З а в д а н н я

1. Юнатов відбував покарання у виді позбав­лення волі за злочин, передбачений ст. 296 ч. 2 КК України. Після умовно-дострокового звільнення за ним був встановлений нагляд трудового колективу заводу "Серп і Молот". Незважаючи на дисциплінарні стягнення та попередження, зроблені на засіданні ради профілакти­ки заводу, Юнатов продовжував порушувати трудову дисципліну, громадський порядок, пиячив. Трудовий ко­лектив звернувся до суду з клопотанням про встановлен­ня щодо Юнатова адміністративного нагляду.

Яке рішення має бути прийняте і на підставі якої норми?

2. На момент звільнення Критова, який відбував покарання за умисне вбивство, передбачене ст. 116 КК України, було встановлено, що за період перебування у колонії він уперто не бажав стати на шлях виправлен­ня, тому продовжує залишатися особою, небезпечною для суспільства.

Які документи повинна підготувати адміністрація колонії перед звільненням Критова?

Як проводиться оформлення адміністративного нагляду за особами при звільненні їх з місць позбавлення волі?

3. Куценко після звільнення із колонії повернув­ся до свого помешкання у м. Харкові, але так сталося, що він залишився без квартири. Спроби підшукати собі жит­ло і прописатися успіху не мали. На роботу без прописки у паспорті його не приймали.

Хто і в якому порядку повинен надати йому допо­могу в побутовому влаштуванні і працевлаштуванні?

4. 20-річний Пащенко звернувся до місцевих органів влади зі скаргою, де писав, що 3 роки перебував у виховній колонії, потім повернувся до м. Харкова й оселився у бабусі, яка замінила йому матір. Батьків у нього немає. РВВС відмовляє йому у прописці на тій підставі, що не вистачає норми житлової площі.

Яке рішення повинен прийняти місцевий орган влади?

13. Методичні вказівки для викладачів і студентів

Мета - сформувати у студентів системне уявлення про соціальне призначення і основний зміст кримінально-виконавчого права з тим, аби створити необхідні передумови для правильного розуміння і вживання його норм в юридичній практиці, дотримання законності в діяльності правоохоронних органів.

Завдання:

- сформувати у студентів систему знань про основи політики держави в області виконання кримінальних покарань, правовому регулюванні цієї сфери діяльності;

- виробити у них навики і уміння аналізувати законодавство і нормативні правові акти, регулюючі виконання кримінальних покарань;

- добитися формування у студентів правосвідомості як найважливішої умови дотримання законності в діяльності правоохоронних органів.

У результаті вивчення даного курсу студент повинен:

знати: - виходячи з цілей і завдань курсу, в процесі його вивчення студентам необхідно засвоїти поняття кримінально-виконавчого права, його зміст, основні категорії кримінально-виконавчої політики, її особливості на різних етапах розвитку нашої держави і в сучасний період, тенденції її розвитку в найближчій перспективі тощо.

вміти: - правильно вживати майбутніми фахівцями норми кримінально-виконавчого права, захищати права і законні інтереси громадян у сфері реалізації кримінальної відповідальності;

- правильно використовувати кримінально-виконавче законодавство при вирішенні практичних питань по виконання покарань:

1. не пов'язаних з ізоляцією засудженого від суспільства;

2. у вигляді арешту;

3. у вигляді позбавлення волі;

4. відносно військовослужбовців;

- застосовувати правові основи звільнення засуджених від відбування покарання.

1. Для підготовки і проведення заняття студени використовують бібліотечний фонд, а також навчально-методичні та інші, рекомендовані кафедрою джерела і матеріали.

2. При проведенні занять бажано застосовувати такі методи перевірки занять студентів:

Опитувальний - метод перевірки знань, при якому суб'єкт перевірки ставить запитання об'єкту (в усній або письмовій формі).

Реферативний – метод перевірки знань, при якому заздалегідь визначені студенти доповідають по контрольній тематиці з наступним обговоренням.

Програмний контроь – метод перевірки знань, при якому зі студентами може проводитися тестування.

Перевірка конспектів лекцій – метод перевірки знань, який полягає у перевірці наявності лекційного матеріалу у зошитах.

3. Виступами студентів передує вступне слово викладача. Після кожного виступу студенту можуть бути поставлені додаткові запитання, які не були розкриті під час його виступу. У ході виступу, а також і після нього, ставляться запитання до решти студентів, які повинні постійно слідкувати за виступами своїх колег та вчасно висловлювати погляд щодо дискусійних проблем.

Після кожного виступу викладач повинен підбити короткий підсумок виступам як основного відповідача, так і інших осіб, які брали участь у обговоренні питання. Загальне резюме робиться наприкінці заняття.

Вступ студентів здійснюється через вільне викладання питання без використання конспектів. Можливість використання додаткового матеріалу доцільна, якщо це є самостійно розробленим проектом рішення щодо поданого ситуативного завдання, яке допомагає розкрити правові підстави і порядок дій у запропонованій ситуації.

4. Організаційно заняття складається з доведеного до студентів:

- плану проведення лекції або заняття;

- переліку рекомендованої літератури;

- тем реферативних повідомлень, якщо це заняття.

5. Орієнтовний розрахунок навчального часу на заняттях:

- перевірка готовності студентів до заняття – 3 хв.

- вступне слово викладача – 5 хв;

- розгляд основних навчальних питань – 68 хв;

- прикінцеве слово викладача, підбиття підсумків та видача рекомендацій щодо поглиблення знань з даної теми – 4 хв.