Розділ 2. Еспіричне дослідження студентів–психологів стаціонарної та заочної форм навчання
2.1. Методика дослідження
Для дослідження різниці інтересів студентів-психологів заочної та стаціонарної форм навчання була використана методика «Сфера інтересів» О. І. Моткова.
Ця методика являє собою стандартизований тест, який можна використовувати з метою більш детального вивчення широти сфер інтересів студентів, вираженості їх інтересів до активних видів діяльності, до спілкування, до розваги, до творчості.
Студентам пропонується оцінити за п'ятибальною системою сфери їх інтересів. 1 бал ставилося, коли сфера не значима для студента, 2-коли вона малозначуща, 3-коли сфера середньої значущості, 4-коли значима, 5 - дуже значуща. На аркуші паперу студенти пишуть дату, групу, вік за бажанням-прізвище. Навпроти номера сфери ставиться тире і відповідь цифрою, що відповідає вибору зі шкали можливих оцінок значущості інтересів.
Текст методики
Текст методики є переліком можливих сфер інтересів, де:
Телебачення, радіо;
Спілкування в родині;
Навчання;
Спорт, заняття фізичною культурою;
Спілкування з протилежною статтю;
Домашня праця;
Спілкування з викладачем, з куратором;
Музика (будь-яка);
Бізнес;
Кіно;
Колектив групи, класу;
Одяг;
Самовиховання;
Спілкування з друзями;
Живопис, малювання, ліплення, і т.д.;
Походи;
Екскурсії, краєзнавство;
Технічна творчість;
Спілкування з природою;
Читання художньої літератури;
Виготовлення виробів своїми руками;
Інші види творчої діяльності (поезія, проза, моделювання, біологічні досліди і т.п.);
Заняття без особливої мети – байдикування.
Обробка результатів
Дані вибірки представляються у вигляді таблиці, де зірочками позначаються ті інтереси, де студент поставив 5 або 4 бали. В кінці кожної колонки підраховують відсотки, наприклад: спілкування з друзями: всі студенти поставили по 5 або 4 бали, у кожного ми проставляємо плюс, а потім позначаємо це за 100%, а якщо 2 людини поставили по 3 бали, значить: 2 ділимо на кількість відповідей і множимо на 100% - отримуємо відсоток. Так по кожній колонці. В кінці підраховуємо результат вібірки: складаємо всі відсотки і ділимо на кількість колонок (тобто, на 23). При цьому, 90-100% - дуже високий інтерес; 75-90% - високий; 50-75% - середній; <50% - низький.
2.2. Результати дослідження та їх аналіз
В результаті проведеного дослідження було отримано наступні результати:
Табл. №1 Результати дослідження студентів заочної форми навчання
Табл. №2 Результати дослідження студентів стаціонарної форми навчання
Відповідно до отриманих результатів, ці дані можна інтерпретувати так:
Стосовно студентів-психологів заочної форми навчання:
У студентів переважають інтереси, що пов’язані з комунікативною сферою. На високому рівні (понад 90%) знаходиться інтерес до спілкування з друзями, родиною, протилежною статтю та викладачем. На трохи нижчому рівні (85%) знаходиться спілкування з природою.
На другому місті у студентів-психологів заочної форми навчання є інтереси, що пов’язані з розвагами. На високому рівні (понад 90%) – інтерес до музики, кінематографу, радіо, телебачення та одягу. На дещо нижчому рівні (65%) – читання художньої літератури. На найнижчому рівні (лише 25%) – байдикування.
На третьому місці студенти-психологи заочної форми навчання мають інтереси, які пов’язані з важкими, активними видами діяльності. Трохи виділяються на загальному фоні інтереси у живопису, малюванні та в інших видах творчої діяльності (40 та 45%). Всі інші інтереси знаходяться на дуже низькому рівні (від 0 до 35%): навчання, спорт, домашня праця, бізнес, технічна творчість, виготовлення речей своїми руками («Хендмейд» від англ. «Handmade»), походи, екскурсії, краєзнавство, самовиховання, колектив групи.
