- •Основні дати:
- •Терміни, категорії, постаті:
- •Основні дати:
- •Терміни, категорії:
- •Постаті:
- •Основні дати:
- •Терміни, категорії:
- •Постаті:
- •Основні дати:
- •Терміни, категорії:
- •Постаті:
- •Основні дати:
- •Терміни, категорії:
- •Постаті:
- •Основні дати:
- •Терміни, категорії:
- •Постаті:
- •Основні дати:
- •Терміни, категорії:
Постаті:
Інокентій Гізель (близько 1600–1683) – освітній та церковний діяч, історик, філософ, письменник.
Микола Дилецький (близько 1650–1723) – композитор, музичний теоретик, хоровий диригент і педагог.
Данило Туптало (Димитрій Ростовський, 1651–1709) – церковно-освітній діяч і письменник, автор зібрання оповідей «Чети-Мінеї» або «Житія святих».
Стефан Яворський (1658–1722) – церковно-політичний діяч, філософ, письменник, оратор, викладач Києво-Могилянської академії, президент Синоду та протектор Слов’яно-греко-латинської академії в Москві.
Самійло Величко (1670–1728) – козацький літописець.
Феофан Прокопович (1681–1736) – вчений-енциклопедист, церковний і політичний діяч.
Степан Ковнір (1695–1786) – архітектор, автор дзвіниць на Дальніх та Ближніх печерах у Києво-Печерській лаврі.
Варфоломей Растреллі (1700–1771) – російський архітектор, автор проектів Андріївської церкви і Маріїнського палацу в Києві.
Іван Григорович-Барський (1713–1785) – будівничий, спорудами якого є церква Миколи Набережного в Києві на Подолі, будинок бурси Київської академії, водогін в Києві на Подолі з павільйоном-фонтаном «Феліціан».
Георгій Кониський (1717–1795) – письменник, драматург, церковний і культурний діяч, архієпископ, один з вірогідних авторів «Історія Русів».
Григорій Сковорода (1722–1794) – філософ і просвітитель-гуманіст, поет і філолог.
Рафаїл Заборовський (?–1747) – церковний діяч, київський митрополит, просвітитель і меценат.
Максим Березовський (1745–1777) – композитор, диригент, автор духовної музики.
Кирило Розумовський – гетьман, меценат.
Дмитро Бортнянський (1751–1825) – композитор, диригент.
Ілля Безбородько (1756–1815) – державний діяч, засновник Ніжинської гімназії вищих наук гуманітарного профілю.
Василь Капніст (1758–1823) – поет, автор «Один на рабство», в якій різко виступив проти закріпачення українських селян.
Артем Ведель (1767(1770)–1808) – композитор, хоровий диригент, співак.
Іван Котляревський (1769–1838) – поет, автор «Енеїди», зачинатель нової української літератури.
Семінарське заняття 5. Українська культура XIХ – початку ХХ ст.
Основні дати:
1805 р. – відкриття Харківського університету.
1809 р. – в Одесі відкрито оперний театр.
1814 р. – у Харкові створено першу професійну театральну групу.
1816 р. – у Харкові вийшов журнал «Украинский вестник».
1816 р. – почав виходити журнал «Харьковский Демокрит».
1816 р. – І. Могильницьким і М. Левицьким засновано «Товариство греко-католицьких священників для поширення письма, просвіти і культури серед вірних на основі християнської релігії».
1817 р. – царським указом ліквідовано Києво-Могилянську академію.
1817 р. – у Львові засновано Оссоленіум (львівський інститут Оссолінських).
1817 р. – в Одесі відкрито Рішельєвський ліцей.
1818 р. – заснування полтавської ложи масонів «Любов до істини».
1818 р. – заснування київської ложи масонів «Ложа об’єднаних слов’ян».
1819 р. – відбувся перший спектакль «Наталка Полтавка».
1819 р. – на базі Києво-Могилянської академії відкрито вищий богословський навчальний заклад.
1827 р. – вийшов друком збірник М. Максимовича «Малороссийские песни».
1829 р. – вихід у світ «Відомості о руськом язиці».
1830 р. – в Одесі відкрито публічну бібліотеку.
1830–1837 рр. – діяльність у Львові просвітницького гуртка «Руська трійця».
1834 р. – відкриття університету в Києві.
