- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- •Розділ 1. Програма навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності»
- •Лекція 3
- •Лекція 4
- •Лекція 5
- •Лекція 6
- •Лекція 7
- •Лекція 9
- •6. Фізико-хімічні основи горіння та пожежонебезпечність речовин.
- •Іі. Тематика практичних занять
- •Розділ 2. Методичні поради щодо організації самостійної роботи при вивченні дисципліни “Безпека життєдіяльності”
- •Розділ 3. Методика оцінювання рівня знань і практичних навичок студентів
- •Розділ 4. Завдання для індивідуальної роботи (реферати)
- •Розділ 5. Практичні розрахунково-графічні завдання
- •5.1. Розрахунково-графічні завдання з оцінки хімічної обстановки
- •5.1.1. Методика оцінки хімічної обстановки
- •5.1.2. Таблиці для оцінки хімічної обстановки
- •Глибина розповсюдження хмари, зараженої дор (г1), км (місцевість відкрита, ємності необваловані, швидкість вітру 1 м/с, ізотермія)
- •Час випаровування деяких ор, (tв) год. (швидкість вітру 1 м/с)
- •Можливі втрати людей від ор в осередку ураження (ов), в %
- •5.2. Завдання з оцінки радіаційної обстановки
- •5.2.1. Методика оцінки радіаційної обстановки
- •Приклади розв’язування задач з оцінки радіаційної обстановки Задача 1 Приведення рівнів радіації до одного часу після вибуху
- •Задача 2 Визначення можливих доз опромінення населення і особового складу формувань системи цз (цо).
- •Задача 3 Визначення допустимого часу перебування людей на зараженій території
- •Задача 4
- •Задача 5 Визначення можливих радіаційних втрат
- •5.2.2. Таблиці для оцінки радіаційної обстановки
- •Коефіцієнт Кt
- •Коефіцієнт Кt для перерахування рівнів радіації на різний час після аварії на аес
- •Час, який минув після вибуху до другого виміру рівня радіації на місцевості, год.
- •Дози опромінення, (д) отримані на відкритій місцевості при рівні радіації 100 р/год. На 1 годину після ядерного вибуху
- •Середнє значення коефіцієнтів послаблення дози радіації (к посл.)
- •Допустима тривалість перебування людей на радіоактивно зараженій місцевості, т , год., хв.
- •Допустима тривалість перебування людей на радіоактивно зараженій місцевості при аварії на аес, т , год.
- •Радіаційні втрати людей при зовнішньому опроміненні
- •Розділ 6 Розрахункові завдання та методика розв’язування розрахункових завдань
- •6.1. Розрахункові завдання
- •6.2. Методика розв’язування розрахункових завдань
- •Розділ 7. Базові підручники та базові навчально-методичні матеріали
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Ресурси
Розділ 3. Методика оцінювання рівня знань і практичних навичок студентів
Оцінювання рівня знань студентів повинно сприяти реалізації таких завдань:
- підвищення мотивації студентів до систематичного активного навчання протягом триместру (семестру) та навчального року, їх переорієнтація з отримання позитивної оцінки на формування стійких знань, умінь та навичок;
- відповідність переліку, форм та змісту контрольних заходів і завдань робочій програмі дисципліни, розробленій за вимогами КМСОНП;
- відкритість контролю, яка базується на ознайомленні студентів на початку вивчення дисципліни з переліком, формами та змістом контрольних заходів, критеріями та порядком їх оцінювання;
- подолання елементів суб'єктивізму при оцінюванні знань, що забезпечується системою контрольних заходів із застосуванням 100-бальної шкали оцінювання, а також врахуванням усіх видів навчальної роботи студента протягом триместру (семестру);
- забезпечення належних умов для вивчення програмного матеріалу з нормативних і вибіркових дисциплін і підготовки до контрольних заходів, що досягається їх чітким розмежуванням за змістом і термінами проведення;
- розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення та підвищення ефективності навчального процесу.
Конкретне оцінювання знань студентів з дисципліни „Безпека життєдіяльності” здійснюється шляхом проведення кредитно-модульних контрольних заходів, які включають поточний, підсумковий модульний та семестровий контроль.
Поточний тестовий контроль здійснюється під час проведення практичних і семінарських занять і має на меті перевірку знань студентів з окремих тем та рівня їх підготовленості до виконання конкретної роботи. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять і система оцінювання рівня знань та умінь визначаються кафедрою.
Підсумковий модульний контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання після закінчення логічно завершеної частини лекційних та практичних занять з дисципліни – змістового модуля. Завданням підсумкового модульного контролю є перевірка розуміння та засвоєння певного матеріалу, вироблення навичок проведення розрахункових робіт, умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислити зміст декількох тем дисципліни, умінь публічно чи письмово представити певний матеріал. Форми підсумкового модульного контролю та система оцінювання рівня знань та умінь студентів визначаються кафедрою. Оцінка з підсумкового модульного контролю за 100-бальною шкалою включається до залікового кредиту як окремий заліковий модуль.
Оцінка за ІНДЗ за 100-бальною шкалою теж включається до залікового кредиту як окремий заліковий модуль
Окремим заліковим модулем є і ректорська контрольна робота, яка проводиться у комп’ютерному варіанті виконання (30 варіантів довільно вибраних тестів, на які студент вибирає вірну відповідь протягом 30 хвилин).
Семестровий контроль у вигляді екзамену проводиться у формі виконання письмових екзаменаційних завдань (письмовий екзамен). На екзамен виносяться вузлові питання, типові та комплексні задачі, завдання, що потребують творчої відповіді та уміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні практичних завдань.
Перелік екзаменаційних питань та завдань, критерії їх оцінювання визначаються кафедрою.
Результати екзамену оцінюються за 100-бальною шкалою і включаються в підсумкову оцінку з дисципліни як окремий заліковий модуль з відповідним ваговим коефіцієнтом. Підсумкова (рейтингова) оцінка з дисципліни в цьому випадку розраховується як середня арифметична зважена з оцінок по залікових модулях.