Дані можна пояснити так:
У студентів заочної форми навчання, якщо дивитися загалом, є ширші можливості для спілкування, ніж у студентів стаціонарної форми навчання. Трохи нижчий результат за показником спілкування з природою пояснюється тим, що вибірка включала лише студентів, що живуть у мегаполісі.
Студент заочної форми навчання менше зв’язаний різноманітними завданнями та обов’язками, які належать його провідної діяльності (навчанню). Відповідно до цього, він має більше сил та часу на сфери інтересів, що пов’язані з розвагами. Окрім того, якщо взяти до уваги факт, що студенту заочної форми навчання, як правило, доводиться частіше виконувати великі за об’ємом завдання в короткий проміжок часу (навряд багато людей вміє планувати свій час так, щоб заочне навчання було розподілене чітко за графіком), то ми можемо зробити припущення відносно впливу прокрастинації на отриманий нами результат. А замалий відсоток інтересу до байдикування, на наш погляд, пояснюється віком або небажанням зізнаватися у власній інфантильності.
Інтерес до малювання, живопису та ін. видів творчості може бути пояснений через власне творчу спрямованість особистостей. Заочне навчання дозволяє їм розвинути ці інтереси. Всі інші інтереси цієї сфери, ми припускаємо, просто знаходяться під впливом браку уваги, що розподілена між усіма вищезазначеними інтересами.
Стосовно студентів-психологів стаціонарної форми навчання:
На першому місці тут знаходяться інтереси, які пов’язані з важкими, активними видами діяльності. На високому рівні (понад 85%) тут знаходяться наступні інтереси: домашня праця, живопис, малювання та ін. види творчості, а також «хєндмейд», походи, екскурсії та краєзнавство. Всі інші мають середній та низький рівні: спорт, навчання, бізнес, самовиховання, колектив групи, серед яких самовиховання виділяється найбільше (75%).
На другому місці у студентів стаціонарного відділення ті інтереси, що пов’язані зі спілкуванням. На найбільшому рівня серед інших інтересів цієї групи знаходяться спілкування з викладачами та друзями (40 та 45%), що значно нижче, ніж у студентів заочної форми навчання. Спілкування з протилежною статтю, з природою та родиною студентів стаціонарного відділення, на відміну від студентів заочного, цікавлять ще менше (35, 30, 35%).
На третьому місті, хоча й незначним відривом, посідають інтереси до розваг. Серед них домінуючими є інтерес до музики та інтерес до читання художньої літератури (45 та 40%). Кіно та телебачення цікавлять цих студентів на однаковому рівні (30 та 30%). Найменше уваги вони приділяють одягу та байдикуванню (20 та 15%).
Припущення, якими можна було б пояснити отримані дані щодо студентів-психологів стаціонарної форми навчання такі:
Постійне потокове навчання, безумовно, являється доволі стресовим фактором. Цим можна пояснити такий високий інтерес до важких, активних видів діяльності, адже лише така діяльність допомагає якомога краще знати стрес. Низький рівень спорту та бізнесу в середині сфери, яку ми розглядаємо, можна пояснити ще більш логічно: спорт, як і бізнес, потребують високих витрат внутрішніх ресурсів. Знижений інтерес до навчання пояснюється тим, що ця потреба систематично та досить повно задовольняється.
На наш погляд, спілкування як сфера інтересів посідає лише друге місце в силу цілком об’єктивних обставин: завантаженістю провідною діяльністю та, можливо, страхом впустити щось важливе в області навчання, адже воно потокове (тобто знаходиться у постійному русі), та не керується самим студентом стаціонарного відділення (на відміну від студента заочного відділу).
Інтереси до розваг, оскільки вони лише трохи відрізняється за ступенем зацікавленості від інтересів до спілкування, найвірогідніше пояснюються за такою ж схемою, як і попередні.