Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Терм%U0456ни та дати з %U0406УК.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
11.02.2016
Размер:
160.26 Кб
Скачать

Основні дати:

980 р. – перша релігійна реформа князя Володимира.

988 р. – друга релігійна реформа князя Володимира.

989–996 рр. – побудова церкви Богородиці (Десятинної церкви).

1037 р. – збудовано Собор Святої Софії, урочисті Золоті ворота.

1037 р. – засновано першу відому на Русі бібліотеку.

1051 р. – заснування Києво-Печерського монастиря (лаври).

1051 р. – обрано першого руського митрополита Іларіона.

1056–1057 рр. – написане «Остромирове Євангеліє».

1072 р. – укладення «Правди Ярославичів».

1073–1089 рр. – спорудження Успенського собору Києво-Печерського монастиря.

1108 р. – побудова Троїцької надбрамної церкви в Києво-Печерському монастирі.

1113 р. – укладання монахом Нестором літопису «Повість минулих літ».

1115 р. – перша літописна згадка про будівництво мосту через Дніпро.

1117 р. – укладання «Повчання» Володимира Мономаха дітям.

1187 р. – написане «Слово о полку Ігоревім».

1187 р. – перша згадка назви «Україна» в Київському літописі.

1190 р. – в Овручі споруджено церкву св. Василія.

ХІІ ст. – княгиня Ольга визнана Святою і шанується як рівноапостольна.

1215–1230 рр. – складання «Києво-Печерського патерика».

1240 р. – зруйнування Десятинної церкви.

1253 р. – Данило Галицький прийняв корону від Папи Римського.

Терміни, категорії:

Берестяні грамоти – давні тексти, розміщені на бересті шляхом видавлювання чи видряпування спеціальною паличкою-писалом.

Різи – стародавнє словенське письмо, яке, за свідченнями письмових джерел, існувало ще в дохристиянську епоху.

Глаголиця – одна із стародавніх слов’янських систем письма.

Кирилиця – писемність південнослов’янського мовного діалекту.

Християнство – світова релігія, заснована на вірі в Божого сина Ісуса Христа, який прийшов на землю і був розп’ятий.

Апокрифи – релігійні твори з біблійними сюжетами, які не визнавалися церквою канонічними і були заборонені.

Літописання, літопис – хронологічно послідовний запис історичних подій, зроблений їх сучасником.

«Руська Правда» – перше писемне зведення законів Київської Русі.

«Слова» – твори церковно-повчального характеру, сюжетом для написання яких могла служити історична подія, злободенна суспільна проблема, постановка моральної теми.

«Слово про закон і благодать» – релігійно-філософський твір.

«Остромирове Євангіліє» – найдавніша точно датована книга, що збереглася до наших днів.

«Повчання дітям» – пам’ятка давньоруського письменства.

Ізборник – хрестоматії, книги, в яких списувалися матеріали, виїмки, витримки з інших, іноді й більших творів.

Ізборник Святослава – друга найдавніша книга, що збереглася до наших днів.

«Повість временних літ» – літопис, історико-літературна пам’ятка.

«Повчання дітям» – пам’ятка давньоруського письменства.

«Слово о полку Ігоревім» – найвидатніша пам’ятка оригінальної давньоруської художньої літератури.

«Києво-Печерський патерик» – збірка творів про історію Києво-Печерського монастиря та його перших подвижників.

Оранта – один із іконографічних образів Богоматері.

Билини – народні епічні пісні, в основі яких лежали реальні історичні події.

Дитинець – укріплена центральна частина стародавнього міста на Русі.

Плінфа – широка і тонка випалена цегла великого формату, яку застосовували в будівництві.

Храмова архітектура – споруди, пов’язані з релігією, з богослужінням, з церквою.

Києво-Печерська лавра – православний чоловічий монастир.

Лавра – назва великих православних чоловічих монастирів, підпорядкованих безпосередньо верховній церковній владі.

Золоті ворота – головна урочиста брама давнього Києва.

Графіті – стародавні написи й малюнки, зроблені гострими предметами на ремісничих виробах, стінах споруд.

Зернь – виріб з узорів із найменших зернят металу.

Скань – художні вироби з тонкого золотого, срібного або мідного дроту.

Чернь – темно-сірі або чорні зображення на срібних і золотих виробах, один з видів ужиткового мистецтва.

Станкове мистецтво – термін, яким визначають твори образотворчого мистецтва, що мають самостійний характер; у живопису – картина, у скульптурі – статуя, погруддя. У добу Київської Русі – це ікони.

Ужиткове мистецтво – металеві та ювелірні вироби.

Мозаїка – зображення, набране з різнокольорової смальти (непрозорого скла) або камінців.

Фреска – художнє зображення, що зроблене водяними фарбами на вогкій штукатурці.

Скоморохи – мандруючі актори, співці, музиканти, акробати й дресирувальники.