- •Запобігання та протидія проявам корупції
- •Ббк х 628.3
- •Тема 1.1. Корупція як соціальне явище
- •1. Теоретичні питання аналізу сутності та змісту корупції
- •2. Політичний аспект корупції
- •4. Правовий аспект корупції
- •5. Психологічний і моральний аспекти корупції
- •6. Наслідки корупції
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 1.2. Проблеми запобігання і протидії корупції в Україні в умовах реалізації Програми економічних реформ
- •1. Корупція як економічна проблема на шляху реалізації Програми економічних реформ
- •2. Проблеми протидії корупції в умовах реформування економіки країни
- •3. Напрями запобігання і протидії корупції визначені Програмою економічних реформ
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 1.3. Політична корупція як загроза національній безпеці
- •1. Зміст, поняття та умови існування політичної корупції
- •2. Види і форми політичної корупції
- •3. Основні напрями протидії політичній корупції
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 1.4. Корупція – загроза національній безпеці України
- •1. Поняття, об’єкти, суб’єкти і принципи національної безпеки
- •2. Національні інтереси України
- •3. Загрози національній безпеці України
- •4. Основні напрями державної політики національної безпеки України:
- •5. Забезпечення національної безпеки України. Законодавчі основи забезпечення національної безпеки
- •6. Гарантування прав, свобод і обов’язків громадян при забезпеченні безпеки
- •7. Поняття системи забезпечення національної безпеки та її елементи
- •8. Основні функції системи забезпечення національної безпеки та її елементи
- •9. Повноваження основних суб’єктів системи забезпечення національної безпеки
- •10. Сили і засоби забезпечення національної безпеки
- •11. Статус Ради національної безпеки і оборони
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 1.5. Антикорупційна стратегія України – один із пріоритетів запобігання та протидії корупції
- •1. Загальні положення
- •2. Засади забезпечення державної антикорупційної політики
- •3. Мета й пріоритетні завдання державної антикорупційної політики
- •4. Механізми реалізації Стратегії
- •5. Державний та громадський контроль за реалізацією Стратегії
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 2.1. Публічна влада: проблеми протидії корупції
- •1. Корупційні ризики у сфері публічної влади
- •2. Органи публічної влади в Україні як суб’єкти, які здійснюють заходи щодо запобігання і протидії корупції
- •3. Інститут публічної служби в Україні та проблеми протидії корупції
- •Висновки
- •Рекомендована література:
- •Тема 2.2. Організація взаємодії державних органівта органів місцевого самоврядування з правоохоронними органами у сфері запобігання та протидії корупції
- •1. Поняття та особливості взаємодії державних органів у сфері запобігання та протидії корупції
- •2. Принципи взаємодії державних органів у сфері запобігання та протидії корупції
- •3. Види, форми взаємодії суб’єктів у сфері запобігання та протидії корупції
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 2.3. Особливості провадження у справах про корупційні адміністративні правопорушення
- •1. Загальна характеристика адміністративних корупційних правопорушень та особливості їх провадження
- •2. Кваліфікація адміністративних корупційних правопорушень
- •Тема 2.4. Роль громадськості у заходах щодо запобігання та протидії корупції
- •1. Правова основа участі громадськості щодо запобігання та протидії корупційним проявам
- •2. Інформування громадськості про заходи щодо запобігання та протидії корупції
- •3. Громадськість як суб’єкт запобігання та протидії корупції. Державний захист осіб, які надають допомогу в запобіганні та протидії корупції
- •4. Основні заходи громадськості щодо запобігання та протидії корупції
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.5. Боротьба з корупцією як невід’ємна складова реформування державного управління та державної служби України
- •1. Антикорупційні положення законодавства про державну службу
- •2. Основні законодавчі акти та інші нормативно-правові акти національного антикорупційного законодавства
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 2.6. Планування заходів у сфері протидії корупції в органах державної влади та місцевого самоврядування
- •1. Сутність і роль планування. Принципи планування та вимоги до планів
- •2. Структура планів заходів щодо запобігання і протидії корупції
- •3. Методика розробки планів заходів щодо запобігання і протидії корупції
- •4. Організація контролю за виконанням планів
- •Тема 3.1. Загальна характеристика злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг
- •1. Поняття, види й загальна характеристика злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг
- •2. Поняття та ознаки службової особи
- •3. Кримінально-правова характеристика зловживання владою або службовим становищем. Відмінність від перевищення влади або службових повноважень
- •4. Кримінально-правова характеристика службового підроблення
- •5. Кримінально-правова характеристика хабарництва
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 3.2. Кримінологічні засади запобігання корупції в Україні
- •1. Поняття, ознаки, стан і тенденції корупції. Форми корупційних діянь.
