- •1. Поняття «фінанси» походить від фр. Finance — сполучення усіх грошових коштів, які є в розпорядженні підприємства, держави, а також система їх формування, розподілу та перерозподілу.
- •Фінансова система України містить такі елементи.
- •Фінансова діяльність — це:
- •2. Найбільш тісно фінансове право пов’язане з конституційним та адміністративним правами, які охоплюють діяльність держави загалом.
- •Адміністративна відповідальність
- •Кримінальна відповідальність
- •Основні функції Головного контрольно-ревізійного управління України і контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі
- •7. Бюджетна система України — це побудована на економічних відносинах, державному устрої та врегульована правовими нормами сукупність видів бюджетів.
- •Організаційні засади складання проекту Державного бюджету України
- •16. Фінансове право — це самостійна галузь публічного права, яка складається з сукупності правових норм, що регулюють відносини в сфері фінансової діяльності.
- •Структура бюджетної системи України
- •Розпорядники бюджетних коштів
- •Бюджетний кодекс (ст. 19) виділяє чотири стадії бюджетного процесу:
- •Види фінансово-правових норм:
- •Види видатків бюджетів
- •Доходи Державного бюджету України.
- •38. Інвестиційна діяльність - це сукупність практичних ідей громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.
- •40. Порядк державного фінансування капітального будівництва
- •53. Акцизний збір - це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції).
- •56. Види податків та зборів
- •Загальнодержавні податки та збори
- •61. Оскарження рішень контролюючих органів
- •66. Місцеві податки та збори. До місцевих податків належать:податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;єдиний податок.
- •77. Банківська система України. Банківська система України складається з Національного банку .України та інших банків, а також філій іноземних банків, що
- •Перелік податкових соціальних пільг.
- •Розпорядники бюджетних коштів
- •87. Визначення сум податкових та грошових зобов'язань.
- •97. Робота в мережі swift надає користувачам ряд переваг.
- •102. Порушення норм валютного законодавства може тягнути за собою цивільно-правову, адміністративну і кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством України.
- •103. Митний збір — це непрямий податок, який стягується з товарів, що ввозяться у країну або вивозяться з неї. Цей податок включається в ціну продажу, а тому оплачується споживачем товарів.
2. Найбільш тісно фінансове право пов’язане з конституційним та адміністративним правами, які охоплюють діяльність держави загалом.
Конституційне право регулює основні питання соціально-економічної системи та політичної організації суспільства, принципи діяльності держави та її органів у всіх галузях, зокрема і в галузі фінансів. Форма державного устрою, розподіл у державі влади, участь народних мас в управлінні державою, співвідношення державної влади та місцевого самоврядування — все впливає на конкретні форми фінансової діяльності.
Адміністративне право визначає основні принципи державного управління, повноваження органів виконавчої влади на видання управлінських актів у галузі фінансово-кредитних відносин, закріплює права та обов’язки посадових осіб фінансових і кредитних органів. Виходячи з принципів і положень адміністративного права, норми фінансового права встановлюють організаційні форми управління фінансово-кредитною системою, структуру фінансових органів, регулюють відносини, які виникають безпосередньо під час здійснення мобілізації, розподілу та використання грошових фондів державою.
Фінансове право межує з трудовим у частині щодо регулювання відносин з приводу утворення та витрачання коштів Пенсійного фонду та Фонду державного соціального страхування.
3. Відповідно до Постанови Верховної Ради України вiд 04.12.2007 № 4-VI «Про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної Ради України шостого скликання» Комітет Верховної Ради України з питань бюджету здійснює законопроектну роботу, готує, попередньо розглядає питання, віднесені до повноважень Верховної Ради України, та виконує контрольні функції у відповідних сферах відання з таких питань:
− державної бюджетної політики та міжбюджетних відносин;
− Державного бюджету України (включно з питаннями доходів, видатків бюджету, контролю за виконанням бюджету);
− бюджетного процесу;
− оцінки відповідності законопроектів вимогам Бюджетного кодексу України;
− діяльності державних фінансових органів;
− діяльності Рахункової палати; {Підпункт 4 пункту 1 доповнено абзацом згідно з Постановою ВР N 6-VI від 13.2007 }
4. Бюджетні права — це систематизована форма відображення юридичних норм, що визначають бюджетний устрій, склад доходів і видатків бюджетів, повноваження органів державної влади й управління щодо складання, розгляду, затвердження і виконання бюджету, а також порядок затвердження звітів про його виконання.
