2.4. Аналіз ефективності формуваннявласного капіталу банку

Аналізуючи стан власного капіталу банку, використовують різні види та методи аналізу. Серед них важливе місце посідає метод коефіцієнтів, за допомогою якого виявляють кількісний взаємозв’язок між різними статтями, класами чи групами статей балансу.

Власний капітал банку, виходячи з функцій, які він виконує, посідає важливе місце в системі показників, що характеризують фінансовий стан банку. Одним із показників, що характеризує станвласного капіталу, особливо під час створення банку, є мінімальнийрозмір статутного капіталу. Однак заведено вважати, що у процесі подальшого функціонування банку його статутний капітал перестає відігравати вирішальне значення як перманентна складова власного банківського капіталу, а відтак його питома вага, за інших рівних умов, в сукупному власному капіталі поступово зменшується. Натомість збільшується питома вага інших елементів власного капіталу банку. Проте нехтувати показником мінімального розміру статутного капіталу не слід: чим більший розмір статутного капіталу, тим фінансово стійкішим вважається банк.

Однак складність визначення достатності власного капіталу полягає в розрахунку не абсолютного, а відносного його розміру. Саме відносні показники достатності власного капіталу є провідними в системі аналізу фінансової стійкості банку.

Спочатку для оцінювання достатності власного капіталу банку використовувався коефіцієнт співвідношення власного капіталу (ВК) та залучених коштів (ЗК):

(2.2)

де К – коефіцієнт достатності власного капіталу

ВК – власний капітал

ЗК – залучений капітал

Порядок розрахунку коефіцієнта К₁ має суттєві недоліки, які знижують його привабливість при проведенні аналізу. До них, зокрема, відносять такі: не враховується рівень ризикованості активів, у які вкладаються банківські ресурси; не беруться до уваги позабалансові зобов’язання банку та пов’язані з ними ризики; не враховується специфіка та призначення складових елементів власного капіталу, а також залучених коштів. Разом з тим цей коефіцієнт показує, скільки власних коштів вистачить для забезпечення надійного зберігання коштів вкладників та кредиторів.

Здійснимо розрахунок достатності власного капіталу ПАТ КБ «Приватбанку» за період 2009-2011 роки, використовуючи формулу 2.2. та фінансову звітність банку.

З розрахунків видно, що за період з 2009 по 2011 р.р. показник зріс на 0,07, а це означає, що надійність банку зросла.

Для подальшої оцінки власного капіталу Приватбанку використовуємо такі коефіцієнти:

Коефіцієнт співвідношення власного капіталу та пасивів банку який розраховується за формулою:

(2.3)

Здійснимо розрахунок коефіцієнтаспіввідношення власного капіталу та пасивів банку на прикладі ПАТ КБ «Приватбанку» за період 2009-2011 роки, використовуючи формулу 2.3.

Проведені розрахунки показують, що за період з 2009 по 2010 р.р. інтенсивність використання власних коштів знизилась на 1,22%, але за 2011р. зросла 1,06%.

Коефіцієнт  співвідношення власного капіталу та пасивів банку який розраховується за формулою:

(2.4)

Проведемо розрахунок коефіцієнта співвідношення власного капіталу та активів банку на прикладі ПАТ КБ «Приватбанку» за період 2009-2011 роки, використовуючи формулу 2.4.

Раціональним є розрахунок співвідношення власного капіталу до робочих активів.

(2.5) Розрахуємо співвідношення власного капіталу до робочих активів на прикладі ПАТ КБ «Приватбанку» за період 2009-2011 роки, використовуючи формулу 2.5.

Цей коефіцієнт вказує на долю забезпеченості робочих активів власним капіталом. З розрахунків видно що робочі активи забезпечені власним капіталом на рівні близько 11%.

Достатньо важливим показником адекватності капіталу, який враховує якістьактивів, є співвідношення власного капіталу з ризиковими активами (активами, зменшеними на резерви, що створені за активними операціями)

(2.6)

Розрахунок співвідношення власного капіталу до ризикових активів на прикладі ПАТ КБ «Приватбанку» за 2009 – 2011 роки з використанням формули 2.6.

Зазначені вище коефіцієнти характеризують з того чи іншого боку функціональне призначення власного капіталу банку, однак їм властиві недоліки. По-перше, не враховується призначення окремих складових власного капіталу. По-друге, суб’єктивний характер оцінок та висновків, відсутність обґрунтованих та загальновизнаних значень перелічених вище коефіцієнтів. По-третє, велика трудомісткість визначення цих коефіцієнтів.

