9. Взаємодія адміністративного права з іншими галузями права:

• Конституційне право – адміністративне право деталізує та конкретизує норми конституційного права, визначає юридичний механізм реалізації громадянами свої прав і свобод, компетенцію структур виконавчої влади, адміністративно-правові засоби захисту управлінських відносин

• Цивільне право – також регулює відносини майнового характеру. На відміну від цивільного права, адміністративне право регулює відносини, що будуються на підпорядкованості однієї стороні іншій.

• Трудове право – існує у сфері регулювання службових відносин ( норми трудового права визначають статус службовців як учасників трудового процесу, а норми адміністративного права регулюють державно-службові відносини).

• Фінансове право – регулює відносини у сфері фінансової діяльності держави. Для регулювання виникаючих тут відносин використовується адміністративно-правовий метод

• Кримінальне право – зміст норм адміністративного права про відповідальність посадових за адміністративні правопорушення, а норми кримінального права – їхню кримінальну відповідальність.

10. Найскладніше розмежувати адміністративне право та :

• Земельне право;

• Природоохоронне право;

• Сільськогосподарське право;

• Митне право;

• Підприємницьке право;

Це пов`язано з тим, що механізм співвідношення їх такий, що значна частина відносин належить до предмета названих галузей, регулюється нормами адміністративного права та властивим йому методом.

11. Галузь права - система юридичнихзасобів, які застосовуються для формування публічно – управлінських відносин, а також організації і забезпечення публічно – управлінської діяльності.

12. Галузь законодавства – це сукупність нормативно – правових актів , у яких знаходять зовнішнє вираження адміністративно – правові норми.

13. Галузь юридичної науки - це система теоретичних положень, обґрунтувань і тлумачень, що отримані в результаті дослідження сутності та змісту адміністративно – правових категорій шляхом застосування наукових методів пізнання. Предметом науки адміністративного права є закономірності, особливості, колізії та проблеми у сфері публічного управління.

14. Навчальна дисципліна - це система знань про адміністративно – правову галузь, науку і законодавство, що викладені в навчальних програмах, методичних матеріалах і навчальнійлітературі.

15. Право – це науково обґрунтовані уявлення про дозволи в сфері життєдіяльності людини, що виникли в результаті взаємодії свідомості і буття і закріпилися у нормативно юридичній формі як регулятори належного чи припустимого положення.

16. Системність права полягає в тому, що право— це не просто сукупністьпринципів і норм, а їх система, де всіелементипов'язані та узгоджені.

17. Камеральна діяльність – отримання максимально можливих придутків.

18. Поліцейська –полягає впровадженні тотального підкоренням державним інтересам всіх складових суспільної системи.

19. Адміністративне право – є однією з провідних галузей у правовій системі України, а також складним юридичним утворенням в якому відображаються ідеологічні, моральні та інші відносини, що існують в суспільстві.

20. Нормативність - властивість права , виявляє його зміст і призначення ; в нормативності виражається потреба затвердження в суспільних відносинах нормативних почав , пов'язаних із забезпеченням впорядкованості суспільного життя , руху суспільства до свободи , згоди і компромісу в суспільному житті , захищеного статусу автономної особистості , її прав і свободи поведінки .

21. Формальнавизначеність права- означаєчіткість, однозначність, стислість формальних правових приписів, виражених у законах, указах, постановах.

22. Вольовий характер права–це вираження у ньому суспільних, групових та індивідуальних інтересів означає, що у праві проявляється і втілюється воля, змістом якої являється інтерес.

23. Владність - це здатність норми чітко визначати необхідні державі і суспільству відносини і регулювати їх.

24. Дефініції – це норми, які містять визначення правових категорій і понять.

25. Адміністративне право— це галузь права (сукупність правових норм), регулююча з метою реалізації завдань і функцій держави суспільні відносини управлінського характеру, які складаються у сфері виконавчої і розпорядливої діяльності органів виконавчої влади, внутрішньоорганізаційної діяльності інших державних органів, а також в процесі здійснення громадськими організаціями, їх органами зовнішніх юридично владних повноважень.

26. Адміністративне право як наука – це система знань про сукупність правових норм, що регулюють відносини управлінського характеру у названих сферах суспільства.

27. Адміністративне право як навчальний курс – це навчальна дисципліна,яка вивчається в юридичних ті інших навчальних закладах з метою ознайомлення майбутніх юристів, працівників управління із системою знань про суспільні відносини управлінського характеру, щоб навчити їх застосовувати адміністративно-правові норми у практичній діяльності.

28. Публічна адміністрація– це сукупність органів, установ та організацій, які здійснюють адміністративні функції; адміністративна діяльність, яка здійснюється цією адміністрацією в інтересах суспільства; сфера управління публічним сектором з боку тієї ж публічної адміністрації .

29. Публічне адміністрування – це скоординовані групові дії з питань державних справ, які:

−пов’язані із трьома гілками влади (законодавчою, виконавчою і судовою);

−мають важливе значення у формуванні державної політики;

−є частиною політичного процесу;

−значно відрізняються від адміністрування у приватному секторі;

−пов’язані із багаточисельними приватними групами та індивідами, які працюють у різних компаніях та громадах.

30. Адміністративне зобов’язання – це зобов’язанняефективноуправляти, надаватинеобхідніпослуги, нести юридичнувідповідальність за вчиненняпротиправнихдіянь, забезпечувати правопорядок.

31. Публічна адміністрація – це система організаційно структурних утворень, які на законних підставах набули владних повноважень а для їх реалізації публічних інтересів.

32. Державне управління – це здійснення управлінського організуючого впливу шляхом використання повноважень виконавчої влади через організацію виконання законів, здійснення управлінських функцій з метою комплексного соціально-економічного та культурного розвитку держави, її окремих територій, а також забезпечення реалізації державної політики і відповідних сферах суспільного життя,створення умов для реалізації громадянами їх прав і свобод.

33. Місцеве самоврядування - це право та спроможність органів місцевого самоврядування в межах закону здійснювати регулювання й управління суттєвою часткою суспільних справ, які належать до їхньої компетенції, в інтересах місцевого населення.

34. Адміністративна послуга – це результат здійснення владних повноважень уповноваженим суб’єктом , що відповідно до закону забезпечує юридичне оформлення умов реалізації фізичними, юридичними або іншими колективними особами прав свобод і законних інтересів за їх заявою.

35. Дозвіл – це документ, виданий спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань державного експортного контролю, який надає право на експорт чи імпорт товарів. Дозвіл може бути разовим, генеральним або відкритим.

36. Реєстрація – 1) запис, фіксація або явищ з метою обліку і надання їм статусу офіційно визнаних актів. 2) внесення до списку, в книгу обліку.

37. Легалізація актів – це процедура підтвердження дійсності оригіналів офіційних документів або засвідчення справжності підписів посадових осіб, уповноважених засвідчувати підписи на документах, а також дійсності відбитків штампів, печаток, якими скріплено документ.

38. Адміністративні послуги – це публічні (державні та муніципальні) послуги, що надаються органами виконавчої влади, виконавчими органами місцевого самоврядування та іншими уповноваженими суб’єктами і надання яких пов’язане з реалізацією владних повноважень.