- •Глава IV
- •Контрольні питання та завдання
- •Нормативно-правові акти
- •Література
- •Глава V
- •138 Глава V
- •§ 2. Міжнародні стандарти прав та свобод
- •Людини і громадянина та їх
- •Співвідношення з національним
- •Законодавством
- •§ 3. Громадянські (особисті) права та свободи людини і громадянина в Україні
- •142 Глава V
- •146 Глава V
- •Глава V
- •Глава V
- •152 Глава V
- •154 Глава V
- •156 Глава V
- •§ 4. Політичні права і свободи громадян України
- •160 Глава V
- •162 Глава V
- •164 Глава V
- •166 Глава V
- •168 Глава V
- •170 Глава V
- •§ 5. Соціальні, економічні та культурні права та свободи людини і громадянина в Україні
- •176 Глава V
- •178 Глава V
- •Глава V
- •§ 6. Конституційні обов'язки людини і громадянина в Україні
- •§ 7. Механізм реалізації, гарантії та захист прав
- •І свобод людини і громадянина в Україні.
- •Обмеження конституційних прав та свобод
- •Людини і громадянина в Україні
- •184 Глава V
- •188 Глава V
- •190 Глава V
- •192 Глава V
- •Контрольні питання та завдання
- •Нормативно-правові акти
- •196 Глэвэ V
- •198 Глава V
- •Глава VI
- •Глава VI
- •§ 2. Поняття, соціальні функції та види виборів. Поняття відзиву
- •Глава VI
- •Глава VI
- •§ 3. Поняття виборчого права. Принципи виборчого права України
- •§ 4. Поняття та види виборчих систем
- •210 Глава VI
- •212 Глава VI
- •§ 5. Виборчий процес та його етапи
- •216 Глава VI
- •Глава VI
- •220 Глава VI
- •Глава VI
- •Глава VI
- •234 Глава VI
- •Глава VI
- •Глава VI
- •242 Глава VI
- •244 Глава VI
- •Глава VI
- •Глава VI
- •250 ГлаваМ
- •252 Глава VI
- •256 Глава VI
- •Глава VI
- •262 Глава VI
- •264 Глава VI
- •Глава VI
- •Глава VI
- •272 Глава VI
- •274 Глава VI
- •276 Глава VI
- •278 Глава VI
- •Глава VI
- •282 Глава VI
- •§ 6. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності,
- •Що стосуються процесу виборів.
- •Відповідальність за порушення
- •Виборчого законодавства України
- •Глава VI
- •290 Глава VI
- •Глава VI
- •§ 7. Поняття та види референдумів
- •Глава VI
- •296 Глава VI
- •5) За правовими наслідками:
- •§ 8. Принципи і порядок проведення
- •Референдумів. Відповідальність
- •За порушення порядку
- •Проведення референдумів
- •Контрольні питання та завдання
- •302 Глава VI
- •Нормативно-правові акти
- •Література
- •304 Глава VI
- •Глава VII
- •Глава VII
- •§ 2. Конституційні загальні засади
- •§ 3. Поняття, система і види органів державної влади
- •Глава VII
- •4) За особливістю повноважень:
- •Контрольні питання та завдання
- •Нормативно-правові акти
- •Література
- •Глава VIII
- •§ 1. Загальна теорія і стан парламентаризму. Місце парламентів у системі вищих органів державної влади
- •Глава VIII
- •Глава VIII
- •§ 2. Конституційно-правовий статус парламенту України — Верховної Ради України
- •Глава VIII
- •Глава VIII
- •332 Глава VIII
- •Глава VIII
- •§ 3. Конституційний склад і структура Верховної Ради України
- •Глава VIII
- •Глава VIII
- •Глава VIII
- •Глава VIII
- •Глава VIII
- •Глава VIII
- •Глава VI
- •Глава VIII
- •ГлаваViii
- •Глава VIII
242 Глава VI
шістдесят п'ять днів до дня виборів, або виборчий блок партій за умови, що всі партії, які входять до його складу, зареєстровані не пізніш як за триста шістдесят п'ять днів до дня виборів.
Громадянин України, який відповідно до Закону має право бути обраним депутатом, може дати згоду балотуватися кандидатом у депутати від партії (блоку).