Значна частина вказаних вище недоліків була врахована в методиці визначення адекватності капіталу, прийнятої Базельським комітетом по банківському нагляду. Ця методика ґрунтується на взаємозв’язку структури власного капіталу і врахуванні кредитного ризику активів та позабалансових зобов’язань. Основні стандарти угоди єдині для всіх банківських установ країн, що підписали чи приєднались до Базельської угоди, а регулювальні органи мають право встановлювати деякі коефіцієнти ризику та визначати окремі складові власного капіталу.

Норматив адекватності регулятивного капіталу (платоспромож­ності або коефіцієнт Кука) визначається як співвідношення регулятивного власного капіталу (РВК) до сумарних активів і певних позабалансових інструментів, зважених на відповідні коефіцієнти ризику та зменшених на суму створених відповідних резервів за активними операціями (А_з):

%. (2.7)

де К—норматив адекватності регулятивного власного капіталу;

РВК — регулятивний власний капітал банку;

А—сумарні активи

Нормативне значення К₆ має бути не менше 8 %, , тобто на кожні 100 одиниць потенційних збитків банк повинен мати відповідно не менше8 одиниць власного капіталу. У випадку недостатності власного капіталу банк може довести його до мінімального нормативного значення через: збільшення розміру власного капіталу; зменшення розміру активів; зміну структури активів змен­шенням частки високоризикованих активів. Зауважимо, що і коефіцієнт Кука має недоліки, зокрема він не враховує, крім кредитного, інші види ризиків, такі як відсотковий, валютний та фондовий ризики.

Проведемо розрахунок коефіцієнта співвідношення власного капіталу та активів банку на прикладі ПАТ КБ «Приватбанку» за період 2009-2011 роки, використовуючи формулу 2.7.

З розрахунків видно, що коефіцієнт адекватності регулятивного капіталу в нормі, і має тенденцію до зростання.

Іншим коефіцієнтом, який слід використовувати при аналізі власного капіталу, є відношення власного регулятивного капіталу (РВК) до загальних активів банку, зменшених на створені відповідні резерви (А_р):

%. (2.8)

де К —достатність власного регулятивного капіталу;

РВК — регулятивний власний капітал банку;

А—загальні активи банку,зменшені на відповідні резерви;

Коефіцієнт К₇ визначає достатність власного регулятивного капіталу, зважаючи при цьому на загальний обсяг банківської діяльності, незалежно від розміру різних видів ризиків. Нормативне значення К₇ повинно було бути не менше 9 %. Зауважимо, що Національний банк України при розрахунку нормативу адекватності основного капіталу К7 тепер використовує в чисельнику формули замість РВК основний власний капітал банку (капітал 1-го рівня), а в знаменнику загальні активи, зменшені на суму коштів за окремими рахунками, зокрема недосформованого резерву на можливі втрати за кредитними операціями банків.

Розрахуємо відношення власного регулятивного капіталу до загальних активів банку, зменшених на створені відповідні резерви на прикладі ПАТ КБ «Приватбанк» за 2009 – 2011 роки, з використанням формули 2.8.

Провівши розрахунки даного коефіцієнту, ми бачимо що його значення значно вище ніж встановлений нормативний мінімум і в розрізі аналізованого періоду (з 2009 по 2011 р.р.) має тенденцію до зростання, що свідчить про здатність банку покрити ризики пов’язані з його діяльністю.

Залежність банку від його засновників (акціонерів, учасників) характеризує наступний коефіцієнт:

(2.9)

де СК — сплачений статутний капітал банку,

БВК — балансовий власний капітал банку.

Сума коштів, які інвестуються в розвиток банківської установи, повинна вдвічі перевищувати внески засновників. Мінімальне значення цього показника — 15 %, максимальне — 50 %.

Розрахуємо коефіцієнт залежностіПАТ КБ «Приватбанк» від його засновників за 2009 – 2011 роки, з допомогою формули 2.9.

З розрахунків видно, що коефіцієнт залежності банку від його засновників значно перевищує встановлені норми і має тенденцію до зростання, піднявшись за 2009 – 2011 роки на 4,69%

Якісну оцінку власного капіталу банку дає співвідношення:

(2.10)

де РВК – власний регулятивний капітал,

БВК — балансовий власний капітал.

Від’ємне значення РВК свідчить не лише про відсутність власних ресурсів, вкладення яких приносить дохід, а й про використання залучених та позичкових коштів не за цільовим призначенням.

Провівши розрахунки, видно, що за 2010 рік значення коефіцієнта зросло на 10,45%, а на протязі 2011 року знизилось на 2,95%, про що в результаті можна сказати, що вкладені кошти приносять дохід.

Коефіцієнт захищеності власного капіталу розраховується за формулою:

(2.11)

де ОЗ — основні засоби,

ВК — власний капітал банку.

