наукова обробка ынформацыъ

H.М.Кушнаренко, Б.К.Удалова

НАУКОВА

документів

І ,-1

Підручникщ

■ ■:

4-тевидання, . перероблене і доповнене

Рекомендовано Міністерством освіти і

науки України

■ ■

• ■.■,'

■

КИЇВ

Знання

2006

УДК [025.3/6+019.941](075.8) ББК

^89636я73+78-5я73

А в т о р и : НЛІ. Кушнаренко — проректор з навчально-методичної і виховної роботи, завідувач кафедри книгознавства і фондо-знавства Харківської державної академії культури, доктор педагогічних наук, професор, заслужений працівник культури України; В.К. Удалова — доцент кафедри книгознавства і фондознавства Харківської державної академії культури, кандидат педагогічних наук

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (лист М 14/18.2-1606 від 9 липня 2004 р.)

Р е ц е н з е н т и : Ю.М. Столяров, доктор педагогічних наук, професор; М.С. Слободяник, доктор історичних наук, професор

Кушнаренко H.М., Удалова В.К.

К96 Наукова обробка документів: Підручник. — 4-те вид., перероб. і доп. — К.: Знання, 2006. — 334 с. ІВВИ

966-346-234-5

Структура і зміст підручника відповідають програмі курсу "Аналітико-синтетична обробка документів" для вищих навчальних закладів. Це єдиний в-Україні підручник, у якому весь комплекс теоретичних, методичних та організаційно-практичних проблем наукової обробки документів розглянуто як єдине ціле. Висвітлено теорію, історію і методику складання бібліографічних описів, індексування, предметизації, систематизації, реферування та анотування документів. Розкрито особливості основних інформаційних продуктів як результатів наукової обробки документів: бібліографічних, реферативних, оглядових та аналітичних.

Для студентів вищих навчальних закладів, викладачів, аспірантів, докторантів, фахівців сфери документної комунікації, керівників підприємств, установ, організацій, широкого кола читачів.

УДК [025.3/6+019.941] (075.8) ББК 78.36я73+78.5я73

©Н.М. Кушнаренко, В.К. Удалова, 2003

©Н.М. Кушнаренко, В.К. Удалова,

зі змінами, 2006
І8ВМ 966-346-234-5	© Видавництво "Знання", 2006

ЗМІСТ

Передмова...........................................................................................		9
Розділ 1. ПОНЯТТЯ ПРО НАУКОВУ Й АНАЛГГИКО-СИНТЕ-
	ТИЧНУ ОБРОБКУ ДОКУМЕНТІВ, її СУТЬ
	І ВИДИ.............................................................................	И
1.1. Суть і значення наукової обробки документів ....		11
1.2.	Поняття "згортання інформації"....................................	13
1.3.	Види наукової (аналітико-синтетичної) обробки
	документів.......................................................................	14
1.4. Наукова обробка документів як сукупність процесів
	аналізу і синтезу..............................................................	19
1.5. Використання наукової обробки документів................		22
Розділ 2. БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ОПИС ДОКУМЕНТІВ................		26
2.1. Поняття бібліографічного опису, його функції, вимоги
	до нього............................................................................	26
2.2. Основні етапи розвитку теорії та практики
	бібліографічного опису .................................................	ЗО

4

___________________________________________________________

Зміст

2.2.1.	Розвиток книгоопису з давнини до XVIII ст...............	ЗО
2.2.2.	Розвиток книгоопису в XIX ст......................................	33

2.2.1.Розвиток теорії та практики бібліографічного опису в

XX ст..............................................................................

35

2.2.3.1.Теорія і практика бібліографічного опису

в першій половині XX ст..............................................

35

2.2.3.2.Бібліографічний опис у другій половині XX ст. Створення міжнародних правил складання

бібліографічного опису.................................................	42
2.3. Методика складання бібліографічного опису................	45
2.3.1. Поняття загальної і спеціальної методики складання
бібліографічного опису.................................................	45
2.3.2. Основні види і загальні правила складання
бібліографічних описів..................................................	46
2.3.3. Зони й елементи бібліографічного опису. Загальні
правила їх наведення ....................................................	48
2.3.1. Процес складання бібліографічного опису..................	54
2.3.4. Спеціальна методика складання бібліографічних описів
.........................................................................................	58

2.3.5.1.Складання бібліографічних описів документів,

що мають індивідуальних авторів................................