Висування кандидатів у депутати розпочинається за сто дев'ятнадцять днів і закінчується за дев'яносто днів до дня виборів. Виборчий блок може бути утворено двома і більше партіями, що відповідають вимозі реєстрації їх у встановленому законом порядку не пізніше ніж за триста шістдесят п'ять днів до дня виборів, на підставі рішень з'їзду (зборів, конференції) кожної з цих партій. Таке рішення підписується керівником партії та скріплюється печаткою партії. З'їзди (збори, конференції) партій, які приймають рішення про утворення виборчого блоку, можуть відбутися в будь-який час до закінчення терміну висування кандидатів у депутати.
Керівники або представники партій, яким надано з'їздами (зборами, конференціями) повноваження щодо утворення виборчого блоку, укладають угоду про утворення виборчого блоку, яка підписується ними і скріплюється печатками партій, що сформували блок.
Повна назва блоку має включати назви всіх партій, що входять до нього. Повна або скорочена назва блоку не може містити назви партії, що не входить до нього, імен та прізвищ осіб чи історичних постатей, якщо вони не є кандидатами у депутати від цього блоку або якщо їх імена і прізвища не використовуються в офіційній назві хоча б однієї з партій, що входять до блоку.
Кількість кандидатів у депутати, що висуваються партією (блоком), не може перевищувати кількості депутатів, яка становить конституційний склад Верховної Ради України, визначений Конституцією України, та не може бути меншою від вісімнадцяти осіб.
Партія (блок) може висунути кандидатом у депутати особу, яка є членом цієї партії (членом партії, яка входить до блоку), або позапартійну особу, яка має право бути обраною депутатом. Партія, яка входить до виборчого блоку, не може самостійно висувати кандидатів у депутати чи входити до складу іншого виборчого блоку.
Форми безпосередньої демократії (прямого народовладдя) 243
Висування кандидатів у депутати партією відбувається на її Гиді (зборах, конференції), а блоком — на міжпартійному з'їзді (.іборах, конференції) партій, що входять до блоку. У з'їзді (зборах, конференції), на якому здійснюється висування кандидатів у депутати, мають брати участь не менше 200 делегатів.
Висування кандидатів у депутати здійснюється у вигляді виборчого списку кандидатів у" депутати від партії (блоку) за формі по, затвердженою Центральною виборчою комісією. Усі кандидати в депутати, висунуті партією (блоком), включаються до і диного виборчого списку партії (блоку). Черговість кандидатів V списку визначається на з'їзді (зборах, конференції), що свідчить про існування в Україні так званих жорстких, або «зв'язаних», списків, за яких виборець не має права впливати на черговість розташування кандидатів у списку, що визначається політичною партією (блоком). При застосуванні такого виду списків не забезпечується зв'язок депутата з виборцями, виборці позбавляються механізмів впливу на депутатів у разі незадовільного виконання ними своїх обов'язків. Недоліками закритих списків називають Иисож обмеженість доступу до інформації про склад виборчих списків, про кандидатів, включених до них, наявність у списках суб'єктів виборчого процесу з небездоганною репутацією тощо.
З огляду на зазначене пропонується запровадити на парламентських виборах систему голосування за напіввідкриті чи відкриті списки, за яких обрані депутати зацікавлені в підтриманні мГязків із виборцями з тим, щоб на наступних виборах отримати більше преференцій. Такі системи голосування застосовуються не лише в країнах Західної Європи, а й у деяких країнах з соціалістичним минулим. На думку О. Ф. Фрицького, пропорційна система, яка ґрунтується на голосуванні за списки депутатів ІЗ преференціями, є найбільш ефективною, оскільки це дозволить громадянам обирати не лише партії, а й надавати перевагу РИМ чи іншим їхнім кандидатам безпосередньо1. Можливий негативний аспект запровадження відкритих списків полягає в тому, що противники партії, не розраховуючи отримати достатню кількість голосів за власним списком, голосують за її список і, піддаючи преференції кандидатам наприкінці списку, не пропус-
1 Фрицький О. Ф. Конституційне право України: Підручник. — К.: Юрін-КОМ Інтер, 2004. - С 273.