- •Запобігання та протидія проявам корупції
- •Ббк х 628.3
- •Тема 1.1. Корупція як соціальне явище
- •1. Теоретичні питання аналізу сутності та змісту корупції
- •2. Політичний аспект корупції
- •4. Правовий аспект корупції
- •5. Психологічний і моральний аспекти корупції
- •6. Наслідки корупції
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 1.2. Проблеми запобігання і протидії корупції в Україні в умовах реалізації Програми економічних реформ
- •1. Корупція як економічна проблема на шляху реалізації Програми економічних реформ
- •2. Проблеми протидії корупції в умовах реформування економіки країни
- •3. Напрями запобігання і протидії корупції визначені Програмою економічних реформ
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 1.3. Політична корупція як загроза національній безпеці
- •1. Зміст, поняття та умови існування політичної корупції
- •2. Види і форми політичної корупції
- •3. Основні напрями протидії політичній корупції
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 1.4. Корупція – загроза національній безпеці України
- •1. Поняття, об’єкти, суб’єкти і принципи національної безпеки
- •2. Національні інтереси України
- •3. Загрози національній безпеці України
- •4. Основні напрями державної політики національної безпеки України:
- •5. Забезпечення національної безпеки України. Законодавчі основи забезпечення національної безпеки
- •6. Гарантування прав, свобод і обов’язків громадян при забезпеченні безпеки
- •7. Поняття системи забезпечення національної безпеки та її елементи
- •8. Основні функції системи забезпечення національної безпеки та її елементи
- •9. Повноваження основних суб’єктів системи забезпечення національної безпеки
- •10. Сили і засоби забезпечення національної безпеки
- •11. Статус Ради національної безпеки і оборони
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 1.5. Антикорупційна стратегія України – один із пріоритетів запобігання та протидії корупції
- •1. Загальні положення
- •2. Засади забезпечення державної антикорупційної політики
- •3. Мета й пріоритетні завдання державної антикорупційної політики
- •4. Механізми реалізації Стратегії
- •5. Державний та громадський контроль за реалізацією Стратегії
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 2.1. Публічна влада: проблеми протидії корупції
- •1. Корупційні ризики у сфері публічної влади
- •2. Органи публічної влади в Україні як суб’єкти, які здійснюють заходи щодо запобігання і протидії корупції
- •3. Інститут публічної служби в Україні та проблеми протидії корупції
- •Висновки
- •Рекомендована література:
- •Тема 2.2. Організація взаємодії державних органівта органів місцевого самоврядування з правоохоронними органами у сфері запобігання та протидії корупції
- •1. Поняття та особливості взаємодії державних органів у сфері запобігання та протидії корупції
- •2. Принципи взаємодії державних органів у сфері запобігання та протидії корупції
- •3. Види, форми взаємодії суб’єктів у сфері запобігання та протидії корупції
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 2.3. Особливості провадження у справах про корупційні адміністративні правопорушення
- •1. Загальна характеристика адміністративних корупційних правопорушень та особливості їх провадження
- •2. Кваліфікація адміністративних корупційних правопорушень
- •Тема 2.4. Роль громадськості у заходах щодо запобігання та протидії корупції
- •1. Правова основа участі громадськості щодо запобігання та протидії корупційним проявам
- •2. Інформування громадськості про заходи щодо запобігання та протидії корупції
- •3. Громадськість як суб’єкт запобігання та протидії корупції. Державний захист осіб, які надають допомогу в запобіганні та протидії корупції
- •4. Основні заходи громадськості щодо запобігання та протидії корупції
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.5. Боротьба з корупцією як невід’ємна складова реформування державного управління та державної служби України
- •1. Антикорупційні положення законодавства про державну службу
- •2. Основні законодавчі акти та інші нормативно-правові акти національного антикорупційного законодавства
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 2.6. Планування заходів у сфері протидії корупції в органах державної влади та місцевого самоврядування
- •1. Сутність і роль планування. Принципи планування та вимоги до планів
- •2. Структура планів заходів щодо запобігання і протидії корупції
- •3. Методика розробки планів заходів щодо запобігання і протидії корупції
- •4. Організація контролю за виконанням планів
- •Тема 3.1. Загальна характеристика злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг
- •1. Поняття, види й загальна характеристика злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг
- •2. Поняття та ознаки службової особи
- •3. Кримінально-правова характеристика зловживання владою або службовим становищем. Відмінність від перевищення влади або службових повноважень
- •4. Кримінально-правова характеристика службового підроблення
- •5. Кримінально-правова характеристика хабарництва
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 3.2. Кримінологічні засади запобігання корупції в Україні
- •1. Поняття, ознаки, стан і тенденції корупції. Форми корупційних діянь.