58

2.3.5.2. Складання багаторівневого бібліографічного опису...69

2.3.5.3.Складання аналітичного бібліографічного опису 77

2.3.5.4.Складання бібліографічних описів нормативнотехнічних і технічних документів, неопублікова-них

документів......................................................................	82
2.3.5.5. Складання бібліографічних описів нотних видань .....	87

2.3.5.6.Складання бібліографічних описів образотворчих видань

.............................................»..........................................	90
2.3.5.7. Складання бібліографічних описів картогра
фічних видань.................................................................	93

Зміст________________________________________________Л

2.3.5.8. Складання бібліографічних описів аудіовізуальних і
електронних документів.................................................	96
2.3.5.9. Бібліографічний опис в електронних пошукових системах
......................................................... ............................	105
Розділ 3. ІНДЕКСУВАННЯ ДОКУМЕНТІВ...............................	110
3.1. Суть індексування документів....................................	110
3.2. Поняття документних класифікацій...........................	111
3.3. Вимоги до документних класифікацій ......................	113
3.4. Види документних класифікацій.................................	114
3.5. Предметизація документів...........................................	115
3.5.1. Поняття "предмет" у предметизації............................	115
3.5.2. Інформаційно-пошукова мова предметизації....	117
3.5.2.1. Поняття мови предметних рубрик ................................	117
3.5.2.2. Функції предметної рубрики. Види предметних рубрик
.......................................................................................	И8
3.5.2.3. Прийоми формалізації мови предметних
рубрик...........................................................................	121
3.5.2.4. Основні етапи розвитку теорії та методики
предметизації................................................................	124
3.5.3. Методика предметизації документів...........................	129
3.5.3.1.Поняття загальної і спеціальної методики предметизації
.......................................................................................	129
3.5.3.2. Загальні положення формулювання предметних рубрик
.......................................................................................	131
3.5.3.3.Суть і послідовність процесу предметизації документів
.......................................................................................	136
3.5.3.4.Предметизація видань з окремих галузей знання
і деяких видів документів............................................	140
3.6. Систематизація документів..........................................	158
3.6.1. Систематичні документні класифікації........................	158
3.6.1.1. Систематичні класифікації та класифікація
наук...............................................................................	158

6				Зміст
3.6.1.2. Типи систематичних документних класифікацій ........				160
3.6.1.3.		Таблиці класифікації .....................................................		162
3.6.1.4. Індексація........................................................................				166
3.6.2. Основні етапи розвитку систематичних класи
		фікацій ..........................................................................		168
3.6.2.1.	Розвиток систематичних класифікацій з давнини до
		середини XIX ст...........................................................		168
3.6.2.2.	Розвиток класифікаційних систем наприкінці XIX —
		уХХст............................................................................		172
3.6.3.		Документні систематичні класифікації,
		які використовуються в Україні..................................		184
3.6.3.1. Універсальна десяткова класифікація (УДК) ...			184
3.6.3.2. Бібліотечно-бібліографічна касифікація (ББК)			189
3.6.3.3.		Державний рубрикатор НТІ..........................................		195
3.6.3.4.		Міжнародна патентна класифікація.............................		196
3.6.3.5.		Класифікатор "Стандарти і технічні умови" ....	198
3.6.4.		Методика систематизації документів.........................		198

3.6.4.1. Поняття загальної і спеціальної методики систематизації.

	Основні принципи систематизації .............................	198
3.6.4.1. Загальні правила і методи систематизації....................		201
3.6.4.2. Особливості систематизації залежно від її мети
	і призначення................................................................	207
3.6.4.4. Зміст і послідовність процесу систематизації ....		209
Розділ 4. АНОТУВАННЯ ДОКУМЕНТІВ..................................		216
4.1.	Поняття про анотації, їхні функції, види....................	216
4.1.1.	Суть і призначення анотацій.......................................	216
4.1.2.	Функції анотацій. Вимоги до анотацій.......................	217
4.1.3.	Класифікація анотацій.................................................	219
4.2. Основні етапи розвитку теорії та методики
	анотування....................................................................	222

