януш Острозький засновує в Дубно бернардинський монастир, запросивши сюди черниць Братства Непорочного зачаття Діви Марії. Будівництво костелу і кляштору було розпочато у 1617 році, а закінчували його у 1629 році вже за нового власника Дубна Владислава Заславського. Ансамбль монастиря утворювали костел і корпус келій, які були зведені у стилі раннього бароко. Пізніше у 1642 році було добудовано монастирський дім (флігель) та інші господарські будівлі. Монастир бернардинок, або колектанок, утримувався на пожертви власників Дубна Острозьких, Заславських, Любомирських та інших заможних меценатів. Також кляштору належала десятина від доходів семи сіл поблизу Дубна, які були зобов"язані опікуватись монастирем. Монастир бернардинок проіснував майже два з половиною століття, аж поки його не було закрито у 1852 році. Невдовзі колишній костел перетворили на собор святого Миколая. Черепичний дах спочатку змінили на гонтовий, а згодом храм покрили бляхою, тоді ж добудували одну муровану та п"ять дерев"яних бань. Внутрішні розписи адаптували під православні традиції, латинські написи замінили слов"янськими, а чотирьох римських пап перемалювали на євангелістів. У 1909 році в будівлях колишнього бернардинського монастиря було відкрито Свято-Миколаївський жіночий монастир. Після того як Дубно увійшло до складу Польщі у 1920 році в монвстирі оселились монахи-бернардинці, які господарювали тут до 1931 року, після чого обитель відійшла до рук папської місії "Про Руссіа", при якій було відкрито католицьку семінарію. У 1937 році костел знову змінив свій вигляд - було прибрано православні бані, ще раніше було змінено розпис на католицький лад. В радянські часи храм було закрито, а в його будівлі розмістилась фабрика художньої галантереї. Зараз споруда належить православним, які перетворили її на церкву святого Миколая. А тепер подивимось як виглядає колишній костел всередині.(додатки)

Свято-Троїцький жіночий монастир (Корець) є туристично привабливим обєктом . (Додаток 33)Православну обитель у 1620 році заснував князь Самуїл Корецький. На той час у місті вже був жіночий монастир Свято-Воскресенський, однак він не міг вмістити усіх монахинь. Тому ігуменія Серафима попросила свого брата князя Самуїла побудувати новий, більший монастир.Утім побачити монастир князю Самуїлу не вдалося. Через два роки він загинув у битві з турками.Будівництво перейшло у руки брата католика Яна-Карла. Але і той справу не завершив. І лише у 1810 році монастирський храм добудував останній корецький князь Йосип Чарторийський.Художній розпис вівтаря і центральної частини храму зробили майстри Почаївської іконописної майстерні.Іконостас замовили у Москві.21 вересня 1880 року православну обитель освятили як Свято-Троїцький жіночий монастир.Головна споруда архітектурного комплексу монастиря — Троїцький собор з двома боковими вівтарями на честь Успіння Божої Матері та преподобfного Іова Почаївського. До собору прибудовані келії з трапезною і тепла церква на честь Іоанна Хрестителя.На території монастиря могила Анни Андро, дівоче прізвище Олєніна. За переказами, це перша наречена російського поета Олександра Пушкіна. “Я вас любил…”.Є у дворі монастирська криниця. Цілющої води з неї приходять попити усі прочани.

Свято-Троїцький Межиріцький монастир є туристичто привабливим об’єктом .(Додаток 34) Свято-Троїцький монастир – засновано князями Острозькими у XV ст., які спорудили тут церкву та укріплення. У 1606 р. Януш Острозький, зрадивши православ'я, передав Троїцький храм католицьким ченцям, побудував для них житлові приміщення та оточив монастир фортецею. Так сформувався теперішній вигляд однієї з найкращих в Україні обителей.

 Межиріцький монастир-фортеця протягом кількох століть відігравав важливу роль у політичному та культурному житті Волині. За переказами, Межиріцька фортеця була з`єднана підземним ходом з оборонними укріпленнями та замком Острога. У 1866 р. католицький монастир було перетворено на православну парафію, а у 1991 р. – на обитель, при якій у 1994 р. відкрилося Духовно-пастирське училище. У Межиріцькому монастирі посеред трапецевидного двору розташовано Троїцький храм (ХV ст.), тринавний, шестистовпний, триапсидний, п`ятибанний. Збереглися також перший ярус Заславської мурованої брами у стилі Відродження, корпуси келій (ХVІІ ст.), чотири оборонні вежі.Архітектура ансамблю та твори мистецтва, що збереглися, втілюють найхарактерніші особливості українського мистецтва ХV-ХVІІІ ст. і належать до найвизначніших пам`яток України. 

