Вплив еластичності попиту за ціною на загальний доход продавця

Еластичність по­питу за ціною	Ознака елас­тичності	Зміна виручки
		при зменшенні ціни	при збільшенні ціни
Еластичний	Ed >1	+	-
3 одиничною еластичністю Нееластичний	Ed =1 Еd <1	0 -	0 +

3. Загальний підхід до вимірювання еластичності по­питу зберігається і тоді, коли йдеться про вплив на нього інших, нецінових факторів. Серед них особливе місце належить доходам та цінам на інші товари.

Еластичність попиту за доходами можна визначити як співвідношення між відносною зміною попиту та відносною зміною доходу споживача (І). На рис. 1.32 показано збільшення попиту (зсув кривої вправо) на Q (Q₂ – Q₁), що спричинене збільшенням доходу на I(I₁ – I₂). Тоді еластичність попиту за доходами:

Е_i =(Q/Q) : (I/I).

Еластичність попиту за доходами може набувати найрізноманітніших значень: E_i > 0 — для нормаль­них товарів; Е_i > 1 — для предметів розкоші;

Е_i < 0 — для неякісних товарів.

P

P₁

D₁

D₂

Q₁ Q₂ Q

Рис. 1.32. Еластичність попиту за доходами

Якщо еластичність попиту за доходами дорівнює нулю, то це означає, що споживання даного товару взагалі не залежить від рівня доходу споживача. Про такі товари йшлося у попередній темі.

4. Ціни на інші товари (Р_y) також впливають на попит, і міру цього впливу демонструє відповідний коефіцієнт еластичності, який називається перехресною еластичністю попиту. Перехресна еластичність по­питу показує відсоткову зміну в кількості придбаних товарів Х у відповідь на одновідсоткову зміну ціни будь-якого товару Y:

Е _c = (Q_x/Q_x) : (P_y/P_y).

Якщо еластичність має позитивне значення, то із зростанням ціни на товар Y підвищується попит на товар X. Такий зв'язок характерний для товарів-субститутів. Чим краще субститут здатний замінити певний товар, тим тіснішим буде зв'язок між цінами на нього та попитом на досліджуваний товар, а отже, більшим значення еластичності. Скажімо, взаємозамінюваність двох сортів житнього хліба досить висо­ка, тому навіть незначне підвищення цін на один з них спричинить різке збільшення попиту на інший.

Для комплементарних благ властиве від'ємне зна­чення еластичності попиту. Чим більшою мірою на­явність одного блага визначає сенс придбання іншого, тим більшим за модулем буде значення еластичності (зв'язок між цінами на заправлення газових балонів та попитом на дорожні газові плити, цінами на плів­ку та попитом на фотоапарати тощо).

Еластичність матиме нульове значення для това­рів, які взагалі ніяк не пов'язані між собою.

5. Загальний виграш споживачів — це різниця між мак­симальною кількістю грошей, що могла бути запла­чена за певний обсяг товару, та дійсними видатками споживачів. Він буде дорівнюватиме площі фігури, обмеженої віссю цін, лінією ринкової ціни та кривою ринкового попиту (рис.1.33).

P

P₁

D

Q

Рис. 1.33. Загальний виграш споживачів

Концепцію виграшу споживачів можна застосовувати для оцінки податкового тягаря, який лягає на плечі споживачів внаслідок, скажімо, підвищення по­датку на додану вартість. Схвалення державою такого рішення призведе до зростання цін проти попередньо­го періоду, втрати частини виграшу споживача та збільшення надходжень до державного бюджету. Од­нак приріст надходжень до бюджету буде меншим, ніж втрата виграшу споживачами (рис. 1.34).

У разі підвищення податку на T ціни зростуть до P₂ , що призведе до зменшення обсягу продажу та втрати виграшу споживачів. Вона буде відповідати площі фігури Р₁Р₂ЕМ. При цьому доходи бюджету зростуть на величину, що відповідає площі прямокут­ника Р₁Р₂ЕС. Таким чином, втрачений споживачами виграш, але не отриманий державою у вигляді додат­кових надходжень у бюджет, дорівнює площі фігури СЕМ.

