- •Модуль 2
- •Самовільний аборт (викидень)
- •Етіологія
- •1.Материнські причини:
- •3.Екстрагенітальна патологія матері.
- •4. Патологія стану організму батька, у тому числі фактори, що сприяють виникненню патологічних змін еякуляту.
- •6.Нез’ясовані причини.
- •Патогенез переривання вагітності.
- •1. За стадіями розвитку виділяють:
- •Ведення жінок зі звичним невиношуванням вагітності різної етіології.
- •Прегравідарна підготовка при звичному невиношуванні
- •Лікування звичного не виношування вагітності.
- •Тема19. Передчасні пологи
- •Прогнозування передчасних пологів.
- •Діагностика передчасних пологів.
- •Принципи ведення передчасних пологів.
- •Особливості тактики ведення передчасних пологів.
- •Профілактика передчасних пологів
- •Тема 20. Аномалії пологової діяльності
- •Етіологія аномалій пологової діяльності.
- •Класифікація аномалій пологової діяльності
- •Класифікація аномалій пологової діяльності мкх-10
- •Затяжні пологи о63
- •Клінічна класифікація аномалій пологової діяльності (вооз, 1995)
- •В Україні використається наступна класифікація.
- •I. Патологічний прелімінарний період (хибні перейми, або несправжні пологи).
- •Методи оцінки готовності організму вагітної до пологів.
- •Діагнстика аномалій родової діяльності
- •Критерії оцінки характеру родової діяльності: а. За токограмою:
- •Б. За динамікою розкриття шийки матки
- •Патологічний прелімінарний період (удавані, хибні перейми)
- •Слабкість пологової діяльності
- •Діагностика незадовільного прогресу пологів (с)
- •Діагностика та лікування слабкості родової діяльності при пологах в потиличному передлежанні плода відповідно фазам пологів
- •Надмірно сильна пологова діяльність.
- •Дискоординована пологова діяльність.
- •Тема 21. Вузький таз анатомічно вузький таз
- •Особливості біомеханізму пологів при загальнорiвномiрнозвуженому тазі :
- •Клінічно вузький таз
- •Діагностика клінічно вузького таза
- •Акушерська тактика при клінічно вузькому тазі
- •Тема 22. Акушерський травматизм
- •Акушерський травматизм матері
- •Травми зовнішніх статевих органів, промежини, піхви, шийки матки
- •Травми зовнішніх статевих органів
- •Розриви промежини
- •Розриви піхви
- •Гематоми вульви, піхви.
- •Розриви шийки матки.
- •Розриви матки
- •Класифікація розривів матки (Рєпіна м.А.,1984).
- •Клініка розриву матки
- •Алгоритм дії лікаря.
- •Виворіт матки
- •Акушерська травма кісткового тазу
- •Травма симфізу
- •Пологові травми новонароджених
- •Ушкодження шкіри та м»яких тканин плода.
- •Пологова пухлина
- •Кефалогематома
- •Вдавлення кісток черепа
- •Переломи кісток кінцівок
- •Ушкодження органів грудної клітки і порожнини живота
- •Тема 23, 24. Кровотечі у іі iiоловині вагітності та під час пологів
- •Передлежання плаценти
- •Передчасне відшарування нормально розташованої плаценти
- •Акушерська тактика при пвнрп під час вагітності та на початку і періоду пологів
- •Тактика при відшаруванні плаценти при повному відкритті шийки матки
- •Тема 25. Кровотечі в послідовому періоді та післяпологові
- •Кровотечі у послідовому періоді пологів.
- •Патологія прикріплення плаценти
- •Затримка в матці частин плаценти та оболонок
- •Защемлення плаценти, що відділилася
- •Акушерська тактика при патології прикріплення, відокремлення або виділення плаценти.
- •Кровотечі в післяпологовому періоді.
- •Гіпотонічні та атонічні кровотечі
- •Методи визначення величини крововтрати
- •Кроковий підхід до лікування післяпологових кровотеч Крок 1 Первинна оцінка та терапія
- •Профілактика післяпологових кровотеч
- •Тема 26. Геморагічний шок і двз-синдром
- •В акушерстві. Інтенсивна терапія
- •Акушерських кровотеч
- •Геморагічний шок
- •Синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання
- •Тема 27. Вагінальне оперативне розродження. Акушерські щипці. Вакуум-екстракція плода.
- •Акушерські щипці.
- •I. Показання з боку матері:
- •Iі. Показання з боку плода:
- •Правила і техніка накладання акушерських щипців.
- •Правила накладання акушерських щипців.
- •Правила накладання вихідних щипців.
- •Правила накладання порожнинних щипців.
- •Техніка накладання вихідних акушерських щипців при передньому виді потиличного вставлення голівки плода.