Коефіцієнт К₁₀ характеризує захищеність власного капіталу від інфляції через вкладення коштів у нерухомість, обладнання та інші матеріальні активи. Однак таке одностороннє використання капітальних ресурсів може призвести до погіршення ліквідності та платоспроможності банку. Слід враховувати існуючі законодавчі обмеження. Зокрема, банк може мати у власності нерухоме майно загальною вартістю не більше 25 % капіталу банку (це обмеження не поширюється: на приміщення, в яких розміщуються підрозділи банку, що виконують банківські операції; майно, яке перейшло до банків у власність на підставі реалізації прав заставодержателя; майно набуте банком з метою запобігання збиткам за умови відчуження його банком протягом одного року з моменту набуття права власності на нього).

Розрахуємо рівень захищеності власного капіталу ПАТ КБ «Приватбанк» за 2009 – 2011 роки з допомогою формули 2.11.

Провівши розрахунки, можна побачити, що коефіцієнт захищеності капіталу банку не перевищує встановлені законодавством норми, більше того – має тенденцію до зниження. За період 2009 – 2011р.р. коефіцієнт знизився на 4,44%.

Ефективність використання власного капіталу характеризує коефіцієнт його рентабельності:

%, (2.12)

де ЧП — чистий прибуток банку;

ВК — власний капітал банку.

Розрахуємо рентабельність ПАТ КБ «Приватбанк» за 2009 – 2011 роки, використовуючи формулу 2.12.

З розрахунків видно, що за період з 2009 по 2011 р.р. рентабельність банку загалом зросла на 1,56%, що демонструє покращення доходності.

Визначити ефективність використання коштів власників та доцільність їх вкладання до банку можна за допомогою коефіцієнта рентабельності статутного капіталу:

%, (2.13)

де ЧП — чистий прибуток банку;

СК — сплачений статутний капітал банку.

Використовуючи формулу 2.13, розрахуємо коефіцієнт рентабельності статутного капіталу ПАТ КБ «Приватбанк» за 2009 – 2011 роки.

Провівши розрахунки, можна побачити зростання ефективності використання коштів власників за 2009 – 2011 роки. За це період коефіцієнт рентабельності статутного капіталу зріс на 1,43%

Важливим показником, який характеризує власний капітал банку є мультиплікатор капіталу. Він відображає фінансовий важіль або політику в галузі фінансування: вибір джерел формування банківських ресурсів (боргові зобов’язання чи акціонерний капітал). Мультиплікатор (М) капіталу обчислюється як відношення суми загальних активів (А) до власного капіталу банку (ВКБ):

(2.14)

де М— мультиплікатор капіталу;

А—сума загальних активів

ВКБ— власний капітал банку

Отже, мультиплікатор капіталу є прямим показником фінансового важеля банку. Він показує, яку кількість гривні активів повинна забезпечувати кожна гривня власного капіталу (тобто коштів власників банку) і відповідно яка частка банківських ресурсів може бути сформована у формі боргових зобов’язань. Оскільки власний капітал повинен покривати збитки за активами банку, то чим вищий рівень мультиплікатора, тим вищий ступінь ризику банкрутства банку. Водночас чим вищий мультиплікатор, тим вищий потенціал банку для більш високих виплат своїм власникам (акціонерам).

Розрахуємо мультиплікатор ПАТ КБ «Приватбанк» за 2009 – 2011 роки використовуючи фінансову звітність (Дод. А ) за допомогою формули 2.14.

З розрахунків ми можемо спостерігати зростання коефіцієнту за розрахований період на 0,13, що свідчить про досить ризиковану політику банку.

Для наглядності зведемо наведенні вище розрахунки коефіцієнтів до таблиці 4.1.

З даних наведених нище видно, що майже всі коефіцієнти в межах встановлених норм і мають тенденцію до зростання, що свідчить про здатність банку майже безперешкодно здійснювати свою діяльність. Лише у коефіцієнта захищеності власного капіталу банку спостерігається незначний спад.

Таблиця 4.1

Показники оцінки ефективності формування власного капіталу ПАТ КБ «Приватбанк»

Коефіцієнт	Рік				Відхилення
	2009	2010	2011
Коефіцієнт адекватності (платоспроможності)	0,1267	0,1207	0,1288	+0,0021
Коефіцієнт достатності власного регулятивного	0,1206	0,1262	0,1274	+0,0021
Коефіцієнт залежності від засновників	0,7537	0,74	0,8006	+0,0469
Коефіцієнт якості власного капіталу банку	0,9378	1,0423	1,0128	+0,075
Коефіцієнт захищеності власного капіталу банку	0,1921	0,192	0,1477	-0,0444
Коефіцієнт рентабельності власного капіталу банку	6,81	9,38	8,37	+1,56
Коефіцієнт рентабельності статутного капіталу	9,03	12,67	10,46	+1,43
Мультиплікатор капіталу	9,05	10,17	9,18	+0,13

Таким чином можна зробити висновок,що надійність ПАТ КБ «Приватбанк» зросла.