Зміст
*ш
4.3. Методика анотування документів................................	229
4.3.1. Основні положення методики анотування.................	229
4.3.2. Складання анотацій різних типів для бібліографічних
покажчиків....................................................................	235
4.3.3. Особливості складання видавничих та книго-
торговельних анотацій.................................................	240
Розділ 5. РЕФЕРУВАННЯ ДОКУМЕНТІВ ...............................	244
5.1. Реферат: поняття, призначення, функції....................	244
5.1.1. Суть і функції реферату...............................................	244
5.1.2. Класифікація рефератів................................................	246
5.2. Основні етапи розвитку реферування.........................	250
5.3. Методика реферування документів ...........................	258
5.3.1. Процес реферування....................................................	258
5.3.2. Методи відбору і надання інформації.........................	262
5.3.2.1. Методи відбору інформації...........................................	263
5.3.2.2. Методи надання інформації...........................................	272
5.3.3. Особливості реферування документів різних
видів...............................................................................	274
Розділ 6. ОСНОВНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ПРОДУКТИ
НАУКОВОЇОБРОБКИДОКУМЕНТІВ.......................	281
6.1. Наукова обробка документів як складова інформаційної
діяльності......................................................................	281
6.2. Інформаційний продукт (продукція) як результат
інформаційної діяльності.............................................	285
6.3. Основні види інформаційних документів: загальна
характеристика.............................................................	287
6.3.1. Співвідношення первинних і вторинних доку
ментів ...........................................................................	290
6.4. Загальна методика створення інформаційного документа
........................................................................................	293
6.5. Види і різновиди вторинних документів. Часткова
методика їх створення..................................................	301

8_________ ________

__________Зміст

6.5.1.	Бібліографічний документ...........................................	302
6.5.2.	Реферативний документ..............................................	304
6.5.3.	Загальна характеристика оглядово-аналітичних
	документів....................................................................	312
6.5.4. Оглядовий документ....................................................		314
6.5.5. Аналітичний документ................................................		320
Список основної літератури .......................................................		330

ПЕРЕДМОВА

Підручник "Наукова обробка документів" має забезпечити курс "Аналітико-синтетична обробка документів", який є одним із провідних серед загальнофахових дисциплін для студентів, що здобувають спеціальності "Бібліотекознавство і бібліографія" і "Документознавство та інформаційна діяльність". Він має органічні зв'язки з навчальними дисциплінами, присвяченими організації та супроводу традиційних і автоматизованих інформаційно-пошукових систем, а також з курсами бібліографознавства, інформатики, фондознавства, документознавства та ін.

Завдання курсу — дати студентам знання й виробити основні навички щодо згортання інформації з метою створення вторинних документів та інформаційно-пошукових систем.

У межах курсу вивчаються методи інформаційного аналізу й синтезу, що застосовуються в науковій обробці окремих документів і передують інформаційно-аналітичній діяльності, яка має місце в процесі створення різноманітних інформаційнобібліографічних джерел.

Підручник містить матеріали з усіх розділів курсу за програмою. У ньому розглянуто основні питання теорії, історії та

10

Передмова

методики складання бібліографічних описів документів, їхньої предметизації, систематизації, реферування й анотування. За винятком складання бібліографічних описів, де висвітлені загальні та спеціальні правила, перевагу у викладі методики окремих видів обробки надано загальним положенням і правилам. Спеціальну методику й автоматизовані методи обробки документів подано досить стисло, оскільки вони більше орієнтовані на функціональну підготовку фахівців і детально вивчаються в інших спеціальних курсах.

У підручнику вперше об'єднано в систему процеси наукової обробки окремих первинних документів як самостійних одиниць бібліографування, індексування, анотування і реферування, а також сукупностей їх, об'єднаних у групи за певною ознакою. Зроблено спробу охарактеризувати інформаційні продукти наукової обробки документів — основні види і різновиди вторинних документів як результатів аналітико-синте-тичної переробки інформації з першоджерел. Особливу увагу приділено специфіці бібліографічних, реферативних, оглядових та аналітичних документів, загальній і спеціальній методиці створення їх. Особливості вторинних документів розглянуто в контексті рівня аналізу і синтезу первинної інформації, цільового і читацького призначення, виконання ними специфічних функцій: інформаційної, орієнтаційної, оціночної та ін.

Автори з подякою поставляться до пропозицій і зауважень щодо поліпшення змісту й структури підручника в подальшому виданні.