- •2. Нормативно-правове забезпечення запобігання та протидії корупції в Україні
- •3. Причини та умови корупції в Україні
- •4. Заходи запобігання корупції
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 3.3. Корупційна злочинність: стан, детермінаціята запобігання
- •1. Характеристика корупційних злочинів в органах виконавчої влади
- •2. Кримінологічна характеристика осіб, які вчинили корупційні правопорушення
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 3.4. Організація взаємодії органів державної влади з оперативними підрозділами щодо протидії корупції
- •1. Передумови, сфери, найуразливіші для корупції, та основні форми корупційних діянь
- •2. Правове забезпечення, принципи та основні напрями боротьби з корупцією
- •3. Органи, які здійснюють боротьбу з корупцією, контроль за ними, їх фінансове та інформаційне забезпечення
- •4. Взаємодія правоохоронних органів з органами виконавчої влади в процесі реалізації заходів щодо запобігання та протидії корупції
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 3.5. Особливості запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, як засіб боротьби з корупцією
- •1. Сутність феномена «відмивання коштів» та його соціально-правова природа. Співвідношення «відмивання коштів» і «корупції»
- •2. Стандарти правового забезпечення запобігання та протидії відмиванню коштів
- •3. Фінансовий моніторинг – центральна ланка в системі запобігання відмиванню коштів в Україні
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 4.1. Психологічні особливості спілкування керівників, на яких покладено функції щодо запобігання та протидії проявам корупції
- •Тема 4.2. Використання маніпуляційних тактик спілкування в процесі виявлення осіб, схильних до корупційної діяльності
- •Тема 4.3. Психологічні аспекти запобігання корупційним правопорушенням в органах державної влади та місцевого самоврядування
- •1. Документ як носій юридичної інформації
- •Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 № 3206;
- •Постанова Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2009 р. № 1346 «Про затвердження методології проведення антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів»;
- •3. Реквізит документа. Мовні та технічні вимоги до оформлення реквізитів документа
- •4. Текст як основний реквізит службового документа. Правові вимоги до змісту службового документа
- •5. Лінгвістичні норми тексту службового документа
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 1.5. Антикорупційна стратегія України – один із пріоритетів запобігання та протидії корупції 56
- •Братель Сергій Григорович,
Питання для самоконтролю:
1. Визначте поняття корупції згідно Закону України від 07 квітня 2011 року № 3206-VI. «Про засади запобігання та протидії корупції»?
2. Сформулюйте основні ознаки корупції в Україні?
3. Розкрийте сучасний стан і тенденції корупції в Україні на сучасному її розвитку?
4. Окресліть форми корупційних діянь?
5. Визначте основні чинники, що детермінують корупцію в Україні?
6. Означте правове регулювання запобігання та протидії корупції в Україні?
7. Охарактеризуйте зміни, що внесені у законодавство України у зв’язку з прийняттям законів України від 07 квітня 2011 року № 3206-VI та 3207-VI «Про засади запобігання та протидії корупції» й «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення»?
8. Розкрийте загальносоціальні та спеціально-кримінологічні заходи запобігання корупції в Україні.
9. Визначте антикорупційну стратегію України.
10. Окресліть міжнародний досвід запобігання корупції.