1835 р. – у Полтаві відкрито губернську публічну бібліотеку.
1837 р. – побачив світ альманах «Русалка Дністрова».
1838 р. – у Житомирі почалося видання першої газети «Волынские губернские ведомости».
1840 р. – вперше вийшов друком «Кобзар».
1846 р. – Т. Шевченко написав «Заповіт».
1846–1847 рр. – діяльність Кирило-Мефодіївського товариства.
1848–1857 рр. – у Львові виходила перша українська газета «Зоря Галицька».
1848 р. – створено товариство «Галицько-руська матиця».
1848 р. – у Львівському університеті відкрито кафедру української мови.
1849 р. – у Катеринославі засновано історичний музей (музей Поля).
1852 р. – при Київському університеті засновано Київський центральний архів давніх актів.
1857 р. – відкрито телеграфну лінію «Варшава–Житомир».
1859 р. – почала виходити газета «Киевский телеграф», яку царський уряд заборонив 1876 р.
1859 р. – у Києві відкрито першу в Російській імперії недільну школу.
1859 р. – у Києві засновано осередок української інтелігенції «Громада».
1861–1862 рр. – видання у Петербурзі журналу «Основа».
1862 р. – у Львові почали виходити «Вечорниці».
1862 р. – П. Чубинський написав вірш «Ще не вмерла Україна».
1863 р. – вийшов таємний указ російського міністра Валуєва.
1864 р. – у Львові почала діяльність перша професійна театральна трупа.
1865 р. – відкриття в Одесі Новоросійського університету.
1866 р. – засновано Київську публічну бібліотеку (нині Національна парламентська бібліотека України).
1866 р. – у Житомирі відкрито публічну бібліотеку.
1867 р. – прийнято в експлуатацію Одеський маяк, перший електричний маяк в Російській імперії.
1867 р. – у Києві створено стаціонарний оперний театр.
1868 р. – заснування у Львові культурно-освітнього товариства «Просвіта».
1868 р. – у Києві відкрито першу світську музичну школу.
1869 р. – засновано Харківське товариство грамотності.
1871 р. – в Одесі на професійній сцені дебютував М. Кропивницький.
1873 р. – заснування в Києві Південно-Західного відділу Російського географічного товариства.
1873 р. – заснування у Львові літературного товариства імені Т. Шевченка.
1873 р. – засноване Товариство Нестора-літописця.
1874 р. – у Глухові засновано перший педагогічний (учительський) інститут.
1875 р. – заснування університету в Чернівцях.
1876 р. – підписання царем Олександром ІІ Емського указу.
1880 р. – відкрито Феодосійську картину галерею.
1882 р. – в Одесі встановлено перший телефонний зв’язок в Україні.
1882 р. – в Єлісаветграді засновано Товариство українських акторів.
1882–1906 рр. – видання історичного часопису «Киевская старина».
1887 р. – вдруге відкрито Одеський оперний театр.
1888 р. – у Києві відкрито пам’ятник Б. Хмельницькому.
1892 р. – літературне товариство імені Т. Шевченка перетворено на Наукове товариство імені Т. Шевченка.
1893 р. – між Одесою та Миколаєвом встановлено першу міжміську телефону лінію в Україні.
1897 р. – у Житомирі відбувся перший сеанс кінематографа.
1897–1908 рр. – існування Київського товариства старовини і мистецтв.
1898 р. – відкриття Київського політехнічного університету.
1899 р. – заснування історичного музею в Києві.
1899 р. – розпочався рух електричного трамваю в Житомирі.
1900 р. – відкрито оперний театр у Львові.
1903 р. – у Полтаві відкрито пам’ятник І. Котляревському.
1903 р. – у Відні побачило світ перше повне видання Святого Письма («Біблії») українською мовою.
1906 р. – у Києві почала виходити перша українська щоденна газета «Громадська думка».
1907 р. – у Києві розпочало діяльність Українське наукове товариство.
1910 р. – у Станіславі Г. Хоткевич заснував Гуцульський театр.
1913 р. – збірна Одеса стали чемпіоном Російської імперії з футболу.
1913 р. – на базі Київського музичного училища засновано Національну музичну академію.
1914 р. – налагоджено телефонний зв’язок Києва з Житомиром.
1916 р. – у Києві засновано «Молодий театр».