- •2. Нормативно-правове забезпечення запобігання та протидії корупції в Україні
- •3. Причини та умови корупції в Україні
- •4. Заходи запобігання корупції
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 3.3. Корупційна злочинність: стан, детермінаціята запобігання
- •1. Характеристика корупційних злочинів в органах виконавчої влади
- •2. Кримінологічна характеристика осіб, які вчинили корупційні правопорушення
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 3.4. Організація взаємодії органів державної влади з оперативними підрозділами щодо протидії корупції
- •1. Передумови, сфери, найуразливіші для корупції, та основні форми корупційних діянь
- •2. Правове забезпечення, принципи та основні напрями боротьби з корупцією
- •3. Органи, які здійснюють боротьбу з корупцією, контроль за ними, їх фінансове та інформаційне забезпечення
- •4. Взаємодія правоохоронних органів з органами виконавчої влади в процесі реалізації заходів щодо запобігання та протидії корупції
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 3.5. Особливості запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, як засіб боротьби з корупцією
- •1. Сутність феномена «відмивання коштів» та його соціально-правова природа. Співвідношення «відмивання коштів» і «корупції»
- •2. Стандарти правового забезпечення запобігання та протидії відмиванню коштів
- •3. Фінансовий моніторинг – центральна ланка в системі запобігання відмиванню коштів в Україні
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 4.1. Психологічні особливості спілкування керівників, на яких покладено функції щодо запобігання та протидії проявам корупції
- •Тема 4.2. Використання маніпуляційних тактик спілкування в процесі виявлення осіб, схильних до корупційної діяльності
- •Тема 4.3. Психологічні аспекти запобігання корупційним правопорушенням в органах державної влади та місцевого самоврядування
- •1. Документ як носій юридичної інформації
- •Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 № 3206;
- •Постанова Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2009 р. № 1346 «Про затвердження методології проведення антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів»;
- •3. Реквізит документа. Мовні та технічні вимоги до оформлення реквізитів документа
- •4. Текст як основний реквізит службового документа. Правові вимоги до змісту службового документа
- •5. Лінгвістичні норми тексту службового документа
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 1.5. Антикорупційна стратегія України – один із пріоритетів запобігання та протидії корупції 56
- •Братель Сергій Григорович,
4. Основні заходи громадськості щодо запобігання та протидії корупції
У червні 2006 р. Міністерство юстиції України розпочало співпрацю з Радою Європи у сфері протидії корупції в рамках спільного проекту Європейської комісії та Ради Європи «Підтримка належного урядування: Проект протидії корупції в Україні» (UPAC). Успішна співпраця між урядовим та неурядовим сектором (у різних сферах, в тому числі, у сфері протидії корупції) залежить від дотримання певних «неписаних» правил:
– держава не може примушувати приватний сектор брати участь у здійснюваних нею заходах, вона може лише запрошувати його до співпраці;
– отримавши таке запрошення, приватний сектор сам вирішує, чи відповідати на це запрошення, яким чином і якою мірою;
– форми співпраці між державними інституціями та інституціями громадянського суспільства повинні регулюватися правовими положеннями щонайменше у найзагальнішому плані;
– держава не може втручатись у рішення громадянського суспільства щодо форм самоорганізації з метою здійснення співпраці;
– держава має забезпечити, щоб усі громадські організації мали однакову можливість участі у цій співпраці;
– важливі рішення громадянського суспільства не є обов’язковими для держави, але якщо вони відхиляються, то громадянське суспільство має право вимагати пояснення причин такого відхилення;
– «громадянське суспільство» охоплює організації сфери економіки/бізнесу та всі інші організації, що не належать державі та не перебувають у її управлінні.
Існує позитивно показовий світовий досвід ефективної співпраці державного і недержавного сектору в питаннях протидії корупції саме в тих державах де раніше корупція сягала рівня ледь не офіційної державної політики, зокрема:
– у Гонконгу в другій половині ХХ ст. було створено незалежну від влади комісію боротьби з корупцією. У її обов’язки входило незалежне розслідування виявів корупції, розроблення і втілення організаційних, юридичних і адміністративних антикорупційних заходів, а також проведення широкої інформаційно-просвітницької кампанії. Діяльність НКБК щільно контролюється структурами громадянського суспільства;
– в Сингапурі поряд із спеціальним бюро з розслідування фактів корупції, діють спеціальні наглядові комісії з представників громадськості;
– в Індії ті самі функції виконує Національна спілка громадської дії.
Окремої уваги заслуговує антикорупційний досвід Російської Федерації. Громадська палата в Росії акумулює та спрямовує зусилля громадських організацій у протидії корупції. У свою чергу протягом 2001-2005 рр. виконувалася російсько-американська програма «Партнерство в протидії корупції», в рамках якої були створені 7 регіональних антикорупційних коаліцій (сьогодні вони об’єднують більше 180 неурядових організацій). У 2005 р. регіональними коаліціями була створено Російське Антикорупційне партнерство, яке просуває в окремих регіонах та країні в цілому правові та інституційні реформи, формування та розвиток послідовної антикорупційної політики; здійснює громадський контроль над органами влади в бюджетній та іншій сферах; надає юридичну допомогу громадянам, які зіткнулися з проявами корупції чи необґрунтованої бюрократії; допомагає знімати адміністративні перешкоди в діяльності підприємців тощо.
На сучасному рівні державної антикорупційної політики Україні слід виходити з того, що абсолютно подолати корупцію неможливо – можна лише мінімізувати її вплив на життя суспільства. В умовах недостатнього рівня довіри населення до органів державної влади, популяризувати ідею активної протидії виявам корупції мають саме інститути громадянського суспільства. Держава повинна сприяти їм в цьому Антикорупційні недержавні організації повинні створити дієву коаліцію, яка б стала повноправним партнером держави.