Розділ 1

ПОНЯТТЯ ПРО НАУКОВУЙ АНАЛІТИКОСИНТЕТИЧНУОБРОБКУДОКУМЕНТІВ, її СУТЬ І ВИДИ

1.1. Суть і значення наукової обробки

документів

Протягом усього періоду розвитку науки і культури йде процес накопичення інформації та знань, які фіксуються в документах. Кількість документів постійно збільшується. У сфері інформації діють закони прискорення розвитку науки, внаслідок чого постійно зростає потужність документно-інформацій-ного потоку, відбувається концентрація та розпорошення публікацій у періодичних виданнях, старіння інформації. Усе це призводить до серйозних труднощів у роботі з документами й інформацією, яку вони містять. У той же час значення інформації в житті людей постійно зростає. Визначною рисою сучасної епохи є інформатизація всіх галузей людської діяльності. Інформаційні ресурси розглядаються як багатство, що не поступається за своїм значенням і потенційним ефектом природним ресурсам. Обсяг інформації різноманітного характеру в наш час настільки великий, що в деяких випадках простіше і дешевше заново провести дослідження, зробити винахід або навіть відкриття, ніж знайти відомості про нього в документах.

Щоб подолати кризові явища у сфері документних комунікацій, які виникають час від часу, людство винайшло чимало засобів, серед яких писемність і папір, друкарський верстат і

12

Розділ 1

бібліотеки, архіви, органи інформації, автоматизовані інформаційні мережі й багато іншого. Але виявляється, що накопичити інформацію замало, важливо надати її користувачу в потрібному обсязі й у потрібний час.

Уже в давнину з появою порівняно великих документних зібрань з'ясувалося, що неможливо швидко знайти потрібну інформацію шляхом перегляду всіх наявних документів. Оперативно ознайомитися з великою кількістю їх можна, якщо коротко навести основні відомості про кожний документ у своєрідній довідці, тобто подати інформацію у стислому "згорнутому" вигляді.

За таких умов для розшуку потрібного документа немає потреби переглядати тексти багатьох документів, а досить ознайомитися лише з короткими повідомленнями про них. Якщо ж ці короткі повідомлення поділити на групи відповідно до певних ознак документів, то можна переглядати відомості не про всі документи, а лише про ті, що увійшли до певної групи. Саме за таким принципом будуються різноманітні інформаційно-пошукові системи (ІПС) — бібліотечні й бібліографічні каталоги, картотеки, автоматизовані банки бібліографічних даних, бібліографічні покажчики й т. ін. Це значно прискорює і полегшує процес пошуку. Причому, чим коротше охарактеризовано документ, тим більшої економії часу та праці досягається при пошуку. Але, з іншого боку, чим лаконічніше подано ознаки документа, тим більша ймовірність помилки при його пошуку, наприклад, можуть бути випущені побічні, другорядні теми, розглянуті в документі, і, отже, при розшуку документів з певних тем цю працю не буде виявлено, виникне прогалина, буде втрачено інформацію.

Стиснення, згортання інформації здійснюється в ході наукової обробки документів. З первинного документа беруть потрібні користувачам відомості про його зміст і формальні ознаки й на цій основі складають вторинні документи, які публікуються в інформаційних виданнях, використовуються в бібліотечних і бібліографічних каталогах і картотеках, у банках даних тощо, тобто забезпечують інформування користувачів про відповідні первинні документи. У подальшому відомості, подані у вторинних документах, порівнюють з інфор-

Поняття про наукову й аналітико-синтетичну обробку документів

13

маційними запитами користувачів і таким чином виявляють потрібні документи.

Оскільки наукова обробка документів базується на використанні методів аналізу й синтезу, її часто називають аналі-тико- синтетичною і визначають таким чином: аналітико синтетична обробка — це процеси перетворення інформації, що міститься в первинному документі, з метою створення вторинних документів. У подальшому терміни "наукова обробка документів" і "аналітико-синтетична обробка документів" вживатимуться як рівнозначні.

1.2. Поняття "згортання інформації"

Процеси наукової або аналітико-синтетичної обробки документів тісно пов'язані з поняттям "згортання інформації", тому доцільно розглянути його докладніше.

Поняття "згортання" дуже поширене в багатьох галузях знання

— філософії, природничих науках, інформатиці, лінгвістиці, бібліографознавстві та ін. Усюди воно означає обмеження, зменшення, виділення й концентрацію певних властивостей або ознак. Прикладами такого згортання можна вважати закони окремих наук, теореми, формули тощо. Вони мовби згортають великий обсяг фактичних даних, результатів конкретних досліджень, містять найважливіші узагальнення, концентрують знання.