Тема 3.3. Корупційна злочинність: стан, детермінаціята запобігання
1. Характеристика корупційних злочинів в органах виконавчої влади.
2. Кримінологічна характеристика осіб, які вчинили корупційні правопорушення.
1. Характеристика корупційних злочинів в органах виконавчої влади
Поширення корупційних злочинів в різних сферах діяльності та гілках влади робить їх не тільки небезпечним, але і універсальним явищем. Складність протидії корупційним злочинам обумовлена їх здатністю розповсюджуватися в будь-якій сфері суспільного життя.
Особливості способів корупційних злочинів полягають в тому, що вони вчиняються не як одиничні дії, а часто у вигляді системи способів злочинної діяльності, кримінального механізму, що вчиняються насамперед в економічній сфері і нерідко відбуваються протягом тривалого періоду. Спосіб корупційних злочинів нерідко є складовим елементом злочинної діяльності, здійснюваної за єдиним задумом, що перетворюється іноді на кримінальну систему. У той же час ознаки хабарництва та інших проявів корупції нерідко виявляються при розслідуванні економічних злочинів, у тому числі у вигляді використання посадовими особами та іншими державними службовцями підставних осіб і родичів у підприємницьких структурах, зловживання службовим становищем з метою переведення державних грошей у підприємницькі структури і наступною конвертацією їх у готівку, надання необґрунтованих переваг фізичним або юридичним особам шляхом підготовки або прийняття нормативно-правових актів чи управлінського рішення тощо.
Якщо розглядати, наприклад, господарські злочини, то умовно їх можна розділити на певні блоки – склади злочинів в цих блоках можуть вчинюватися в певних сферах економічної діяльності (і тільки в них), а корупційні злочини можуть бути вчинені в будь-якій сфері суспільного життя (в тому числі і економіки). Отже способів вчинення корупційних злочинів велика кількість – кожні із сфер суспільного життя (або економіки), що контролюється державними органами виконавчої влади притаманні певні способи підготовки, вчинення та приховування слідів корупційних злочинів. Більш того, зазначені способи залежать також від інших факторів – посади, яку займає особа, що готує або вчинює злочин (перша особа органу тощо), функціональних обов’язків або посадових повноважень особи; можливостей щодо самостійного вчинення злочину (одноособове або необхідне залучення інших посадовців органу); ступеня корумпованості конкретного посадовця (одноразовий злочин або участь посадовця у корумпованих схемах); ступеня корумпованості органу (сфери економіки, що контролює орган) тощо. Тому способи вчинення корупційних злочинів ми розглядаємо, ґрунтуючись на аналізі об’єктивної сторони як елементу складу злочину. Фактично всі способи зловживань можна звести до типових (що є об’єднуючим для всіх інших), а саме:
– вчинення посадовцем незаконного діяння в межах службової компетенції може полягати в наступному: неповне виконання певного рішення; повне невиконання певного рішення, тобто бездіяльність; повне невиконання певного рішення та вчинення протилежного йому дії;
– віддання незаконних вказівок, розпоряджень, наказів підлеглим або підконтрольним службовим особам (може полягати в наступному: вчиненні діянь в межах своїх повноважень, але не викликаних службовою необхідністю; у вчиненні дій, що не входять в перелік функціональних обов’язків посадовця);
використання свого службового становища для впливу на вищих службових осіб, у компетенції котрих знаходиться вчинення певного діяння, або для впливу на колегіальний орган (переконання їх у доцільності вчинення такого діяння, ведення в оману при підготовці прийняття того чи іншого рішення);
– використання свого службового авторитету, авторитету посади чи органу, в якому працює посадовець, для впливу на працівників інших організацій, відомств, завдяки чому ті вчиняють незаконне діяння.
