Тема 6. Основні категорії естетики і естетична свідомість.

(Для студентів-правознавців – Тема 5 ).

1. Як здійснювався розвиток естетичних категорій в історії?

2. Як розрізнити естетичний смак і художній смак?

3. Чи є абсолютні критерії прекрасного?

4. Що сьогодні характеризує героя, а що — знаменитість?

Тема 7. Мистецтво в системі людської життєдіяльності.

(Для студентів-правознавців – Тема 6 ).

1. Художньо-образна система мистецтва.

2. В чому природа мистецтва?.

3. Порівняти погляди Платона і Аристотеля на природу мистецтва.

Тема 8. Художня творчість як об’єкт естетичного аналізу. (Для студентів-правознавців – Тема 7 ).

1. Що є предметом художнього відображення?

2. Що є критерієм художньої творчості?

3. В чому особливості дитячої обдарованості?

4. Чи впливає на творчість вікова зрілість людини?

Тема 9. Художні стилі та напрямки в мистецтві

ХХ — ХХІ ст.

(Для студентів-правознавців – Тема 8 ).

1. Художні стилі класичного мистецтва.

2. Художні стилі некласичного мистецтва.

3. Художній авангард та його естетична оцінка.

4.Тоталітарні режими і їх слід в житті суспільства та в мистецтві.

5. Масова культура і контркультура.

6. Головні тенденції художньо-естетичної свідомості кін. ХІХ – поч. ХХ ст.

7.Авангард як феномен художньої культури.

8. Модерн та постмодерн.

ТАКОЖ ДО НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНИХ ЗАВДАНЬ МОЖУТЬ БУТИ ВІДНЕСЕНІ:

1. Складання мультимедійних структурних схем з тем курсу. 2. Складання кросвордів та тестів з тем курсу «Етика та естетика». 3.Складання словника з дисципліни. 4. Анотування статей, книги або окремих розділів псібників, що тісно пов'язані з семінарськими темами.

Методичні рекомендації для викладачів і студентів

Основні форми організації навчання: проведення лекцій (традиційні і проблемні); практичних і семінарських занять (демонстрація і обговорення відеопрограм, ділові ігри, презентація проектів, конференції), різні види самостійної роботи слухачів, рубіжний контроль (тестування), консультації, індивідуальні заняття, залік.

Методи: активні та інтерактивні: робота з видеоматеріалами, евристичні методи („Мозковий штурм”, Сократів діалог, аналогій, стоп-кадр, дебати, дискусія, діалог, термінологічний бій, інсценіювання, синтез думок, раунд), імітаційні та неімітаційні ігри, бесіда, інтерв’ю, семінар-мандрування, прийом “нумерації“, “робота четвірками“, метод мета-плану, метод ситуацій (ситуація-вправа, ситуація-оцінка, ситуація-проблема, ситуація-ілюстрація), імпульс-повідомлення, мікрофон, незакінчені речення тощо.

Самостійна робота передбачає різні форми індивідуальної навчальної діяльності студентів: конспектування (реферування) наукової літератури, накопичення та аналіз практичного матеріалу, знайомство з новими методиками, проектування, виконання тематичних і творчих завдань, складання термінологічного словника та інше.

Перед початком вивчення теми всі студенти мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов’язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання. У процесі вивчення тем, об’єднаних у модулі, рекомендовано проводити модульний контроль.

У процесі навчання, зокрема під час оцінювання, важливо вимогливість поєднувати з індивідуальним підходом, тобто порівнювати виявлені досягнення студента не тільки з нормою, а з його попередніми невдачами чи успіхами.