P

P₂ E

T

C M

P₁

Q₂ Q₁ Q

Рис. 1.34. Податковий тягар

Він і становитиме додатковий податковий тягар. Аналогічно можна визначити додатковий виграш споживачів при розширенні державних субсидій.

Практичне використання моделі вимагає кількіс­ної оцінки функції споживання та еластичності попи­ту в кожний момент часу для конкретних спожива­чів. Найпоширенішими методами такої оцінка є рин­кові експерименти, опитування споживачів для з'ясування їхніх намірів, статистичні моделі.

Ринкові експерименти та опитування споживачів фірми використовують для отримання інформації про те, як реагує обсяг попиту на зміни цін та інших факторів. Недолік опитування в тому, що дійсні результати можуть не збігатися з відповідями на запитання. Є труднощі в отриманні представницької вибірки. У протилежному випадку результати будуть малозначущі.

6. Еластичність пропозиції характеризує реакцію виробника на коливання ціни товару, що виробляється.

Коефіціент цінової еластичності пропозиції (E_s) показує, на скільки відсотків зменшиться обсяг пропозиції при зміні ціни товару на 1% :

Коли E_s = 0, пропозиція не реагує на зміну ціни і є абсолютно нееластичною (рис. 1.35).

P E_s = 0

E_s =1

E_s = 

1. Q

Рис. 1.35. Еластичність пропозиції

Якщо E_s = , то це означає, що безмежно мале збільшення ціни призведе до безмежного зростання обсягу пропозиції або до повного її зниження при зменшені ціни. Пропозиція є абсолютно еластична. При E_s  1, пропозиція вважається нееластичною, тобто коливання ціни товару не викликає помітного зменшення та збільшення обсягу випуску товару. Якщо E_s  1, пропозиція є еластичною.

Найважливішим фактором, що впливає на еластичність пропозиції, є кількість часу, який мають виробники для того, щоб відреагувати на зміну ціни товару. Чим триваліший період часу, який є у розпорядженні виробників для того. Щоб пристосуватися до зміни ціни, тим більше зміниться обсяг виробництва і тим вищою є еластичність пропозиції.

Аналізуючи вплив фактора часу на еластичність пропозиції, необхідно розрізняти найкоротший (миттєвий), короткий та довгий ринкові періоди.

Миттєвий ринковий період настільки малий, що виробники не встигають відреагувати на зміну попиту і ціни. Крива пропозиції в даному випадку буде абсолютно нееластична.

У межах короткого періоду часу виробничі потужності підприємства залишаються незмінними, однак зявляється можливість використовувати їх більш чи менш інтенсивно. Як наслідок, відбудеться незначне зростання обсягу виробництва у відповідь на зростання ціни. Пропозиція буде нееластичною, однак не абсолютно нееластичною як в миттєвому періоді.

Довгий період достатньо тривалий для того, щоб фірма вжила необхідних заходів для пристосування до нових умов. Підприємство має можливість змінити обсяги своїх виробничих потужностей та інтенсивність їх використання. Це означатиме активну реакцію виробника, тобто високоеластичну пропозицію товару.

ПРИКЛАДИ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ

Приклад 1

У результаті підвищення ціни товару з 7 до 9 грн. обсяг попиту скоротився з 10000 до 5000 шт. в місяць. Визначте коефіцієнт дугової еластичності попиту за ціною.

Розв‘язування

Коефіцієнт дугової еластичності попиту обчислюється за формулою:

Е_р = (Q₂ – Q₁) / (P₂ – P₁) ∙ (P₁ + P₂) / (Q₁ + Q₂).

Підставивши дані умови задачі, одержимо:

Е_р = (5000 – 10000) / (9 – 7) ∙ (7 + 9) / (10000 + 5000) = (- 5000 / 2) ∙ (16 / 15000) = - 8 / 3 = - 2,67.

Попит еластичний, оскільки / Е_р / > 1.

Приклад 2

Функція попиту на товар Q_d = 10 – P, де Q_d – обсяг попиту, тис.шт. в місяць; Р – ціна грн.

Визначте коефіцієнт прямої еластичності попиту по ціні при ринковій ціні Р = 2 грн. При якій ціні коефіцієнт Е_р буде одиничним?