Ключові ознаки корупційних злочинів:
1) умисне використання наданих службових повноважень та пов’язаних з ними можливостей у публічній та приватній сферах діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб;
2) спеціальна мета – одержання неправомірної вигоди;
3) прийняття пропозицій отримання неправомірної вигоди для себе або інших осіб;
4) пропозиція чи надання неправомірної вигоди особам зазначеним у п. 1, 2, ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції»;
5) прийняття пропозиції або надання неправомірної вигоди фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов’язаних з цим можливостей;
6) суб’єктом може бути тільки особа, уповноважена на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування чи прирівняних до них осіб або наділена владою чи посадовими повноваженнями, особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або особи, спеціально уповноважені на виконання таких обов’язків в юридичних особах, а також фізичні особи – підприємці, фізичні та юридичні особи.
7) за вказані діяння законом установлено кримінальну відповідальність, передбачену КК України.
До корупційних злочинів належать (КК України):
Стаття 353. Самовiльне присвоєння владних повноважень або звання службової особи
Стаття 358. Пiдроблення документiв, печаток, штампiв та бланкiв, збут чи використання пiдроблених документiв, печаток, штампiв
Стаття 364. Зловживання владою або службовим становищем
Стаття 3641. Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно вiд органiзацiйно-правової форми
Стаття 365. Перевищення влади або службових повноважень
Стаття 3651. Перевищення повноважень службовою особою юридичної особи приватного права незалежно вiд органiзацiйно-правової форми
Стаття 3652. Зловживання повноваженнями особами, якi надають публiчнi послуги
Стаття 366. Службове підроблення
Стаття 367. Службова недбалість
Стаття 368. Одержання хабара
Стаття 3682. Незаконне збагачення
Стаття 3684. Пiдкуп особи, яка надає публiчнi послуги
Стаття 369. Пропозицiя або давання хабара
Стаття 3692. Зловживання впливом
Стаття 370. Провокацiя хабара або комерцiйного пiдкупу
Перевищення влади проявляється в діях службової особи, яка, маючи владні повноваження стосовно підлеглих або більш широкого кола осіб, під час виконання своїх владних чи організаційно-розпорядчих функцій виходить за межі цих повноважень, а перевищення службових повноважень – це дії службової особи, яка має владні повноваження, але у конкретному випадку перевищує не їх, а інші свої повноваження, або перевищує свої владні повноваження стосовно осіб, які не входять до числа підлеглих. Повноваження, за межі яких виходить службова особа при їх перевищенні, повинні бути чітко передбачені відповідним нормативно-правовим актом: законом, декретом, указом, постановою, статутом, положенням, інструкцією, правилами тощо. Якщо ж вказаний акт нечітко регламентує повноваження службовця, які спричинили, наприклад, перевищення влади, службовець не може притягатися до кримінальної відповідальності, бо він вийшов за межі повноважень ненавмисно.
До основних способів перевищення влади (або службових повноважень), ми відносимо:
– вчинення дій, які є компетенцією вищестоящої службової особи цього відомства чи службової особи іншого відомства ;
– вчинення одноособово дій, які могли бути вчинені лише колегіально;
– вчинення дій, виконання яких дозволяється тільки в особливих випадках, або з особливого дозволу, або з додержанням особливого порядку, – за відсутності цих умов;
– вчинення дій, які ніхто не має права виконувати або дозволяти.
Практично кваліфікація дій осіб, які приймали участь у винесенні незаконного рішення (за умови їх обізнаності про незаконність рішення) може бути проведена за окремими статтями КК України, як зловживання чи перевищення посадових повноважень, службове підроблення або отримання хабара, оскільки своє реальне втілення виконавча влада знаходить не в абстрактних інститутах, а в окремих індивідах – носіях влади, положення цих осіб подвійно. З одного боку, це звичайні люди з своїми інтересами, колами спілкування, відносинами, органічно включеними в систему горизонтальних суспільних зв’язків. Їх владні функції – це, по суті, звичайні трудові функції у сфері управління. У цьому, чисто теоретичному сенсі, вони нічим не відрізняються від інших осіб. З іншого боку, вони втілюють суспільно визнаний інститут і його авторитет, що ставить їх в особливе соціальне і частково правове положення.