Згортання документної інформації також передбачає узагальнення, концентрацію основних відомостей про документи. Суть цього процесу у визначенні рівня необхідної та достатньої інформативності повідомлення (тобто кількості інформації, що характеризує документ) залежно від завдань згортання. Наслідком згортання завжди є зменшення фізичного обсягу повідомлення.

Згортання інформації може бути семантичним і лексичним. Семантичне згортання передбачає зміну інформативності повідомлення, лексичне залишає зміст відомостей без змін, але перетворює його знакову форму. Проте такий поділ має дещо умовний характер, оскільки семантичне згортання звичайно супроводжується лексичними перетвореннями; з іншо-

14

Розділ 1

го боку, іноді скорочення навіть одного слова змінює зміст повідомлення, піднімає його на вищий рівень узагальнення, наприклад: документні класифікації — класифікації.

Обидва види згортання інформації спрямовані на скорочення змісту й засобів мови для вираження ознак документа. Проте важливо усвідомлювати, що в процесі згортання текст первинного документа не просто скорочується, урізається, а згортається саме таким чином, щоб за потреби можна було "розгорнути" його, подати більш повно, точно й, виходячи з цього, вирішити питання про доцільність звертання до першоджерела. Це можна порівняти з конспектуванням, коли записуються дані, які дають змогу потім подумки відтворити законспектований текст.

Користувачі ставлять різні вимоги щодо повноти та глибини інформації при її згортанні. Для одного важливо виявити основні документи з теми, що його цікавить, бо він намагається розібратися в суті питання, ознайомитися з певною проблемою; іншому проблема добре відома, він глибоко її вивчає, тому для нього важливо знайти всі матеріали, що хоч якось її торкаються, навіть такі, де є лише згадки про неї. Щоб задовольнити різноманітні потреби користувачів, доцільно використовувати різноманітні способи згортання інформації. Залежно від глибини відображення ознак документів розрізняють макроаналітичне і мікроаналітичне згортання.

При макроаналітичному згортанні наводять формальні відомості про документ і найзагальніші відомості про його зміст. При мікроаналітичному детально розкривають зміст документа: основні та побічні теми, аспекти розгляду їх.

1.3. Види наукової (аналітико-синтетичної) обробки документів

Для забезпечення різноманітних інформаційних запитів користувачів існують різні види наукової обробки документів. Найчастіше до них відносять: складання бібліографічних описів документів, індексування, анотування, реферування, хоча

Поняття про наукову й аналітико-синтетичну обробку документів_________15

остаточно проблему видів цієї обробки досі не розв'язано. Багато фахівців зараховують до аналітико-синтетичної обробки також підготовку оглядових творів, науковий переклад, вилучення фактів та ін.

У процесі інформування про документи, користування ними доводиться їх називати, посилатися на них, складати списки, відрізняти один документ від інших. Здійснювати це можливо завдяки бібліографічним описам, які подають певний набір відомостей про документи, відомостей, що характеризують їхні найважливіші ознаки. Це ознаки, в основному, зовнішнього характеру, які стосуються не стільки змісту, скільки оформлення документа, хоча можуть наводитися і найбільш загальні відомості про його зміст. Так, з бібліографічного опису можна дізнатися прізвище автора, якщо воно є в книзі, назву книги, час, місце, мову видання, обсяг книги тощо. Оскільки назва часто відповідає змісту книги, то можна дізнатися і про нього. Бібліографічний опис має такий вигляд:

Сергієнко, І.В. Інформатика в Україні: становлення, розвиток, проблеми [Текст] / І.В. Сергієнко; Ін-т кібернетики ім. В.М. Глушкова. — К.: Наук, думка, 2006. — 352 с. — Бібліогр.: с. 312—350. — 500 пр. — І5ВМ 966-00-05407 (в опр.)

Розкрити зміст документа дає змогу індексування. Суть індексування полягає у зарахуванні документа до певної групи, класу відповідно до змісту. Кожен клас позначається певним кодом відповідної інформаційно-пошукової мови, тобто мови, що призначена для передачі змісту документів з метою подальшого пошуку. Існують різні інформаційно-пошукові мови, перш за все, такі, де класи будуються за ознакою галузей знань і позначаються класифікаційними індексами. Наприклад, індекс 73 означає, що книга належить до класу "Інформатика", оскільки розглядає проблеми цієї науки. Визначення класифікаційного індексу документа відповідно до його змісту називається

систематизацією.

