6.2. Методика розв’язування розрахункових завдань

Визначення та порівняльна оцінка ризиків

Загальноприйнятою у світовій практиці мірою небезпеки для життєдіяльності населення, функціонування об`єктів економіки є ризик. Застосування показника ризику дозволяє порівнювати дію шкідливих і небезпечних чинників різної природи і різного виду, визначати з урахуванням внеску кожного окремого чинника інтегральний ступінь небезпеки будь-якого об`єкту, системи, технології, проекту, діяльності, процесу тощо.

Ризик – це кількісна характеристика оцінки ступеня небезпеки. Ризик є критерієм реалізації небезпеки. Нескінченно малий (“нульовий”) ризик свідчить про відсутність реальної небезпеки в системі, і навпаки: чим вищий ризик, тим вища реальність впливу небезпеки

Оцінка ризику - це процес визначення ймовірності виникнення негативної події протягом певного періоду та масштабності наслідків для здоров`я людей, майна та навколишнього природного середовища. Оцінка ризику - ключова ланка визначення рівня небезпеки. Знаючи ймовірність негативної події та очікувану величину втрат, можна уникнути важких аварій та катастроф, послабити їхню силу, передбачити ефективні компенсаційні механізми.

Величина ризику (R) визначається як відношення кількості подій з небажаними наслідками (n) до максимально можливого їх числа (N) за конкретний період часу:

R = n/N

Наведена формула дозволяє розрахувати величину загального та групового ризику. При оцінці загального ризику величина N визначає максимальну кількість усіх подій, а при оцінці групового ризику – максимальну кількість подій у конкретній групі. Орієнтиром для визначення рівнів прийнятного ризику в Україні є значення ризиків, прийнятих у розвинених країнах, які становлять 10 ^-6.

Приклад 1. Визначити числове значення загального ризику побутового травматизму зі смертельними наслідками в Україні у 1998 році, коли у побутовій сфері загинуло 68,2 тис. осіб, а проживали в Україні на цей період 50 млн. осіб. Порівняйте рівень ризику з нормованим (прийнятним на сьогоднішній день) у світовій практиці.

Розв’язок: Кількість подій з небажаними наслідками (n) – 68200.

Наразитися на смертельну небезпеку в побуті практично міг кожен із загального числа громадян, що проживали в Україні на цей період, тобто N = 50 000 000 осіб.

Отже, числове значення загального ризику смертельних випадків у побутовій сфері в 1998 році (R) складало:

R = 68 200 / 50 000 000 = 0,001364.

Це означає, що з кожного мільйона громадян, які проживали в Україні, у побутовій сфері загинуло у 1998 році 1 364 особи.

Порівнюючи рівень ризику (R) з нормованим (прийнятним на сьогоднішній день) у світовій практиці (R_H) визначаємо:

R_П = R/R_Н = 0,001364 / 10 ^-6 =1364

Висновок: Ризик травмуватися громадян Україні у побутовій сфері в 1998 р. перевищував прийнятий у світовій практиці у 1364 рази.

Розділ 7. Базові підручники та базові навчально-методичні матеріали

1. Текстові матеріали лекцій і практичних занять дисципліни «Безпека життєдіяльності» для студентів усіх форм навчання (навчально-методичний посібник). Тернопіль, 2012.- 139 с.

2. Лукащук-Федик С.В. (ред.) Безпека життєдіяльності: соціально-економічний аспект. Тернопіль : “Горлиця“, 2008.- 259 с.

3. Бакалюк О.Й. та с/а. Безпека життєдіяльності. Курс лекцій. Тернопіль, 2008.- 287 с.

4. Бакалюк О.Й. Якобчук М.В. Методичні поради для організації самостійної роботи та комп’ютерної оцінки рівня знань студентів з дисципліни “Безпека життєдіяльності”. Тернопіль: ТНЕУ, 2009.- 42 с.

5. Бакалюк О.Й., Заячковський А.Г., Лукащук-Федик С.В., Луй З.І., Якобчук М.В. Завдання та навчально-методичні матеріали для виконання індивідуальних завдань з дисципліни “БЖД” студентами усіх напрямів підготовки денної та заочно-дистанційної форм навчання. Тернопіль: ТНЕУ, 2008.- 34 с.

6 Бакалюк О.Й. та с/а. Тести для оцінювання поточного рівня знань з дисципліни Безпека життєдіяльності. Тернопіль, 2009.- 123 с.

7. Заячковський А.Г. Якобчук М.В. Цивільна оборона. Навчально-методичні матеріали. Тернопіль, ТНЕУ, 2008.- 69 с.

8. Цивільна оборона як основа цивільного захисту. Навчальний посібник за ред.. А.Г.Заячковського.- Тернопіль: ТНЕУ, 2008.- 135 с.