Дерманський монастир є туристичто привабливий об’єкт ., (Додаток 35)У 1499. Вперше згадується у письмових джерелах у зв'зку із врученням кн. К. Острозьким монастирській церкві рукописної книги «Поученія» з автографом. Монастир мав великі земельні володіння. Управителем його у 1575-76 був першодрукар І. Федоров.У 1602 в Дермані відкрита друкарня, заснована духовна школа. Багатством монастиря була її бібліотека рукописів і стародруків. З 1627 його настоятелем став український письменник-полеміст М. Смотрицький, автор «Грамматіки славенскія...» (1618). На поч. XVII ст. монастир був одним з осередків книгодрукування в Україні. Збереглися: Троїцька церква (XV ст.), надвірна башта-дзвіниця, корпус келій.

Серед Суспільно-історичних туристко рекреаційних ресурсів визначними є Палацо-Паркові комплекси: Палац Валевських(Місто Гоща) (Додаток 36 ) спотворений зовнішній вигляд у суто радянському стилі. Після втручання один фасад просто перетворює палац на сучасну будівлю, вартує подивитися іншу сторону, хоча знаходиться вона доволі в поганому стані..

Палацовий комплекс у Великих Межирічах (Додаток 37) зведений за проектом архітектора Домініка Мерліні. При будуванні Межиріцького палацу Домінік Мерліні не відхилився від свого основного стилю – класицизму. Велична будова має два фасади. Парадний вхід прикрашає портик іонічного ордеру, колони його поставлені в два ряди – шість у внутрішньому й чотири в зовнішньому. Алея дерев зі спиляними верхівками – нова, раніше до будівлі вела дуже широка алея. Ставки з вимощеними дубовими дошками . Палац має французьку систему розташування кімнат. Парадна зала знаходиться на другому поверсі; на сходах стіни розмальовані видами руїн старого замку, а стелю прикрашає зображення нового палацу. Головна зала – в бароковому стилі; тут збереглася ліпнина й архітектурні деталі. Зараз у приміщенні палацу знаходиться школа-інтернат. (додаток 9)

Замкова архітектура області представлена: Дубенський замок.(Додаток 38)У стародавньому місті Дубно у 1492 р. збудований замок , князем Костянтином Острозьким. Ця споруда була оточена земельними валами, огороджена дерев'яним частоколом по периметру і тісно забудована всередині житловими та господарськими приміщеннями. Проте обмежена дільниця замку, недостатня міцність дерев'яних стін і укріплень, досить часті пожежі, і найголовніше, більш низьке розташування стосовно прилеглої ділянки міста, змусило князя Костянтина Острозького почати будову нової, рельєфно вищої, кам'яної фортеці.  1492 рік офіційно вважається датою спорудження Дубенського замку. Протягом свого існування замок неодноразово перебудовувався й укріплювався. На початку XVII ст. каштелян краківський князь Януш Острозький реставрував замок у стилі пізнього Ренесансу. Тоді ж було добудовано два бастіони зі сторожовими вежами.

Між старим городищем і новим замком пролягав глибокий рів, який при потребі легко заповнювався водами Ікви. Другий, ширший і більш значущий для оборони, рів був виритий з протилежної сторони замку. Його східний схил утворювався фасадами бастіонів і куртиною, яка їх з'єднувала, а висока прямовисна стіна з боку міста була складена з "дикого" каменю. Цей рів також наповнювався водою.У бастіонах каземати, з'єднані з околицями. Вони були такими просторими, що туди можна було заїхати каретою і розвернутися. Під замком були прокладені широкі кам'яні підземні ходи-тайники, куди під час ворожих нападів ховалися місцеві жителі зі своїм майном. Тут зберігалися запаси води і провізії для оборонців підчас облоги.

Клеванський замок( м.Клевань ). (Додаток 39)Замок- артифакт XV ст.З 1458 могутність замку пов'язують з магнатом роду Остроських українським шляхтичем князем Чарторийським. Він почав масштабне укріплення замку. Замок зведений на високому березі річки Стубли.Чорторийський звів 2 вежі, які мали оборонний характер. З 1632 замок є власністю єзуїтів там існувала колегія. В 1817 замок був реставрований Чарторийським і було засновано польську гімназію.1813 р. училище було в закрите.

Корецький замок ( м.Корець). (Додаток 40)Замок -збудовано в XVI ст. Князі Острозькі побудували дерев'яний замок. Проте історія пам'ятає замок як маєток роду Корецьких, які близько 1550р. добудували кам'яні мури та  встновили підйомний міст на дорогу. Головним в'їздом була трьохярусна башня. У 80-х роках XVIII ст. завдяки князям Чарторійським замок зазнав найбільшої перебудови, вони переобладнали його під житлове приміщення оздобивши його бароковим декором .

З того часу замок називають замок -палац. У 1832р. була пожежа  і після того  замок не відбудовувався. Місто Корець відоме ще й тим, що тут похована Анна Оленіна, якій О.С. Пушкін написав вірш "Я Вас любил". Корецький замок, як і належить справжній твердині, стоїть на стратегічно вигідному місці. Він намертво зрісся з суворими гранітними скелями, що височать на кілька десятків метрів понад долиною річечки із симпатичною назвою Корчик.