- •Техніка накладення порожнинних акушерських щипців при передньому виді, I позиції потиличного вставлення голівки плоду.
- •Техніка накладення порожнинних акушерських щипців при передньому виді, II позиції потиличного вставляння голівки плоду.
- •Труднощі при накладенні акушерських щипців і методи їх усунення.
- •Можливі ускладнення при використанні акушерських щипців:
- •Вакуум-екстракція плода.
- •Витягання плода за тазовий кінець
- •Плодоруйнівні операції (ембріотомії)
- •Тема 28. Кесарів розтин
- •Тема 29. Післяпологові інфекційні захворювання
- •Клініка, діагностика й лікування умовно обмежених післяпологових інфекційних захворювань
- •Клініка, діагностика і лікування інфікованої післяпологової рани
- •Клініка, діагностика і лікування післяпологового ендометриту
- •Лактаційний мастит
- •Клініка, діагностика й лікування генералізованої післяпологової інфекції
- •Особливості клініки, діагностики й лікування акушерського перитоніту
- •Особливості клініки, діагностики й лікування інфекційних тромботичних ускладнень
Ведення жінок зі звичним невиношуванням вагітності різної етіології.
Антифосфоліпідний синдром є причиною звичного невиношування вагітності в близько 20% випадків. У жінок зі звичним невиношуванням вагітності та антифосфоліпідним синдромом комбінована терапія аспірин та гепарин достовірно знижує частоту мимовільного аборту на 54% (А). Визначення наявності вовчакового антикоагулянту та антифосфоліпідних антитіл проводиться з використанням стандартних тестів. Наявність позитивного результату тесту для одних і тих же антитіл (Ig M і IgG) двічі з проміжком 4-6 тижнів на рівні середніх або високих титрів є підставою до встановлення діагнозу та проведення лікування. Застосування кортикостероїдів у жінок з звичним невиношуванням та АФС не збільшує частоту живонароджень та може супроводжуватись збільшенням материнської та неонатальної захворюваністі (А)
Будь яка тяжка інфекція у матері, що перебігає з бактеріємією або вірусемією, може бути чинником самовільного викидня, хоча роль інфекційного фактора в структурі чинників невиношування вагітності не зовсім з’ясована. Для того, щоб інфекційний агент був «прийнятий» як чинник саме звичного невиношування він повинен мати здатність персистенції у геніальному тракті жінки без наявних ознак, або спричинювати мінімальні прояви.
Виявлення і лікування бактеріального вагінозу у ранні терміни вагітності зменшує ризик повторних самовільних абортів і передчасних пологів (А) Обстеження на ТОRCH інфекцію для виявлення причин звичного не виношування у випадках коли є підозра на наявність інфекції, або відомості про наявність інфекції у минулому чи проведення її лікування (С)
Істміко-цервікальна недостатность (ІЦН) – не пов’язане зі скоротливою діяльністю матки мимовільне згладжування та розкриття шийки, що призводить до повторного переривання вагітності частіше в другому триместрі.
Діагностика. До групи високого ризику належать жінки, що мають в анамнезі: два та більше епізодів переривання вагітності в другому триместрі, які не були результатом скоротливої діяльності матки чи відшарування плаценти; випадки мимовільного безболісного розкриття шийки матки до 4-6 см при попередніх вагітностях; наявність хірургічних втручань на шийці матки, розриви шийки матки другого або третього ступенів в минулих пологах; інструментальні дилатації шийки матки під час штучного переривання вагітностей.
При огляді можна встановити вроджені або набуті анатомічні дефекти ектоцервіксу, розкриття шийки матки до 2 та більше см в другому триместрі вагітності при відсутності маткових скорочень та відшарування плаценти; пролабірування плідного міхура з зовнішнього вічка шийки матки.
При трансвагінальному УЗД - вкорочення шийки матки до 25мм та більше в терміні 16- 24 тижнів, клиноподібну трансформацію каналу шийки матки на 40% довжини та більше
Недостатність лютеінової фази.
Діагностика.
визначення співвідношення рівнів прогестерону в 1 та 2 фазу менструального циклу (менше ніж в 10 разів);
визначення реологічних властивостей цервікального слизу (неадекватно високий цервікальний індекс за шкалою Маricі);
визначення динаміки синдрому «зіниці» (закриття цервікального каналу після 21 дня циклу);
гіполютеїновий тип мазка за даними гормональної кольпоцитології – зберігається високий каріопікнотичний індекс при зниженні еозинофільного індексу);
визначення різниці базальної температури (різниця між найнижчим значенням у 1 фазу та найвищим у 2 повинна складати більше 0,4 градусів С °);
дворазове гістологічне дослідження пайпель-біоптатів ендометрію на 22 – 24 день циклу (триденне відставання ендометрію від фази циклу).