Зміст документа можна висловити й іншою інформаційнопошуковою мовою — мовою предметних рубрик. У цьому ви-

16

Розділ 1

падку клас документів позначається кодом у вигляді предметної рубрики, тобто у вигляді короткого формулювання предмета, який розглядається в документі. Так, книга з інформатики може бути зарахована до класу, що позначається предметною рубрикою "Інформатика". Визначення предметної рубрики для документа відповідно до його змісту називається предметизацією.

У дескрипторних інформаційно-пошукових мовах, інформа- ційно-пошукових мовах ключових слів зміст документа передають за допомогою ключових слів і так званих дескрипторів. Це найважливіші спеціальні терміни, які вживаються в тексті документа. Для книги з інформатики це, наприклад, можуть бути такі поняття: "інформаційний пошук", "інформаційно-пошукова мова", "науково-технічна інформація", "інформатика" та ін. Визначення ключових слів і дескрипторів здійснюється в ході

координатного індексування.

Таким чином, при індексуванні зміст документа перекладають з природної мови на штучну інформаційно-пошукову, значно лаконічнішу, більш формалізовану.

Бібліографічний опис, систематизація, предметизація не завжди досить повно і чітко для користувача розкривають зміст документа. Більш зрозумілу і повну характеристику може бути надано в результаті його анотування і реферування. Анотування

— це процес складання анотації, тобто стислої характеристики документа, його частини або групи документів з погляду призначення, змісту, форми та інших особливостей. Наприклад, в анотації до підручника "Менеджмент: теорія та практика" є такі повідомлення:

Розглядаються питання, що мають пріоритетне значення для фахівців з менеджменту організацій та підприємств будьяких форм власності. Головна перевага підручника — комплексний виклад фундаментального курсу теорії менеджменту стосовно періоду формування ринкових відносин в Україні. Зарубіжний досвід адаптовано до умов господарювання сучасної України.

Підручник реально допоможе студентам і аспірантам, що вивчають теоретичні й прикладні аспекти менеджменту, викладачам вузів, а також фахівцям економічного, інженерного і ко-

Поняття про наукову й аналітико-синтетичну обробку документів_________17

мерційного профілів, які формують і вдосконалюють системи управління організаціями в умовах становлення ринку.

Для студентів бібліотечних факультетів інститутів культури і педагогічних вузів.

Анотації часто вміщують після бібліографічного опису на звороті титульних аркушів книг, в інформаційних виданнях, бібліографічних покажчиках, на картках бібліотечних каталогів.

У процесі реферування складають реферат — короткий виклад змісту документа або його частини, який включає основні фактичні відомості та висновки, необхідні для первісного ознайомлення з документом і виявлення доцільності звертання до нього. Ось, наприклад, що являє собою реферат книги "Підприємництво в інформаційно-бібліографічній діяльності":

Засобами більш повного задоволення попиту населення на інформаційно-бібліотечні послуги є вдосконалення традиційних форм обслуговування читачів, а також впровадження в практику бібліотек нових, більш якісних платних послуг.

бібліотека не розглядає платні послуги як додаткове джерело фінансування, не ставить завдання одержувати великі прибутки, головне — найповніше, оперативне і якісне задоволення запитів читачів певних категорій. Тому підприємництво прокладає шляхи в бібліотечній сфері. Саме завдяки підприємництву бібліотеки в складній економічній ситуації мають змогу вдосконалювати форми і методи своєї роботи, а платні послуги спрямовувати на реалізацію різноманітних запитів читачів, серед яких найбільш поширеними стали: ксерокопіювання, звукозаписування, підготовка інформаційних бібліографічних списків, здавання в оренду приміщень, організація відеосалонів тощо.

Такий реферат може дати настільки повні відомості про зміст документа, що іноді користувач інформації має змогу не звертатися до першоджерела. Це особливо важливо для зарубіжних видань, одержання яких у нашій країні пов'язане зі значними труднощами.

Під науковим перекладом розуміють переклад з однієї мови на іншу наукових, технічних, економічних, політичних