Динаміка щомісячних надходжень до державного бюджету в 2007-2010 роках (без міжбюджетних трансфертів), млн. Грн.*

Місяць \ Рік	2007	2008	2009	2010
січень	9341,7	13565,5	13026,4	14632,4
лютий	11149,7	16870,9	17995,6	15322,2
березень	12094,7	14973,9	18799,2	20161,3
квітень	11815,5	18887,1	20632,3	21928,3
травень	13633,0	22427,8	15363,0	19056,5
червень	11246,1	14827,4	11896,5	17765,5
липень	12186,6	17989,7	14080,4	23740,0
серпень	15738,1	24987,8	18963,8	23276,0
вересень	13478,4	19306,9	12999,8	18521,6
жовтень	13303,9	18186,7	16383,3	21186,1
листопад	19589,6	19205,5	33879,4	30238,5
грудень	18013,1	22755,1	23531,3	71000
всього	161590,4	223984,3	217551	249169.8

Примітка:складено автором на основі джерел [7, 8, 9, 10].

Узагальнюючим джерелом доходів державного бюджету є валовий внутрішній продукт країни. Зростання ВВП призводить до зміцнення та стабілізації економіки, розширення виробництва, збільшення зайнятості, підвищення життєвого рівня народу, заробітної плати працівників, прибутків підприємств та організацій, купівельної спроможності населення, а, отже, до збільшення податкових надходжень до державного і місцевих бюджетів, до поповнення їх дохідної частини. Разом з тим, зниження номінального обсягу ВВП та зростання інфляції призводить до номінального зменшення надходжень до бюджету

Досить актуальною проблемою у забезпечені ефективного функціонування податкової системи України є надання податкових пільг, що неґативно впливають в першу чергу на формування доходів бюджету [6, с. 39]. Відтак до основних прогалин податкової системи в контексті надання пільг суб’єктам господарювання можна віднести:

по-перше, зростання питомої ваги податкових пільг у надходженнях до бюджету, що призводить до зменшення обсягів самих доходів та недофінансування соціальних програм уряду (таблиця 2.4.);

Таблиця 2.4

Втрати державного бюджету від надання податкових пільг

	Податкові втрати
Рік	ВВП	Всього		ПДВ			ПНП			Акцизний збір			Плата за землю			Інші
	Млрд.грн.	Млрд.грн.	У% до ВВП	Млрд.грн.	У % до ВВП	Млрд.грн.		У % до ВВП	Млрд.грн.		У % до ВВП	Млрд.грн.		У % до ВВП	Млрд.грн.		У % до ВВП
2003	267,3	39,5	14,8	34,2	12,8	4,1		1,5	0,2		0,1	1,0		0,4	0,1		-
2004	345,1	12,5	3,6	10,8	3,1	1,1		0,3	0,4		0,1	0,2		0,1	-		-
2005	441,5	12,3	2,8	11,5	2,6	0,4		0,1	0,1		0.02	0,2		0,05	-		-
2006	544,2	13,5	2,5	12,5	2,3	0,7		0,1	-		-	0,2		0,04	-		-
2007	720,7	17,5	2,4	16,0	2,2	1,1		0,2	-		-	0,4		0,1	-		-
2008	949,9	22,8	2,4	20,6	2,2	1,7		0,2	-		-	0,4		0,04	-		-
2009	913,5	21,8	3,6	19,2	4,1	0,8		0,3	0,1		0,03	0,3		0,1	0,070		0,02

Примітка:складено автором на основі джерел [6, с. 78].

по-друге, неґативною стороною пільгового оподаткування є порушення принципу нейтральності оподаткування і, що найважливіше, його справедливості, наявність великої кількості пільг створює дисбаланс у сфері оподаткування;

по-третє, надання значних пільг окремим групам платників зумовлює неможливість зниження податкового навантаження в цілому. Крім того, надання пільг сприяє зростанню тіньового сектору економіки, бо породжує бажання платників податків, які не мають пільг, уникнути оподаткування. У цілому ж надання пільг є порушення ринкового механізму розподілу ресурсів і, як свідчить аналіз, пільги суттєво зменшують надходження до бюджету.

по-четверте, головною проблемою при одержанні достовірної оцінки ефективності надання податкових пільг є наявність значного часового лага між періодом застосування пільг та отриманням реальної віддачі для економіки від їх застосування, відтак це є великими втратами для бюджету. Однак це не може служити підставою для відсутності належного контролю з боку зацікавлених органів державної влади за цільовим використанням наданих пільг та узгодженням їх надання з пріоритетами економічного розвитку держави;

по-п’яте чинна система пільгового оподаткування недостатньо націлена на економічний ефект і прискорення економічного розвитку держави. Доцільно забезпечити постійне обмеження та скасування економічно необґрунтованих податкових пільг, покращення системи адміністрування податків, попередження фактів ухилення від сплати податків.

Науковці абсолютно не проти пільг, навпаки вони можливі й потрібні, якщо вони мають цілеспрямований характер – стимулюють інвестиційну та інноваційну діяльність, сприяють виконанню загальнодержавних. Причому, по-перше, надання пільг має бути виваженим процесом, а по-друге, – водночас вирішувати питання про компенсаційні заходи щодо доходної частини бюджету [24, с. 12].

У свою чергу, зазначені недоліки призвели до таких проблем системного характеру у податковій системі:

1. Податкова заборгованість платників перед бюджетом та державними цільовими фондами, що зумовлено:

• відсутністю ефективних механізмів, які забезпечують відповідальність суб’єктів господарювання за виконання своїх фінансових зобов’язань;

• недосконалістю системи списання та реструктуризації податкової заборгованості підприємств перед бюджетом;

• проведенням взаємозаліків, які роблять невигідною своєчасну і в повному обсязі сплату податків;проблемами окремих галузей (паливно-енергетичний комплекс), які є найбільшими боржниками бюджету, зокрема в частині регулювання державою цін на енергоносії.

2. Бюджетна заборгованість з відшкодування податку на додану вартість. Основні причини, що ускладнюють виконання державою зобов’язань перед платниками податку на додану вартість:

• пред’явлення необґрунтованих вимог на відшкодування податку на додану вартість та заниження сум податкових зобов’язань;

• виконання прогнозних показників надходжень з податку на додану вартість.

3. Ухилення від сплати податків. Ця проблема є однією з найгостріших, адже створює нерівні умови для суб’єктів підприємницької діяльності і зумовлює:

• недоліки законодавчих норм, якими регулюється процедура відшкодування в Україні та таких, що вирізняє її з-поміж більшості європейських країн. На масштаби ухилення від сплати податків впливає високий рівень податкових ставок, нерівномірний розподіл податкового навантаження;

• порушення принципу рівності платників перед законом;

• складність і недосконалість законодавства, яким регулюється підприємницька діяльність, зокрема податкового;

• недотримання норм законів, неефективність державної бюджетної політики.

Щодо питання використання податків як інструментів економічного стимулювання необхідно зазначити наступне. Стимулююча роль податкової системи може полягати лише у мінімізації негативного впливу податкової системи на діяльність господарюючих суб'єктів. Мінімізація такого впливу може у певній мірі слугувати стимулом зростання підприємницької активності. Проте такий підхід не варто абсолютизувати. Не потрібно забувати про необхідність наповнення бюджету держави, забезпечення виконання державою її функцій, фінансування соціальних програм тощо. Система податкових пільг є недосконалою, вони далеко не завжди досягають інноваційно-інвестиційних цілей, заради яких, власне, і запроваджувались.