Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК З АДМНІСТРАТИВНОГО ПРАВА.docx
Скачиваний:
26
Добавлен:
09.02.2016
Размер:
81.09 Кб
Скачать

Тема №12. Публічне адміністрування в соціально-культурній сфері. – Кладченко м., Ткачук а.

1. Органи публічного адміністрування в сфері науки – це система органів, що здійснюють заходи спрямовані на вдосконалення державного регулювання у науковій сфері, забезпечення реалізації державних цільових науково-технічних програм, визначення порядку формування та використання фондів для наукової діяльності і т. д.

2. Пролонгація - продовження строку чинності документа - договору, угоди, векселя тощо.

3. Наукова політика - це політика держави щодо формування умов, сприятливих для ефективного наукового розвитку країни, зокрема цілі, форми та методи діяльності держави у науковій сфері.

4. Громадська гуманітарна рада — консультативно-дорадчий орган при Президентові України, створений з метою вирішення найважливіших питань гуманітарного розвитку,підготовки пропозицій щодо забезпечення додержання прав і свобод людини і громадянина у сферах освіти, науки, культури і мистецтва, охорони здоров'я, інтелектуальної та творчої діяльності,впровадження системних реформ для досягнення відповідності європейським стандартам захисту таких прав.

5. Органи публічного адміністрування у сфері охорони здоров’я – система органів, що формують відповідні проекти засад державної політики у сфері охорони здоров’я, розглядають концепції реформування системи охорони здоров’я, вдосконалення політики у сфері охорони здоров’я відповідно до сучасних потреб.

6. Сфера охорони здоров’я – вся сукупність органів і закладів охорони здоров’я країни, які об’єднані в системі Міністерства охорони здоров’я України та в інших галузевих системах.

7. Система охорони здоров’я – сукупність взаємопов’язаних санітарно-профілактичних, лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих, санітарно-курортних, аптечних, науково-медичних, санітарно-епідеміологічних підсистем, що спрямовані на вирішення проблем збереження здоров’я та працездатності населення.

8. Міністерство охорони здоров’я України - центральний орган виконавчої влади України у галузі охорони здоров'я, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я, формує державну політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення.

9. Органи публічного адміністрування у сфері захисту населення – система державних органів, які дбають про соціальний захист своїх громадян, забороняють використання примусової праці, створюють робочі місця, забезпечують підготовку кадрів, забезпечують нормальні умови праці, вільний вибір місця роботи, професії, матеріально підтримують своїх громадян, гарантують захист від незаконного звільнення, забезпечують право на своєчасне одержання винагороди.

9. Соціальний захист - комплекс заходів, які здійснюють державні органи в різних сферах діяльності, спрямований на забезпечення доступу кожного члена суспільства до соціальних благ, усунення соціальної нерівності та підтримку найбільш незахищених членів суспільства.

10. Міністерство соціальної політики України - головний органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту населення, з питань сім'ї та дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну, окрім того, він є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків та спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань запобігання насильству в сім'ї.

11. Культурні права громадян - група конституційних прав і свобод людини, спрямованих на забезпечення культурних і духовних потреб особи

12. Соціально-культурна діяльність української держави - складна й багатогранна сфера суспільного життя, яка включає в себе функціональне об'єднання установ та організацій, що здійснюють громадсько-політичну і культурно-виховну роботу

13. Президент України є гарантом соціально-культурних прав громадян, через систему органів виконавчої влади забезпечує виконання законодавства та політики у соціально-культурній сфері, здійснює інші повноваження, передбачені Конституцією

14. Основу державної політики у сфері соціально-культурного будівництва формує Верховна Рада України шляхом закріплення конституційних і законодавчих засад, визначення мети, головних завдань, напрямів, принципів і пріоритетів, встановлення нормативів та обсягів бюджетного фінансування, створення системи відповідних кредитно-фінансових, податкових та інших регуляторів, затвердження переліку комплексних і цільових загальнодержавних програм у соціально-культурній сфері.

15. На місцевому (регіональному) рівні публічне адміністрування соціально-культурної сфери здійснюють обласні державні адміністрації, до структури яких переважно входять територіальні підрозділи вищезазначених центральних органів виконавчої влади, повноваженнями яких у галузі соціально-культурного розвитку територій

16. Адміністрування в соціально-культурній сфері - це різновид публічного адміністрування, сукупність функцій, що здійснюються органами державної влади з метою здійснення управління освітою, наукою, культурою, охороною здоров'я та соціальним захистом населення України, фізкультурою та спортом, спрямованих на забезпечення соціально-культурних прав і свобод громадян. Це складна та динамічна сфера публічного адміністрування, без якої неможливе існування цивілізованої європейської держави.

17. Осві́та — цілеспрямована пізнавальна діяльність людей з отримання знань, умінь та навичок або щодо їх вдосконалення. Процес і результат засвоєння особистістю певної системи наукових знань, практичних умінь та навичок і пов'язаного з ними того чи іншого рівня розвитку її розумово-пізнавальної і творчої діяльності, а також морально-естетичної культури, які у своїй сукупності визначають соціальне обличчя та індивідуальну своєрідність цієї особистості.

18. Систе́ма осві́ти — реальна сукупність факторів, спеціально створених для реалізації соціальних функцій освіти

19. У Законі України "Про освіту" від 23 травня 1991 р., зазначено, що освіта - основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави.

20. Система освіти складається з структурних елементів. Так, у ст. 29 Закону України "Про освіту" зазначено, що структурними елементами освіти є: дошкільна освіта; загальна середня освіта; позашкільна освіта.