Бюджетні права розмежовані між законодавчою і виконавчою владами загальнодержавного і місцевого рівня. Основний зміст бюджетних повноважень полягає у праві одержувати доходи, розподіляти бюджетні кошти та використовувати їх за цільовим призначенням.
Бюджетно-правові положення державних і місцевих органів влади узагальнені і становлять сукупність таких прав:
а) право на власний бюджет;
б) право на отримання власних доходів і залучення їх до бюджету;
в) право використання бюджетних коштів на потреби державних та місцевих органів влади за призначенням;
г) право розподілу бюджетних доходів між бюджетами даної території;
д) право утворення і використання у межах бюджету цільових або резервних фондів.
Місце кожного суб´єкта у системі адміністративно-територіального поділу впливає на конкретний перелік наданих їм бюджетних прав.
Зміст бюджетних прав України зумовлений такими характеристиками:
а) суверенітет (на основі цих прав у розпорядження відповідного державного органу влади входить утворення бюджетів різних рівнів, які необхідні для функціонування України як незалежної держави, для виконання нею своїх внутрішніх і зовнішніх завдань);
б) регулювання міжбюджетних відносин (для забезпечення бюджетного регулювання держава закріпила за Державним (центральним) бюджетом загальнодержавні податки і збори, а за місцевим — місцеві податки і збори. Доходи, що закріплені за місцевими бюджетами, доходи, які передаються з бюджету вищого рівня до нижчого, також закріплені державою);
в) розміщення та групування доходів і видатків відбуваються згідно з бюджетною класифікацією (вона дає можливість отримати уявлення про структуру бюджету, джерела його доходів, склад платників).
5. Коло обов'язків головного бухгалтера обмежено нормами чинного законодавства. Крім того, деякі з них може бути докладніше розшифровано та уточнено в посадовій інструкції. Про те, як її скласти і який вигляд вона може мати, ми розповімо дещо пізніше, а зараз звернемося до чинного законодавства, норми якого регламентують основні обов'язки бухгалтера.
Законом про бухоблік. Відповідно до п. 7 ст. 8 Закону про бухоблік головний бухгалтер підприємства:
– забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних принципів бухгалтерського обліку, складання та подання в установлені терміни фінансової звітності;
– організовує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;
– бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних із нестачею та відшкодуванням витрат щодо таких нестач, крадіжками та псуванням активів підприємства;
– забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.
Головний бухгалтер не є матеріально відповідальною особою у всіх випадках, крім виконання ним функцій касира, оскільки його посада не передбачає виконання робіт, безпосередньо пов'язаних зі зберіганням, обробленням, продажем (відпуском), перевезенням чи застосуванням у процесі виробництва переданих йому цінностей. У разі якщо головний бухгалтер погодиться виконувати функції касира (звичайно, за наявності відповідного наказу керівника), з ним обов'язково має бути укладено договір про повну матеріальну відповідальність. Однак, незважаючи на це, у деяких випадках головного бухгалтера може бути притягнуто до повної матеріальної відповідальності. Наприклад, відповідно до ст. 134 КЗпП стосовно бухгалтера можна виділити такі випадки:
– майно чи інші цінності було отримано ним під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами;
– шкоду заподіяно його діями, що мають ознаку діянь, переслідуваних у кримінальному порядку (до цього випадку необхідно ставитися особливо обережно, тому що Кримінальним кодексом для цієї ситуації передбачено ряд статей);
– шкоду заподіяно ним, коли він перебував у нетверезому стані;
– шкоду заподіяно нестачею, умисним знищенням чи умисним псуванням матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), у тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством йому в користування;
– шкоду заподіяно не при виконанні трудових обов'язків.